Пiдписатись на RSS
Новини
Всі новини...

Статті
Спілкування
Коментарі
Вибір редакції
Рубрики
Архіви
Рік  Місяць  
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30    
Сторінки
Рейтинг блогов

сайт ТЕМА optimised.gif
Третейские суды и гражданский процесс Параска.инфо
Сумно - інтернет-видання про культуру
Політсхема
Системний дерибан

Версiя для друку

Україна клерикальна та інтелектуально убога: Відкритий лист до міністра

"Церковні дзвони стерилізують повітря, внаслідок чого гинуть мікроби". Такі безглузді заяви деяких псевдо-вчених неквапом перетворюються на норму для України. Так само найвищий посадовець країни робить вигляд, що нав'язування лохторату певних релігійних вподобань - це цілком нормально. Що не може не викликати справедливого обурення наукової спільноти. Нещодавно науковці звернулися з відкритим листом до міністра освіти та науки України - адже кому, як не профільному міністру, варто керуватися у своїх діях здоровим глуздом, а не нав'язаними "згори" ініціативами, які зрештою можуть призвести до тотальної дебілізації наших школярів та населення в цілому. Текст листа наводимо без змін.

Міністру  освіти і науки  України 
доктору фіз.-мат. наук Івану  ВАКАРЧУКУ 

     Вельмишановний  Іване Олександровичу!

З великою тривогою ми спостерігаємо  за неухильним проникненням церкви в  усі сфери громадського життя, внаслідок  чого відбувається і неприпустима клерикалізація освіти в Україні.

Перш за все, нагадаємо Статтю 35 Конституції України, в якій міститься положення:

Кожен має право на свободу  світогляду і віросповідання. Це право включає  свободу сповідувати  будь-яку релігію  або не сповідувати  ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення  цього права може бути обмежене законом  лише в інтересах  охорони громадського порядку, здоров'я  і моральності  населення або  захисту прав і свобод інших людей.

Церква  і релігійні організації  в Україні відокремлені від держави, а  школа - від церкви. Жодна релігія  не може бути визнана  державою як обов'язкова.

Тим не менш, всупереч цій статті, 20.Х.08 МОН України видало Наказ № 941, згідно з яким при міністерстві створено Громадську раду (далі – ГР) з питань співпраці(!?) з церквами та релігійними організаціями. Безпосереднім наслідком діяльності ГР, окрім дивного обговорення галузевого стандарту з теології та умови присвоєння грифу МОН підручникам з богословських дисциплін, стало також звернення ГР до Міністерства фінансів України та Комітету ВР з питань бюджету щодо можливості державного фінансування видання підручників з „Основ християнської етики” для державних та комунальних навчальних закладів.

Таким чином МОН України, певна річ, виконує підзаконний акт, а точніше – Доручення Президента України від 8.УІІ.05 № 1-1657 про викладання у навчальних закладах курсу „Етика віри”.

На  наше глибоке переконання, це “доручення” може розглядатися лише як особиста думка громадянина В. А. Ющенка, а не як обов’язкове до виконання розпорядження глави Держави. Вичерпний перелік повноважень Президента України міститься в Статті 106 Конституції України. Серед них відсутнє право втручатися у фахову діяльність МОН України. На таких же підставах пан Президент міг би, скажімо, визначати програми з фізики, математики, хімії, біології тощо, чого Конституція йому не дозволяє. Можна також зрозуміти представників християнських конфесій, котрі подібні документи сприймають як вказівку та дозвіл на певні дії.

Повертаючись  до Доручення, зауважимо, що фактично громадянин В. А. Ющенко вигадав нову учбову дисципліну – „Етику віри”, яка не спирається на жодну відому в світі наукову дисципліну. Її назва по суті є евфемізмом, який приховує, що зміст запропонованої дисципліни має збігатися з православним варіантом християнської етики. При цьому не врахована наявність в Україні вірних багатьох інших конфесій. До речі, а яка з численних християнських церков планується бути залученою до конкретних дій в рамках прийнятого МОН плану?

До  того ж, Україна прагне йти в Європу, а, як відомо, остання одним з принципів своєї життєдіяльності визнає світськість. Європейський суд вже неодноразово жорстко засуджував появу в школах тієї чи іншої країни будь-яких ознак примусової конфесійності, навіть удавався до штрафування країн, де мали місце прояви таких тенденцій. Відтак, країну із середньовічним мисленням на державному рівні Європа не сприймає і не сприйме ніколи.

