Власть к кризису готова
Віктор Шапінов // 23 липня 2008
Власть к кризису готова
Слово в защиту власти
Все говорят, что власть у нас некомпетентна - не знает, что делать. Говорят это и конкуренты правящей коалиции из Партии Регионов и лидеры Компартии. Когда к власти придет ПР, о некомпетентности будет говорить Юлия Тимошенко. Исполнители могут меняться, а мотив остается старый.
Как решительный противник существующей власти, причем как «оранжевой», так и «синей» или «сердечной» ее вариаций, вынужден возразить. Власть у нас крайне компетентна, строго расчетлива, действует со знанием дела, со «вкусом, толком, расстановкой». Она не питает никаких иллюзий и просчитывает свои действия на несколько шагов вперед.
В основе мифа о некомпетентной власти лежит представление о том, что наше государство действует или, по крайней мере, пытается действовать в интересах народа, общества в целом. А если правительственные меры приводят к ухудшению жизни населения (или не приводят к улучшению), то люди считают, что это было результатом ошибочных решений отдельных лиц или политических сил. Достаточно поменять правительство или президента - и ошибки не повторятся. Эту наивную позицию большинства украинцев закрепляют средства массовой информации, пишущие в том же духе.
Qui prodest?
Приведем пример подобной «некомпетентности». В 2007 году Верховная Рада отменила подоходный налог на дивиденды. За это решение проголосовали все партии: и «синие», и «оранжевые». Что ж, снижение налогового бремени – это хорошо для экономики, подумает среднестатистический либерал. Но «экономика» – это пустая абстракция, если не брать людей, реально в этой экономике занятых. А люди эти делятся на тех, кто живет на заработную плату - и на собственников крупных предприятий, банков, страховых компаний и т.д., которые получают свой немалый доход в значительной степени в виде дивидендов на находящийся в их собственности капитал. По некоторым подсчетам, пятьсот крупнейших собственников получают годовой доход в форме дивидендов, почти равный государственному бюджету Украины. 13%-ный налог, который олигархия платила до 2007 года, составлял сумму в 7 миллиардов гривен. Чтобы компенсировать потери бюджета, налоговое давление на трудящихся увеличили с 13% до 15%.
Это решение выглядит «некомпетентным» с точки зрения интересов подавляющего большинства, но 100%-но компетентным с позиции крупнейших собственников. Фокус в том, что государство как раз и работает в интересах этого узкого слоя населения – тех, кто покупает политиков, спонсирует избирательные кампании, имеет возможность оказывать давление на чиновников. Народу в этой системе, обставленной очень «демократически», отводится лишь право раз в несколько лет выбирать, какая именно из группировок будет его «представлять».
Как власть готовится к кризису
Приведу еще один пример. Ни для кого не секрет, что барометр мировой экономики показывает штормовое предупреждение. Главы государств «Большой Восьмерки» на встрече в Японии констатировали приближение всемирного кризиса. Первые симптомы его приближения видны и в Украине – повышение цен на продукты, зарплата, «съеденная» инфляцией и «опусканием» курса доллара. Конечно, никто не может сказать точно, по какой именно стране кризис ударит больнее, а какая отделается легким испугом: неравномерность развития есть безусловный закон глобальной экономики. Но что Украине не избежать экономического потрясения - видно по всему. Не исключено, что именно наша страна окажется одним из наиболее пострадавших сегментов мирового рынка. Ведь рост экономики Украины все 2000-е годы был выше, чем среднемировой экономический рост, а чем выше взлетишь – тем больнее падать. Уже осенью ожидается кризис потребительских кредитов и рост безработицы.
Так вот, наша абсолютно компетентная власть уже сейчас думает над тем, как переложить бремя кризиса с богатых на бедных, с работодателей на наемных работников.
