Музей позитиву (+ багато фото)
Тетяна Монтян // 28 вересня 2008
Музей позитиву (+ багато фото)
Під час мандрівки Європою побувала я в Дрездені. Але описувати кучеряве життя курфюрстів Саксонських, не дивлячись на шалене враження, яке воно на мене справило, не буду - це і без мене на порядок професійніше давно вже зробили люди, більш схильні до краси та гармонії. Я ж хочу написати про Дрезденський Музей техніки та математики, будівлю якого ви бачите на фото.
З цього музею, незважаючи на простоту його експонатів, що межує навіть з примітивністю - я змусила себе вийти лише через три з половиною години, і те - шляхом суттєвого вольового напруження та ментального нагадування, що можу спізнитись на потяг. Уявити ж собі, яким чином було б можливо вигнати звідти, наприклад, моїх дітей - я, чесне слово - не можу!
Отже, музей цей складається з кількох експозицій - всілякий там розвиток техніки, “історичні” телевізори , кіноапарати та т.і. Але там майже немає відвідувачів, оскільки всі вони майже відразу йдуть в інший зал - зал математики та фізики для допитливих!
Виглядає зал приблизно так:
Це - звукова параболічна антена. Впізнали параболу? Підходиш до неї впритул і щось говориш пошепки, і тебе на іншому кінці зали прекрасно чути! Магія, яка базується на властивостях параболи!
Поруч на стіні біля кожного з “експонатів” - опис явища німецькою та англійською мовою, а для особливо нездогадливих працює декілька службовців, які охоче розтлумачать сенс явища навіть розумово відсталим.
Ви з дитинства не могли зрозуміти, з якого переляку Піфагор вирішив, що квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів? Ось вам наочний доказ, який був знайдений ще в стародавньому світі:
Ви не знаєте, як простіше оцінити площу кола?
Будь-ласка:
Довжину кола можна поміряти самостійно (на кожному з різнокольорових кіл є зарубка, аби не загубити “початок відліку”) :
Та переконатись, що 2Пі-ер - це об’єктивна реальність 
Мотузка допоможе “на власному пальці” зрозуміти, чим відрізняється коло від елліпса:
А ця “жива” картинка на стіні показує в режимі “ріалтайм” зміни в чисельності населення на Землі. Мене повеселило, що Україну та Білорусь німці таки зарахували до Європи 
Улюблені імпульсні” кульки - жодна дитина нездатна пройти повз них байдуже:
Який з циліндрів - цілий чи з діркою - швидше котиться? Це можна перевірити власноруч:
Можна оцінити аеродинамічний ефект в аналозі аеродинамічної труби:
… та зрозуміти, чому літаки літають, хоча вони такі важкі та залізні:
Підставивши обличчя під бочку, я отримала такий удар повітрям в обличчя внаслідок того, що якийсь хлопчик вдарив її з тильної сторони, що ніяких сумнівів в сутності цього фізичного явища не залишилося:
А який шалений ажіотаж викликає навіть у дорослих, на кажучи вже про дітлахів - атракціон “Дактилоскопія”! Є можливість “скоїти злочин та залишити сліди” - тобто, помацати щось пальцями. Злочин “скоює” хтось один з групи, а “детектив” повинен зібрати відбитки з “місця злочину”, а потім “відкатати пальчики” у всієї групи “підозрюваних” та спробувати ідентифікувати “злочинця”. Примітивно? Але уявіть собі - відвідувачі музея граються в це з таким шаленим захватом, що аж завидки беруть! Беруть навіть мене - людину, яка проходила спецкурс “Дактилоскопія” на юридичному факультеті в рамках предмету “Криміналістика”!
