В глубоком штопоре
Дмитро Гройсман // 31 липня 2008
Бывший директор ОАО "Климов"
Олег Кузнецов почти разорил российский авиагигант «Климов», но не смог купить права человека у Генерального прокурора Украины
Экстрадиция Украиной в страну происхождения россиянина Олега Кузнецова могла бы стать ординарным событием в череде ежедневных циничных и бессовестных нарушений прав человека, массово совершаемых Президентом Ющенко и облепившими его со всех сторон «любыми друзями». Украина уже прочно закрепила за собой позорные лавры страны-лжеца, для которой норма международного права, скрепленная державной печатью и подтвержденная ратификационной грамотой – лишь виртуальное обязательство, зачастую не стоящее бумаги, на которой оно напечатано.
В феврале 2006 года Украина выдала на пытки 11 узбекских беженцев, презрев их право на свободу от пыток и растоптав клятвы лидеров Майдана об уважении новой власти к правам человека. Экстрадицию по запросу узбекского диктатора Каримова организовали, спланировали и провели под видом депортации нелегальных мигрантов тогдашние руководители СБУ – Игорь Дрижчаный, Председатель Государственного комитета по делам национальностей и миграции Сергей Рудык при мелком пособничестве расиста и ксенофоба, а по совместительству Министра внутренних дел Украины Юрия Луценко. Тогда грубейшее нарушение прав беженцев вызвало целый международный скандал, с осуждающими заявлениями в Брюсселе, Вашингтоне, Женеве. Но уже через полтора года, убедившись в своей безнаказанности, украинская власть продолжила топтать права беженцев.
31 декабря 2007 года винницкие «орлы Юрия Луценко» задержали и пытались незаконно экстрадировать на радость Путину молодого российского политического беженца Михаила Гангана. Осуществить экстрадицию помешал Новый Год, в праздничном информационном затишье новость о намерении выдать искателя убежища стала настоящей бомбой. По решению суда Ганган со скандалом оказался на свободе, а Юрий Луценко принялся отбрехиваться, на этот раз в одиночестве – СБУ четко намекнуло, что не собирается мараться в преступлениях, совершение которых не числилось в списке заказов этой секретной службы.
Расследование обстоятельств попытки тайной экстрадиции Михаила Гангана закончилось пшиком. Большинство маститых правозащитников, входящих в Общественный Совет по соблюдению прав человека при МВД Украины, не захотели портить отношения с Юрием Луценко. Они «приняли к сведению» насквозь лживую и фальшивую справку об обстоятельствах расследования экстрадиции, подготовленную помощницей Юрия Луценко, бывшим народным депутатом Катериной Левченко. Безнаказанность рождает новые преступления – эта фундаментальная аксиома криминологии сработала уже через два месяца, когда МВД Украины нагло и цинично вышвырнуло из страны 11 этнических тамилов, которые искали убежища, спасаясь от преследований властей Шри-Ланки. Тамилов не спасли ни обращения сотрудников Управления Верховного Комиссара ООН по делам беженцев, ни мольбы украинских правозащитников, в том числе и «близких к телу» Юрия Луценко - «картавый терминатор» как раз примерял маскарадный костюм бесстрашного борца с нелегальной миграцией и остался глух к призывам уважать права человека. Да и что такое «права человека» для Юрия Луценко, если не указана фамилия этого конкретного человека? Тем временем на нарах в украинских СИЗО «парилось» до десятка человек, ожидающих как экстрадиции в разные страны, преимущественно ближнего зарубежья, так и решения вопроса о предоставлении статуса беженца в Украине.
Среди них был и россиянин Олег Кузнецов, известный в своей стране прежде всего как циничный рейдер, чье небольшое предприятие «Карго-экспресс» было основным звеном в операции по недружественном захвату и поглощению гиганта российского гражданского и военного вертолетостроения санкт-петербургского ОАО «Климов». В Украине подобные операции совершаются сотнями, а доморощенные кузнецовы пересаживаются из прокуренных штабов рейдерских атак в хорошо вентилируемые кабинеты депутатов Верховной Рады. Но в России предприятия «оборонки» жестко контролируются федеральной властью, и нормы гражданского и хозяйственного права легко отступают перед политической волей. Рейдерская атака фирмы «Карго-экспресс» сорвалась. Преследуемый властью за разворовывание предприятия в крупных размерах, гражданин Кузнецов подался в бега. Говорят, сначала он осел в Запорожье, но вскоре перебрался в Киев, где пытался наладить «привычный» бизнес. Но украинским рейдерам не нужны конкуренты - вскоре Кузнецов попал в поле зрения российских спецслужб, преспокойно орудующих в Украине, и был «поставлен на карандаш» - то есть, на прослушку - дружественными украинскими правоохранителями. Как и многие россияне, не воспринимающие Украину как реальное независимое государство, Кузнецов не стал утруждать себя такими формальностями, как обращение за статусом беженца в Украине. Не посетил он со своими проблемами и киевский офис Управления Верховного комиссара ООН по делам беженцев. Об убежище Кузнецов попросил только после задержания, произведенного в Киеве в июле 2007 года.
Если ты бедный сомалиец или небогатый чеченец, или афганец, узбек или туркмен – напрасно рассчитывать на статус беженца в Украине. Получение статуса тут практически невероятно, потому что при власти и в миграционной службе и в милиции, и вообще – преимущественно махровые расисты и ксенофобы. Но ксенофобия и расизм имеют удивительное свойство - как правило, легко улетучиваться при взаимодействии с большим количеством денежных знаков. Тихонько обратившийся за статусом беженца, рейдер Олег Кузнецов магически получает статус беженца решением Госкомнацрелигий Украины от 15 марта сего года. При этом, согласно Закону Украины «О беженцах» и международному праву, статус беженцам предоставляется лицам, имеющим целиком обоснованные опасения стать жертвами преследований по признакам расы, вероисповедания, национальности, гражданства (подданства), принадлежности к определенной социальной группе или политических убеждений.
