Мєнти панаєхалі (с)… на Бородая

Ну що ж, шановні читачі нашого прекрасного офіційного порносайтєга державної влади, здатність робити далекоглядні висновки із подій, що вже сталися, не входить до списку чеснот нашого міліційного начальства. Чи то в силу принципового конфлікту з «діловою» репутацією, чи то з огляду на неймовірну куцість цього списку. Тому, як казав відомий герой Ярослава Гашека, хто хоче по пиці – дістане тричі.

Очевидно, Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України у м.Києві вирішило закрити нам рекламний бюджет на рік уперед.

Отож із упертістю, вартою кращого застосування (наприклад, для боротьби з економічною злочинністю, нє?), продовжує слати на домашню адресу Тетяни Монтян листи. Як і раніше, мєнти вимагають видати їм партизана Володимира Бородая. Їх не зупиняє навіть традиційна у таких випадках пошана перед пам’яттю невинно убієнного (ними ж!) журналіста…

…Кстатє. Пропоную вшанувати пам'ять Бородая хвилиною мовчання! 

Дякую. А тепер повернемося до наших воістину баранів.

Оскільки новий надісланий УДСБЕЗ лист є практично точною копією попереднього (окрім веб-адреси порносайтєга, яка тепер вказана вірно – це переконливо свідчить про те, що таваріщ Онопрієнко О.В. все-таки здатен читати), нема сенсу вдруге зупинятися на його змісті. Тим більш, що Бородая все одно не повернути (плачу крокодилячими сльозами).

А тому хочу зупинитися на його суті. І з цього приводу хотілося б відповісти таваріщам із УДСБЕЗ таке: 

По-перше, збір даних для позовної заяви не є оперативно-розшуковою роботою. Тому ВИМАГАТИ від Монтян чи будь-кого іншого якоїсь інформації про Бородая міліція не має права. І будь-яка спроба ментів вилучити комп’ютер, затримати, вчинити обшук і т.п. щодо Монтян або когось іще - буде грубим порушенням закону.

А поки усі ці писульки таваріща Онопрієнка – лише приватне листування, яке відбувається лише з доброї волі Монтян та бєзврємєнно усопшого Бородая і може бути припиненим у будь-який момент. Причини того, що УДСБЕЗ досі не був посланий в альмаНАХ прямим текстом - лежать у межах ірраціональної любові колективу «Інфопорну» до блаженних, юродивих і взагалі клоунів. При цьому особисто я вважаю, що нема кращого способу боротьби із такими… гм… особами при владі, аніж безмежний попуск оних в прямому ефірі. 

По-друге, тим міліцейським начальникам, які задумали та керують операцією по ізнічтоженію борадаєвсько-інфопорнівської зарази, вочевидь не вистачає клепки подумати наперед про те, що у випадку судового процесу їм доведеться не просто судитися із електронним виданням (чия діяльність не регульована жодними законами), а й доводити суду, що відповідач і є Бородаєм. Що неможливо в принципі хоча б тому, що автор при написанні статті, через яку і почався увесь цей цирк, користувався іншим, випадковим комп’ютером. Єдиним доказом того, що відповідач і є Бородай, будуть лише його особисті свідчення, від яких він може також відмовитися у будь-який момент – адже за законом ніхто не зобов’язаний свідчити проти себе.

По-третє, спєциально для дєтєй пріроди з УДСБЕЗ і особисто пана Онопрієнко повідомляю:

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді. 

Оскільки листи йдуть на офіційних бланках і з печатками, Онопрієнко виступає як офіційна особа, держслужбовець. А отже – порушує закон, вимагаючи компенсації моральної шкоди. 

По-четверте, як відомо, журналіст має право не називати джерела своєї інформації. 

По-п’яте, пан Онопрієнко, вочевидь, трошки перебирає на себе функцію суду, коли береться називати викладену мною інформацією недостовірною. А це, як відомо, злочин. 

По-шосте, хотілося б дізнатися: чим іще, окрім як розважанням колективу «Інфопорну» та його читачів, займається УДСБЕЗ у контексті боротьби із економічною злочинністю? Також було б непогано почути критерії, за якими статтю «Історія про те, чому міліцію називають «мусорами» Володимира Бородая класифіковано як економічний злочин. У пана Онопрієнка що – внаслідок цього бізнес навернувся? 

І, нарешті, останнє. Мене завжди дивувало, як люди можуть не розуміти наслідків своїх вчинків. От чи думали мєнти про те, що буде далі, коли починали цю епопею із листами? Так же ж воно очевидно: Бородай разом з Монтян люб’язно будуть ходити на усі засідання, де ця парочка виставлятиме пана Онопрієнка сотоваріщі повними клінічними ідіотами. Більше того, після кожного судового засідання Бородай буде смалити напалмом по усій мєнтовській конторі. А вже Монтян постарається, щоб цих засідань було побільше, да))) 

Наприкінці зізнаюся: мене щось почало пострьомувати – а саме, здалося, що Монтян і справді на ничку від нас прикотила таваріщу Онопрієнку бочку коньяку, щоб він нас безкоштовно пєарив)) 

А тепер – підводимо підсумки нашого конкурсу, ггг. На жаль, НІХТО так і не вгадав ім’я того, хто під лічіною підлого Бородая порочив честь та ділову репутацію нашої прекрасної міліції. Тому приз доведеться пити самому)) 

Успіхів!

Олексій Бик,
офіційний привид Володимира Бородая 

P.S. Усю потрібну для позову інформацію пан Онопрієнко отримає від Тетяни Монтян листом.