Фінал загальнодержавного потрєблядства

Рік тому я написала статтю про феномен потрєблядства, в якій, зокрема, зазначила, що “...від потрєблядства звичайних людей страждають в першу чергу вони самі та їхні сім'ї, і лише опосередковано — все суспільство. Політикани ж різних мастей власним потрєблядством насолоджуються, а розплачується за них — перш за все суспільство”.

Вчора я ненав'язливо поцікавилася у одного свого добре поінформованого знайомого, як там поживає багатостраждальна українська економіка, та отримала відповідь, яку просто не можу не процитувати:

“ В економіці - "гаплик в кубі". Бюджет витратив гроші, що були зібрані авансом на три місяці вперед. Сьогодні середньоденні залишки на рахунках казначейства наближаються до 1-го мільярда гривень (до кризи: 30-36, влітку: 16-18).

Є наштамповані державні облігації, що передані Нафтогазу, Ощадбанку та іншим банкам, які НБУ вже не може викуповувати - ліміт емісії вичерпано,оскільки немає приросту ВВП. Необхідно також виконувати закон про підвищення мінімалки.

Горять платежі по боротьбі з епідемією (1 млрд., згідно з законом). Треба негайно фінансувати “Євро-2012”, щомісячні платежі Росії за газ, націоналізованим банкам треба мінімум 15 млрд. Найкращий вихід для пані - щоб її хтось сьогодні зняв з посади - і тоді пожинати плоди її діяльності буде хтось інший. Але, ніби-то, таку дурнувату ідею вже не намагаються реалізувати.

Популізм в умовах епідемії різко підрізав рейтинг пані в західних областях, які важались її гарантованим електоральним полем. Якби не ХХХ млрд.USD на чорний день - можна було б і поспівчувати важкій жіночій долі”.

Я свідомо замалювала іксами точну суму, яка була мені названа — аби не провокувати зайвий когнітивний дисонанс у тих, хто ще досі вірить, що доходи нашої найпрацьовитішої з трудяшок відповідають її декларації про доходи. Але є, є добрі люди, які з давніх-давен в курсі, де саме “пані” тримає всі ці скарби та яким чином їх контролює, і можна навіть не сумніватись, що в потрібний час цю інформацію буде використано по повній програмі ;)

Але справа не в тому, що апокаліпсис насувається на країну стрємітєльним домкратом, а в повній неготовності до цього апокаліпсису абсолютної більшості населення. Апокаліпсис повинен був настати ще рік тому, але завдяки покидькам з МВФ, які таки вирішили доконати бідолашну Україну “троянським конем” своїх кредитних грошей, та завдяки їхній спільниці-прем'єрці, яка категорично не планувала ніяких апокаліпсисів до президентських виборів — наївне населення вирішило, що правдиві апокаліптичні прогнози річної давнини були просто лякалками, а насправді все чудово, і криза ось-ось закінчиться.

Буквально на днях мене попросили проконсультувати жінку, історія якої може служити прекрасною ілюстрацією до того, що насправді відбувається з Україною. Вона останні приблизно десять років “сиділа вдома”, тобто жила на забезпеченні у свого чоловіка, бізнесмена середньої руки, який любив її та балував — салони, подружки, хоббі, трішки — діти (були няня та водій, який возив дітей в престижну школу та на тренування), і — ніякої інформації про політику та ситуацію в країні. Її все це не цікавило, да — адже чоловік забезпечував родині пристойний рівень життя, і тому не було ніякої необхідності цікавитись “всіляким брудом та лайном”. І раптом — чоловік зник! Просто - зник, не залишивши ніяких там записок, пояснень тощо! Грошей він також не залишив, да. Ніяких. Сейф виявився порожнім, а картки — заблокованими.

Уявляєте собі?! Жінка написала заяву в міліцію, але ж ви знаєте, що роблять в ментівці з такими заявами. Вона кинулася по подружкам, але ані подружки, ані їхні чоловіки нічого не знали... Трохи згодом жінці подзвонили з банку та повідомили, що її чоловік затримує платіж. Вона розридалася в трубку та розповіла, що чоловік безслідно зник. “Ясно, - з розумінням сказали на тому кінці дроту. - Приїздіть, поговоримо”.

Банкіри показали жінці документи, серед яких була і її нотаріально завірена згода на отримання її чоловіком кредиту — вона згадала, що дійсно підмахнула цього папірця, коли чоловік перехопив її десь в спа-салоні. Загальна сума боргу сягає 1 700 000 баксів, в той час як все закладене майно — квартира, заміський будинок та “Лексус” - ледве тягнуть на 500 000, ї продати їх в наші буремні часи практично неможливо.

