Майбутнє Грузії та позиція України
Петро Залевський // 12 серпня 2008
Майбутнє Грузії та позиція України
Вже кілька днів між Грузією та Росією триває фактична війна. Точаться суперечки серед експертів та політиків - хто ж винен у початку бойових дій, на чиїй совісті 1600 жертв у Цхінвалі, десятки вбитих та ранених російських і грузинських громадян? Усім відомо, що кожна війна має економічне підґрунтя, і починається завжди великими і мілітарними державами. Попри будь-які запевнення, я не повірю що конфлікт з супердержавою почала маленька відстала і знахабніла Грузія. Не могла Фінляндія в 1940р. напасти на СРСР, так само, як і поляки не стріляли першими по німецьких прикордонниках у вересні 1939р., але світ отримував саме такі пояснення початку бойових дій.
Звичайно, жодна війна не виникає стихійно, до неї завжди ведеться ретельна підготовка та створюються провокації. Спочатку велася війна інформаційна, потім економічна, тепер, відповідно, справжня. Проте, незважаючи на по суті агресивну російську політику, Грузія не менше винна у розв’язанні цієї війни, і, мабуть, найбільшу відповідальність тут несе М.Саакашвілі. Навіть у відповідь на провокації та обстріли з боку осетинів не можна виправдати початок штурмової операції Цхінвалі. Про що думав грузинський президент, відавши наказ військам застосувати бронетехніку та ракетні установки «Град» проти столиці нехай і невизнаного державного утворення, знаючи про присутність там російських військових і знаючи як на це відреагує Росія? Невже він не міг передбачити руйнівних наслідків для своєї країни? Чи, може, він сподівався на збройну допомогу НАТО, Америки або України? Може, він подумав що під цим приводом увесь світ допоможе його Грузії і дружньо та рішуче розбереться з Росією та її інтересами на Кавказі?
Останнім часом грузинська армія активно озброювалася, їй постачали зброю як мінімум 15 держав, в тому числі США, Україна, навіть Австралія. Кількість грузинських солдат досягла приблизно 37 тисяч, танків - майже 250, бойових літаків десяток, кораблів аж кілька, і Саакашвілі подумав що вже можна відповісти Росії на багаторічні образи.
Імперські інтереси США на Кавказі, направлені проти Росії та зменшення її впливу, він, очевидно, сприйняв за гарантії міцної дружби та військової підтримки Америки, яка грудьми ляже за суверенітет та «конституційний порядок» в Грузії.
Можливо, Саакашвілі подумав що і Президент України кине на задній план всі проблеми з паводком, переступить через потужну опозицію, низький рейтинг та, за умов роз’єднаної та дестабілізованої політично нації, допоможе грузинам військами? Звичайно, Україна допомагала Грузії військовою технікою, моральною підтримкою, міжнародними політичними заявами, не виключена безперешкодна відправка добровольців націонал-радикалів на Кавказ, як у Абхазію в 90-х рр., або навіть прийом грузинських біженців в Україні. Збільшення свого впливу та зменшення сусіднього є стратегічним завданням кожної нормальної країни, в тому числі і України. Проте Україна зараз не в тому військовому та економічному становищі, щоб платити за свої інтереси на Кавказі більше, ніж може втратити у стосунках з Росією.
Чим мотивується грузинське керівництво ведучи бойові дії з 58 російською армією, яка воювала в Чечні і була готова до дій? Може, він подумав що Росія воюватиме лише силами Кавказького Округу? Чи в нього з’явилися думки що маленька аграрна, гірська Грузія становить велику цінність у світі? «Адын маленький, но очень гордый птица, взлетел високо, - прямо к небу!». Чи він не розумів що своїми силами Грузія з Росією не впорається і ніхто з «союзників» їй не допоможе?