Мы, наверное, никогда не узнаем, каким был размер аргументов, с помощью которых Кузнецов смог убедить чиновников миграционного ведомства увидеть в нем беженца. Но достоверно известно другое – у Кузнецова не осталось достаточного количества аргументов для того, чтобы «заинтересовать» орган, который согласно Конституции Украины «осуществляет надзор за соблюдением прав и свобод человека и гражданина, соблюдением законов по этим вопросам органами исполнительной власти». Кузнецов не смог договориться с Генеральной Прокуратурой Украины - попросту не поделился. А это самое тяжкое преступление против сплоченной когорты современных украинских прокуроров.
Почему он так поступил? Может просто пожадничал, поверил именитым адвокатам из Харьковской правозащитной группы, которые, к тому-же, могут похвастаться неплохими связями в правоохранительных органах? А может, непреклонным несмотря на всю весомость озвученных аргументов остался сам Генеральный Прокурор Украины – господин Медведько, чьи тесные связи с украинскими авиастроителями давно известны? Ведь украинские авиастроители издавна дружат с россиянами, а для последних Олег Кузнецов, нагло пытавшийся пустить по ветру концерн «Климов», смертельный враг.
Как бы там ни было, но прокуратура вынесла протест на решение о предоставлении Кузнецову статуса беженца. Когда указанный протест был отклонен – обратилась с иском в Киевский окружной административный суд. Можно бы было только радоваться высокой правовой культуре украинских прокуроров, если бы не позорный и особо опасный финал интриги вокруг предоставления Кузнецову статуса беженца. 21 июля 2008 года Генеральная прокуратура проиграла дело в суде, и получила право на обжалование в апелляционной инстанции. Однако не стала обжаловать решение по статусу беженца, а просто … выдала Кузнецова Российской Федерации, выдала прямо с врученным 21 апреля удостоверением беженца.
ЗУ «О беженцах», Конвенция ООН «О статусе беженцев» прямо и однозначно запрещают любые формы принудительной выдачи беженцев в страну происхождения. Данная норма фактически относится к «праву международного обычая» т.е. считается обязательной даже для тех стран, которые не ратифицировали соответствующие международные договора. Оперативно отреагировав на вопли правозащитников и журналистов по поводу гнусной экстрадиции беженца (пусть и такого сомнительного, как Кузнецов), Генеральная прокуратура Украины на своем официальном сайте опубликовала разъяснение, которое просто ошарашивает своей наглостью и вызывающим цинизмом. Как следует из текста заявления прокуратуры, она рассматривает себя как высшую власть в стране, которая сама решает, какие постановления судов подлежат исполнению, а какие – нет. Побоку, что Кузнецов был признан беженцем, раз прокуратура обжаловала это в суде – значит никакой он не беженец, а отказ суда принять позицию прокуратуры – это не основание отменить экстрадицию.
Указанная правовая позиция генпрокуратуры, если только этот орган не получит сейчас по рукам, а еще лучше – по голове, может иметь далеко идущие последствия для всех правоотношений в Украине. Ведь согласно ЗУ «О прокуратуре», который действует, несмотря на явную неконституционность, прокуроры имеют право выносить протесты практически на все, что угодно, и данные протесты действительно останавливают действие обжалуемых актов. Некоторые правозащитники уже требуют отставки генерального прокурора, но все понимают, что добиться этой отставки будет невозможно.
Экстрадированный в Россию беженец Олег Кузнецов, как и чудом оставленный в Украине Михаил Ганган, как и незаконно выдворенные узбеки или тамилы, как и тысячи униженных и оскорбленных граждан Украины – это мусор, прах, грязь не только для призванных защищать их права прокуроров, но и для освобождающего Генерального Прокурора от должности Президента Украины. Невыгодно увольнение Медведько и большинству депутатов ВР, которые могут объявить ему недоверие, имеющее своим последствием автоматическую отставку.
Так что питерский рейдер Олег Кузнецов вчистую проиграл украинской помаранчевой Генеральной Прокуратуре. Он всего-лишь пытался захватить завод, они –захватили закон.
Дмитрий Гройсман
Обговорити статтю на Форумі »»
(18 голосів, середня оцінка: 4.22 з 5)
Loading ...
Вообще такое ощущение, что между странами СНГ и их “правоохранителями” существует тайное соглашение о выдаче беглецов. Иначе невозможно объяснить, зачем Луценко или Медведько нужны были эти совершенно незаконные экстрадиции. Рассуждения о близости с авиастроителями - это, извините, неубедительно.
Выдачу тамилов т.о. объяснить нельзя, здесь может работать другое: убежденность служб в том, что прием как беженцев людей, причастных к террористическим или исламистским (это не про тамилов) организациям угрожает внутренней безопасности Украины. И они поступают в таких случаях, как считают нужным, а не по закону.
В любом случае все это крайне возмутительно. Я согласен, что если сейчас не наказать Медведько, это со временем приведет к полному беспределу прокуратуры и не только.
31 липня, 2008 о 11:59Даже если и нет соглашения, то есть полное взаимопонимание и признание принципа “услуга за услугу”.
31 липня, 2008 о 12:26Медведько в перерыве своей прокурорской карьеры работал начальником юридического департамента концерна АВИАНТ.
Про тамилов и чеченцев - я согласен с Вами о мотивах наших правоохранителей.
vpg
Даже если у Медведько есть давние связи с авиаторами, он не стал бы настолько подставляться ради друзей своих друзей.
Если бы это было просто “полное взаимопонимание”, нмв вряд ли Луценко выдавал бы Гангана, учитывая его (Л.) политориентацию.
Кроме того, обращает внимание, что ни гарант, столь отрицательно относящийся к Луценко, ни его секретариат, ни слова критики не сказали по поводу выдачи Гангана. Значит, там в курсе и поддерживают.
Точно так же там не будут критиковать и Медведько - я в этом уверен. Без их поддержки тот просто не стал бы выдавать Кузнецова.
31 липня, 2008 о 12:49Интересный вопрос: граничит ли Украина с Шри-Ланкой, Узбекистаном или той же Чечней? Потом, почему же наши западные друзья толерасты не изъявили горячего желания принять означенных страдальцев в своих европах? Думаю, будь такое желание - оно было бы удовлетворено.
