Жежогляд: не про щоденники

Звісно, не можна не згадати, що на тижні геніальний (як його назвали не раз в коментарях) Михайло Бриних написав п’єсу до «Свободи на інтері». Він наслідує Подерв’янського, але наслідувати можна теж геніально:

«Ну шо, тушканчіки, почнімо наш урок.

Включіть нам мікрофони, дайте більше світла,

Хай люди бачать алчниє їбала

Своїх обранців...»

Ціла група диверсників теж не відстають і пишуть вірші, поеми:

«пише нам петров володя
шо на Можливо, ваш переглядач не підтримує формату цього зображення.vaxo в нього вроді
компромат опасний є -
на дві тисячі у.є.»

Ці дві особи ведуть свій жж іноді як щоденник, приправляючи його часто творчістю. А є люди, для яких жж – це геть не щоденник, а скорше хобі.

Один з найяскравіших прикладів – Слово дня. Дівчина Анна дуже образилась на своїх френдів після коментарів до свого посту «ура! помер йорґ гайдер!» І дуже цікаву традицію писати слово дня вирішила припинити. Може, назло тим самим друзям, а, може, зрозуміла непотрібність. Хоча ми усе ж сподіваємось, що діяльність таку вона ще відновить.

Надзвичайно цікаво «Цей день в історії» ведуть Дмитро&Леся. Щодня там можна прочитати про національні свята різних країн, дні народження і відео до цього всього діла.

Російськомовний розповідає про ґаджети. Буває цікаво, іноді зовсім не привертає уваги, але загалом – ідея дуже хороша, от би ще й українською він це робив.

ЖЖ Пані Груні перетворився на туристичний щоденник, там вона залишає усе нові й нові враження від світу з багатьма деталями: «До речi, пiсля 20 жовтня Рiнго Стар назавжди припинить роздавати автографи, тож кому дуже треба - поспiшайте».

Поет стронґовський  кидається цитатами. Переважно дуже влучними і цікавими, тільки на культурну тематику. От, скажімо, пост СПАСИТЕ УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК ОТ ПЕРЕВОДОВ: «По сему, попытка перевода на украинский язык современных текстов – это издевательство как над языком, так и над его носителями хуже любых анекдотов. Никто не будет это читать! На украинский можно в крайнем случае переводить сказки и легенды, желательно - в максимально ранней версии, других славянских народов. В совсем крайнем случае – всех остальных народов тоже. Но никак не фантастику, боевики и постмодернистские изыски.» Автор також дуже часто викладає свою творчість і геть рідко – власні думки, хіба що репліки на ту чи іншу цитату.

А от Отар Довженко веде справжній щоденник, з купою підзамочних постів, де він ділиться думками, листами до Телекритики та подекуди політичними роздумами. На цьому тижні він написав пост про Льоніна, який міг би перевернути історію - на його думку, якби він дійсно був би Льоніном, а не Леніном.

Ще є безліч цікавих жж, про які ми обов’язково напишемо. В наступних випускахJ

Богдан Логвиненко

малюнок звідси