Первая мера в этом направлении – новый Трудовой кодекс. Действующий КЗоТ, по мнению разработчиков нового ТК, предоставляет слишком широкие права профсоюзам и трудовым коллективам. Работника можно будет легче уволить, вводится возможность продления рабочего дня и введения почасовой оплаты. Фиктивное банкротство станет узаконенным предлогом для массовых сокращений. В общем, позиции владельцев компаний максимально упрочатся, а позиции наемных работников очень ослабятся.
Все это – не праздный вопрос, ведь в условиях кризисного сокращения экономики борьба за дополнительные прибыли обострится, а собственники предприятий будут искать любой возможности урезать зарплаты, сократить штат, заставить работать больше и т.д.
Вторая мера, которой наша власть пытается смягчить кризис для богатых – реформа образования. А именно – изменения в статью 61 закона «Об образовании» и статью 64 закона «О высшем образовании», вынесенные на рассмотрение Верховной Рады. Основная цель изменений – переложить финансирование образования с госбюджета на плечи самих студентов. А как же! Ведь средства бюджета понадобятся, чтобы в условиях кризиса «вытягивать» разоряющиеся компании и банки, помогать их владельцам - какие тут могут быть студенты? Согласно изменениям, вузы смогут произвольно повышать плату за обучение за весь срок учебы, то есть, фактически в одностороннем порядке пересматривать заключенный со студентом контракт. Это касается контрактников.
Для бюджетников же придуман еще более изощренный способ «сбить» с них «бабло». Студент, собиравшийся учиться за счет средств государства, теперь вынужден будет заключать контракт с работодателем, который будет финансировать его обучение. А потом (surprise!) – отработать на него в течение трех лет. Естественно, горбатиться придется за копейки, причем поменять место работы не будет возможности. Фактически бедные студенты попадают в крепостное рабство к «работодателю», а владельцы предприятий получают на три года дешевую и бесправную рабочую силу. Хорошее конкурентное преимущество для украинского бизнеса в условиях мирового кризиса, не правда ли?
Мольбы не помогут
Кто не видит в обществе противоположных интересов – владельцев капитала и людей, продающих им свою способность к труду, - тот всегда будет жертвой политического обмана. Как мифологический Сизиф, он будет каждые четыре года менять лиц у власти, в то время как его жизнь если и будет меняться, то только в худшую сторону.
Как показывает опыт борьбы против застройки в Киеве – никакие мольбы и просьбы, обращения в суд здесь не помогут. Только массовое и радикальное движение сопротивления может остановить планы богатых переложить на бедных весь ущерб от кризиса.
Не надо клеветать на нашу власть. Она компетентна. Некомпетентны те, кто обращается к ней с просьбами и обвинениями, ругает или жалуется, а не борется за свои права.
Виктор Шапинов
фото звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(13 голосів, середня оцінка: 4.46 з 5)
Loading ...
Чудова стаття і висновок гарний. Ось тільки - хто вам сказав, що держава має про вас піклуватися. Чому це парламентарів та чиновників мають турбувати проблеми “маленького українця”. Це у мареннях Юща - чиновник - слуга громадянина. Насправді, чиновник - такий самий егоістичний громадянин, як і ми довкола, просто отримує гроші з бюджету.
P.S.: Шкода, що пам*ять українців не вміщує більше трьох днів. Інакше ви б згадали, як боялися вузівського розподілу у тьму-таракань, а невдахи їздили відробляти державну освіту у замухранськ. Освіта (медицина) не буває безкоштовною - хіба що у мареннях комі чи социків.
23 липня, 2008 о 16:44“Нам нечего ждать милостей от государства, взять их наша задача”
+1
23 липня, 2008 о 17:30У каждого свои взгляды :иногда в чем-то схожи, а в чем-то и нет.