31 липня, 2008 о 13:06И о данном случае. Получи кузнецов статус беженца автор был бы так же недоволен, как и сейчас. Так что, надо верхнюю половину тела Кузнецова оставить на территории Украины, а нижнюю просунуть на территорию РФ? Так?
Почему бы нашим правозащитникам, периодически встречающимся с Луценко в рамках Совета при МВД, не задать ему вопроса в лоб: может ли он утверждать, что никакого тайного соглашения о выдаче беглецов между странами СНГ не существует?
31 липня, 2008 о 13:10*И о данном случае. Получи кузнецов статус беженца автор был бы так же недоволен, как и сейчас. Так что, надо верхнюю половину тела Кузнецова оставить на территории Украины, а нижнюю просунуть на территорию РФ? Так?*
31 липня, 2008 о 13:10НЕТ! Автору хотелось бы, чтобы статус беженца предоставлялся тем, кому он положен по нормам международного права.
Автору хотелось бы, чтобы суд отсекал статус беженца от тех лиц, которые не имеют права на такую форму международной защиты.
Автору очень не хотелось бы, чтобы Генеральная прокуратура гадила на решения судов,и объявляла себя богом (в которого, тем более - автор не верит)
Гройсман
Ще одне замовлене пересмикування. У тамілів, до речі, є чудова країна Таміл Наду (з не менш чудовим працелюбним і доброзичливим народом, частина Індії), куди з Шрі Ланки тікати, взагалі-то, значно ближче, вже не кажучи, що культура і люди свої. Расизм в Україні і справді процівтає. Якийсь він тільки антиукраїнський, цей расизм.
31 липня, 2008 о 13:19Для Дмитрий Гройсман и его друзей из Масквы наша прокуратура может и помаранчевая… а для нас як була совковою - так і залишилася…
31 липня, 2008 о 13:49І ще залишилося питання. Чому Гройсмани і Глузмани постійно цькують помаранчових і дуже люблять голубих. Невже вони сподіваються, що Яник з Ахматовою будуть поблажливіші до їх біглих друзів з Кацапстану :-))). Держи карман шире, парниша…
А Гангана та інших нацболів - за ришітку - бажану російську.
vpg:
Автору очень не хотелось бы, чтобы Генеральная прокуратура гадила на решения судов,и объявляла себя богом (в которого, тем более - автор не верит)
Ну это правильно! В смысле того, что прокуратура не права. А еще бы суды если б по закону судили…
31 липня, 2008 о 14:04Так какое же решение с Кузнецовым удовлетворило бы автора? - Чтоб его суд лишил статуса беженца? Можно и так, но иногда сразу 2 суда выносят прямо противоположные решения и какое тогда выполнять?
По вопросу о боге убедительно.
И еще - право и правоприменение часто очень сильно не совпадают, пример - запрет на курение в общественных местах.
*И еще - право и правоприменение часто очень сильно не совпадают, пример - запрет на курение в общественных местах.*
31 липня, 2008 о 14:07Если право не совпадает с правоприменением - нужно менять право. Прво предполагает, что оно признано большинством и принято к добровольному исполнению и применению.
По делу Кузнецова меня бы удовлетворило справедливое решение суда в справедливой судебной процедуре.
Это ж надо так обгадить интересную тему.
31 липня, 2008 о 14:16vpg:
* Прво предполагает, что оно признано большинством и принято к добровольному исполнению и применению.*
31 липня, 2008 о 14:29На самом деле оно большинством народа не принималось (референдумы не проводились), так же сомнительно принятие к исполнению. Так что только “предполагается”.
*По делу Кузнецова меня бы удовлетворило справедливое решение суда в справедливой судебной процедуре.*
А кто решит, справедливо ли оно? Вы? Кузнецов? Прокуратура? РФ? Так или иначе справедливость будет субъективной.
vpg:
* Прво предполагает, что оно признано большинством и принято к добровольному исполнению и применению.*
На самом деле оно большинством народа не принималось (референдумы не проводились), так же сомнительно принятие к исполнению. Так что только “предполагается”.
Одной из гарантий того, что право предствляет мнение большиства является принятие норм права органом представительной демократии - парламентом, избираемом в честной процедуре.
И конституционный судебный контроль.
*По делу Кузнецова меня бы удовлетворило справедливое решение суда в справедливой судебной процедуре.*
А кто решит, справедливо ли оно? Вы? Кузнецов? Прокуратура? РФ? Так или иначе справедливость будет субъективной.
Поищите в гугле о критериях справедливого судебного решения в свете Ст.6 ЕКПЧ
31 липня, 2008 о 14:552vpg: про орган представницької демократії - це сильно… Тобто, в країнах де демократії не передбачено - права не існує. І як вони в тих ОАЕ живуть…
31 липня, 2008 о 15:12Стосовно думки більшості - ще одне глупство. Більшість - за смертну кару. Більшість - за куріння та розпиття горілчаних напоїв УСЮДИ (щоб не треба було напрягатися у пошуках). І вже точно - наша більшість буде проти усіляких мігрантів (хоч вони біженці, боч лежанці).
из статьи трудно понять, что нужно автору. Он хотел обидеть прокуратуру? Она не обидчивая
Может, просто хотел высказаться?
Автор, хоть и человек, по видимому, сведущий в праве, но не понимает, в точности выполнять все наши законы и предписания невозможно, в частности, насчет беженцев. Или притворяется непонимающим.
Он возмущается выдачей Гангана? А если очень много людей здесь, узнав больше правды о деятельности НБП, наоборот, поприветствуют такое решение? Украина должна привечать всяческих колобродов, потому что так угодно г-ну правозащитнику? А если от деятельности международных авантюристов и фанатиков и пострадают люди, к-рые их сюда не звали, то кто будет за ето отвечать, г-н правозащитник?
Разве правозащита российских полоумных - первейшая обязанность г-на правозащитника?
Как насчет переполненности и туберкулеза в украинских тюрьмах, женских судеб, об убитых родителями детях? О убитых и пропавших в Виннице в 90-е десятках детей?