Також банкіри розповіли жінці, що вся ця епопея з кредитуванням-перекредитуванням тягнеться вже приблизно рік, і до останнього часу її чоловік справно гасив хоча б відсотки. За довідками, які навела служба безпеки, у мужика був спільний бізнес с деякими дрібними політиками, який полягав, звісно ж, в дерибані бюджетного бабла через “чесні” тендери. Але нещодавно всю цю “дрібноту” відрізали від годівнички, і політики “кинули” компаньйона, не виплативши йому його долю від останньої оборудки.

Типова історія, еге ж? Що сталося з мужиком — невідомо. Можливо, хтось грохнув, а можливо, він сам не схотів з'являтись перед жінкою та пояснювати ситуацію, і надав перевагу тому, аби просто вшитись — адже допомогти жінці він все одно більше не здатен. Стан жінки, яка ніколи в житті своєму не піднімала нічого важчого за член не заробляла грошей (бо заміж вийшла відразу після школи, сама — з заможної родини радянських чиновників) — можете уявити самі. Батьки її розбилися в автокатастрофі кілька років тому, його батьки — давно померли, братів-сестер чи інших родичів — немає... Подружки по спа-салонах, звісно ж, відморозилися негайно — хто б сумнівався.

Добрі банкіри забрали вже і квартиру, і будинок, і машину, але - тимчасово зняли для неї гостинку за 170 баксів та видають по 50 баксів щотижня — на їжу. Я здивувалась — звідки така щедрість?! Жінка розридалась та зізналась, що раз в тиждень їй дзвонить начальник служби безпеки, вона приїжджає, сексуально обслуговує його прямо в кабінеті, а натомість — отримує бабло. Каже, що готова вже на будь-яку роботу, але — уявлення не має, як навіть взятись до її пошуків. І взагалі, мріє лише про те, аби знайти нормального коханця, а не цього жлобяру з банку, бо ж очевидно, що заробляти собі на життя вона все одно не зможе.

Що відбувається зараз з її дітьми, яким 9, 7 та 4 рочки, які все своє життя провели в оточенні прислуги та гламуру — можете дофантазувати самі. Ви ж знаєте, що таке мажорські діти, і як важко їм звикнути хоча б до звичайного харчування, не кажучи вже про відсутність комп'ютерів, тощо. До шкіл-садочків вони не ходять — не можуть отямитись від стресу. Уявляєте собі? ЦІ діти — і раптом серед звичайних “вуличних” дітлахів?!

Звісно ж, я нічим не змогла допомогти цій жінці. Її чоловік зник абсолютно безслідно; працювати вона не вміє і не дуже й хоче; бажаючих взяти її на утримання не спостерігається.

Приблизно в такій самій ситуації, як ця жінка — ось-ось опиниться вся Україна. Але абсолютна більшість населення навіть не підозрює про це так само, як наївна жінка не підозрювала про існування справжньої кризи в країні аж доти, доки смажений півень не клюнув в філейну частину тіла особисто її. Бо скільки не бери кредитів, а рано чи пізно давати перестануть, а віддавати — жорстко вимагатимуть. А якщо віддавати нічим — доведеться надавати сексуальні послуги за копійки розплачуватись стратегічними об'єктами, аби банально не вмерти з голоду.

Відірвана від життя жінка уявлення не мала, звідки беруться гроші та чим насправді займається її чоловік. Відірване від реальності населення України уявлення не має, як повинна функціонувати держава та за якими критеріями слід оцінювати політиків та чиновників, а також ефективність роботи державних інституцій.

Якщо б ця жінка цікавилася ситуацією в країні, а також джерелами коштів на оплату її гламурного життя, була для свого чоловіка не лише статусною лялькою та інкубатором, а — подругою, соратницею та однодумцем, вона мала б час підготуватись до фак-апу, який з нею врешті стався.

Якщо б українці цікавились реальним станом справ в політиці та економіці, мали електоральну пам'ять та активно брали участь в житті своїх місцевих громад, тобто — були ГРОМАДЯНАМИ, а не алєнями, лохами та біомасою, які жеруть популістичну локшину в довільних кількостях та чекають, що прилетить до них “валшєбнік в галубом вєртольотє і бєсплатно покажєт стріптіз і все зробить за них” - вони не опинилися б зараз перед бездонною прірвою...