Ми  впевнені, що уявлення про природу і людину можуть спиратися лише на сучасні наукові знання. Як влучно зауважив Нобелівський лауреат В.Л. Гінзбург, залучення поняття „Бог” як відповідь на ще невирішені наукою проблеми – це просто заміна одного невідомого іншим. Можна багато дискутувати про походження життя та обґрунтування фізичних законів, але лише наукові дослідження є джерелом адекватних відомостей про Всесвіт, дають поштовх технологічному розвитку суспільства аж до поширених у сучасному світі комп’ютерів, телебачення, мобільного зв’язку, новітніми засобами лікування раніше невиліковних хвороб тощо.

Саме  досягнення науки привели до того, що Римо-католицька церква відмовилась  від втручання у царину пізнання (зокрема, у 1992 р. переглянуто рішення у справі Г. Галілея). В бесіді з видатним російським математиком В.І. Арнольдом (березень 1998 р.) Папа Іоанн Павло II визнав, що лише наука здатна встановити притаманні природі властивості, релігія ж, за його словами, більш компетентна в оцінці можливого впливу наукових відкриттів на людину, суспільство та довкілля. Чому б не взяти за взірець цю мудру думку?

Натомість, ми спостерігаємо, що войовничий антиінтелектуалізм поглинає Україну. Показовий приклад: популярна радіостанція „Ера-ФМ”  представила таку собі пані Кирієнко як „фахівця з фізики”. Вона стверджувала, що церковний передзвін стерилізує повітря, внаслідок чого гинуть всі хвороботворні мікроорганізми. За іншими прикладами науково-культурного зубожіння в сучасній Україні також далеко ходити не треба: всі пам’ятають «фосфорну аварію» на Львівщині чи нещодавню істерію з «пташиним» чи «свинячим» грипом, коли в країні не знайшлося фахівців, здатних запропонувати ефективне розв’язання нагальних проблем. Сліпа віра в чудеса й релігійні забобони несумісна з науковим підходом до реалій природного та людського світу. Природничі науки не вписуються у церковну картину буття та свідомо виштовхуються з шкільних і телевізійних програм, зникають з книгарень, з народного світосприйняття. Тому під антимікробний церковний передзвін полишає країну освічена молодь, а невігласи й шахраї часто вважаються „науковцями”. Вони ж легко розтринькують бюджетні кошти (зокрема, через структури, подібні до створеної при МОН України і згадуваної вище ГР).

Справжня  освіта покликана дати громадянам засоби орієнтації у сучасному світі. Ці засоби не виходять за межі освіченого розуму та здобуті ним у ході тривалої історії, інтелектуальних зусиль багатьох поколінь учених. Натомість, релігійні уявлення про світ спираються на віру у певні сакральні положення, що не можуть бути перевірені в принципі. Світське виховання формує освіченого громадянина, робить його повноцінним представником людства. І якщо ми бажаємо забезпечити свідомість громадян ефективними методами налагодження суспільної взаємодії з метою розбудови українського суспільства, то достатньо курсу „Етики” з її „загальнолюдськими” нормами. Виходячи з вищенаведеного та враховуючи думку релігієзнавців (див., наприклад, матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Релігійний компонент в світській освіті і вихованні» (Київ, 2005 рік)), ми переконані, що:

Впровадження  у світську державну освіту курсів морально-етичного циклу має відбуватися  з урахуванням положень Конституції  України щодо відокремлення школи від церкви.

Паралельне  вивчення у державних школах альтернативних курсів з етики є небезпечним, бо призведе до поділу за світоглядним принципом дітей на „своїх-чужих”, а зрештою – до можливості виникнення у дитячому середовищі конфліктних ситуацій. Втручання різних церков, а то й міжконфесійних об’єднань у формування навчальних планів державних шкіл суперечить Закону про свободу совісті.

Якщо  держава в цілому та МОН зокрема  не приймуть за основу таку – досить помірковану – позицію і не вживуть заходів по покращенню викладання природничих дисциплін у школах та вишах, то неминучими наслідками такого невтручання стануть:

1. подальша й необоротна деградація середньої та вищої освіти в країні, осередньовічення її та сприйняття за істину в останній інстанції змісту церковних проповідей;

2. зведення нанівець вітчизняної природничої науки та наукоємної промисловості, в тому числі ВПК, та остаточна декваліфікація відповідних виробничих колективів;

3. лавиноподібне зростання кількості техногенних катастроф внаслідок низької кваліфікації обслуговуючого персоналу;

4. значне погіршення медичного обслуговування та зростання захворюваності населення;

5. виникнення конфліктів між громадянами різних віросповідань, між гілками різних православних церков тощо;

6. еміграція вільнодумців, атеїстично налаштованих фахівців та релігійних дисидентів.