Почему такое особенное внимание к нацистам из НБП, почему к какому-то рейдеру?
Нет ли тут некой личной заинтересованности? Почему постоянно всплывают андижанские беженцы, “побежавшие” почему-то именно сюда, а не, скажем, в Прибалтику или ЕС?
Почему нет гневных статей о притеснениях украинцев в России, почему ничего не пишете о судьбах крымских татар?
Кому очень надо, тот тихо-мирно, без шума и пыли переезжает и устраивает свою жизнь на новой родине. А кто был г***ном на родине, тот и в любой другой стране будет вести себя так же.
31 липня, 2008 о 15:172_Hammer: +++
31 липня, 2008 о 15:29-Hammer: Сударь, Вы ли это? Не верю своим глазам. Вы уже перевоспитались или у меня мираж? Приятный мираж.
31 липня, 2008 о 16:272_Hammer
с того, что Вы написали начинался фашизм, когда большинству что-то не нравилось в меньшенстве…если бы Вы были знакомы с историей прав человека, почему и для чего они появились…там ответы на все ваши вопросы…
31 липня, 2008 о 17:24naemnik, В Україні є один фашизм, якому ніяк немає кінця - червоний фашизм. Дешеве ваше словоблуддя, найманцю червоного фашизму.
31 липня, 2008 о 17:58Hammer написав про те, що в будь-якій країні пріоритетним є захист прав її громадян, шо не ясно?
31 липня, 2008 о 18:01“О убитых и пропавших в Виннице в 90-е десятках детей?”
31 липня, 2008 о 18:04вы о чем вообще?
2 макс - про торгівлю органами на “запчастини” у “розвинені демократії”. Не чули такого?
31 липня, 2008 о 18:15(нелегальну торгівлю, зрозуміло. “Легально” такого поки-що не можна)
31 липня, 2008 о 18:17Рішення окружного адміністративного суду м. Киева від 21.07.2008 года у справі Кузнєцова http://hrlawyers.khpg.org/index.php?id=1217502835
Письмо УВКБ ООН в Генеральную Прокуратуру Украины по делу Кузнецова
1 серпня, 2008 о 13:07http://hrlawyers.khpg.org/index.php?id=1217583736
Комментарий по поводу комментария Аркадия Бущенко:
1 серпня, 2008 о 14:48Документ, который распространила ХПГ, вполне может быть фальшивкой. Либо сфальсифицированной Председателем УГСПЛ Аркадием Бущенко, либо подброшенной в Харьковскую Правозащитную Группу.
Пожалуйста, внимательно почитайте документ, который разместила ХПГ у себя на сайте.
На вид совершенно возможный к существованию официальный документ, но на самом деле в этом документе что-то не так…
Что же?
А в нем нет даты!
Вернее дата, якобы есть - и это дата 1 августа 2008 года. Хотя, исходя из другого цвета шрифта, которым это напечатано на сайте можно подумать, что это дата публикации - сегодня.
Ног где же дата документа?
Может ли быть такое, что УВКБ ООН пишет в Генпрокуратуру официальный документ БЕЗ ДАТЫ????
Правда, такое маловероятно!
Я уточнил в УВКБ и мне сказали, что документ, который воспроизвел Бущенко не соответствует основному документу.
На основном документе ЕСТЬ ДАТА, и эта ДАТА 29.07.2008 года, то есть уже ПОСЛЕ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ экстрадиции.
УВКБ действительно ничегоне знало о гражданине Кузнецове, ни он, ни его адвокаты никогда не обращались в УВКБ до дня его экстрадиции. Так как УВКБ не могло поверить, что Украина осуществила екстрадицию признанного беженца, то написало такой запрос в Генпрокуратуру сразу же после того, как получило 29 июля информвцию от адвоката Кузнецова.
Но на запросе была дата.
Понятно, что сейчас эта дата полностью подтверждлает, что УВКБ ничего не знало о сомнительном (с моей личной приватной точки зрения) беженце Кузнецове. Сомнительность эта, впрочем, никак не оправдывает возмутительный поступок Генпрокуратуры, презревшей закон и решение суда.
Но важно другое.
А кто сфальсифицировал документ, опубликованный ХПГ?
На всякий случай - прилагаю PDF копию документа, опубликованного на сайте ХПГ, пока его не исправили… http://www2.maidan.org.ua/news/getfile.php3?key=1217588294&att_id=11212&site=maidan&bn=maidan_free
С уважением,
Гройсман
2 sadhak:
1 серпня, 2008 о 19:02мешкаючи в Вінниці, вперше чую, що такі випадки стосувались дітей цього міста… ви свої слова підтвердити можете?
2 макс
1 серпня, 2008 о 19:20мабуть йдеться про те, чим займається НУО “Батьки убитих дітей”
макс: про Віницю тут я вперше бачу це повідомлення, але про Харків, наприклад, досить багато було написано подібної “жуті”, і про викрадення старших дітей, і про пропажу у пологових будинках немовлят. Там постійний організований бізнес на цьому, судячи з того, що було написано про це (сам я зовсім не слідчий, і не свідок - тож можу вірити або не вірити, тому, що пишуть журналісти) А в Києві я постійно бачу оголошення на стовпах і дошках по всьому місту про пропажі дітей (”пішли гуляти й не повернулись”). Як це все не жахливо, але особливо не вірити, що це все приблизно так і є, немає ніяких підстав (кудись же, врешті, діти пропадають??) (Звичайно, це “не так багато”, як багато гине людей щодня, наприклад, в автоаваріях, але у скільки разів огидніше…)
1 серпня, 2008 о 21:51«Предательство»
2 серпня, 2008 о 17:45Предлагаю к Вашему вниманию и свой текст – реакцию на статью Д. Гройсмана Статья доступна по адресу http://www.maidan.org.ua/static/mai/1217686019.html
Прикольно-то как. Бущенко с Захаровым решили срубить бабла с москальского рейдера Кузнецова, который такой же беженец, как Луценко - Терминатор, причем срубить втихаря, как приватные адвокаты. А потом оказалось, что срать хотел Медведько на все эти купленные за бабло статусы, надо же.