А скільки там всіляких столів з головоломками! Ось, наприклад:
Чи ще:
Або
Я зібрати куб так і не змогла - було мало часу, і мені допоміг службовець. Але я обов’язково куплю деякі з таких прибамбасів додому та навчусь, і діти теж навчаться
На цей стіл я лише пооблизувалася, бо пазли люблю до нестями. Але - часу було обмаль 
Ви не повірите - дорослі люди годинами сидять і намагаються зібрати всі ці пірамідки, куби чи пазли, а у кого їде дах від розпачу, що нічого не виходить - може звернутись до службовців, які допоможуть - вони, як мені здалося, здатні вже зібрати будь-яку з цих головоламок з заплющеними очима
Ця іграшка - змагання на швидкість. Треба провести палкою з гачком вздовж різноманітно вигнутого проводу, не зачепивши його:
А цей примітивний атракціон - малювання завданих фігур, дивлячись в дзеркало - доводить, наскільки оманливою є видимість. Лише після 20-хвилинного тренування я спромоглася намалювати хоч щось, і те - постійно перебуваючи на межі помилки:
Вага кожного з трьох мішків - по 25 кг.
Можна особисто переконатись, що блоки - це велика сила, і чим їх більше, тим краще
Деталі нічим не скріплені між собою, але - не падають! Тому що повністю відтворюють форму провисання мотузки:
Мьобіус, да. Малеча задирає голову вгору та стежить очиськими, як поверхні переходять одна в одну:
А тут можна спробувати себе в ролі архітектора, що працює в готичному стилі:
Тут - переконатись, що монетки, кинуті в щілину, дійсно розподіляються з певною закономірністю:
Як “гуляють” шари води в хвилі - показує “акваріум” з рідинами, що не змішуються:
А це - якась музична штуковіна, що показує, наскільки я зрозуміла - взаємозв’язок нот. По шарах можна бити паличкою з гумовим накінечником - деякі дітлахи грали таким чином досить-таки милі мелодії. Не судіть суворо - у мене слуху немає
Достоятись в черзі до цієї іграшки я не змогла, а тому попрохала діточок пропустити іноземну тьотю:
Знизу - мильний розчин, а на мотузці - замкнена гофрована трубка:
А поки не підійшла черза бавитися в великі пузирі, можна побавитись в маленькі та переконатись, що лише пласка замкнена залізячка здатна витримати натяжіння мильної плівки:
Чому пилюка, розподілена на двох прозорих площинах, завжди утворює кола, я так і не зрозуміла. Але, принаймні, переконалася, що це дійсно так:
А це - маленька сонячна батарея. Сонце тут заміняє лампа, і в залежності від інтенсивності світла від батареї працюють - від малесенької лампочки до доволі величенького гвинта:
А це повозка з різними колесами. На аннотації - схема руху “некруглого” колеса:
Комп’ютерна іграшка, яка демонструє, що в числі “пі” після коми можна знайти будь-яку послідовність цифр - наприклад, будь-чию дату народження
А тут можна порахувати та порівняти, в площу якої форми “влізе” більше штучок драже:
Це - демонстрація теореми Кларнера про те, що квадрат 10х10 неможливо вщент заповнити пластинками 1х4:
А тут ноти прирівняні до цифр - можна викинути кубики кілька разів поспіль, і комп’ютер програє вам випадково створену мелодію:
Тут досліджується механізм утворення тіней:
А це - цікаві математичні приклади. Останній мені сподобався найбільше:
Це - іграшка на швидкість реакції. Ви готуєтеся, службовець натискає на кнопку, і палиці падають. Ваша мета - схопити палицю якнайшвидше. Вихваляюся - я не посрамила честі дзюдоїстки та обіграла в цю іграшку всіх присутніх на той час в музеї
Вентилятор імітує ураган. Все дуже наочно, ага:
Тут демонструється задача найшвидшого спуску куль, які котяться різними траєкторіями:
Я бачила малюка, який разів десять запускав ті кулі, а потім довго і нудно розпитував службовця, чим же ж пояснити різницю в швидкості
Впихнути завдану кількість монеток зовсім не просто, але дуже цікаво:
Перекладання пірамідок - одне з найзахоплюючих зайнять. Є “зовнішня” пірамідка:
… і є внутрішня. Це у мене теж не вийшло, але я ще навчусь!
