Тюрма без честі, або перемога здорового глузду
Дмитро Гройсман // 29 липня 2008
Тюрма без честі, або перемога здорового глузду
Суд не розгледів честі, гідності та ділової репутації у Стрижавської виправної колонії №81. Тому що їх там немає! Начальник колонії Магомед Расулович Магомаєв намагався довести неможливе за гроші, зароблені зеками. Якою буде наступна нагорода для заслуженого юриста України?
Пшик, яким завершилося слухання позову про захист честі, гідності та ділової репутації Стрижавської виправної колонії №81 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області є симптомом гострої інтелектуальної недостатності усієї пенітенціарної системи України. Колонія вимагала від правозахисників спростувань інформації про порушення прав в‘язнів у пенітенціарному закладі, до незалежної та справедливої перевірки якого закликали правозахисники, одночасно колонія намагалися «взути» правозахисників на сто тисяч гривень, так високо оцінивши свої моральні страждання так шкоду для неіснуючих честі та гідності.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви, поданої колонією до Вінницької правозахисної групи, суддя А.Ю.Зайцев встановив, що автор позову – Заслужений юрист України, Начальник колонії, полковник внутрішньої служби Магомед Расулович Магомаєв подав позов із грубим порушенням правил підсудності, що унеможливило розгляд позову судом загальної юрисдикції. Позовну заяву колонії суд залишив без розгляду.
Перший за історію України судовий позов державної установи до правозахисної громадської організації продемонстрував усю глибину «бєспрєдєлу» системи. Виявилося, що державна установа сплатила 5000 гривень державного мита не за бюджетні гроші, а з грошей, зароблених засудженими. Платником судового збору була не колонія, а підприємство при колонії, де працюють засуджені. Тобто, фактично Магомед Магомаєв, який незаконно, всупереч вимогам Ст.13 ЗУ «Про державну кримінально-виконавчу службу» суміщає посаду Начальника Стрижавської колонії №81 та Керівника підприємства вказаної колонії, спрямував зароблені засудженими кошти на оплату судового збору за безграмотно складений позов про захист неіснуючих честі та гідності, який згодом був залишений судом без розгляду.
Вінницька правозахисна група вітає справедливе рішення Ленінського районного суду м.Вінниці. Ми зазначаємо, що попри заклики громадських організацій в Україні та за її межами, Уряду України не вистачило мужності та мудрості, щоби відкликати безглуздий та непорядний судовий позов, спрямований на переслідування правозахисників за їхню статутну діяльність. Нам особливо приємно
відзначити, що десятки громадян України та громадських організацій проявили солідарність з ВПГ в нашій боротьбі за право захищати права інших. Ми обійшлися без грантових коштів, без підкилимного лобіювання «любих друзів», нам вистачило сил перемогти без сумнівної «солідарності конструктивних правозахисників», для яких в обслуговуванні влади поєдналися хобі і професія.
Для нас була важливою солідарність закордонних колег та доброзичлива увага Уповноваженого ВР України з прав людини Ніни Іванівни Карпачової. Ми знаємо, що репресії щодо правозахисників та незалежних громадських активістів лише починаються. Ця влада цінить права людини не більше, ніж попередня, для неї правозахисники – як більмо в оці.
Жертви порушень прав людини можуть розраховувати на наш професіоналізм і відданість, а колеги-правозахисники – на нашу солідарність та доброзичливість.
Координатор Вінницької правозахисної групи, Дмитро Гройсман
Обговорити статтю на Форумі »»
(8 голосів, середня оцінка: 4.13 з 5)
Loading ...
Я відразу сказала Гройсману, що він знатно попєариться на тупості Магомєдушки
29 липня, 2008 о 15:41Скажите, Дмитрий, но он хоть сладкоголос, этот Магомаев? )
29 липня, 2008 о 17:43“…но,если туп, как дерево - родишься баобабом и будешь БАОБАБОМ тыщу лет, пока помрешь.”…
29 липня, 2008 о 19:59Заслуженный юрист Украины Магомед Расулович Магомаев даже близко не производит впечатления разумного человека. Он еле-еле говорит по-русски, и уж совсем не говорит по-украински. Правда со времени 2004 года, когда я встретился с ним первый раз в суде, он значительно прогрессировал.
1 серпня, 2008 о 14:55Думаю, что к тому моменту, как он сможет обеспечить себе звание Академика НАН Украины (а к этому все идет), его АйКью будет больше его возраста.
С приветом,
Гройсман
Шкода що такі суди не показують по ТБ, замість отих, висмоктаних з пальця сюжетів на Інтері чи 1+1.
4 серпня, 2008 о 17:41Можливо населення наочно побачило би яка в країні і влада і суди і дехто з просвітлених почав би шукати в собі Громадянина.
Дмитру - респект
«Чому Феміда закриває очі на содомські, шизофренічні випади пана Дмитра Гройсмана?»
