Пiдписатись на RSS
Новини
Всі новини...

Статті
Спілкування
Коментарі
Вибір редакції
Рубрики
Архіви
Рік  Місяць  
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30    
Сторінки
Рейтинг блогов

сайт ТЕМА optimised.gif
Третейские суды и гражданский процесс Параска.инфо
Сумно - інтернет-видання про культуру
Політсхема
Системний дерибан

Версiя для друку

Зворушлива історія про Славусіка та Аллочку

 - Привітай нас - ми с Саньком нарешті йдемо в ЗАГС!
- Я сподіваюсь, на обіцяний мені минєтік це ніяк не вплине?!!
 

Суть цієї кримінальної справи, яка зараз розглядається Святошинським районним судом міста Києва під головуванням заступника голови цього суду Анатолія Семеновича Сержанюка - така.

Діючі особи та виконавці:

Жертва. Льотчик (пілот цивільної авіації, працював на "Аєрочартері") Віталій Шилов, 1977 р.н.; його труп було знайдено під будинком 4 по вул. Жмеринській в місті Києві в ніч з 9 на 10 січня 2008 року. Труп було викинуто з вікна квартири № 208 цього будинку. Гроші та мобілка, що були при ньому - само собою, магічним чином зникли.

Злодєї. Некто Славусічєк Українець, 1976 р.н., відкинувся після ...надцятої ходки (в анамнезі - крадіжки, гоп-стопи та т.і.) лише за пару тижнів до вбивства 28 грудня 2007 року, та Аллочка Воробей, 1986 р.н., з 2003 року переїхала в Київ з села та, за в свідченнями в суді її друзів, подружок та оперів, займалася проституцією, але надавала перевагу кидалову клієнтів, а зовсім не чесній "праці".
Прєлєстні голубки Славусічєк та Аллочка познайомилися випадково - Аллочка дзвонила в СІЗО якомусь іншому лицарю з великої дороги, але потрапила на Славусіка, і вони покохали одне одного неземним коханням прямо по телефону. Як тільки він відкинувся, у них почалося веселе спільне життя - за свідченням одної подруги, якось вона прийшла в гості до Аллочки, але перед дверима стояв Славусічєк, який повідомив, що Аллочка в квартирі розводить якогось лоха :)За свідченням ще одного сусіда, з кв. №205 цього ж будинку на Жмеринській, 4 - 05 січня 2008 року до нього подзвонив молодий хлопець, який попросив телефон, аби зв'язатись з братом, який живе десь на Печерську, та пояснив, що познайомився з дівчиною, яка обікрала його, поки він мився в ванній після (або до) палкого кохання. Якщо хтось знає цього хлопця, розкажіть йому цю історію — можливо, він також хотів би помститись йуній прєлєстніцє продовжити цікаве знайомство.

Коротше, ви зрозуміли - голубки на пару розводили на бабло та дрібне майно лохів вухастих, які жаждалі світлого кохання Аллочки :)

Подія. Ввечері 9 січня Аллочка попросила дозволу у хазяйки квартири, яку вона до того знімала і ще не встигла віддати ключі, скористатись нею, аби "розвести на ноутбук одного лоха". Хазяйка їй заборонила, але вона все одно запросила Шилова (він, за її свідченнями, деякий час з нею зустрічався) в цю квартиру; він приїхав з коньяком та закуссю, і під час пиятики до квартири з'явився Славусік. Що там між ними відбувалося, достеменно невідомо, але хату згодом знайшли вщент залитою кров'ю Шилова, а його самого - скоївшим свій останній польот крізь розбите вікно. Парочка зникла, і спіймали їх лише в квітні, випадково, коли крихітка Аллочка розфігачила об стовп 750-й "Бімер".

Версія захисту. Хлопці посварилися на грунті полум'яного кохання до Аллочки, і під час бійки Шилов суто випадково вивалився у вікно, а тому дії Славусіка слід кваліфікувати за ст.119 КК України (вбивство через необережність), а Аллочку слід взагалі відпустити.

Позиція слідства. У Славусіка - ч.1 ст. 115 ("просте" умисне вбивство), у Аллочки - ч.1 ст. 396 (заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину).І це при тому, що обидва написали явки з повинними, в яких він написав, що вона зафігачила Шилова пляшкою по голові, а вона написала, що він викинув Шилова у вікно після довгої бійки. Експерти виконали свою роботу настільки препаскудно, що навіть не спромоглися визначити механізм утворення та тяжкість кожного тілесного ушкодження окремо.

Версія потерпілих - батьків Шилова, і мене, як їхнього представника. Голубкам слід інкримінувати ч.2 ст.115 з, як то кажуть,  "половиною алфавіту", як мінімум - пп. 6 та 12, тобто кваліфіковане вбивство з корисливих мотивів за попередньою змовою. Тому що ми вважаємо, що голубочки заманили Шилова з метою пограбувати, а коли він вчинив спротив (бо з дитинства займався дзю-до і навіть займав призові місця на змаганнях обласного рівня) - прибили його та несвідомого викинули у вікно, після чого звалили прогулювати награбоване.