Штурм Цхінвалі та короткочасний успіх грузин змінився на відступ перед збройними масами російської армії. Росія почала широкомасштабну війну проти Грузії, із застосуванням підрозділів ВДВ, десятків тисяч солдат, авіації, танків. Грузія може повторити недавню долю Лівану чи Югославії, отримавши у відповідь на бажання повернути Південну Осетію зруйновану інфраструктуру та сплеск сепаратизму. Після Поті та Горі російська авіація за логічними законами війни, мала би бомбити Тбілісі, і постаратися надовго забезпечити «мир і спокій» на Кавказі, знищивши грузинську армію та економіку. А після вже не такого неможливого виходу з складу Грузії Осетії - відділиться і Абхазія, яка вже почала воєнні дії проти грузин, активізуються сепаратистські настрої і в Аджарії та Мінгрелії. Грузія стає над прірвою державного розпаду та економічного краху.
Зруйнована, поділена та переможена Грузія нікому не буде потрібна в НАТО, і стане розмінною монетою для великих держав. Поразка Грузії у війні стане ще одним вагомим пунктом падіння рейтингу Саакашвілі, зміцнить позиції Росії в регіоні, надасть їй ще більшої впевненості та ваги у світі, підніме популярність Путіна-Мєдвєдєва, сконсолідує та зрадикалізує російський народ, стане ще одною причиною нової холодної війни.
Грузинська війна не сприятиме стабільним стосункам України з Росією, та і на україно-грузинські відносини може вплинути. Україна вже отримала декларативного ляпаса від російського МЗС за захист Грузії і навряд чи допоможе їй суттєво. Перемога Росії на Кавказі дасть зрозуміти державам НАТО, де проходять російські стратегічні інтереси, що в свою чергу загальмує вступ України до Північно-Атлантичного альянсу.
Чи варто було Грузії встрявати у війну з Росією такою ціною?
Відповідаючи на всі ці запитання, важко зрозуміти емоційні та необдумані вчинки Саакашвівлі. Навіть Японія, де в пошані Бусідо та самурайська самопожертва, зневага до смерті та безстрашність, не коментує державного харакірі грузинського президента.
Петро Залєвський
фото звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(12 голосів, середня оцінка: 2.83 з 5)
Loading ...
Респект.
12 серпня, 2008 о 12:04А може - це Росія все спланувала і реалізує свій сценарій???7
А щоб ти зробив, якщо якісь там сепаратисти - в основному прибулі з сусідньої держави і навіть з прізвищами сусудньої держави обстрілювали твоє рідне село чи місто???????
12 серпня, 2008 о 12:10Петро Залевський не зробив ніякого відкриття. І Саакашвілі голова про все це боліла значно більше, і було відомо в значно більших подробицях, аніж Петрові Залевському. Зовні, у деталях, події можуть мати різні “варіанти розвитку” - але ті сили, що стоять за ними варіантів не мають. Одна з таких сил - москвинська агресія; Не було б зачепки вчора - придумали б завтра. Погодився би Тбілісі на подальше “самостійне” існування так званого сепаратного утворення (фактично захопленої москвою території) - все рівно би решту Грузії москалі в спокої не залишили - почали б паспорти роздавати у Мегрелії. Авторові “незалік” за поверховість і однобокість.
12 серпня, 2008 о 12:33Россия? Да блин грузины всё развязали!
12 серпня, 2008 о 13:03Вот Бог наказал нас соседями, - москалями!
12 серпня, 2008 о 13:30Есть хотя бы одна страна в мире, которая поддерживает Россию? Белоруссия? Сербия? Кто? Задрали два карлика весь мир!
12 серпня, 2008 о 13:33Автор написав цілком зважену і аргументовану статтю. Без полиття брудом обох сторін.
12 серпня, 2008 о 13:40Такі шановні дописувачі, як Sadhak, на привеликий жаль завжди чомусь думають (точно) та діють (не впевнений, що взагалі діють) однобоко. Шановний, беріть до уваги, що існує не тільки Масковька агресія, а й Західна. Ірак та Афганістан тому яскраві приклади. Тим паче, що є і економічні експансії. Ви, чомусь свідомо або ні, ухиляєтесь від визнання цього і все валите на Маскву. Може, ще не доросли до зваженого мислення і все йде на емоціях
tars - згоден з вами. Саакашвілі не вистачило витримки. Проте, за умови відокремлення сепаратиських республік у Грузії буде більше реальний шанс вступити до НАТО. Як вам відомо, у НАТО не приймають з проблемами на кшталт таких як Осетія чи Абхазія
12 серпня, 2008 о 13:45А что такое страна? запроданные элиты заложившие души и тела за денежные бумажки?