2 серпня, 2008 о 22:44А теперь им друзья Кузнецова грозятся, поди, бошки пооткручивать за такую подставу, вот они и лепят отмазки, писульки без даты в тырнэте вешают.
А Гройсман их на чистую воду вывел, ха-ха.
Жжоте, правозащитнечки.
Спасибо, повеселили.
Только тамилов всяких жалко и узбеков, и прочих несчастных, у которых нет бабла на приватные услуги Бущенко и Захарова.
Гройсман на чисту воду витащив перш за все СЕБЕ!
4 серпня, 2008 о 21:51Як платну повію Генпрокуратури та ФСБ.
ГРАД
5 серпня, 2008 о 10:47А еще: Гройсман съел наше сало, выпил воду из-под крана и насрал Вам в штаны, причем насрал очень вонючим - ибо пьет кровь украинских младенцев.
Я ничего не забыл?
Бейлис пише:
“А еще: Гройсман съел наше сало, выпил воду из-под крана и насрал Вам в штаны, причем насрал очень вонючим - ибо пьет кровь украинских младенцев.
Я ничего не забыл?”
Ні, не забули. Просто збрехали - це про сало та українських немовлят.
А про інше мабуть просто переплутали, з ким не буває… .
Мені в штани він нічого не робив.
Бо я їх сам ношу, нікому не даю.
Можливо вам ?
То не треба свої штани позичати будь кому. :)))
Гройсман в цій “статті” досить тупо намагається виправдати дії ГПУ - цього тільки сліпий не бачить.
5 серпня, 2008 о 12:25Інша справа, хто замовник?
ГРАД:
Смердит-то именно от Ваших штанов, смердит тупостью и ненавистью к автору статьи.
Вы дошли дотого, чтобы обвинять его в оправдывании прокуратуры, хотя человек пишет:
“Указанная правовая позиция генпрокуратуры, если только этот орган не получит сейчас по рукам, а еще лучше – по голове, может иметь далеко идущие последствия для всех правоотношений в Украине.” Ведь согласно ЗУ «О прокуратуре», который действует, несмотря на явную неконституционность, прокуроры имеют право выносить протесты практически на все, что угодно, и данные протесты действительно останавливают действие обжалуемых актов.”
Если Вы, ГРАД, не проститутка, нанятая компанией Захарова для отбеливания их деяний, то Вы просто идиот.
Желаю Вам, чтобы Вы оказались проституткой, потому что идиотизм не лечится вообще
5 серпня, 2008 о 12:392ГРАД: ну як себе почуваєте :-))) Правда чудово, коли замість обговорення проблеми, переходять до питань штанів і їх вмісту. Боротьба титанів: “протитутка Гройсмана” проти “проститутки Захарова”.
І хтось ще нарікає на політиків - коли справа доходить до грошей усі гризуться як щурі у неврожайний рік.
І тамілів та узбеків - дуже шкода. Пересваритися із близькими так, щоб дійти до взаємовинищення - треба постаратися. А ще шкода бабцю, яку забули “рідні” діти; шкода дитину, над якою знущаються батьки; шкода ліс, який вирубують під забудову… Але ж це не викликає “міжнародного резонансу”, не дозволяє “обличать власть”… і, відповідно, не цікавить Гройсманів і Глузманів.
5 серпня, 2008 о 13:0105 серпня 2008 року
ДЛЯ НЕГАЙНОГО РОЗПОВСЮДЖЕННЯ!
Заява Вінницької правозахисної групи у зв‘язку з масовими та брутальними порушеннями прав біженців правоохоронними органами України
Вінницька міська громадська організація «Вінницька правозахисна група» з великою тривогою відзначає, що протягом двох останніх років в Україні різко почастішали випадки масових та брутальних порушень прав біженців. Нас особливо непокоїть безкарність, яка є ознакою кожного випадку порушення прав біженців в Україні.
В лютому 2006 року в ході спільної операції СБУ та МВС України із залученням Головного Управління міграційної служби в АРК було видворено з України 11 шукачів притулку з Республіки Узбекистан, які згодом були засуджені до різних строків позбавлення волі в ході судових процесів, що не відповідали міжнародно-визнаним стандартам справедливого судочинства, без гарантій дотримання свободи від катувань, жорстокого і принижуючого людську гідність поводження. Хоча повернення шукачів притулку до Узбекистану викликало хвилю міжнародних протестів та осуду в Україні, ніхто із винуватців незаконної депортації досі не покараний.
В грудні 2007 року за прямої вказівки вищого керівництва МВС України, співробітниками УБОЗ МВС України у Вінницькій області було здійснено спробу таємної екстрадиції з України шукача притулку з Росії Михайла Гангана, вказану екстрадицію було зупинено виключно завдяки широкому розголосу протиправних дій МВС України та принциповій позиції судової влади. Проте попри наявність окремої ухвали суду у справі Михайла Гангана жоден співробітник МВС, причетний до організації спроби його незаконної екстрадиції досі не покараний.
В лютому 2008 року МВС України вчинило нове брутальне порушення міжнародного права, повернувши, з порушенням більшості стандартів в галузі прав людини до Шрі-Ланки 11 тамільських біженців, не надавши їм доступу до справедливої процедури визначення статусу біженця у відповідності до норм національного та міжнародного права. До затриманих не допустили представників організацій-партнерів УВКБ ООН, а персоналу Регіонального Представництва УВКБ ООН в Україні, Білорусі та Молдові надали право лише побачити шукачів притулку за кілька хвилин до депортації. Ця незаконна брутальна акція МВС також викликала засудження в світі, але не призвела до справедливої перевірки та покарання винуватих в депортації шукачів притулку.
23 травня 2008 року Україна здійснила екстрадицію до РФ чотирьох осіб, які на момент екстрадиції перебували в процедурі надання статусу біженця в Україні.