23 липня, 2008 о 17:32А з якого дива державі сплачувати кошти за навчання людини, яка після закінчення ВУЗу, не працюватиме за спеціальністю, або навіть виїде за кордон? Державі потрібні лікарі та вчителі, держава витрачає час та кошти, а натомість нічого не отримує. У багатьох розвинених країнах навчання, наприклад медиків, за рахунок бюджету відбувається за умови відпрацювання певного терміну у державній клініці або повернення витрачених коштів. Якщо ти такий цінний спеціаліст, то приватна фірма із задоволенням відшкодує державі витрачені на навчання кошти. А якщо ти вкладаєш із роботодавцем контракт, за яким отримуєш мізерну зарплатню – то це твої особисті проблеми.
23 липня, 2008 о 19:272 Кльово, освіта МАЄ БУТИ БЕЗКОШТОВНОЮ ПРИНАЙМНІ ДЛЯ НАЙБІЛЬШ ЗДІБНИХ ГРОМАДЯН. Ще й добру стипендію мають платити за добре навчання. Це є елементарний здоровий глузд.
23 липня, 2008 о 19:29Звичайно, що цього не буде з владою 20-ки олігархів, як у нас зараз є, коли ці коломойські-ахметови-пінчуки-звягільські-фірташі керують корумпованими “гілками влади”. (”Діагноз” у статті досить точний. Потрібен ще добрий “рецепт” для лікування тієї хворої влади. І виборців. Хтось пропонує МПС)
Про дивіденди. Підприємства сплачують податок на прибуток, тому дивіденди з цього прибутку неоподаткованими не залишаються. Я цілком розумію бажання автора ще раз “подоїти” ненажерливих олігархів, але при цьому не розглядається і негативні сторони податку. Наприклад, людина має банківський вклад у євро і протягом тижня відбуваються коливання курсу, при цьому під час росту курсу людина отримує “дохід” з якого повинна сплатити податок, а при падінні курсу податки їй назад не повертаються. Чим частіше коливається такий курс – тим більше платить вкладник.
23 липня, 2008 о 19:47Тому стаття звелася до загальновідомого факту, поданого як сенсаційне відкриття. Плюс, однобоко наведені приклади. І відсутність “рецепту” вирішення проблеми окрім абстрактного “двіженія сопротівленія”.
2 Sadhak:
23 липня, 2008 о 19:571. початкова та середня освіта є безкоштовною.
2. для здібних студентів повинна бути добра стипендія за умови, що після отримання освіти ці здібні студенти принесуть користь державі, яка оплачує їхнє навчання.
а сейчас согласовывается проект постановления правительства об общественных работах для безработных. так что правительство к кризису готовится.:)
23 липня, 2008 о 20:58похоже, что те, кто не найдёт себе применения при обвале экономики, вынуждены будут фактически работать за еду.
Приклад перший - чоловік та жінка закінчують ВУЗ за державний кошт. Чоловіка відправляють по розподілу до Житомира, а жінку до Луганська. Звичайно при цьому зарплати по 800 гривень, житла нема та не буде, але це ж нікого не хвилює, вірно?
Приклад другий. Дівчина зікінчує ВУЗ вагітною. Її змусять зробити аборт і пошлють працювати? Чи змусять працювати з дитиною на руках? Чи може продадуть дитину щоб повернути гроші державі? А дійсно, нічого було залітати, або вчитись - або народжуй, або вчись та працюй на державу.
Ну але раз держава не збирається вчити своїх професіоналів - буде платити чужим. Або деградує, що вірогідніше.
А як завиють ті олігархи, коли матимуть націю сантехніків. Вони вже виють, а так самі підготували собі веселе життя.
Але є позитив. За наявними спецами буде ціле полювання, адже з часом їх більше не стане. А от роботи менше не стане.
Отже лікувати буде нікому, та й нікого, вчити також, працювати - хіба що гівно кидати. Ото Йущенку в Європу аж бігом візьмуть …
23 липня, 2008 о 21:19Олигархи сами не знают к чему они идут. После нескольких лет такого прессования у нас на ноги встанут профсоюзные движения. Мы последовательно проходим все этапы капитализма. И тогда таких подонков ничего не спасёт. После фразы “Кто хочет работать по КЗоту, пусть увольняется” работодатель сможет рассчитывать завтра лишь на пустой офис и вызов в суд со стороны профсоюзов. А те кто и дальше будет демонстрировать свою несгибаемую барскую волю ожидает судьба “Крайслера”, который после стачек 50х скатился с 1го места на 4е и за 50 лет больше не поднялся.