Як  свідчить історія, нав’язування певних конфесійних уподобань ніколи не мало позитивних наслідків. Досить нагадати, що значна частина воєн у світі виникала саме на релігійному ґрунті.

Насамкінець, процитуємо нещодавній відкритий лист десяти всесвітньо відомих російських вчених „Політика РПЦ МП: консолідація чи розвал країни? ”, з яким ми цілком солідарні: „Вірити чи не вірити в Бога – справа совісті та переконань окремої людини. Ми поважаємо почуття віруючих і не ставимо за свою мету боротьбу з релігією. Але ми не можемо залишатися байдужими, коли здійснюються спроби піддати сумніву наукове знання, витравити з освіти „матеріалістичне уявлення про світ”, підмінити вірою знання, накопичені наукою. Не слід забувати, що проголошений державою курс на інноваційний розвиток може бути здійсненим лише у тому випадку, коли школи та вузи озброять молодих людей знаннями, здобутими сучасною наукою. Жодної альтернативи цим знанням не існує”. 

Громадяни України (підписи розміщені по мірі надходження):

     Академік  НАН України В. М. Локтєв
     Чл.-кор. НАНУ С. М. Рябченко
     Докт. фіз.-мат. наук О. М. Габович
     Докт. філос. наук В. І. Кузнєцов
     Канд. хім. наук В. О. Хаврусь
     Головний  інженер-технолог В. М. Бойчук
     Чл.-кор. НАНУ О. М. Омельянчук
     Канд. фіз.-мат. наук А. Ф. Лозенко
     Канд. фіз.-мат. наук О. І. Войтенко
     PhD А. Ільїн
     Канд. юрид. наук О. Северин
     PhD in Biological Sciences I. Бірченко
     Канд. фіз-мат. наук І. Жарков
     Канд. фіз-мат. наук В. В. Кухтін
     Чл.-кор. НАНУ В. О. Ямпольський
     Докт. фіз.-мат. наук В. Ю. Решетняк
     Докт. техн. наук О. М. Величко
     Канд. техн. наук Т. Б. Гордієнко
     Канд. філос. наук О. В. Горкуша, наук.співр. ВР ІФ НАНУ
     Канд. фіз.-мат. наук О. В. Семенов
     Докт. фіз.-мат. наук Ю. О. Рєзніков
     Канд. фіз.-мат. наук С. Г. Шарапов
     Канд. фіз.-мат. наук М. Г. Зубрілін
     Канд. фіз.-мат. наук В. М. Кадан
     Канд. фіз.-мат. наук О. А. Момотюк
     Канд. фіз.-мат. наук І. М. Гельфгат
     Чл.-кор. НАНУ Е. А. Пашицький
     Канд. юрид. наук В. М. Мірошниченко
     Академік  НАНУ Л. М. Литвиненко
     Докт. фіз.-мат. наук В. М. Бондарєв
     Канд. фіз.-мат. наук М. О. Білоголовський
     Канд. фіз.-мат. наук С. І. Осипов
     Канд. хім. наук В. М. Вітер
     Канд. фіз.-мат. наук В. Є. Клименко
     Канд. філос. наук О. Р. Титаренко
     Канд. філос. наук В. В. Титаренко
     Докт. фіз.-мат. наук Ф. Т. Васько
     Докт. філос. наук Л. А. Виговський
     Докт. фіз.-мат. наук С. М. Єжов
     Канд. фіз.-мат. наук О. М. Радченко
     Вчитель фізики В. Епштейн
     І. Шевченко, Інститут біоорганічної хімії НАНУ
     Канд. техн. наук Т. В. Бєлих
     Канд. фіз.-мат. наук Г. В. Мохнач, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України
     Б. А. Руденко, ІЯД НАНУ
     Канд. біол. наук Н. М. Жолобак, науковий співробітник відділу проблем інтерферону та імуномодуляторів ІМВ ім.Д.К.Заболотного НАН України
     Докт. фіз.-мат. наук А. Снарський, проф. КПІ.
     Канд. техн. наук Д. Лукомський
     Чл.-кор. НАН України С. Гнатченко
     Канд. філос. наук П. Ю. Павленко, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України
     О. В. Степанюк, Хмельницький університет управління та права, викладач кафедри філософії та політології, аспірантка ХУУП за спеціальністю релігієзнавство
     Докт. філол. наук О. В. Александров, професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
