Підписатись на RSS

Архіви рубрики ‘Для душі’

ФІЛОСОФІЯ ПИВА

Ігор Бондар-Терещенко // 2 серпня, 2008

Сколько нужно котлет к обеду,
Сколько купить билетов в кино.
Это и есть простые числа,
И пока они в пределах десятка,
Можно им доверять вполне.

Л. Киселев

Весела каша в голові наших співвітчизників багато в чому обумовлена відсутністю школи ідентифікації, але не варто засуджувати їх за це. “Ми називаємо свій час утилітаристським, а самі не вміємо до пуття користатися ні однією річчю на світі”, – вигукував О. Уайльд. (more…)

Именно жизнь: дождь, гости и хлопоты

Гліб Кантер // 23 липня, 2008

Получил смс от жены – купила билет, приедет десятого августа. Наконец-то, вот оно, уже скоро – оттого собрался и расслабился одновременно. Неделя прошла в хлопотах. Четыре дня лил дождь, начала активно протекать крыша, приехали родственники, постелил пол, привез глину, купил мел и провел еще немного электричества. Инсталлировал гамак и москитную сетку.Оказалось, я не только отвык от людей, а и сильно привык все делать сам. Теперь, когда подмога подоспела, вдруг обленился. Раздаю всем задачи на несколько часов подряд, а сам забиваюсь под москитную сетку и сплю. (more…)

Одесса-мама: сплошной анекдот

Світлана Самойленко // 9 липня, 2008

На зелёной травке, рядом с цветником, под поэтическое журчание воды в фонтане, спали двое: ОН и ОНА. Им было тепло и приятно: во сне они улыбались. Одеты были очень прилично: фирменные костюмы, туристические спальники, кеды … Это было первое, что мы увидели на привокзальной площади, выйдя из поезда «Киев-Одесса» в 5 утра. (more…)

Сталкер: шалена розвага для відчайдухів

Олександра Тимошенко // 7 липня, 2008

У освітлений тьмяною лампою хлівець вбігають люди, одягнуті у подобу середньовічних костюмів. “Ми знайшли останній ключ! Де скриня?”, - каже дівчина із ключем у руці. Помітивши у кутку важкезну стару скриню, гравці кидаються до неї і починають шукати замок. Ще мить - і в руках у переможців опиняється мішок золотих монет. (more…)

Каждому киевлянину – свой Андеграунд

Світлана Самойленко // 22 червня, 2008

В Украине немодно пиариться на искусстве. Однажды Елена Живкова, зав. отделом Западноевропейского искусства Музея Б. и В. Ханененко сказала мне: «В Европе финансировать выставку для частного банка, фирмы – норма. В Третьяковской галерее в Москве спонсоры и меценаты сражаются за право содействия экспозиции. (more…)

Коронований Лис

Богдан Логвиненко // 8 червня, 2008

Всеукраїнський конкурс романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова» відбувається вже увосьме. 5 червня у Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу. Цьогорічна «Коронація Слова» нічим не здивувала - на відміну від двох попередніх, коли дві перші премії взяв Кокотюха. А ще тоді, коли у конкурсі несподівано взяла участь лауреатка Шевченківської премії Марія Матіос. І перемогла. (more…)

Жежогляд. Синдром літніх новин: Чорнобиль і лосі

Богдан Логвиненко // 6 червня, 2008

Влітку зазвичай подій стає значно менше, а новинарям, пліткарям та жежешникам від нічого робити кортить поточити ляси про новини не зовсім природні.

Найголовнішою новиною останнього тижня став Чорнобиль. Одна з найбільших дискусій розгорілася в юзера creativnist, який у Чернівцях захвилювався раптом здоров’ям “київлян”. (more…)

Всесвітня змова проти “Мертвого Півня”

Богдан Логвиненко // 15 травня, 2008

Гурт “Мертвий Півень” вирішив проблему видання своїх альбомів — почав видавати їх самостійно. Тому тих, кого можна долучати до “легенд українського року” - що, до речі, зробив Олесандр Євтушенко в книзі “Легенди химерного краю” - більше не стримують “говнолейбли”. З цього приводу “Півні” випустили одразу два альбоми.

“Мертвий Півень. Вибраний Народом” - про цей альбом інформація з’явилася раніше, ще у лютому на форумі півня оголосили голосування на “The Best”. Тоді ще ніхто не знав, як насправді гурт запише це “вибране”. Але згодом стало відомо — “Півні” планують великий концерт в Києві, де, власне і запишуть це “вибране”. (more…)

Галопом по Туреччинах (+фото)

Артем Чапай // 14 травня, 2008

Початок: Мандри й міжнародна політика, Нетуристична Туреччина.