23 липня, 2008 о 22:06Какой КЗот, кто на него обращает внимание. Надо будет уволят без разговоров.
23 липня, 2008 о 22:192Андрій, (вищу освіту й малося на увазі) у тому то й справа, що дуже складно “прив’язати” випускника до відпрацювання “потім” за навчання - ускладнень цьому багато (разом з етичними, які було згадано). Але навіть з огляду на певну ймовірність, що талановита людина “не втече” після навчання за кордон, їй треба надати всі умови для повноцінного навчання. Навіть у скрутні часи бездержавности знаходилися меценати, які оплачували школи в Україні, включно з тим самим “першим у східних слов’ян Університетом”. Так, плодами того великою (як не наїбільшою) мірою скористалися окупанти, але що було б з Україною (також) в іншому випадку? Сподіваюсь, що і зараз не дійде до повної деградації.
23 липня, 2008 о 23:43Щодо статті - ви суворо розкритикували автора. Особливо, можливо, якщо взяти до уваги його інші твори. Врешті, тему цинізму влади (про що заголовок) розкрито, з поданням і поясненням деяких “не дуже помітних”, хоч важливих “приготувань”.
2 sadhak:
Є чудовий метод “прив’язування” - гроші. Здібна людина вкладає контракт та бере кредит (у держави чи майбутнього роботодавця) на навчання, і після закінчення ВУЗу повертає його (грошима чи працею). Ще й матиме заздалегідь обране перше роботе місце. Я не бачу жодних перешкод для повноцінного навчання, які б виникали при цьому, більше того людина ставитиметься відповідальніше до того, що їй надається не безкоштовно.
Невдало підібрані аргументи сильно псують навіть найкращу теорію. Автор дивиться на проблему лише з точки зору протистояння інтересів капіталу та найманих працівників. Багато важливих моментів при цьому не потрапляють до його поля зору. От і виходить чергова кричалка, яка по суті нічим не відрізняється від того що виливають один на одного наші політичні сили.
Те, що сучасна влада представлена переважно великим капіталом, факт загальновідомий. Завжди, за будь-якої влади, у будь-якій ситуації кожен нормальний підприємець шукатиме шляхів захиститися від потенційних криз. Але я не прихильник конспірології, і не намагаюся за всяку ціну вписати будь-яку дію у теорію змови влади та капіталу. Як казав дядечко Фройд, “Бувають і просто сни”.
24 липня, 2008 о 9:292ti: Ви не знайомі з ситуацією на ринку. Ми не матимемо нації сантехніків - ми втрачаємо останніх сантехніків в зв*язку із деформацією освіти. Країні не потрібні такі кількості поганих юристів, економістів, програмістів, журналістів та інших глістів… А обирати робочі спеціальності - “непрестижно” - це ж по телевізору телепузики розповідають.
24 липня, 2008 о 10:52>Андрій Здібна: “людина вкладає контракт та бере кредит”. Якщо “порахувати гроші”, то це безперечно мало б працювати; з доброю обопільною вигодою.
24 липня, 2008 о 11:48Але є психологічний момент - навіть дуже певні у собі (своїх здібностях) люди не будуть
ризикувати своєю свободою таким чином - швидше ставитимуть собі “нижчі цілі” (трохи вчитимуться й
багато працюватимуть). Це досить сильно відрізняється від кредиту на “необхідне” житло (”без
(великої чи вищої)
освіти можна прожити, без житла - ні”). Інший момент, пов’язаний з уже названим той, що
найздібніший учень не знає можливе застосування своїм здібностям у тій мірі, як це знає
викладач, а тому, знову, поставить собі запитання “А навіщо воно мені потрібно?”.