     Канд. іст. наук Н. В. Верещагіна, доцент Одеського національного університету імен І. І. Мечникова
     Н. В. Кузьменко, м. Київ
     Канд. техн. наук В. Ф. Пеклун
     Докт. філос. наук В. К. Ларіонова, професор, завідувач кафедри філософії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
     Канд. філос. наук С. В. Свистунов, ст.науков.співробітник Інституту філософії НАНУ
     Докт. фіз.-мат. наук В. М. Самоваров, ФТІНТ НАН України
     Канд. філос. наук Т. В. Гаврилюк, доцент кафедри філософії Державної академії статистики, обліку, аудиту Держкомстату України
     Канд. техн. наук О. О. Коваленко, старший викладач, Черкаський державний технічний університет
     Вчитель історії А. О. Афанасьєв, політолог
     Канд. техн. наук І. В. Зозуля
     Докт. фіз.-мат. наук В. О. Покровський, професор, Інститут хімії поверхні НАН України
     М. Гайдук, директор спеціалізованої школи 135 м.Києва
     Докт. фіз.-мат. наук С. І. Вільчинський
     Канд. техн. наук I. Красiков
     Докт. фіз.-мат. наук Є. С. Мартинов, Інститут теоретичної фізики ім. Н.Н. Боголюбова НАН України
     Докт. фіз.-мат. наук Б. Алтоіз
     Канд. мeд. наук Г. Пінчук, асоціат-профeсор кафeдри природничих наук та матeматики, Унівeрситeт для жінок штату Місісіпі, Колумбус, Місісіпі, CША. Віруючий, християнин,   православний (з лютого 2007 р.), активний учасник і модeратор форуму "Філософія, рeлігія та духовність" вeб-сайту "Майдан"
     В. Гаташ, журналіст
     Канд. фіз.-мат. наук В. Є. Давідсон, професор кафедри аерогідромеханіки Дніпропетровського Національного університету, нині пенсіонер
     Докт. фіз.-мат. наук В. Кучін
     Канд. техн. наук О. Кричивець, м. Львів, ДП НДІ "Система"
     Канд.фіз.-мат. наук Е. Черняков
     Канд. техн. наук Л. Чернякова
     Канд. біол. наук О. Б. Богатирьова, Тавричеський державний агротехнологічний університет
     Канд. фіз.-мат. наук Ю. К. Виграненко
     Докт. фіз.-мат. наук В. Ткаченко, пров. наук. співробітник Ін-ту математики НАН України
     Докт. техн. наук В. Ф. Самарчанц, професор, заслужений машинобудівник України, ОАО "НИИ "ВЕЛТ", м. Харків
     Докт. фіз.-мат. наук В. Татаренко, ІМФ НАН України
     Докт. мед. наук, проф. О. О. Шерстюк
     Докт. соціол. наук, канд. екон. наук Ю. Чернецький, завідуючий відділом соціології НДІ соціально-гуманітарних досліджень Харківського національного університету імені В. Н.     Каразіна
     Ю. Ф. Беспятко, вчитель географії СШ 9 м.Марганець
     Докт. техн. наук Є. А. Шушляпін, професор кафедри технічної кібернетики Севастопольського національного технічного університету 
 
Загалом підтримало наразі 84 осіб, з них
Академіки НАН України: 2
Член-кореспонденти НАНУ: 5
Доктори наук: 24
Кандидати наук: 43 

Підписи продовжують надходити. Якщо Ви хочете приєднатися до тих, хто підтримав цей лист, просимо надіслати повідомленні із зазначенням наукового ступеня, місця роботи (необов'язково), імені та прізвища на електронну адресу alexander.gabovich@gmail.com

Сторiнка 2 з 2: < 1 2

37 коментарiв, 2211 переглядiв

Kapitan

P.S. На всякий случай уточню, что это не Ленин. Но тоже достойный человек:)

30-12-09 23:03
Mamay

Церковь уже давно нужна только церковникам в качестве дойной коровы да некоторому количеству зомби, которым глубоко похуй куда нести бабло: афропопам, в пивной ларёк, игровые автоматы или Стиву Джобсу.Но надо быть осторожными, эти пидарасы уже один раз умудрились получить власть и устроить здесь филиал "царствия небесного"