“Вписування” об’ємних конструкцій в куб:
Я таки знайшла “рибку” - конфігурацію, яка співпадає з металевою моделлю:
А це - “золотий перетин”. Верхній обмежувач - показник зросту, а нижній - впирається в пупок. А по таблиці на стіні можна подивитись, чи відповідає ваша фігура класничному канону гармонії. Моя - ні
А це - всього лише два дзеркала:
Я клацнула фотоапаратом в дірку:
Коротше, ви вже все зрозуміли. Насправді фотог могло б бути значно більше, але фізичні явища дуже погано на них відображаються…
Бізнесмени! Дарую ідею - з мінімальним вкладанням грошей ви можете замутити феєрично популярний заклад, який, до того ж, стане надзвичайно корисним навіть для дорослих, не кажучи вже про дітей. Не вірите? Покажіть знайомим дітлахам цю статтю та запитайте, чи хотіли б вони відвідати цей музей
Недарма ж кажуть, що найцікавіші речі - прості. Такі музеї на завадили б в жодному населеному пункті, і діти займалися б дійсно цікавими та корисними речами. Ну, чому німці - можуть, а ми - ні?!
Заздрите мені? Не дивно - я навіть сама собі заздрю, що побувала в такому чудовому музеї!
Тетяна Монтян
Сподобалося? Зачепило? Проголосуй за нас!
Обговорити статтю на Форумі »»
(16 голосів, середня оцінка: 4.69 з 5)
Loading ...
А по какой траектории необходимо пустить шар, дабы он под тяжестью земного тяготения прибыл из исходной точки в конечную?
Поди в универе на юрфаке тому не учили?
28 вересня, 2008 о 18:272 Goga: Чого ви такий злібний?
28 вересня, 2008 о 18:31ЗІ. Ви хоч самі зрозуміли, про що запитали?
Я не злобный. Я просто ответ знаю.
28 вересня, 2008 о 18:48Но вот чего я действительно не понимаю - как объяснить решение ребёнку. Там надо, какминимум, иметь представление о дифурах второго порядка.
Решение: дуга циклоиды, имеющей горизонтальное основание и вертикальную касательную к исходной точке. Это так называемая “задача о брахистохроне”.
Есть очень красивое её решение, принадлежащее Б. Паскалю (общее решение относится к минимизации функционала, то есть к теории обощённых производных Соболева), но даже оно требует знания дифференциального исчисления.
28 вересня, 2008 о 18:57які бізнесмени… не той рівень самоповаги.
28 вересня, 2008 о 18:59слова однакові, а сенс різний. там бізнес - діло в сенсі легальна робота. тут - теж “діло”, але здебільшого те, на яке ходять крадькома
*:
ЭЖто Вы, простите, о чём?
28 вересня, 2008 о 19:072 Goga: Ви впевнені, що такій технічно недалекій людині, як я - слід знати цю відповідь, та ще й з такими незрозумілими простій людині поясненнями?
28 вересня, 2008 о 19:15Так Вы, татьяна написали, что какой-то малыш как раз по сему поводу мучил экскурсовода. Вот мне и хотелось бы понять - как это всё объяснял экскурсовод. Это как раз та самая задача, которую сформулировал И. Бернулли, и которая дала начало всему вариационному исчислению в математике.
Я просто подпрыгнул, когда прочёл, что мальчик задавал вопросы экскурсоводу. Всё остальное мне сразу же стало не так интересно, как интересно именно узнать объяснения этого экскурсовода для этого мальчика. Услышать строгое объяснение словами “для детей” - вот что самое интересное.
28 вересня, 2008 о 19:19Goga, а трошки цікавішу задачку Ви могли б запропонувати? Наприклад, як може тіло під дією земного тяжіння рухатися по траєкторії, яка веде вгору?
28 вересня, 2008 о 19:282 Goga: Моїх жалюгідних пізнань в німецькій вистачило лише на те, аби здогадатись, про що саме хлопчик розпитує службовця. Самих пояснень я, звісно, не зрозуміла.
28 вересня, 2008 о 19:29Татяна, приезжайте ко мне в Бремен - свожу в Universum (научный центр-музей)
28 вересня, 2008 о 19:29http://www.universum-bremen.de/en/home.html
На самом деле объяснить сложные вещи просто - вот настоящее искусство, достойное наивеличайшего восхищения. Всё остальное - игрушки.