Или страна это все таки ее народ, трудовое большинство.
Народ понмает, что западная цивлизации всегда строилась по колониальному принципу, ей нужна колония-Укранина, и на этой ниве элиты, безусловно, преуспевают.
А народу нужен мир и спокойствие.
12 серпня, 2008 о 13:46нюанс: нікому не цікаво перетворювати українців на неукраїнців, окрім москалів
12 серпня, 2008 о 13:52Як на мене будь-яка війна лихо , агрессія Росії проти Грузії - хто там, що не починав - має стати гарним прикладом що незабаром може очікувати нас, якщо не зробимо правильних висновків - краще з розумним згубити, чим з дурнем знайти. Те що правителі Москви і їх вірноподанні вже зїхали з катушок не зрозуміло лише неадекватній гопоті.
12 серпня, 2008 о 14:02до аФФтора:
12 серпня, 2008 о 14:31“…щоб платити за свої інтереси на Кавказі більше, ніж може втратити у стосунках з Росією.” Петя, ти шо? що ще втратити? Після заяв про: перенацілення ракет на нас?що Україна не держава?про примусове розділення України і приєднання більшості території до Росії?про те що ми підштовхували Грузію до етнічних чисток? після захоплення Кримських маяків і недопускання наших спеціалістів?після того як Чорноморський флот РФ веде себе на Україні як на завойованій території?Після гавкань Лужкова і Затуліна?(гавкає багато,але це офіційні особи не з останніх),після заяв митрополита РПЦ?
ЩО ЩЕ “…може втратити у стосунках з Росією…” Україна? Ти або перефарбувався,або давно був політичною п………….ю
з.і. а отримати комплімент від “удод: “- це щось. порядній людині таке не вдається
Про який “Град” мова, авторе. Для чого переказувати брехню російських ЗМІ ? На зарплаті у них ?
12 серпня, 2008 о 15:25Все верно
12 серпня, 2008 о 16:26Почитал комментарии. И бы хотел отметить, что те же самые люди, которые поддерживали авантюру Саакашвили по “восстановлению территориальной целостности Грузии”, теперь громче всех кричат о том, что Украине “надо делать выводы” из этой ситуации, намекая на то, что нашу страну ждет судьба Грузии.
Вот пример:
“Як на мене будь-яка війна лихо , агрессія Росії проти Грузії - хто там, що не починав - має стати гарним прикладом що незабаром може очікувати нас, якщо не зробимо правильних висновків - краще з розумним згубити, чим з дурнем знайти. Те що правителі Москви і їх вірноподанні вже зїхали з катушок не зрозуміло лише неадекватній гопоті”.
И что предлагают эти патриоты? Повторить подвиги Саакашвили? Благо у нас есть свой политический труп, нуждающийся в срочной реанимации накануне президентских выборов. Только поиск внутреннего или внешнего врага, и маленькая победоносная война с ним может спасти Ющенко, рейтинг которого упад ниже плинтуса.
12 серпня, 2008 о 16:33Виталий:
У Вас, звісно є конкретні пропозиції? Пропозиції продати газопровід, ввести двомовність і вступити в ЄЄП не подавайте, будь-ласка.
12 серпня, 2008 о 18:01Проскакивали выводы израильских экспертов и инструкторов, проводивших боевую подготовку в грузинской армии, в которых они говорили как о программе подготовки грузинских военных, так и открыто резюмировали, что “они” “не ожидали” такого ответа России. Далее, если посмотреть как все развивалось, то картинка складывается не в пользу Грузии. Грузины уложились в довольно плотный график - за ночь подготовили и на следующий день взяли Цхинвали буквально за пару часов до открытия олимпийских игр. Про победоносную компанию грузин СМИ растрезвонили буквально в течении часа, почти одновременно с новостями про открытие игр. Далее начинались олимпийские игры и в ближайшие три недели как бы войну никто не должен был решиться начинать.
