Про вибори

Огляд новин за 9.10
Проводити восени дострокові вибори парламенту – це вже можна вважати хорошою українською традицією. Взагалі, ми нічого так не любимо, як вибори. Ледь не щороку ми з гордістю заходимо до кабінки, ставимо хрестик і починаємо чекати наступних елекцій. Кого і куди обирати – не важливо, все одно обличчя на листівках та біл-бордах залишаються такими ж пісними та строгими, та й взагалі – тими ж самими. І той хрестик, який ми вносимо у клітинку навпроти нашої нової (або давньої) надії символізує собою черговий хрест на усіх сподіваннях кращого життя. Бо від перестановки місцями народних обранців результат не міняється.

До речі, а знаєте, чому більшість кандидатів не люблять фото в повен зріст, а віддають перевагу лише «портрету»? Бо ширина пуза робить неминучими додаткові витрати на розмір листівок та банерів.

…А «Наша Україна» сьогодні чогось мовчить з приводу того, що Юля лягла під «регіони». Та і Ющенко щось припинив читати мантри з цього приводу. Очевидно, це сталося тому, що сьогодні НУНС сам на ничку з Партією регіонів намагався провести проект змін до закону про вибори, який дозволяє вважати вибори дійсними, навіть якщо явка на них була нижче 50%. Воно-то, звісно, Юля і справді гульнула із «регіоналами», був грішок, але НУНСівям нічого на дзеркало пєнять…

Навіщо ці зміни потрібні – думаю, пояснювати зайве. У грудні, на який призначено вибори, наш народ давно вже повним ходом готується до свят, а дехто вже починає святкувати Отож на високу явку розраховувати не варто, і паралелі із референдумом 1 грудня 1991 року тут проводити зовсім недоречно. Однак є дві категорії виборців, які прийдуть все одно, хай хоч земля тріскається. Це держслужбовці, вєдомиє Балогою (адмінресурс, якщо користуватися популярною термінологією), та виборці Партії регіонів – слухняні адепти партійної дисципліни. Решті політиків буде важко. Не дивно, що БЮТ заблокував трибуну парламенту.

А на нашу владу чекає ще один тест на вошивість. Швейцарські правоохоронні органи сьогодні видали Україні Олександра Волконського (Шахова), відомого у Києві як керівника «Еліти-Центр». Думаю, це буде «приємна» несподіванка для тих наших лідерів, які у свій час «кришували» аферистів.

Нам же поки залишається спостерігати: посадять чи ні? Бо ми вже давно знаємо, що у країнах недорозвиненої демократії, як наша, гроші і зв’язки часто перемагають абстрактну справедливість та один для всіх закон.

Володимир Бородай

плакат звідси

Сподобалося? Проголосуй!

(5 голосів, середня оцінка: 5 з 5)

 Loading ...