Тибетський як

Бо за ними майбутнє. На що однозначно вказує старе, як світ, минуле. Ну, а насущне теперішнє – так і поготів. Тибет без яків – немислимий, так само, як і життя тих, хто його населяє. Бо яки – це те, навколо чого на Тибеті все «крутиться». Їжа, питво, одяг, транспорт, тягова сила, пальне… В сенсі – як масло для освітлення, так і – сухі кізяки для опалення. Врешті-решт, це предмет торгівлі. От так. Тибет – то далеко не Індія. Яків на такі «запчастини» розбирають, що можна сказати – споживають їх цілком і повністю. Разом з продуктами їхньої життєдіяльності. Ну, а в контексті широкомасштабної меламінової лажі в молочній галузі Китаю якове молоко і яковий сир – це ще й “продукти майбутнього”. (more…)

Привид ходить по Європі

А точніше - велосипед-привид. Можливо, багатьом вже давно відома тема. Є й привід - власне, історія Башкірцєва - що добряче «зачіпає». В принципі, інакше і не може бути, коли чиясь «помилка», недбалість або безтурботність коштує комусь іншому життя . Це тема, якій втрата актуальності навряд чи світить. Хоча б через те, що за кермом - скільки-б-то-не-було-колісного засобу - завжди будуть «реалізовуватися» як чесноти, так і вади людські.

Я особисто був свідком різних реальних і потенційних ДТП. (more…)

Tarka Magyar

Коли я їхав до Будапешта, мені казали, що це дуже праве, ба навіть расистське місто. І справді, в перший же вечір ми потрапили на марш ультраправих, наковтавшись при цьому сльозогінного газу - про що я вже писав раніше. Втім, усе виявилося не так погано: і тут є багато дуже навіть адекватних людей. Власне, не знаю, чи зібралося б в Україні стільки людей на позапартійний мітинг проти дискримінації та насильства. Кажуть, це була найбільша непартійна демонстрація в Угорщині від часів повалення комуністичного ладу.

Організаторами виступили кілька десятків невеликих громадських організацій. (more…)

Гробокоп

Або, як то кажуть, чудять люди без баяна.

Пригадую слова свого друга – вмирайте, люди, бо грошей нема. Свого часу, в юнацькі роки, він допомагав таткові виготовляти надмогильні пам’ятники.  Тільки от прибутки при такому підробітку залежали від смертності місцевого населення. Годі й казати, що на той час покладатися на ті прибутки було не варто. Не знаю як там зараз, але часи змінилися. І, принаймні, дехто – хай і за кордоном - але робить на такі речі ставку. (more…)

Цигарки із наочністю в Єгипті

Або котлети по-женевськи. Як це давно вже було помічено і влучно сказано – сумбурчик на «моїй кухні» ще той. Котлети, як правило, з пікантною мушиною заправкою, і все це в купі… Коротше, фу-яка-бяка. Але, хоч і видно, що кухар геть контужений – все одно треба йому натякнути, щоб хоч інколи в рецепти заглядав. Але біс з ним. Життя – то така м’ясорубка, що сумбур – це друге ім’я усім потенційним котлетам. Наприклад, таким, якими вони вийшли в Швейцарії.

Тема серйозна і завжди актуальна. Однак настільки в ході історії комерційно просунута, що в свідомості більшості мало коли «засвічувалася» промоутерами, як наркотик. Ну, отрута, ну і що? Не купуй, якщо тобі не треба! (more…)

Сассоферрато. «Діва Марія»

Для того, аби вдаватися чи не вдаватися в релігію - у кожного свої підстави і причини. Загалом, релігія – це начебто добре. Якщо, звичайно, не доходить до маразму. Тут одразу можна б було закинути мені щось на кшталт – а він тебе стосується, той маразм? Що, начитався «вумних» книжок і став борцем проти релігійного маразму? І це, в принципі, - питання по суті. А, власне, по суті деякий маразм мене особисто і стосується.

Кожен день, коли прохожу через підземний перехід повз «живу» рекламу свідків Ієгови, хочеться, чесно кажучи, плюватися. Бо релігія – це добре, а от сектантські догмати і правила – це повний абзац. (more…)

Злочинна забудькуватість

Якби Шерлок Холмс – та ще й будучи під опіумом – прочитав цю новину, то його б, мабуть, «порвало». І сказав би він щось на кшталт: «Уатсон, подивіться чим нині доводиться займатися цим бовдурам зі Скотланд-Ярду». А справи такі: останнім часом дуже часто губляться у британців важливі документи, носії інформації і т.п. То поцупили в державній установі ноутбук з єдиною в своєму роді базою даних по в’язням. В іншому випадку – ноутбук з даними клієнтів певної фінансової установи. Але зрозуміло, що такі «прикрощі» можуть відбуватися «на замовлення». А в описаному нижче випадку причина – банальна пришелепкуватість. А може - забудькуватість. Мовою ж юристів це скоріш за все підпадає під визначення «недбалість». (more…)