Суд. Тягнеться вже другий рік. Найцікавіші з матеріалів справи пропоную увазі читачів:

Любовна записка 1. Славусічєк пише Аллочці:
Маленькая моя девочка, Я очень сильно Тебя люблю, и поверь моя королева Я не предатель... Я не первый раз в этой системе, все что я делал и говорил мусорам это только для того, чтобы добиться одного результата!!!! И мне неважно было каким путем, мне было важно только одно чтоб они велись на меня и чтоб тебя отпустили на волюшку к мамке и папе. я переступил черту недозволенного не потому что мне этого хотелось, а потому что мне нужен был ихний ход мыслей и план действий и поверь мы только нашли, но ничего не потеряли. ... Короче Любимая Это все хуйня главное родная, что тебя выпустят, и поверь любимая многие этого не хотят... Но Я тебя так сильно люблю душой и сердцем что готов на себя взять все грехи мира. Ты не глупая девочка и должна понять, Я никогда бы не сказал что это ты виновата - Я ВСЕМ ГОВОРЮ что ТЫ НЕВИНОВНА. Я ЛЮБЛЮ тебя масяня. ЛЮБЛЮ и хочу верить, что скоро будем вместе как муж и жена, и поедем на море еще Ты забеременеешь. Люблю Тебя и прошу несомневаться во мне. Я за Тебя жизнь отдам. Люблю и уважаю Целую сладенько ВАС и любя. Твой муж Слава! Хочу тебя безумно....
Люблю тебя безумно у меня никого кроме тебя нету....
Масяня верь мне, прошу! ... Я не знаю што мне еще зделать для того шоб ты поверила мне, Я все буду делать для того, шоб ты была счастлива! Цем, цем, цем.

Вибрані фрагменти з "Явки з повинной":
Я Украинец В.А. явился в органы милиции с целью сознаться в том, что ... у меня произошел конфликт с ранее незнакомым парнем по имени Виталий из-за нашей общей знакомой Воробей Аллы Николаевны 1986 г.р. которая в возникшем конфликте переросшем в драку принимала непосредственное участие, а именно разбила на голове у Виталия пустую бутылку из-под коньяка...

Любовна записка 2, Аллочка пише Славусіку на упаковці від жіночих гігієнічних прокладок з крильцями:
Славусечка Любимый, извини меня за все, за то, что я кричала на тебя, за то что обижала. Я хочу быть только с одним тобой ты для меня самый родной я тебе не изменю обещаю. Я буду сутками с тобой общаться. Буду очень сильно скучать. Я так хочу быть твоей женой, родить тебе сына это наша мечта ты никогда не пожалеешь, что со мной познакомился. Я тебе обещаю, что найду деньчи чего бы мне это не стоило. Люблю тебя сильно родного единственный люблю.

Вибрані фрагменти з "Чистосердечного признания":
Я Воробей Алла Николаевна добровольно в органах милиции хочю сознаться в том что ... стала свидетельницей убийства парня по имени Виталий путем выбрасывания его из окна квартиры розположенной на 7 етаже которое совершил мой знакомый Украинец Вячеслав Анатольевич 1977 года рождения ранее неоднократно судимый...

КАКІЄ ВИСОКІЄ ОТНОШЄНІЯ, ДА.

Спільна мета самих підсудних, їхніх адвокатів підсудних та судді — допомогти солодкій парочці швиденько продати   квартиру 66 в будинку 129/131 по вулиці Борщагівській в місті Києві, яка була отримана Славусіком у спадщину, але він довго не міг її оформити, бо за численними відсидками навіть не спромігся отримати український паспорт замість радянського. На квартиру слідчим було накладено арешт для забезпечення цивільного позову потерпілого, аледобрий суддя Сержанюк А.С. втихаря цей арешт зняв 31 серпня 2009 року.

З того часу ми з потерпілими, батьками вбитого — безуспішно намагаємось поновити заборону на відчуження цієї квартири. Сержанюк в свіїй постанові послався на те, що нібито квартира не належить підсудному, а інкриміноване йому вбивство не передбачає конфіскації майна, а отже, (на батьків загиблого можна покласти з прибором), арешт порушує права власника зазначеного житла. Під власником суддя мав на увазі бабусю Славусіка, яка померла в 2007 році, ага. І це при тому, що, згідно ч.5 ст. 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю саме з часу відкриття спадщини, а в матеріалах справи повно показів солодкої парочки про те, що Славусік вважає цю квартиру своєю, а Аллочка живе в ній аж з моменту вчинення злочину.

Між тим, адвокати парочки часу не гають. Користуючись безмежною поблажливістю судді, який 27 жовтня 2009 року відмовив батькам загиблого в накладенні заборони на відчуження цієї квартири на тій підставі, що вона і досі «по БТІ рахується за покійною бабусею», вони ще 29 вересня 2009 року отримали в П'ятій Державній нотаріальній конторі свідоцтво про спадщину, 02 жовтня 2009 року — зареєстрували це свідоцтво в БТІ, а також замовили довідку-характеристику, яку станом на 06 листопада — ще не забрали, але хто знає, що там відбувається з цією квартирою вже сьогодні...