31-12-09 03:06
Koosss

Марк Болдырев,
нарушение конституции в том, что преподавание основ религии или какой-то там этики обещается быть обязательным и безальтернативным. Лично я на это "никак пойтить не могу", потому что сам атеист, выросший в семье ученых, и сына своего воспитывать собираюсь так же, а именно - объяснить как можно раньше, что церковь является паразитарным институтом, практикующим насилие над личностью и изощренные схемы вымогательства денег у общества, и вообще "сама думка про те, що бог э, це вже фуйня". И если к моменту, когда сын пойдет в школу, эту ахинею таки внедрят - буду судиться со всеми и вся, до последней капли крови и пачки денех в тумбочке.

31-12-09 17:12
Марк Болдырев

А в аспекте приведённого письма, нельзя ли то же сказать о науке? Вы, как "атеист" вообще-то откуда знаете, что предмет у науки существует?

Можете вот прочесть у меня по этому поводу: http://iuris-civilis.ru/ - самый последний материал.

А что касается обязательности... да что-то не видно ничего насчёт обязательности. К тому же - а чем БОГОСЛОВИЕ отличается от ХИМИИ?

31-12-09 17:23
Skapirus

2 Марк Болдырев
Після Вашого питання "чем БОГОСЛОВИЕ отличается от ХИМИИ?" з Вами все зрозуміло. Далі можете не намагатися доводити присутнім свої претензії на об"єктивність та логіку.

01-01-10 15:24
Марк Болдырев

А всё же: чем же, по Вашему они отличаются?

01-01-10 18:58
Skapirus

2 Марк Болдырев
Пропоную Вам самому подумати над цим непростим питанням, бо інакше буде нецікаво. Маленькі підказки: якщо матимете відповідь на питання, чим відрізняються 1 кілограм та 1 метр, або в чому принципова різниця між шкільним підручником з хімії та якоюсь священною книгою, то далі Вам буде легше.

01-01-10 19:50
Марк Болдырев

Дело в том, что богословие, мин херцы, есть не религия, а как раз наука, имеющая своим предметом религиозные догматы, религию именно с догматической стороны. Вот таким образом. Так чем же БОГОСЛОВИЕ ОТЛИЧАЕТСЯ от ХИМИИ? Предметом? - согласен. Но химия предметом именно и отличается, скажем, от филологии. И что? И от физика она отличается, а уж разница между математикой и химией куда более, чем между богословием и химией.

Так о чём следует думать ВАМ? О чём думать мне - разберусь сам.

01-01-10 22:07
Алекс

Шановный пан Марк Болдырев, во-первых с Новым Годом! А во-вторых, даже не ожыдал што Вы будете отут отэто обсуждать, причём именно отакими словами, более того, не ожыдал, что Вы будете проталкивать в народные массы такие мысли.
Што касаетца предмета БОГОСЛОВИЕ, то, прошу пардону, а разве такой предмет имеетца в чистом виде? Наскока я понимаю, БОГОСЛОВИЕ может быть кокретным, а не всеохватывающим. Насколька имею представление, то БОГОСЛОВИЕ - предмет узкоспецыальный, например, иудейское, или буддистское, или мусульмановское, или синтоистское, и тэпэ. Причом конкретное БОГОСЛОВИЕ изучают церковнослужытели или привержэнцы конкретной Церкви (обряда).
Што касаетца такого предмета, как "религиеведение", так он тоже должен быть прикладным, а не абсрактным. Например, рассмотрим "религиеведение" в контрразведовательном учебном заведении. С учотом того, што церковнослужытели оказуют существенное влияние на динамику оперативной обстановки, контрразведчика нада обучить особенностям вербовки деятелей различных конфэссий, патамушта даже поп от ксёндза сильно отличаюца по менталитету, а представьте как отличаютца иеговистские "слуги" от иудейских раввинов. Причом, даже иеговисты-рутерфордовцы сильно отличаютца от иеговистов-ильинцев. А когда на контролируемой территории ещо прожывают баптисты, пятидесятники, мусульмане, армяне.. В общем есть что изучать. Шо касаетца дипломатов, так те совершенно в ином свете и в другом объёме изучают. Ваенные люди тоже изучают "религеведение", которое входит у программу боевой подготовки, пример такого изучения имеет место в кинофильме "9-я рота" .