12 серпня, 2008 о 18:15Далее наблюдалось некоторое замешательство российских властей, армия стояла возле границы в ожидании приказа и после первых сообщений о потерях среди миротворцев приказ был дан. После первых ударов русских Саакашвили попросил помощи у США. Интересно, кто и что ему обещал. Сомневаюсь, что сам бы он решился на такую заварушку. Сечас я считаю, что грузины перестарались с обстрелами Цхинвали, от души так ввалили. Этого, наверное, иностранные инструктора-эксперты от грузин тоже не ожидали. Сегодня американский ледокол уже меряет протяженность арктического подводного шельфа, американцы решили, что с новым русским медведом лучше не медлить в этом вопросе. Кто-то когото пугал, или наоборот, тестировал?
Когда просили Украину отдать ядерное оружие “гаранты” (как РФ так и США) “покривили своими душенками”… Уверен, что Украина сможет сохраниться как суверенное Государство только тогда, когда, не взирая на мнения “гарантов” и др.общественные мнения, Украина восстановит свой СТАТУС ЯДЕРНОЙ ДЕРЖАВЫ!.. Украина сможет создать несколько “грязных атомных бомб”,которые направит в нужном направлении…
12 серпня, 2008 о 23:41тільки питання. де ваші думки? де думки щодо того, чому трощили Цхинвалі? Де взагалі ваші відповіді на власні питання? жодної думки.
_незалік_
12 серпня, 2008 о 23:44Пропозиції продати газопровід,ввести двомовність і вступити в ЄЄП не подавайте, будь-ласка.
13 серпня, 2008 о 9:42А зря, это единственный выход, если не хотим получить бомбы на головы. В мире правит сила. Асила в данный момент у России. А запад Украину уже сдал России, только тупому это не ясно. так что Украине приходит конец.
Заладили с этим НАТО, как вороны на закате солнца. Почему то все думают, что НАТО есть некий красивый Робин Гуд, готовый защищать слабые загнобленные государства? Почему никто не отдает себе отчета в том, что это блок из преуспевающих госудрств, у которых все хорошо и которые переживают за свое благосостояние. Им не нужны в блоке проблемные страны, конфликтность которых увеличивает вероятность участия в войнах на стороне блока. Грузию не захотели принимать в НАТО, потому что у нее территориальные проблемы в Абхазии, Осетии, Аджарии. Украину не захотели принимать в НАТО, потому что у нее ЧФ флот в России в Крыму. Ни Украину ни Грузию не возьмут в НАТО джо тех пор, пока они сами не урегулируют эти вопросы и не станут гарантами мира на своей территории. Поэтому ясно как белый день, что Украине НАТО не светит до 2017 года как минимум. У Грузинов был шанс скорее получить членство, да только вы видите как она его реализовала - вместо того, чтобы вложить милиард баксов в свою политику/экономику и переманить мятежные регионы к себе в лучшую жизнь, накачала себе армию и пошла силовым путем. Украине повезло, у нее и запас времени есть, и опыт теперь есть из чего извлекать. Я бы желал Украине более умного и дипломатически гибкого правительства, которое сможет решить вопросы о выводе ЧФ из Севастополя до 2017 года мирными путями, не допустив Осетинского сценария. Силовой вариант Украине не по плечу, потому что и Украина будет одинока в такой конфронтации и Россия будет сильнее.
13 серпня, 2008 о 10:33Стрельцов:
А подарувати квартиру, жінку і доньку Ви не пропонуєте? Може мені ще труси зняти і нагнутись?
Якщо хтось захоче прийти на мою землю не домовляючись зі мною - тоді доведеться калібрами мірятись. В будь-якому випадку обіцяю що загарбник витратить на боротьбу більше, ніж отримає в результаті.