29 липня 2008 року за розпорядженням Генеральної прокуратури України було здійснено екстрадицію до країни походження громадянина Росії Олега Кузнєцова, якому було надано статус біженця в Україні рішенням Держакомнацрелігій України. За екстрадицією визнаного державою біженця Олега Кузнєцова послідувало брутальне та цинічне пояснення правової позиції Генпрокуратури, яке зводиться до того, що цей орган державної влади ставить себе вище за національну судову систему і вважає, що має право видавати біженців до країн походження попри міжнародні зобов‘язання України. Ми вважаємо таку правову позицію Генеральної прокуратури кричущим викликом усім правовідносинам в державі, посяганням на конституційні принципи верховенства права та розподілу гілок влади. Ми вважаємо, що рішення про примусове повернення до країни походження особи, якій надано статус біженця в Україні, є діянням, яке має бути перевірене на наявність ознак злочину, передбаченого Ст.364 та 365 КК України.
Ми вважаємо за необхідне таким чином прокоментувати правову позицію Генеральної прокуратури України у справі Кузнєцова:
1. Незаперечним фактом є те, що держава Україна має міжнародні зобов‘язання щодо участі в міжнародній боротьбі із злочинністю, які передбачають також і обов‘язок передавати на запити країн іноземців, яких звинувачено, або засуджено за вчинення кримінальних злочинів за відсутності підстав, що перешкоджають видачі.
2. Ми нагадуємо, що відповідно до Ст.33 добровільно ратифікованої Україною Конвенції ООН «Про статус біженців» забороняється повернення або вислання біженців в країни, з яких вони прибули. Вказана заборона міститься також і в приписах Ст.3 ЗУ «Про біженців».
3. Як відомо, Олегу Кузнєцову було надано статус біженця в Україні рішенням Держкомнацрелігій Украни, проте Генеральна прокуратура опротестувала це рішення, а після його відхилення оскаржила надання статусу біженця до суду.
4. Згідно до приписів Ст.21 ЗУ «Про прокуратуру» подання до суду заяви прокурора про оскарження нормативно-правового акту зупиняє його дію, проте відносно осіб, стосовно яких оскаржується рішення про надання статусу біженця це означає, що чинним лишається попереднє рішення – тобто рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця, прийняте відповідно до Ст.12 ЗУ «Про біженців». Це означає, що особа, відносно якої оскаржується рішення про надання статусу біженця, перебуває в процедурі надання статусу біженця і не може примусово повернутою до країни походження до завершення вказаної процедури включно із усіма стадіями оскарження.
5. Нас особливо обурює те, що Генеральна прокуратура України ухвалила рішення про екстрадицію Кузнєцова всупереч рішенню Київського окружного адміністративного суду, яким було відхилено заяву Заступника Генерального прокурора України Кудрявцева про скасування рішення Держкомнацрелігій України про надання Кузнєцову статусу біженця. Більше того, грубо порушивши принцип розподілу гілок влади, позбавивши Кузнєцова права на справедливий та ефективний судовий розгляд, гарантованого Конституцією України, Генеральна прокуратура також позбавила Кузнєцова і права на оскарження рішення про екстрадицію, негайно виконавши його.
6. Ми вважаємо, що таке безвідповідальне та зухвале перекручення норм права з боку органу, який за Конституцією України зобов‘язаний опікуватися наглядом за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами може мати надзвичайно шкідливі наслідки для дотримання прав людини в Україні. Таке кричуще беззаконня не може толеруватися і потребує негайної реакції як всередині України, так і за її межами.
Ми не можемо розглядати випадок із екстрадицією визнаного Україною біженця Олега Кузнєцова окремо від інших брутальних порушень прав біженців.
Вінницька правозахисна група закликає:
1. Верховну Раду України
1.1. Створити Тимчасову слідчу комісію ВР України для перевірки фактів порушень прав людини та міжнародних зобов‘язань України щодо біженців.
1.2. Активізувати роботу Тимчасової слідчої комісії з розслідування висвітлених у засобах масової інформації фактів щодо можливих порушень законодавства України та прав людини Міністром внутрішніх справ України Луценком Юрієм Віталійовичем.
1.3. Відповідно до повноважень, визначених в Конституції України, висловити недовіру Генеральному прокурору України Олександру Медведько.
1.4. Висловити недовіру Міністру внутрішніх справ України Юрію Луценко.
1.5. Невідкладно усунути законодавчу колізію між приписами Ст.21 ЗУ «Про прокуратуру» та ч.3 Ст.117 КАС України щодо порядку зупинення дії оскаржуваного у порядку адміністративного судочинства акту суб‘єкта владних повноважень.
2. Суб‘єктів права на конституційне подання в Україні
2.1. Невідкладно звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням про визнання неконституційними положень ЗУ «Про прокуратуру» в частині наділення прокуратури функції нагляду за додержанням законів на території України.
3. Президента України
3.1. Звільнити Олександра Медведька з посади Генерального Прокурора України.
4. Прем‘єр-Міністра України
4.1. Внести до Верховної Ради України подання про звільнення Луценко Юрія Віталійовича з посади Міністра внутрішніх справ України.
5. Уповноваженого ВР України з прав людини
5.1. Об‘єднати в одному провадженні відкриті раніше за фактом порушення прав та свобод людини щодо шукача притулку Михайла Гангана, за фактом примусової депортації 11 шукачів притулку з Шрі-Ланки в лютому 2008 році та підтвердити факт відкриття провадження за фактом екстрадиції визнаного Україною біженця, громадянина РФ Олега Кузнєцова.
5.2. Негайно відвідати усіх затриманих осіб, щодо яких існують запити на здійснення екстрадиції, і які перебувають в процедурі надання статусу біженця.
6. Міністерство закордонних справ України
6.1. Через дипломатичну місію України в Російській Федерації запитати Уряд Російської Федерації щодо надання гарантій незастосування відносно підданого екстрадиції з України громадянина Кузнєцова Олега видів поводження, які суперечать приписами Ст.3 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
7. Регіональне Представництво УВКБ ООН в Україні, Білорусії та Молдові
7.1. Виступити з публічною заявою, в якій засудити факти брутального та системно-безкарного порушення прав біженців та шукачів притулку на території України, расистських та ксенофобських висловлювань народних депутатів та членів Уряду України.
7.2. Ініціювати через дипломатичні канали привернення уваги міжнародного співтовариства до кричущих фактів недотримання Україною добровільно узятих на себе міжнародних зобов‘язань в галузі прав людини.