Отримавши в П'ятій Державній нотаріальній конторі на терміновий запит суду! копію свідоцтва про право на спадщину, я 30 жовтня подала заяву про забезпечення позову, в якій, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, просила НЕГАЙНО накласти заборону на відчуження квартири № 66 в будинку 129/131 в місті Києві. Протягом тижня я щоденно навідувала суддю Сержанюка, але він закривався від мене в своєму кабінеті. Сьогодні, 09 листопада, я нарешті спіймала його, прийшовши зранку, за ніжною та зворушливою бесідою з одним з адвокатів солодкої парочки, і він, цинічно посміхаючись, повідомив мені, що розгляне мою заяву лише 12-го листопада, в судовому засіданні.

Досвід підказує мені, що до цього часу квартира вже змінить свого власника, да. А учасники цієї оборудки — натхненно попилять бабло, виручене від її продажу, в той час як батьки загиблого — не отримають НІЧОГО.

Взагалі адвокати у парочки надзвичайно креативні - намагаються відмазати Аллочку навіть від 396-ї статті на підставі того, що вона нібито перебуває з Славусіком в фактичних шлюбних відносинах, ггг. Вчіться, дівчатка, знаходити собі суджених - декілька дзвінків в СІЗО, пару тижнів спільного розводилова лохів на матеріальні цінності - і готова любов навіки та фактичний шлюб! Слідство таки намагалося Аллочку теж «закрити», але вона намутила ліву довідку про вагітність, і «добрий» суд повівся. Потім з'ясувалося, що вагітності ніколи не існувало, було виділено в окреме провадження матеріали проти продажної гінекологічки, та т.і.

Ще в матеріалах справи є протокол допиту колишнього співмешканця Аллочки - Жоріка. Познайомилися вони в публічному домі, де вона працювала повією, а він - водієм. З усіх сил закоханий чувак намагався витягнути її з цього некошерного зайняття, але йому це не вдалося, бо Аллочка виявилася людиною з покликанням, яка щиро насолоджувалася своєю роботою. Закінчилися їхні стосунки банально - вона знайшла собі якогось товстішого "гаманця", а наостанок кинула Жоріка на бабло.

Ось так і живемо, да. Суддя Сержанюк анітрохи не боїться вступати в змову з підсудними та їхніми адвокатами з метою допомоги підсудному, якого сам же і судить за вбивство - в уникненні матеріальної відповідальності перед потерпілими, які втратили сина. А чого йому перейматись/соромитись/боятись? Адже після судді Зварича практично будь-які вихідки українських суддів — це всього лише дитячий лєпєт на галявині...

ЗІ. Запам'ятайте цю адресу - квартира 66 в будинку 129/131 по вулиці Борщагівській в місті Києві. Можливо, хтось з ваших друзів чи знайомих планує її купити? Киньте їм лінк на цю статтю.

Тетяна Монтян
Сторiнка 2 з 2: < 1 2

26 коментарiв, 3320 переглядiв

Андрій Володымыровыч

Не знаю какие выводы может делать данная статья.
Судьи продажны? Да и мы это знали и раньше.
Шлюхи до добра не доводят? Да и это тоже не новость.
Может убийство за неподеленную шлюху предусматривает конфискацию имущества? Я не юрЫст и не адвокАт, не знаю, да и не интересно знать.

10-11-09 23:27
Тетяна Монтян

Стаття взагалі-то - про те, що судді дійсно поле перестали бачити, да. Але навіть в наші часи поведінка судді Сержанюка таки жжот, да.

11-11-09 12:49
vickie

стаття прекрасна!
на жаль, більшості співгромадян нє інтєрєсна знать нічого, поки смажений півень не клюне їх особисто.
і ще стаття піднімає дуже важливе питання: права жертв злочинів та їхніх близьких знаходяться в повному ігнорі в цій державі. на їх захист стають тільки такі сміливі і відчайдушні "самураї", як Тетяна. за що їй велика повага

11-11-09 13:43
Тетяна Монтян

Вікі, в цій країні у "тєрпіл" немає ніяких прав. Злочинці надають перевагу тому, аби "розраховуватись" з ментами, прокураторами та суддями, а на потерпілиих - кладуть з прибором. І це насправді з їхньої точки зору виправдано, тому що ментівсько-прокураторсько-суддівські паскуди з помсти за те, що їм не дали бабла - дадуть "на повну котушку" навіть у випадку примирення з потерпілими.

11-11-09 13:59
абабагаламага

І що? розглянув сьогодні той Сержантюк Вашу заяву, Тетяно, як обіцяв чи знов не мав часу?

12-11-09 22:05
Marina

Тетяно, з такими як Ви, я вірю, ми хоча б трошки щось змінимо...

25-12-09 11:15

Сторiнка 2 з 2: < 1 2

Для додавання коментарів Ви повинні бути зареєстровані!