Ісламський банкінг - несподівано стійка до криз модель

Вже кілька разів у коментарях на Інфопорн виринало поняття "ісламський банкінг". Банки, які дотримуються правил шаріату (ісламської системи релігійного права), виявилися значно стійкішим до кризи, ніж банки капіталістичні. Це правда. Правда й те, що "ісламський" сегмент сьогодні демонструє одні з найкращих темпів зростання на всьому фінансовому ринку. Розберемося, що ж таке ісламський банкінг і які переваги та недоліки він має.

Коран забороняє брати відсоток з позики. Людина не може покласти гроші в банк і отримати через деякий час прибуток з відсотком. Неможливий і кредит, який потрібно повертати з відсотками. Шаріат також забороняє мусульманам інвестувати в бізнес, пов'язнаний з виробництвом тютюну, алкоголю, зброї, порнографії, азартними іграми, спекуляціями, завеликими ризиками.

Ділова угода зазвичай має спиратися на активи, що дійсно існують — нерухомість, гроші, виробництво. Боргові зобов’язання, зазвичай, не можуть бути об’єктами операцій.

Тлумачення шаріату різняться в різних місцях і визначаються суддями або спеціалістами з Корану - їм "ісламські банки" виплачують немалі гонорари.

Здавалося б, внаслідок описаних обмежень банк взагалі не може існувати. Виявляється, може - пророк Моххамед, заборонивши лихварство, не забороняв торгівлю, навіть навпаки — всліляко її підтримував. Тому ісламські банки характеризуються деякими рисами, незвичними для наших уявлень про банківську справу.

Перш за все, ісламські банки засновують свою діяльність не на кредитуванні, а на інвестиціях. Передумови для цього полягають не лише в релігійних переконаннях, а й у здоровому глузді мешканців Близького Сходу.

Банк відкриває рахунки, на яких вкладники розміщують свої заощадження. Цими грошима банк фінансує підприємців. Здавалось би, все як і в нас. Але замість традиційної сплати відсотків за кредитом, підприємець ділить з банком, а банк з вкладником як прибутки у справі, так і збитки. Така система "нічого не обіцяє" і змушує банки ретельно вибирати, куди вкладати гроші. Ісламські банки значно частіше, ніж західні, вкладають кошти у реальне виробництво, ігноруючи високоприбуткові, але непевні справи.

Таким чином, ісламський банк ризикує значно більше, ніж "звичайний": він тісніше пов'язаний з партнерами, яким дає гроші. Пов'язаний не лише економічно, а й етикою спільної відповідальності, на якій і тримається ділова репутація банку.

Стосунки, за яких партнери беруть на себе ризики і розділяють їх пропорційно вкладеним коштам, створюють особливу психологію ведення справ. Ісламські банки звертають виняткову увагу на суть і перспективність проектів, в які вкладають кошти, в той час як в період економічного зростання західні банки оцінювали проекти лише за забезпеченням займу. Оскільки шаріат забороняє спекуляції та операції на кшталт продавання боргів (звичайна практика в західному банкінгу), ісламські банки більш зацікавлені в фінансуванні реального сектору, ніж європейські чи американські конкуренти. Таким чином, ісламські банки ефективніше стимулюють економіку.

Ще однією суттєвою відмінністю ісламського банкінгу від традиційного капіталістичного є відсутність проблеми "фідуціарних коштів". Немає кредитів — немає і "грошей з повітря". Банк просто бере на себе функцію управляючого грошима вкладників.

Найрозповсюдженіше "ісламське кредитування" зветься "мурабаха". Кредит виділяється під конкретну покупку. Власником купленого товару є банк - доти, поки клієнт не погасить всю позичену суму. Фактично, банк виступає торговим посередником — замість брати відсоток з кредиту, він купує товар за одну ціну, а продає за іншу. Різниця залишається банку, як виручка з операції.

"Мудараба" - приблизний аналог "депозиту". Вкладник довіряє свій капітал "мударибу", який використовує ці гроші в бізнесі. Прибуток ділиться між учасниками договору. Несе відповідальність за збитки інвестор, окрім випадків, коли збитки сталися через вину "розпорядника" коштів. Банк дає гроші, контролює їх використання, консультує та розподіляє прибутки і збитки.

"Ісламський банкінг" - явище дуже молоде, його "офіційна" історія скаладає всього 35 років. Утім, перші банки такого типу в мусульманських країнах існували в режимі секретності ще з середини ХХ століття. Вони діяли напівпідпільно, оскільки в ісламських соціумах з підозрою ставляться до "новацій", які викликають навіть тінь сумніву щодо своєї відповідності шаріату. Сьогодні банки, що діють за принципами шаріату, існують більш ніж в п'ятдесяти країнах. Їхні активи оцінюються приблизно в 1 трлн. дол., а принципи ісламського банкінгу успішно втілюються в багатьох фінустановах Європи та США у вигляді "ісламських вікон", які надають практично всі західні великі банківські мережі.

Недоліками ісламського банкінгу економісти вважають відсутність ефективного аналогу міжбанківського валютного ринку. Це унеможливлює якісне управління ліквідністю фінансових інститутів, призводить до "надлишку ліквідності", який "західна" економіка вважає проблемою. За таких умов важче здійснювати регулювання економіки, але ймовірність банкрутства банків значно нижча. Дійсно, в умовах кризи надлишок ліквідності дав ісламським банкам додатковий запас міцності, якого не вистачило деяким з їхніх європейських колег.

Ще одна проблема: різні країни і різні напрями ісламу мають різні інтерпритації багатьох нюансів банківської справи. Це заважає уніфікації та стандартизації банківського середовища.

Попри означені недоліки, ісламський банкінг довів стійкість своєї системи під час кризи. Начебто невеликі прибутки цього сектору раптом набули особливого значення, бо часто спиралися на реальні об’єкти та виробництво. Оцінки ризиків ісламськими банкірами виявилися більш адекватними, їхній контроль фінансованих проектів — надійнішим, а рівень кредитування "ненадійних" і, відповідно, кількість "поганих боржників" — нижчим, ніж у традиційних банків. Гіпотетично, якби ісламська банківська система була менш інтегрованою в світову, криза могла б їй зовсім не зашкодити.

Філософія ісламського банкінгу служить додатковою перешкодою для впадіння бізнесу в жадібне потреблядство (що, однак, не врятувало емірат Дубай). Можливо, саме релігійно-етичні настанови й стали тими запобіжниками, що утримували ісламських банкірів від погоні за надто ризикованим прибутком.

Для України ісламський банкінг - щось цікаве, незвідане. З країн СНД він вже кілька років як функціонує в Азербайджані, та поступово проникає у "стани". У Росії інтерес до цієї форми ведення банкової справи теж є, є й досвід, щоправда - негативний. До 2006 у Москві функціонував "Бадр Форте Банк", але Центробанк забрав у Бадра ліцензію під приводом звинувачень в фінансуванні тероризму.

В Україні, наскільки мені відомо, сьогодні лише один банк надає фінансові послуги, що відповідають вимогам шаріату; ще кілька банків готуються розпочати "ісламські" проекти в цьому році.

Станіслав Давиденко

фото звідси