Ті, хто виріс в СРСР, напевно мене зрозуміють. Я не комуніст, не політик і не ідеолог. Тим більш не намагаюсь ідеалізувати минуле. Але чомусь особливо останнім часом посилюється ностальгія. Все більше відчуваєш, як бракує тієї атмосфери щасливої відчайдушності комунальних квартир з чаєм на кухні та розмовами про зміст життя та щасливе майбутнє аж до ранку. Коли тебе сприймали таким, яким ти є, та поважали за людські якості, а не матеріальні надбання. (more…)