«Если работники начинают вымогать у компании деньги, я использую все юридически законные способы для того, чтобы они в компании больше не работали. Потому что профсоюзы в любых формах убивают экономику», - пише Євген Чичваркин, власник мережі “Євросеть”.

Традиційне поголовне членство у профспілках та діяльність в них відійшли у минуле разом з радянської добою. Проте пан Євген дуже чітко окреслив позицію роботодавців. Це їм просто не вигідно, навіть не у глобальному масштабі, а на одному окремо взятому підприємстві. А економіка, про яку він згадає, служить власникам, тому покращення становища трудівників однозначно руйнує їхню вигоду.

Нещодавні скандали і відставки у вищому керівництві Федерації профспілок України оголили проблему. Величезна бюрократична структура просто розвалюється, її колись багатомільйонні фонди приватизовані, профспілкові боси вже просто нездатні контролювати ситуацію.

Але не тільки в Україні бюрократичні федерації контролюються владними структурами і великим капіталом, що є просто абсурдним для профспілки. У Європі на противагу офіційним професійним спілкам діють менші за чисельністю, але незалежні. Вони стоять у авангарді лівого та соціального руху. Провладним партіям важко їх підім’яти під себе.

Профспілка залізничників Росії після страйків і конфліктів з адміністрацією просто пішла на співробітництво з «Єдиною Росією», але хіба саме керівництво такого великого підприємства може не бути залежним від владної партії? Криза на пострадянському просторі стає просто явною.

Прецедент

Недавня історія із незалежною пофспілкою «Захист праці» в мережі супермаркетів «Метро кеш енд керрі» дає надію на покращення ситуації. Лідер організації в супермаркеті, Володимир Дем’ян, був звільнений, коли спілка висунула проект нової колективної трудової угоди, що покращила б становище працівників. Цьому передували неодноразові погрози членам спілки від адміністрації. Дії керівництва мережі супермаркетів були явно незаконними: пост-фактум оформлялися догани, з’являлися недостачі та порушення. З метою очорнення Дем’яна в очах європейських профспілкових активістів, керівництво намагалося виставити його расистом. Проте всі офіційні заяви Володимира свідчать про протилежне – він зовсім не расист і солідарний з трудящими всіх країн та народів.

З цього приводу була проведена громадська компанія з підключенням ЗМІ та лівих активістів, профспілка проводила пікети супермаркетів, подала судовий позов. Остаточно «дотисла» адміністрацію Глобальна Спілка UNI-Commerce, що захищає працівників сфери торгівлі. Були проведені тристоронні перемовини між московським керівництвом UNI, адміністрацією мережі супермаркетів та ЦК «Захист праці», в ході яких було прийнято рішення про скасування указу про звільнення Володимира Дем’яна та відкликання відповідного позову. Історія простого електрика, що не побоявся виступати за свої права та права своїх товаришів, стала прикладом для наслідування та своєрідним прецедентом – перемогою простого трудівника над транснаціональним керівництвом.

Супермаркет «Ашан»

Надихнуті цим прикладом робітники супермаркету «Ашан», що відкрився в Україні в березні цього року, провели установчі збори і затвердили створення профспілкової організації «Захист праці». Співробітники розповідають про грубі порушення їхніх прав на роботі – 16-20-годинний робочий день, відсутність обіцяних обідів і т.п. Працівників приймали без трудової та санітарної книжок, тому вони ставали фактично безправними. Голова новоутвореної спілки Олександр Ружинський розповідає про випадок, коли у перший робочий день студент, що працював за машиною для нарізки сиру, важко поранив руку. Адміністрація звільнила його, виділила 100 гривень компенсації та пояснила, що він «впав на пляшки». Буквально через кілька тижнів після офіційного утворення профспілки сам Ружинський був звільнений. Спілка подала до суду.

Дивні співпадіння

6 серпня до Олега Верника, голови ЦК КМПС “Захист праці”, та до Олександра Ружинського, голови осередку профспілки “Захист праці” в ООО “Ашан Гіпермаркет Україна” телефонував представник Подільского районного управління МВС (чомусь з “відділу по боротьбі з економічними злочинами”) та наполягав на візиті в управління. Підставою для цього та для написання якихось “пояснень” він обрав лист від “Ашану”, де стверджується, що начебто “протокол установчих зборів профспілки в “Ашані” є сфальшованим”. Через те «Ашан» вимагає порушити кримінальну справу проти Ружинського за фальсифікацію протоколу. Пізніше за номером робочого телефону, який залишив цей міліціонер, відповіли, що він там більше не працює, його переведено до Головного управління МВС у м. Києві.

У той же день на згадуваного вище лідера профспілки у «Метро» Володимира Дем’яна було скоєно напад. Біля дому на нього напали двоє з наміром пограбувати, зав’язалася бійка, Володимиру вдалося відбитися за допомогою ножа, нападники втекли. Дем’ян звернувся до міліції, до вечора нападників знайшли, один з них – наркоман, вже судимий. Важко однозначно сказати, чи це просто збіг обставин, чи спланована акція по залякуванню профспілкових активістів, замаскована під пограбування.

Паралелі

Подібний випадок у той же день стався з активістом ініціативи «Збережи старий Київ» Артемом Чапаєм. Після акції протесту із блокуванням в’їзду будівельного транспорту на місце незаконної забудови над Аскольдовою могилою, на нього напали троє невідомих та побили. Жодних речей віднято не було, тому замовність цього побиття для залякування активістів очевидна. Крім того, слід взяти до уваги спробу (хоч і невдалу) охоронців будівництва фізично припинити акцію протесту при мовчазній підтримці міліції.

Випадки із Дем’яном та Чапаєм не пов’язані, проте носять один характер. Влада (олігархи та мафія) починає стикатися з реальним громадським спротивом, не профінансованим політичними конкурентами чи бізнес-кланами. Цих активістів не можна підім’яти під себе, купити. Через те, що немає явних лідерів такі соціальні рухи не можна «обезголовити». Залишається тільки залякувати міліцією і бандитами, різниця між якими виявляється не великою.

Олесь Кириленко

фото звідси

Обговорити статтю на Форумі »»