Проект цього документу мають представити 28 жовтня 2011 року на ІІІ Всеукраїнському з’їзді вчителів. Не знаю, хто його ухвалюватиме, але якщо ухвалять, то … Хоч усі наслідки передбачити й складно, але поганим вчителям до цього кодексу буде байдуже, а от добрим... Добрим не стане місця в школі взагалі.

Одразу слід сказати - документ цей має рекомендаційний характер. Проте у наших реаліях перегини на місцях часто мають місце бути.

Контроль за дотриманням кодексу хочуть доручити комісіям з педагогічної етики навчальних закладів та професійних об’єднань вчителів. Таким собі комсомольським бригадам. А обирати ці комісії мають самі педагоги – 2 адміністратори і 5 вчителів. Згода педагогічного колективу навчального закладу визнати цей папірчик підтверджується заявою в, не подумайте нічого такого, Комітет з питань педагогічної етики. Просто тобі комуністи і все, з ясними помислами і чистим серцем.

Макаренко з Сухомлинським гірко ридають, бо у них не було етичного кодексу українського вчителя.

Так от, перейду, нарешті, до коментарів щодо змісту. Один із розділів кодексу називається "Твори благо”. Там так і написано: вчитель має виконувати свою місію з любов’ю та повагою до життя.

Згідно з вимогами цього папірчика на 12 сторінок друкованого тексту я, вчитель звичайної державної школи, вже не матиму права писати якісь неприємні для української школи та системи освіти статті. Не матиму права обурюватися з приводу хабарництва в школі. Зараз (до 28 жовтня) я ще сміливо можу сказати: в моїй школі є вчителі, які ставлять високі оцінки навіть гарним учням лише тоді, коли учень ходить на репетиторство - і я це люто засуджую. Але після 28 жовтня я цього сказати вже не зможу.

Бо, як вимагає розділ “Твори благо”, цитую, "кожен вчитель повинен утримуватися від будь-яких дій чи висловлювань, які підривають повагу до його професії. Своєю діяльністю він повинен сприяти збереженню та підвищенню престижності професії, а також дієвості цього Кодексу". А ще я особисто, як вчитель, повинна охороняти честь педагогічного співтовариства. Ну от чистої води Тимур з командою, а не я. Залишилося тільки покласти руку на серце і заспівати "Союз нерушимий" з кришталевою сльозою зворушення на очах.

Зрозуміло, що персона учня є священною, а інтереси його - домінантними. Є навіть цілий розділ про домінантність інтересів учня. Це мало б бути самоочевидним, адже школа – це така установа, де робочим матеріалом є учнівські мізки. Проте, написано, що "вчитель у своїй професійній діяльності дотримується переваги інтересів учня перед інтересами усіх інших осіб, балансу професійних інтересів, інтересів колег, партнерів, співробітників, інтересів батьків або законних представників учня". І цей зовні безневинний пункт – насправді, тривожний дзвіночок.

По-перше, врахуйте, що вчитель (як і дільничний педіатр та дільничний міліціонер) – це людина, яка на сьогодні може ініціювати процес вилучення дитини з проблемної, хо навіть зовні благополучної сім’ї. А тепер накладіть домінантність інтересів дитини в професійній діяльності… і, вуаля. Ювенальна юстиція, як вона є. І, до речі, в кодексі дуже рідко вживається слово "батьки". Частіше вживають словосполучення "законні представники дитини". Не миттям, то катанням, як то кажуть. Просовують нам ЮЮ, завуальовано, замасковано, але…

Звісно, це далеко не все, що викликає подив у цьому шедевральному творі. Чимало людей, наприклад, досі пам’ятають звільнення по статті за "аморалку" - в кодексі знайшлося місце і для неї. І для цього не треба прийти п’яним на роботу. "Професія вчителя несумісна з … тютюнопалінням" - і ще з багатьма речами. При цьому, в особисте життя учня вчитель не має права втручатися - а що, хай собі курять та бухають! А от за життям педагога буде уважно стежити вже згадана “бригада комсомольців” - чи то пак, комісія з питань педагогічної етики.

Я щиро обурювалася винайденням цього кодексу в своєму блозі. Аж раптом виявилося, що більшість читачів його підтримує.

Сказано було багато. Мовляв - що це за вчитель, що на пляжі міні-спідницю носить? Можна подумати, що розум та педагогічні навички залежать від того, як вчитель одягається під час законного відпочинку. Або, наприклад, як може вчитель курити? Гаразд, чому представники інших професій можуть це робити у всіх на очах, а вчителі - не можуть навіть у себе вдома? Враховуючи відсоток курців в нашій країні, зі школи за тютюнопаління треба буде звільнити 60% вчителів.

Мені закидали, що втручання в “особисте життя вчителя” - можливе і навіть необхідне. Гаразд, якщо йдеться про те, що вчитель - тихий наркоман або ніжний педофіл, нехай з ним розбирається кримінальний кодекс. Але невже стиль одягу або дозвілля педагогів, їхнє життя за межами школи - злочин?

Чимало читачів мого блогу з таким завзяттям кинулися на захист папірчика, що я жахнулася. Проконтролювати, нав’язати, примусити – і не що-небудь, а етичний кодекс учителю. Без цього у Нацкомісії з моралі, діяльність якої ми з вами забезпечуємо своїми податками, роботи більше немає. Ніби й не крутять в дитячий час кліпів з оголеними дівками, ніби й не показують пісюнів з усіма деталями в різних цікавих передачах до 11 години вечора на державних каналах. Ні. Найважливішими проблемами цього суспільства є, перепрошую за банальність, перехід на зимовий час та етичний кодекс вчителя, проект якого можна почитати за лінком. Повірте, там ще багато цікавого - я ж бо зупинилася лише на деяких пунктиках цього, хай йому грець, винятково важливого документу.