13 серпня, 2008 о 10:59Handler:
Кого переманити? Ви собі уявляєте структуру влади в в Південній Осетії та Абхазії? Типові бандитські республіки, які займаються “освоєнням” грошей РФ на боротьбу з Грузією (читайте аналіз Латиніної).
Про демократію та самоуправління в них і мови не йдеться - люди на межі виживання.
То кого переманювати - ФСБ-шних генералів, які є владою в цих “республіках” і дерибанять московські гроші?
13 серпня, 2008 о 11:02Стрельцов:
Читайте історію початку другої світової. Зокрема про Судети, “мюнхенську змову” і провокації на німецько-польському кордоні в ніч на 1 вересня 1939.
І згадайте чим все закінчилось.
13 серпня, 2008 о 11:05to Андрій Хаврюченко:
>> бандитські республіки, які займаються “освоєнням” грошей РФ на боротьбу з Грузією
А я про що говорю? Не туди бабло Грузія вбахала. Треба було не тойоти з М:16 купувати, а скласти РФ більш ефективу конкуренцію. Самі ж говорити про “освоєння” грошей.
13 серпня, 2008 о 11:26Handler:
Ви точно не розумієте що кажете. Конкуренцію в кількості бабла, подарованого ФСБ-шним генералам???
13 серпня, 2008 о 11:30Я хотів сказати, що за міліард баксів можна було як не запропонувати населенню з проблемних регіонів хороші бонуси в складі Грузії, так хоч купити Кокойту з Багапшем і з усіма їх шоблою. Всі вони продаються. Перестаньте ви відстоювати цю теорію з штриканням виделкою в російський бронежилет.
13 серпня, 2008 о 11:38Handler:
Ні, не можна було. Вивчайте матчастину.
13 серпня, 2008 о 11:44Handler - у вас якісь ілюзії щодо “демократії” у “державі” Південна Осетія. Вже ж надруковано склад “уряду” цієї держави - ви ж бачили мабуть, що там самі “єнєрали” і гебісти ерефії, Кокойти - один тільки “місцевий” ( люмпенізований елемент “для фасаду”). Пропонувати перекуповувати цю шоблу - все рівно, що купувати весь режим путєна (тут міліард - а там стабфонд тільки 120 міліардів). Якщо й купите когось - їх же швидко поміняють - гебні вистачить. Єдиний можливий спосіб - це дати знати, як сказав Андрій Хаврюченко, що втрати від спроби загарбання будуть більші, аніж вигоди. Що грузини, насправді то, робили і роблять. (Справді, дуже дивна пропозиція - перекупити путінський режим…)
13 серпня, 2008 о 12:06Sadhak - ну так “дати знати, що витрати від загарбання будуть більші, ніж вигоди” не получиться. Ви це мали змогу побачити - Російським військам знадобилося три дні, щоб добратися до Тбілісі. Да і коли російські генерали переймалися підрахунком можливих втрат? Ви колись бачили таке?
13 серпня, 2008 о 12:19Handler, і не розказуйте про “захист загноблених ґасударств” - Румунія не менш “загноблена” економічно, аінж Україна. Військовий потенціал Естонії чи Латвії неспівмірний з військовою силою Грузії - але І Естонія і Латвія благополучно покращують своє життя, без остраху вторгнення “миротворців”, а Грузія, витративши стільки зусиль на оборону, ризикує втартити все. Так само можна було б порівняти впевненість у майбутньому України і Румунії. А все з однієї причини - там діє система колективної безпеки, тут - ні.
13 серпня, 2008 о 12:22Але в Румунії, Естонії і Латвії нема таких проблем, які можуть зіткнути НАТО з Росією. Але якщо ви так впевнені, що НАТО Україну візьме до себе, то можете обмалювати як зможуть одночасно в одній країні спокійно співіснувати і натівські війська і ЧФ?
13 серпня, 2008 о 12:27“Російським військам знадобилося три дні, щоб добратися до Тбілісі. Да і коли російські генерали переймалися підрахунком можливих втрат?”