Ми виїхали автобусом із Трабзона (старт на карті) й одразу занурилися в гори. Як я вже писав, у Туреччині можна і треба торгуватися за все і скрізь — в тому числі, за квитки в офіційних автобусних картах. Тож за квитки через Ерзурум (2 на карті) до Елязиг (3) — близько 12 годин дороги — ми заплатили по 30 лір (близько 23 доларів).

Ми вже знали, що турки в нетуристичних місцях переважно дуже дружні. От і тепер, кілька дівчат-студенток одразу підсіли до нас, і ми прекрасно поговорили про все на світі, незважаючи на те, що ми знали з 30 слів турецькою, а вони стільки ж англійською. (more…)

Послевоенные раздумья у витрины с “Зингером”

Сергій Дібров // 13 травня, 2008

У тети Зины — кофточка
С драконами да змеями,
То у Попова Вовчика
Отец пришел с трофеями.
Трофейная Япония,
Трофейная Германия…
Пришла страна-лимония,
Сплошная чемодания…
В.Высоцкий

Прогуливаясь вчера по Одессе, в витрине магазина увидел швейную машинку “Зингер”. Вообще-то я замечал ее и раньше. Но сейчас, после “ленточной” дискуссии, заставившей по-другому взглянуть на некоторые страницы истории, я смотрел на эту машинку совсем по-другому. И думал о том, насколько это символично, что “Зингер” стоит именно здесь, на улице Преображенской – бывшей улице Советской Армии, бывшей улице Красной Армии. (more…)

Нетуристична Туреччина: позитив з фото

Артем Чапай // 8 травня, 2008

Мандри й міжнародна політика

На паромі Сочі-Трабзон ми цілу дорогу провели на палубі, штудіюючи турецький самовчитель і час від часу практикуючи вивчені фрази на турках-супутниках. Основна проблема самовчителів: ти знаєш, як (more…)

ХУДОЖНИК – ВІД СЛОВА «ХУДО»?

Ігор Бондар-Терещенко // 2 травня, 2008

Якщо раніше вважалося, що українські художники – це абсолютно темні люди, які книжок не читають і до філармонії не ходять, а тільки й роблять, що випивають, закурюють і подеколи беруть участь у виставці «Хутір», то нині багато що змінилося. Мистецтво в Україні стало відвертою зоною комфорту й істеблішменту. Втім, стосується це мистецтва «сучасного», яке відображає життя засобами самого життя в його історичній динаміці, і в якому Ройтбурд, Маков і Кулик. Що ж до мистецтва «традиційного», яке гордовито застигло на відмітці «українське», і в якому Марчук, Остафійчук і Гуменюк, то змінилася хіба що ціна на картини. «Українське» ж сьогодні, наче у далеких 1960-х, знову в моді, тому торгуватися за картини того самого Марчука слід починати з 10 тисяч доларів. (more…)

ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, або 10001-е слово про кохання

Ігор Бондар-Терещенко // 17 квітня, 2008

…Нічний дзвінок вибив з колії, примусивши замислитися над безрадісними речами. Телефонував приятель, що повернувся з відрядження до Парижу, і чомусь від того не “помер”. “Увидеть Париж и умереть”, пригадуєте? Мовляв, як же так?

По-перше, роз’яснив мандрівник, Париж і без того мертве місто. Безкінечний, схожий на міфологічну річку Мертвих потік авто, який оживлюється безпардонними мотоциклістами, що з ревінням проскакують перед тобою. (more…)

Годзилла и Мазох приветствуют вас!

Наталя Петринська // 16 квітня, 2008

Недавно в Украине открыли три новых и весьма своеобразных памятника. Сначала отличился Львов – там поставили памятник австрийскому писателю Леопольду фон Захер-Мазоху, от имени которого произошел термин “мазохизм”. Памятник непростой, - с подвохом – если засунуть руку в левый карман статуи, можно потрогать каменное «мужское достоинство». Также на груди Мазоха вмонтировано увеличительное стекло, через которое можно просмотреть картинки эротического характера. Памятник установлен рядом с Мазох-кафе и является скорее приманкой для туристов, чем данью уважения известному австрийцу, родившемуся во Львове. (more…)

Київська пустеля: Як будують місто

Артем Чапай // 2 квітня, 2008

Ми грузнемо ногами по коліна у пісках барханів. Ми прикриваємо від піщаних буранів очі рукавами. Ми йдемо довгою дорогою в дюнах. У двадцяти хвилинах пішки від найближчого метро. Це київська пустеля. Колись тут буде місто-сад :)

 

(more…)