Аналізуючи публікації, які періодично з’являються у Інтернет-виданнях та належать перу пана Дмитра Гройсмана, мені, як людині, яка по роду діяльності часто стикається із системою виконання кримінальних покарань, здається, що він потребує негайної допомоги з боку фахівців у галузі психіатрії. Відверто кажучи, я особисто ніколи не симпатизував вітчизняній системі виконання кримінальних покарань (або, як тепер модно казати «пенітенціарній системі»). Але великий досвід у галузі правознавства, постійні зустрічі у слідчих ізоляторах та виправних колоніях із засудженими, їх родичами в процесі надання їм правової допомоги, дають мені право відверто сказати про те, що за часи Незалежності України, особливо протягом останніх 3-5 років, суттєво та принципово покращилися умови тримання осіб, позбавлених волі, їх харчування, медичне обслуговування, дотримання їх прав і свобод, зріс рівень надання професійної правової допомоги (що нажаль не можна сказати про таких «фахівців», як пан Дмитро Гройсман та йому подібних «фахівців» з Вінницької правозахисної групи). За родом своєї діяльності виступи навколо т.з. «пенітенціарної системи» я відслідковую десь на протязі останніх 10 років. Згадуючи виступи правозахисників у 2006 році, де головно фігурою хотів себе показати т.з. «правозахисник» пан Дмитро Гройсман, хотілося б звернути увагу на його жалюгідний вид, недоміркуватість, заангажованість, поверховість, відсутність природного інтелекту, некоректність у виступах, а дивлячись на деякі елементи його поведінки було видно, що йому конче необхідна допомога видатного психіатра Зігмунда Фрейда. Але нажаль, маємо те, що маємо. А тепер ось що він пише: «До Вінницької правозахисної групи щоденно надходять повідомлення про катування, приниження та нелюдське поводження, яких зазнають в’язні Української пенітенціарної системи. Нажаль керівництво Державного Департаменту України з питань виконання покарань обмежує свою протидію катуванням лише нещирою блюзнірською риторикою, всіляко перешкоджаючи прозорим розслідуванням інформації про катування та жорстоке поводження».
29 серпня, 2008 о 11:08Хочеться задати пану Грайсману декілька запитань з цього приводу:
- звідки він отримав вказану ним інформацію?
- чому він особисто або його «фахівці» не можуть перевірити вказані ним відомості?
- чому він всіх прохає, а сам не може втрутитись?
- чиї інтереси насправді відстоює пан Гройсман?
Публікація пана Гройсмана викликає одні лише запитання та нагадує невдалу саморекламу як «борця» за права та свободи ув’язнених.
Видно з першого погляду, що «фігура» пана Дмитра Гройсмана сконструйована ким-то, а тому в силу своїх якостей, не вдається відпрацьовувати вкладені у нього кошти того зі сторони, хто «замовляє музику». Я вважаю, що за такі публікації, у яких цей «недоросль», детально не знаючи предмету публікацій, висуває необґрунтовані жодним чином звинувачення на адресу Департаменту виконання покарань, він заслуговує на підвищену увагу з боку правоохоронних органів держави та фахівців у галузі психіатрії.
З повагою, адвокат Леонід Громов
С уважением к Вам граждане.
31 серпня, 2008 о 0:39Пан Гройсман!
К Вам обращаются родственники осужденных, которые отбывают наказание в колониях Украины. К большому сожалению, наши близкие попали в беду, преступив закон и оказавшись в местах лишения свободы. Они, как и мы, стремятся спокойно отбыть свои срока наказания и вернуться домой, к нормальной жизни. Однако Вы и Вам подобные всячески препятствуют этому. Зачем искусственно создавать никому не нужный ажиотаж вокруг тюрем? Неужели Вам, как правозащитнику больше нечем заняться? Отдаете ли Вы отчет своим действиям? Думаете ли Вы как то, что Вы пишете, отражается на наших детях?
Ведь не каждому из родственников осужденных, хочется, чтобы окружающие знали, какая беда постигла нас. Вот Вы публикуете фамилии осужденных, а их согласие на это или их родственников Вы спросили?
Нас особенно возмутило то, что Вы написали в одной из своих публикаций о том, что один из осужденных «мог подвергнуться сексуальному унижению». Это просто наглая ложь! Посещая наших родственников на свиданиях, мы никогда от них не слышали о том, что их бьют и «сексуально унижают».
И хочется конфиденциально спросить Дмитрия Гройсмана, на что пошли деньги, полученные от родственников осужденных Агеева, Вешнякова, Дягилева, Одинцова, Кашкарева, Фролова, Пшеничного, Омельченко, Зайцева, Германова, Трунова, Молидзе, «Арсена», «Серого», «Артура», «Героина», «Культиватора»?
Комитет матерей заключенных
31 серпня, 2008 о 0:39