13 серпня, 2008 о 12:32Це правда. Правда також та, що зараз маленька Грузія рятує собою решту світу поруч - відтермінування для України, наприклад. А ще, майже напевне (якщо окупація не припиниться якимось дивним чином), буде затяжна партизанська війна. Врешті, комусь вмерти краще, аніж жити згвалтованим, і по-дикунськи. Уявляєте - є для когось “дивне” почуття чести і власної правоти, яке змушує інколи до вибору фізичної смерти (чи “безвиграшної” боротьби), а не до принизливого животіння.
“Але в Румунії, Естонії і Латвії нема таких проблем, які можуть зіткнути НАТО з Росією.” - тому й немає проблем, що ті країни в НАТО. Інакше обов’язково були б - московія вже давно залюбки почала б “захищати” “рускоязичнає насєлєніє” балтійських країн (знайши б і в Румунії) - те саме насєлєніє, яке зовсім “не поспішає” повертатися на свою “істарічєскую родіну” - вони її у поганому сні бачили.
13 серпня, 2008 о 12:39Про Грузію, як про “комусь вмерти краще, аніж жити згвалтованим, і по-дикунськи” Ви не праві. Це тупікове формулювання, в якому два ворогуючих народа ніколи не примиряться. Таким формулюванням з таким самим успіхом може говорити і любий осетин, адже з точки зору осетина Грузія не хоче признати їх автономію? Він так само скаже, що ніхто грузинів не гвалтував і не заставляв дичавіти, у бо них є те, про що мріє осетин - незалежність, державна атрибутика, армія, світове визнання. Що ви йому тоді будете відповідати?
13 серпня, 2008 о 12:44Ясно, про НАТО суперечка перейшла в русло про курицю і яйце. Чи то Румунію взяли в НАТО, бо у неї не було так багато проблем з сусідами, чи то Румунія не має проблем з сусідами, бо її взяли в НАТО.
13 серпня, 2008 о 12:48>…аніж жити згвалтованим, і по-дикунськи” Ви не праві. Це тупікове формулювання, в якому два ворогуючих народа ніколи не примиряться.
13 серпня, 2008 о 13:17Тут не справа в тому правий я чи ні. Це факт - що (зовні) “однакові” люди обирають в критичній ситуації різну долю. (Як факт, наприклад, що Московія не особливо рахує втрати у загарбанні). Якби всі “мирилися” з московитами, то вже всюди був би “рай” по-московськи. А чого було не миритися з гітлерівщиною? Багато ж людей віддали своє життя у боротьбі з Німеччиною? Чи ви вважаєте що червоний фашизм кращий чимось? Я - ні. Навіть, якщо і був би - слід його впровадити повсюдно?
Курка чи яйце - не важливо. Факт той, що був час, коли і маленькі балтійські країни і Румунія і Польща не були у НАТО - зараз вони там - вони зуміли скористатися часом. Якщо українці можуть розпоряджатися своєю долею, то вони все ж зроблять висновки з того, що зараз відбувається, встигнуть себе захистити (з найменшими, принаймні, втратами). А ви, між іншим, з ким себе ототожнюєте? (До чого вся ця розмова?)
> А ви, між іншим, з ким себе ототожнюєте? (До чого вся ця розмова?)
13 серпня, 2008 о 13:36Я свою думку висловив в моєму першому пості, читайте два останніх речення.
Не розумію запитання, а з ким я себе можу ототожнювати, Ви маєте на увазі чи я за дружні відносини з Россією, чи я за вступ НАТО ?
>Ви маєте на увазі чи я за дружні відносини з Россією, чи я за вступ НАТО ?
