Гробокоп та нарко-стимул
Руслан Гетьман // 3 жовтня 2008Або, як то кажуть, чудять люди без баяна.
Пригадую слова свого друга – вмирайте, люди, бо грошей нема. Свого часу, в юнацькі роки, він допомагав таткові виготовляти надмогильні пам’ятники. Тільки от прибутки при такому підробітку залежали від смертності місцевого населення. Годі й казати, що на той час покладатися на ті прибутки було не варто. Не знаю як там зараз, але часи змінилися. І, принаймні, дехто – хай і за кордоном - але робить на такі речі ставку.
Хтось відкладає із зарплатні на страхову пенсію. А хтось страхується тим, що опановує нову професію, із розрахунку – щоб було на всяк випадок. І, можливо, було б воно не дивно, якби гробокопачем затівав стати хтось інший… А не професор празького університету.
Хай може в когось це й викличе огиду, мовляв, як так можна, інтелігент, як-не-як. А як на мене, то - дай Боже панові здоров’я. Бо бажання і наснаги, я так розумію, йому вистачає. Ну, а із прізвищем Свобода, свобода вибору у нього в голові, мабуть, закладена з самого початку. Так от. Все це на повному серйозі і не так, аби тільки навчитися, а ще й стати ДИПЛОМОВАНИМ. Во! І це вперше в Чехії буде такий от фахівець. Пан Свобода каже, що його зарплатня, дякувати диплому, буде більшою, ніж та, що він зараз отримує в університеті. Але кидати нинішню роботу він поки що не збирається.
А взагалі, щоб отримати диплом, йому довелося відповісти більше ніж на сорок питань. І саме головне – практична частина іспиту – виконати ексгумацію. Робота не з приємних, але, як каже професор – комусь же нею треба займатися.
Але цей «чудить», так би мовити, на перспективу. Далі ж про тих, по кому не то могила, не то тюрма плаче. Втім, чудять хлопці теж нівроку.
Що роблять наші наркомани, коли на дозу грошей нема? Варіанти: або якусь бабцю пограбувати, або в супермаркеті ковбасу чи банку кави поцупити, аби потім виміняти це у бариги на наркотики. Але ж не із самурайським мечем на касира в магазині кидатися!
Випадок стався в Брістолі, Англія. Чи то конкретна ломка у хлопчини відбувалася, чи понюхав чогось та наважився. Втім, «номер» не пройшов. Хоча той і заповзято «насідав» на продавця – вистрибнув на касу, та як замахнеться катаною, та як крикне… Однак продавець, іммігрант із Шрі-Ланки, хоч і перелякався, але з його ж таки свідчень, іншого вибору, ніж «прийняти виклик», у нього не було.
Не слід було наркоші-самураю братися за катану, коли кишка тонка, щоб нею скористатися за призначенням. Бо «защемили» його шваброю та металевою трубою, люлєй наваляли, аж поки не приїхала поліція. Котру горе-грабіжнику довелося просити про порятунок від господарів крамниці. Суд над ним не довго продовжувався, бо все то було записано на відео.
На крайнощі йдуть не тільки наркомани, а й ті, хто займається контрабандою наркотиків. Так, з листопаду минулого року мексиканські військові конфіскували 245 малих літаків та вертольотів за підозрою у їх використанні для перевозки контрабасу. І це, в основному, в північних штатах. Повідомляється, що найбільш нарвані нарко-картелі в штаті Сіналоа. За останні два роки війни з контрабандистами військові «поклали» біля трьох тисяч чоловік.
І тим не менше! Це аж ніяк не стримує гарячих мексиканських хлопців.
У вівторок зрання банда з двадцяти чоловік увірвалася до одного ангару в цьому штаті. В ньому знаходилися п’ять малих літаків, котрі господарі використовували для обробки полів пестицидами. Тепер уже їх, мабуть, використовують зовсім в інших цілях. А все було красиво, як у кіно – охоронця зв’язали, літаки заправили пальним і ген-ген у небо. На тлі сходу сонця. За новою партією.
Руслан Гетьман
фото звідси
Сподобалося? Зачепило? Проголосуй за нас!