На моей памяти я знал только двух человек, которые были на такие вещи способны: одного кибернетика и одного юриста
28 вересня, 2008 о 19:312 Muzeum: Дякую, обов’язково
тільки тепер я вже нескоро вирвусь в Європу. Хоча - хто знає? 
28 вересня, 2008 о 19:352_Goga, ось про що:
28 вересня, 2008 о 19:54“Бізнесмени! Дарую ідею … ви можете замутити феєрично популярний заклад, який… стане надзвичайно корисним…”
> Ви впевнені, що такій технічно недалекій людині, як я - слід знати цю відповідь, та ще й з такими незрозумілими простій людині поясненнями?
(Повертаючись до нашої давньої розмови) Як? Блез Паскаль, який знайшов одне із рішень цієї задачі, був ревним християнином. Невже продукт “зазомбованої безмозкої істоти”, чи як там ви відгукувалися про віруючих, нездатен поміститися до вашої голови?
28 вересня, 2008 о 21:312 dali_bude: Як ви мене дістали своєю релігійною брєдятіною
Не набридло? 
Звідки ви знаєте, ким був і у що насправді вірив Блез Паскаль? Чи ви ведете з ним віртуальні бесіди про догмати богословія крізь час та простір? 
28 вересня, 2008 о 21:41ЗІ. Якщо б я доклала деякі розумові зусилля, я б, напевно, зрозуміла рішення цієї задачі. Але у мене лише одне життя, і я вирішила витратити його не на математику з фізикою, а на юриспруденцію. У мене з нею якось краще складається
малий дивиться фотки вже пів часа і мене колупає що та як:))
28 вересня, 2008 о 22:17Я в захваті.
Жаль що такого немає в Києві або околицях.
28 вересня, 2008 о 22:34Андрей, а кто мешает это сварганить в Киеве? Или в Днепропетровске, в Харькове. Там нет ничего такого, чего нельзя было бы сделать буквально на коленке. Во всяком случае, на фотографиях.
28 вересня, 2008 о 23:33Что же касается Блеза Паскаля, задачи о брахистохроне, религии, математики и юриспруденции, а также человеческого тразумения, то для того, чтобы сбить пафом Дали_буде, сообщу, что Галилео Галилей, например, решил эту задачу неверно, полагая, что такой кривой является дуга окружности. Но это так, чтобы не было лишнего трёпа о вещах, в которых треплющийся мало чего понимает, как и в истории математики.
28 вересня, 2008 о 23:38Goga:
Ви обсяг роботи (і, відповідно, фінансування) уявляєте? В якості уявного експерименту припустіть що Ви влаштували такий музей у себе в квартирі і виступаєте екскурсоводом. Потім промасштабуйте до розміру Дрезденського музей…
Я таким зараз займатись не можу.
28 вересня, 2008 о 23:45Представляю. И даже реально могу промасштабировать. И за три года из квартиры можно вполне промасштабироваться до двух этажей здания. Было бы только горячее желание.
Доктор Пирусский, когда хотел сделать “Общество сдействия физическому развитию детей”, то умудрился исключительно на пожертвования не только налаживать летние лагеря на 300 человек ежегодно, но и построить в Томске, например 4 довольно солидных здания. Вот так вот. И это - всего-то за пять дет. БЫЛО БЫ ЖЕЛАНИЕ!
28 вересня, 2008 о 23:55Goga:
Коли Ви відкриваєте такий музей в Києві?
29 вересня, 2008 о 0:05НЕ ранее, чем окажусь там вообще. Для начала мне надо выехать из Томска, а то тут, знаете ли, пока ещё есть работа по контракту. Я, видите ли сам харьковчанин, но меня пригласили работать по контракту в Томск.
Но идея создания такого музея - намного интереснее любого из его экспонатов
29 вересня, 2008 о 0:09Goga:
Ви дату скажіть?
29 вересня, 2008 о 0:16Дату окончания контракта? - 30 марта 2009 года. Если не продлят.
29 вересня, 2008 о 0:18Goga:
Домовились, до кінця наступного року чекаю що Ви відкриєте такий музей в Києві.
Дякую.