7.3. Невідкладно відвідати усіх шукачів притулку, які утримуються в місцях тимчасового ув‘язнення в Україні в очікуванні екстрадиції чи будь-яких інших форм примусового видворення з території України.
8. Органи і установи Ради Європи
8.1. Вимагати від уряду Російської Федерації надання гарантій незастосування відносно підданого екстрадиції з України громадянина Кузнєцова Олега видів поводження, які суперечать приписами Ст.3 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
8.2. Провести обговорення стану дотримання Україною прав людини міжнародних зобов‘язань в галузі прав людини щодо біженців та шукачів притулку.
8.3. Рекомендувати урядам країн-членів Ради Європи до притягнення Україною до відповідальності осіб, винних в масових порушеннях прав біженців та шукачів притулку, призупинити будь-які форми співпраці з Генеральною прокуратурою України та МВС України щодо подолання та протидії нелегальній міграції, зміцнення технічного оснащення вказаних органів та навчання персоналу, крім навчання правам людини.
9. Уряд Французької Республіки (як країни, що головує в ЄС)
9.1. Повідомити країни ЄС про системні та брутальні порушення Україною прав біженців та шукачів притулку, запропонувавши ЄС до притягнення Україною до відповідальності осіб, винних у масових порушеннях прав біженців та шукачів притулку, призупинити будь-які форми співпраці з Генеральною прокуратурою України та МВС України щодо подолання та протидії нелегальній міграції, зміцнення технічного оснащення вказаних органів та навчання персоналу, крім навчання правам людини.
10. Правозахисні організації України та приватних адвокатів та фахівців в галузі права, які надають правову допомогу біженцям та шукачам притулку
10.1. Враховуючи відверту ворожість органів виконавчої влади України щодо біженців та шукачів притулку негайно повідомляти Регіональне Представництво Управління Верховного Комісару ООН у справах біженців в Україні про кожен випадок звернення за наданням статусу біженця, що надходить від осіб, стосовно яких існують запити про екстрадицію, чи рішення про депортацію з території України, чи які перебувають в місцях затримання.
Вінницька правозахисна група продовжить допомогу усім біженцям та шукачам притулку і закликає усі громадські організації України та громадських активістів до об‘єднання зусиль в цьому напрямку.
Дмитро Гройсман
5 серпня, 2008 о 14:23Координатор ВПГ
Галя Койнаш заслуживает поста главного представителя по правам человека, имхо
Гройсмана сместить и отправить в Израиль защищать права арабов от лица Украинского правительства, а на его место назначить Глузмана (если выдержит, а то стар уже)
5 серпня, 2008 о 14:55Hammer:
Галя Койнаш заслуживает поста главного представителя по правам человека, имхо
- ржунимагу
5 серпня, 2008 о 18:07ану, давай подноготную, что, где, как, с кем сидела?
5 серпня, 2008 о 18:20Бейлис пише:
“Смердит-то именно от Ваших штанов, смердит тупостью и ненавистью к автору статьи.
Вы дошли дотого, чтобы обвинять его в оправдывании прокуратуры, хотя человек пишет:
“Указанная правовая позиция генпрокуратуры, если только этот орган не получит сейчас по рукам, а еще лучше – по голове, может иметь далеко идущие последствия для всех правоотношений в Украине.” Ведь согласно ЗУ «О прокуратуре», который действует, несмотря на явную неконституционность, прокуроры имеют право выносить протесты практически на все, что угодно, и данные протесты действительно останавливают действие обжалуемых актов.”
Если Вы, ГРАД, не проститутка, нанятая компанией Захарова для отбеливания их деяний, то Вы просто идиот.
Желаю Вам, чтобы Вы оказались проституткой, потому что идиотизм не лечится вообще”.
Це я помітив. Вибачте, з психічно хворими НЕ ДИСКУТУЮ.
5 серпня, 2008 о 21:34З хамами теж.
По статті
- левову частину статті Гройсман присвятив обливанню брудом Кузнецова. Де Гройсман отримав інформацію? Це дивним чином перегукується із заявою ГПУ про доцільність незаконної екстрадикції.
- якщо людина отримала статус біженця(законно, незаконно) доки вона МАЄ цей статус, то вона є біженцем. Крапка.
Прокуратура видала саме БІЖЕНЦЯ Кузнецова, а не особу, яка здійснила злочин в іншій державі ( за твердженням Гройсмана та органів тієї ж самої держави.)
- якщо прокуратура вважає, що статус біженця надан незаконно, то перш за все саме прокуратура МАЄ ПРИТЯГНУТИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЧИНОВНИКІВ, які цей статус надали.
Жодного прізвища службовця , чи згадування про якесь розслідування я не бачу - а ні в заяві ГПУ, а ні в статті Гройсмана.
Разом із розглядом кримінальної справи саме проти УКРАЇНСЬКИХ службовців суд мав відмінити статус біженця Кузнецова. Як отриманий злочинним шляхом.
Проблема саме в тому, що в державі, яка зветься Україною, закон збоченно трактують усі органи, які мають слідкувати за його дотриманням. І суди, і міліція, і прокуратура та ін. Теж стосується прав людини - як біженців, так і ГРОМАДЯН УКРАЇНИ.
Бридко, коли різні гройсмани вперто намагаються перетворити захист прав людини на бізнес. Не хочу і не буду приводити тут повний аналіз цього “твору”. Досить фінальної частини.
Стаття, як вона написана щиро, має закінчуватись вимогою притягнути до відповідальності ГЕНПРОКУРОРА.
Ось вам остання фраза Гройсмана - “Так что питерский рейдер Олег Кузнецов вчистую проиграл украинской помаранчевой Генеральной Прокуратуре. Он всего-лишь пытался захватить завод, они –захватили закон.”
Або іншими словами - не чіпайте ГПУ! Вони вислали ЗЛОЧИНЦЯ в інтерасах держави!