Юридичні перипетії симбіозу культур

І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав
Неначе човен в синім морі
То виринав, то потопав

Блідий місяць слід би було десь причепити на синьому полі стягу ЄС. Ну, хоча б – якщо так можна сказати - на зворотному боці. Бо ж інакше, як потужними, азійські вливання в європейську демографію і не назвеш. А з тими темпами, як плодяться одні, і як плодяться інші, то й взагалі якось аж дико від спроб уявити собі «обличчя» Європи через так надцять років. (more…)

Музей позитиву (+ багато фото)

Під час мандрівки Європою побувала я в Дрездені. Але описувати кучеряве життя курфюрстів Саксонських, не дивлячись на шалене враження, яке воно на мене справило, не буду - це і без мене на порядок професійніше давно вже зробили люди, більш схильні до краси та гармонії. Я ж хочу написати про Дрезденський Музей техніки та математики, будівлю якого ви бачите на фото. (more…)

Користуючись нагодою, дозвольте зачмирити…

Тут Володька, той що Бородай, в одному із своїх попередніх постів про нашу корупцію писав. А буквально за день до цього в Берліні було представлено щорічний звіт щодо корупції в світі. Мова про міжнародну організацію Transparency International. В перекладі її назва означає «Прозорість Міжнародна». Яким воно у нас заяложеним стало за останні декілька років - оте перше слово в назві, правда? А словосполучення «подвійні стандарти»? О-о-о! Аж нудить від нього. І тим не менше, в звіті наголос був власне на них, подвійних. Але не українських, а саме європейських. Втім, про все по порядку. (more…)

Поштово-індексована пенсія та «збити» податки по-корейськи

Отже, пенсія. В уявленні більшості наших співгромадян – це те, що виплачується державою. А от у якості фінансового продукту, тобто страхової пенсії… Коротше, вже знаємо, що воно таке. Принаймні, з реклами страхових компаній. Але відчути на власній шкірі – чи, краще сказати, кишені або якості життя – ще не було такої нагоди. У широкого загалу - так це точно. Бо поки що це, як ті екзотичні фрукти типу фейхоа, - на ринку їх вже повно, але з чим його їдять і що від цього може бути – мало хто знає. (more…)

Як китайці трансгенами шкідника перемагали

Ризики і переваги вирощування трансгенних рослин - одна з гарячих тем вітчизняних мас-медіа. На цю тему охоче дискутують як профі, так і дилетанти. Одним з аргументів в оцінці ризиків наводиться відсутність тривалого досвіду вирощування ГМО, тому висновки про ймовірні екологічні і економічні наслідки робляться скоріше умоглядні. В останньому номері журналу Science надруковані результати моніторингу вирощування трансгенного бавовнику з 1992 по 2007 рік в шести провінціях на півночі Китаю. (more…)

Дешевое жилье и “культурные лохи”

Опубликовано на ЖЖ-adolfych как реакция на речь.

Привет, россияне! В прошлый раз мы добазарились, что школа, больничка, село и хата будут у нас больной темой аж до 2020 года, если нас, не дай Бог, раньше не нагонят. Сегодня речь пойдёт за дешёвые хаты, разберём подробно.

Дело такого рода, что чтобы раскачать и сдвинуть эту телегу, надо нам строить в год 1 квадрат на рыло. Сейчас строим по 40 сантиметров, на одной ноге постоять. Минимум, удвоить надо, а там видно будет. (more…)

Собаки: лайно і показник електоральних настроїв

Собаче лайно – це не те, з чим борються у нас, зате інколи цікаво, як з цим «борються» у них, в цивілізованих країнах. Хай то і експериментальний проект, але дійшло до крайнощів. Брати собачий послід на аналіз ДНК – це та крайність, до якої вдалися в ізраїльському місті, що знаходиться неподалік Тель Авіву. Ініціатором програми виступив муніципальний ветеринар. (more…)

Розрив між світами

Вирішило Агентство з міжнародного розвитку США допомогти африканській країні Малі. Комп’ютерізацією школи це важко назвати. І до неї, в принципі, ще дуже далеко. Втім, проект експериментальний, а тому тридцяти простеньких ноутбуків цілком достатньо. В сенсі – для того, аби побачити що воно може бути, якщо маленьке технологічне «чудо» потрапить в маленьке африканське село. (more…)