29 вересня, 2008 о 8:28а де він там той музей, бо нам ці гади екскурсоводи про нього ніц не сказали?? :((
29 вересня, 2008 о 10:242 dzzvinka: Ось інфа з їхнього сайту:
Adresse
Junghansstraße 1-3, D - 01277 Dresden
e-mail service@tsd.de / ANSPRECHPARTNER
Fon 0351 4887201, Fax 0351 4887203
Öffnungszeiten
Dienstag bis Freitag, 9.00 - 17.00 Uhr
Samstag, Sonntag und Feiertage, 10.00 - 18.00 Uhr
А не сказали екскурсоводи тому, що нормальних туристонів-жінок повинні цікавити магазини зі шмотками, а не дитячі музеї
29 вересня, 2008 о 10:48> Як ви мене дістали своєю релігійною брєдятіною
Не набридло?
Шановна, в релігію ви перша полізли, а не я.
Крім того, загальний обсяг моїх коментів досі поступається загальному обсягу вашої пасіонарної статті про хлебальники попів 
> Якщо б я доклала деякі розумові зусилля, я б, напевно, зрозуміла рішення цієї задачі.
Мене цілком задовольняє така відповідь, дякую
29 вересня, 2008 о 15:072 dali_bude: На релігію як таку мені наплювати - хай кожен приколюється з того набору маразмів, який йому більше до душі. Але я небайдужа до шахраїв, які, користуючись розумовою відсталістю більшості віруючих - скоюють протиправні діяння
29 вересня, 2008 о 15:25Коментар видалено. Автора комента забанено за використання чужого ніку
1 жовтня, 2008 о 0:08Хто це тут пише від мого імені?( справжній Киянин) Кому не хватає фантазії придумати собі власний нік?
1 жовтня, 2008 о 0:44Модератори, це ваше упущення.
2Киянин
Це не упущення модераторів, а результат відсутності реєстрації.
1 жовтня, 2008 о 7:12Інфопорн писав з цього приводу оголошення.
Прохання зареєструватись і залогуватись на сайті, аби унеможливити використання іншими Вашого ніку.
А шкода, що видалено. Бо цей лох під ніком Киянина, який написав, що підписи під фотками свідчат про мою розумову відсталість - потрапив прямісінько пальцем в дупу
1 жовтня, 2008 о 8:35Тому що підписи перевіряв та корегував кандидат хімічних наук Славко, який водив мене в цей музей, бо якраз працює в Дрездені по контракту в якійсь науковій установі. Безумовно, контракт з ним німці уклали саме за його розумову відсталість, бу-га-га
Татьяне Монтян:
А в чью, позвольте полюбопытствовать, он попал “дупу”?
Андрею Хаврюченко:
Извините (Goga работает через контролируемый мною прокси, потому я имею возможность видеть что он посылает), но Goga всё-таки никаких ОБЕЩАНИЙ, заметим, не давал. Это так, справедливости ради.
Хотя идея - действительно и вполне доступна и вполне хороша. А его вопрос о брахистохроне, точнее так: “Как простыми словами объяснить решение классической хадачи о брахистохроне?” - и на самом деле интересен до необычайности. Второй день ломаю голову над тем - как бы я смог объяснить, скажем, ученику восьмого класса решение, ведущее к составлению дифференциального уравнения второго порядка. Тем более, что я допускаю, что такое просто хоть бы и не решение, но иллюстративное объяснение есть. Но вот я придумать его не могу. Пока.
1 жовтня, 2008 о 11:33Марк Болдырев:
“Справедливости ради” зазначу і нагадаю Вам ще раз, що ми НЕ В ЗАЛІ СУДУ.
І якщо Goga заявляє що це робиться “на колінці” і він “може промасштабувати”, то не зайвим буде поцікавитись підтвердженням його слів. Що я і зробив.
Якщо Goga не збирається цього робити, - що ж, питань нема, хай тільки публічно скаже про це і про те що “на колінці” і “може промасштабувати” було пустим ля-ля.
1 жовтня, 2008 о 15:18Ось цікава астрофізична модель життєвого циклу зірок
28 жовтня, 2008 о 13:02