13 серпня, 2008 о 14:18Так, саме це я й мав на увазі - а саме: “прихильники” НАТО ТАК ПИТАННЯ НЕ СТАВЛЯТЬ. (Між іншим, а як вам, за вашої постановки питання, цілком дружні відносини Россії з, наприклад, Німеччиною? - принаймні, ніяких взаємних образ, ніяких звинувачень щодо утисків “рускоязичних” громадян - їх там вже вистачає. Ясно, що Німеччина (чи Польща) вже в НАТО - але ж конфронтації немає - виходить що Московія від того “не страждає”). Якщо висловитися більш-менш коротко - питання лише у
збереженні ідентичности України і її довгстроковому благополуччі
(”довгостроковому” не стільки в сенсі “невідомо коли” скільки - “завжди”, на відміну від “тільки сьогодні” - “зберегли б” грузини “добрі стосунки” з московитами сьогодні - завтра вони мали б те саме бомбування з якимось іншим приводом (вино “неправильне” виробляли, і взагалі - Грузії “нє било і бить нє может”)).
Handler:
Не бачу протиріччя
13 серпня, 2008 о 14:35за взірець можна взяти чудові стосунки України з КНДР
13 серпня, 2008 о 15:11to sadhak:
А я і не являюся прихильником НАТО, тут Ви чотко підмітили. Щоб заспокоїти Вас, відразу скажу, що я не являюся і прихильником Росії. Я за повернення Україні ядерного статусу і хорошої розвинутої армії, десь так під добряче підготовлений міліон як мінімум, на випадок швидкої мобілізації. Тому що блоки мають тенденцію коли-небудь розпадатися, як би то коли небудь не почали “гвалтувати” знов. Тому я пробую пояснити, що до 2017 жити Україні прийдеться самотужки, без НАТО. Є дев’ять років, щоб або прокачати свою обороноздатність до належного рівня, або остаточно просрати свої потенціали до рівня автомобльної частини. І що не слід пригати своїми миротворськими батальонами по Іраках, Осетіях, сподіваючись що НАТА з США збережуть маленьку но горду задницю від медведа. Ви бачили пару днів тому назад - зливають за милу душу. І то є ще питання, чи не з певною метою.
Цікавитеся, як же то з натівською Німеччиною Россія дружить. Мабуть так само, як і сумісні навчання з НАТО проводить (яке від Росії начебто мусило когось рятувати). Зібралися, поговорили, повчилися, розійшлися кожний по своє. Є вигоди - добре, нема вигоди - ще буде час. Стабільність - залог довгої дружби. Хороші не гарячкуваті політики, хороша не істерична дипломатія. Якщо провести аналогію з Україною, то якось не такось воно виглядає - одна половина політиків готова пригати на ЧФ прямо з екрану телевізора, друга готова захищати його стоячи по горло в морі, ці партії/коаліції непостійного спрямування, вибори, перевибори, майдани, страйки, блокування, пикетування і ще бог зна що. І в 90% це все відбувається на політичних спекуляціях у відносинах з сусідом. Правда не схоже на Німеччину? То чого питаєте.
13 серпня, 2008 о 15:57Handler:
Головне - не кількість, а якість. Хтось знає толковий аналіз військової доктрини України?
13 серпня, 2008 о 16:23Вот чего интересно: когда НАТО напало на Сербию, никто отчего-то на Украине ужасаться не стал. Понятно: в конце концов украинцы - не сербы
Когда США напал на Ирак - особого возмущения не было. Оно и ясно: украинцы же не иракцы, можно и в Косово и в Ирак своих солдат послать!
И вдруг… такое беспокойство. Откуда? Почему?
13 серпня, 2008 о 17:06Севр:
Тому що у України з НАТО і з США нема територіальних претензій. А РФ, судячи з заяв своїх офіційних посадовців - має.
13 серпня, 2008 о 17:102 Handler
13 серпня, 2008 о 18:45Якби ми справді змогли захистити себе без участі у будь-яких військових
союзів, це було б найкраще - для цього достатньо було б підготувати свою армію так, як це робили Грузини, і мати в країні таку єдність (нажаль - не сказати про тих “сепаратистів” - інші етноси в Грузії, як я зрозумів), як мають грузини. В рамках - дяка Анрієві Хаврюченку за зауваження - відповідної військової доктрини, звичайно ж. Коли все це встигнемо? (Було б найкраще - не знаю, чи можливо)