5 серпня, 2008 о 22:06В щирість пана Града можна було б і повірити, якби не одне “но”, а саме однобока “возмущонность” беззаконням з боку лише одного “органу” влади,
7 серпня, 2008 о 22:08проте, відверто куплені рішення судів (я почитав Постанову - за таке розстрілювати суддів треба), чомусь нікого не возмущають?
В щирість пана ГРАДа можна було б повірити, аби пан ГРАД не підпрацьовував на Харківську правозахисну групу, адвокат якої, а заразом і Голова Української Гельсінкської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, будучи адвокатом Кузнєцова, тяжко підставив свого глієнта, не повідомивши про його проблеми Регіональне представництво УВКБ ООН в Україні, Білорусі та Молдові.
8 серпня, 2008 о 1:33Добре зрозуміло, чому досвідчений адвокат Бущенко цього не зробив- тому, що у Кузнєцова було дуже і дуже мало шансів отримати визнання у УВКБ ООН, а відмова УВКБ допомагати Кузнєцову, зокрема і в питанні оскарження рішення про екстрадицію лише погіршила б ситуацію клієнта.
Проте цікаво, звідки ГРАД взяв, що Гройсман відбілює Генпрокуратуру? Гройсман чітко пише в статті і ще зазначається в Заяві ВПГ, що дії Генпрокуратури настільки брутально порушують формальну законність, що межують із кримінальним деліктом.
І за це Гройсман закликає дати Генпрокуратурі “по руках, а ще краще по голові”. Проте ГРАД має завдання втюхати людям, що Гройсман поганий. ГРАДа треба зрозуміти, така у нього робота…
Побажаємо ГРАДові успіхів.
З повагою,
Гройсман
Ну щодо того що Бущенко підставив свого клієнта так це спірне питання, адже Ви самі пишете, що він це зробив свідомо, так як таке звернення до УВКБ ООН могло лише погіршити становище “клієнта”.
8 серпня, 2008 о 11:21Якщо так до дії Бущенка були правильні.
Проте прикро і дико дивитись на те як правозахисники різних регіональних груп просто люто ненавидять один одного.
Ви, я бачу, не дуже долюблюєте (не знаю за що) харківську правозахисну групу, Град незрозуміло чого накинувся на Вас, хоча Ваша стаття була гостро-критичною щодо беззаконня щодо дій з боку Генпрокуратури і чітко зрозуміла основна канва ваших тез, що Гепрокуратура немає права порушувати закон, в незалежності від того - цяця кузнєцов чи бяка.
І це головне і це справедливо.
При цьому “воспєвать” Кузнєцова ви не були зобовязані.
Видно правозахисники (як і демократи в цілому) миряться лише у тюремних камерах і то лише за півгодини до розстрілу.
Прикро!
Мені глибоко байдужий пан як сам Гройсман так і його замовні статті.
9 серпня, 2008 о 11:49Як і його відверта брехня щодо мене.
Хто хоч трохи розуміється на засадах пропаганди і контрпропаганди відразу зрозуміє, що стаття Гройсмана - це замовна реакція на заяву ХПГ щодо висилки біженця. Всі псевдокритичні випади на адресу ГПУ - камуфляж головної мети статті.
А вона на диво щедро перемішана компрою на адресу Кузнєцова та випадами в бік ХПГ.
Зовсім не треба було а ні “воспевать” Кузнецова, чи обливати його брудом. Досить дати оцінку дій ГПУ. Або оцінку дій тих посадовців (звісно, разом із ПІБ), що НАДАЛИ Кузнецову СТАТУС біженця.
І ВСЕ - питань не було б.
Гройсман вважає що має право все,що стосується захисту прав людини, і виходить НЕ ВІД НЬОГО ОСОБИСТО, обливати брудом ?
В мене, (і не тільки в мене),склалося стійке враження, що Гройсман разом із Карпачовою взагалі вперто намагається монополізувати для себе царину захисту прав людини в Україні.
Шановний Град, а що Гройсман (чи будь хто інший) немає права критикувати Кузнєцова, чи навіть Харківську правозахисну групу?
9 серпня, 2008 о 12:09У нас ще слава богу демократія і свободу слова ще ніхто не відміняв?
По моєму, в цій кораїні ще кожен має право говорити що завгодно і критикувати кого завгодно і висказувати свої оціночні судження - щодо будь яких подій і будь яких персоналій. Лиш би це не була свідома брехня і фальсифікації.
Ви можете обгрунтувати, що Гройсман надав фальшиву, недостовірну інформацію щодо подій повязаних із Кузнєцовим?
1. Я вважаю вкрай непорядним використовувати факти порушення прав людини для з”ясування особистих стосунків і самоПІАру.
9 серпня, 2008 о 12:51Чому не написати окрему розгорнуту статтю, де викласти свій погляд на недоліки у роботі правозахисників в Україні? Хай критикує на здоров”я! Та й себе, коханого, не забуває.
2.Я НІДЕ не писав, що факти викладені Гройсманом фальшиві. Однак подан матеріал таким чином, що привертає увагу перш за все особистість Кузнєцова та діїї ХПГ.
А вже тільки потім незаконні дії ГПУ.
Закінчення статті виконано теж у кращих традиціях “білої” пропагади.
3. Постійне згадування себе у третій особі - це або явно завищена самооцінка або діагноз.
4. Мене взагалі вже починає нервувати, що ВСІ наші шановні захисники прав людини переймаються перш за все правами біженців.
Що, в Україні вже не порушуються постійно, кожень день, права людини відносно ГРОМАДЯН України?
vpg пише:
“Проте ГРАД має завдання втюхати людям, що Гройсман поганий. ГРАДа треба зрозуміти, така у нього робота…
Побажаємо ГРАДові успіхів.
З повагою,
Гройсман”
Це саме із статті Гройсмана випливає, що геть усі ПОГАНІ - і ГПУ, іХПГ,й Кузнєцов.
9 серпня, 2008 о 13:00Тільки пан Гройсман білий та пухнастий. Тому що бореться за права ЛЮДИНИ!
Тільки не зовсім ясно - про яку саме людину йдеться і цьому конкретному випадку?
Правда, видали біженця Кузнєцова, але ж він такий ПОГАНИЙ… .