Знаете, Панэ Марк Болдырев, вдруг вы не вкурили мойо сравнение, так я Вам ещо проведу аналогийю с диетичиским питанием, говорят, што есть такие предметы у мединституте и даже у физкультурном институте тоже. Дело в том, што "диетпитание" тоже конкретное: при гастрите - одно, а при профилактике травматизма - этта другая дисыплина, а при беременности - так то вабще высшая наука. Опять же "ит дипендз", как говорят одни нанайцы, ещё и от территории, патамушта в условиях НА Украине кушаем буряк, а на Дальнем Востоке заменяем буряк красной икрой. В Африке кокосы, а в Китае саранча и тэдэ.

Панэ Марк Болдырев, Вы понимаете мой намьйок?
Ежли не совсем панимаете, так у меня ещо добавка имеетца существенная.

А всё таки ""Схоже, що Вам дуже хочеться випендритись і у Вас точно достатньо часу на такі розлогі месиджі".

02-01-10 01:00
Skapirus

2 Марк Болдырев
Шановний, вчіть матчасть згідно наведеного плану. Ви відверто плаваєте в темі, яку так необережно для себе зачепили. Чудовим додатковим поясненням на доступному Вам рівні є також допис Алекса.

02-01-10 12:13
Алекс

Товарищ Скап-и-Рус (а может это даже два товарища, там де "рус", там всегда несколько товарищей, как правило), нащот "ривня" што Вы хотели сказать, об чом намьйок?
Лично я считаю, што уровень моего изложения доступен не токо Болдыреву Марку, но и Вам, и всем остальным посетителям.

А добавка у меня такая имеетца. В цывилизованном обществе кто-то должен брать на себя ответственность за ВОСПИТАНИЕ молодых людей, которых нада вразумливать чтоб они понимали что такое СОВЕСТЬ и по каким правилам понятие это надо подтверждать. Понятно, что в цывилизованном мире вроде как свобода вероисповедания, что не мешает таким продвинутым странам как ,например, Дания иметь государственную церковь. Ну, а главное место в воспитании как не крути но являются родители, которые имеют полное право заставлять своих детей молитца по 6 часов каждый день, как папа одного Паганини заставлял его играть на скрипке. Кто-то тренируетца у спортзале-бассейне. кто-то виртуозит на музыкальном инструменте. а кто-то проводит время в молитве, как родители понимают - так ребёнков и взращивают. От!
Совершенно определьонно скажу вам, что всегда для конкретного человека (человеков) есть обряд правильный и обряды ошибочные, а патаму человек придержываетца одного обряда и детей своих воспитует-обучает по одному обряду. Человек обясняет детям. што есть обряд правильный, именно благодаря правильному обряду смогли выжить род, общество и тэпэ, а потому и детишки должны изучать СВОЙ обряд. Или не изучать никакого пока не вырастут и не выберут обряд самостоятельно. И вруг в средней школе детишек начинают наполнять знаниями о разных конфессиях и детишки (а они как правило любознательные) начинают всё это впитывать як губки и сразу же подвергают сомнениям правильность обряда родителей.
Не, ну я понимаю када учат на шпионов, штоб за кордон забрасывать, то туда спецом подбирают людей разумных (а значит достаточно опытных) и обязательно толерантных , которых учат, што Бог един, но для разных народов у него разные оперативные псевдонимы и легенды прикрытия. Но! Детям малым так обяснять низзя. Либо надо детишек учить одному обряду, либо не учить никакому.

а вообщето складуетца впечатление определьонное "Схоже, що Вам дуже хочеться випендритись і у Вас точно достатньо часу на такі розлогі месиджі".

02-01-10 15:06
Марк Болдырев

Ну, если есть частное (именно так: частное, а вовсе не "конкретное". о коем написали Вы) богословие, следовательно, есть и общее. Иначе Вы просто не смогли бы различить общее и частное.

И действиетльно, Богословие именно существует без всякого отношения к религии, кроме как к предмету. Именно так относится, впрочем, к религии вообще любое богословие из Вамит перечисленных.

Но вот ведь как интересно: .Вы, например, не различаете таинство и оряд. А между тем человеку это следует различать. Что же касается ОБРЯДА, то разве, например, детям не говорят, что отрыгивать за столом - неправильно. Когда они поживут немного и поездят по миру, то вдруг могут, скажем, обнаружить, что в ряде случаев отрыгивать после еды - необходимо, чтобы не обидеть хозяев. Или, скажем, есть дочиста с тарелки в одних случаях - признак вежливого человека, в других - как раз наоборот.

Вот Вам как раз обрядовая сторона. Но во всяком воспитании, если только Вы желаете получить не абстрактного человека, а конкретного, то есть носителя конкретной культуры, Вы начнёте его приучать не пердеть в людных местах... в то время как в ряде обществ это как раз вполне-вполне....

А всяким советчикам что мне делать скажу: не зарывайтесь, щенки. Я сам знаю - что мне учить.

02-01-10 15:41
Марк Болдырев

А ещё священнослужители изучают, например, языки, грамматику, скажем, всяческую. А я знаю одного настоятеля храма, который ещё и полостную хирургию изучал. И вольную борьбу.

Хорош аргумент!
Ну чем не reductio ad Hitlerum?!

02-01-10 20:41
Scott

Болтырёф пыше-А всяким советчикам что мне делать скажу: не зарывайтесь, щенки. Я сам знаю - что мне учить.

Зря ты так ! Я тоже знаю шо мне учить и тех кто мне говорит шо делать я посылаю куда им идти.
И ваще не выкабенивася бо здесь тебя могут и на йух послать

02-01-10 23:15
Алекс

Шановный панэ Марк Болдырев, прошу прощения, судя по слову "конкретное" Ваши слова распространяютца и на оценку моего постинго. Панэ Марк, мы з Вами тут уже общались. и Вы мне нормально отвечали, з пониманием. Раньше я выступал под ником Работяга. потом в силу объективных обстоятельств был вынужден менять ники. К уважаемой Татьяне Николаевне и Вам отношусь з большим почтением и последнее время не совсем понимаю вашу повышенную раздражытельность.
Итак, вы гворите ,што раз есть частное, то есть и общее. Канечно! с аксиомой не спорят. В данном случАе , канечно, церковнослужытельные миссионеры и другие спецы изучают СРАВНИТЕЛЬНОЕ БоГОСЛОВИЕ для проведения религиозной агитации и пропаганды в форме диспутов. сравнительное богословие отличается от шпионского , ваенного, дипломатического, контрразведывательного "религиеведения".
Но! Мы не можем обучить детей ТГП или "сравнительному богословию", пока они не выучат частное, патамушта детей нормальные люди обучают ОСНОВАМ предметов. От! (Как говорит Люся Янукович).
Таинство и обряд я не различаю. ОБРЯД - это совокупность традиционных действий верного конкретной конфссии, а таинство - это отдельное мероприятия, но синонимом слова "таинство" в просторечии является слово "обряд".

"Правилно отрыгивать" к изучению религий не относится.

Священники обучаются добровольно, чему их там учат шаману крайнего севера или атеисту по барабану, и их детям тоже.

В общем я веду к тому, что наиболее оптимально, чтобы в светском государстве с детьми по вопросам вероисповедания работали родители или уполномоченные воспитатели, типа "крёсные родители". Всё!

А мысли в голову лезут какие? ""Схоже, що Вам дуже хочеться випендритись і у Вас точно достатньо часу на такі розлогі месиджі".

Уважаемый Марк Болдырев, позвольте в заключении высказать уверения у совершеннейшем до Вас почтении без какой-либо иронии.
Ежли вдруг какое-то слово или словосочетание вдруг вызывает Ваше непонимание или паче того - раздражение, то убедительно прошу указать прямо, без грубых слов , типо, пардон, "рыгать-пердеть". Бо я этого не люблю и стараюсь быть максимально вежливым. к чему и других призываю. Вежливым и чесным, а также последовательным и терпеливым.
Как Вы уже понимаете, от Третейского Суда с помощью Интернета я у восторге.
За сим остаюсь, искренне Ваш,
Работяга

03-01-10 00:48
Ferroman

Детей надо оградить от религии. (точка)

06-01-10 18:09
Zorro_ua

Читайте також про реакцію на цей звернення інших науковців: "ЧУЄМО ДЗВІН ТА НЕ ЗНАЄМО, ДЕ ВІН" - професор Алла Бойко про курс "Етика віри" в школах: http://maidan.org.ua/static/centernews/1264505936.html

26-01-10 13:49

Сторiнка 2 з 2: < 1 2

Для додавання коментарів Ви повинні бути зареєстровані!