А ви знайомі? Чи ви просто любите людей гівном поливати та дивитись телипузиків?
Я прекрасно знаю, що не вистачає представників робочих професій. Але!!! Толкових програмістів, економістів та юристів зовсім не менший брак. Їх вже роботодавці переманюють один в одного. А більшість тих, хто хреновий юрист чи ще дехто і не працюють за спеціальністю.
Отже матимемо саме сантехніків.
Але чи впевнені Ви, орієнтуючись в ринку, що за примусового розподілу та комерційної освіти отримаєте виключно “хороших” юристів, економістів, програмістів тощо? Адже і зараз більшість купують своїм бездарним дітям в рострочку дипломи. А методами відмови від підтримки талановитої молоді з біних родин ми втратимо досить багато. Особливо коли ці діти будуть мити сортіри в укртелекомі по розподілу.
Я поівністю підтримую сучасну тенденцію скорочення чисельності липових ВУЗів. Але чи потрібно скорочувати держзамовлення? Можливо потрібно підійти більш ретельно до обирання кандидатів, їх чисельності за фахом?
А щодо того чому всі пруться у ВУЗи:
1) Хлопці там ховаються від армії - отже перейдіть на контрактну основу і це зменшить потік.
2) Дівчата йдуть в ВУЗи щоб найти не зовсім дурного або не зовсім бідного хлопця та вийти заміж. Отже менше хлопців - менше і дівчат.
3) Саме роботодавці провокують вищу освіту як фетіш: “Требуются грузчики с тех. ВО. Перспектива роста, соцпакет”. Отже роботодавці це зрозуміли, залишилось дати по голові начальникам відділів кадрів.
Сам отримав за державний рахунок освіту, відмазався від розподілу на збиткове підприємство. Чи треба було державі мене вчити?
24 липня, 2008 о 11:55Звільнити себе від податку з доходів цілком логічно, поскільки депутати представляють капітал, інтереси якого протилежні інтересам найманих працівників в умовах дикого капіталізму. Що стосується освіти то тут я не згоден, потрібно забезпечити спеціалістами також і віддалені райони країни, а як по іншому можна вирішити цю проблему, крім того щодо плати за навчання, поскільки контракт складаєтья на 5 років, Ви можете сьгодні передбачити стан економіки скажімо в 2013 році.
24 липня, 2008 о 12:542ti: “Толкових програмістів, економістів та юристів зовсім не менший брак”… і чому ;-))) Особливо, якщо кількість державного набору залишається сталою, стипендії ростуть, охоплення населення вищою освітою збільшується. Бідна неосвічена Хранція спромоглася на 80 вузів, а у нас аж 350… Напевно у них не така талановита молодь, як у нас, та й стільки фахівців не потрібно. І, взагалі, - куди там Сорбоні до нашого університету імені Шевченка.
24 липня, 2008 о 13:03Кльово:
ЧиновникДержслужбовець - особа, яку найняв я разом з усіма іншими громадянами України. І саме я разом з іншими платимо йому гроші.Тому він не “такий самий” громадянин, а особа, найнята громадою. І обмеження його прав прописані в Конституції (починаючи з того, що він має діяти лише в межах законів України).
24 липня, 2008 о 13:44“Чтобы компенсировать потери бюджета, налоговое давление на трудящихся увеличили с 13% до 15%.”
Ничего подобного. Ставка в 15% была заложена в статье 7.1 ЗУ “О налоге на доходы физ. лиц” с момента его вступления в силу в 2004 году. Зато в заключительных положениях, в ст. 22.3, указано, что до 31 декабря 2006 года ставка налога будет не 15%, а 13%.
МОРАЛЬ сей басни: не путайте котлеты с мухами. Налогообложение дивидендов не зависит от налогообложения наёмных работников - по критерию и в связи, указанной Вами.
После прочтения всей статьи напрашивается вывод: имхо, статья определённо притянута за уши. Cui таки prodest?
24 липня, 2008 о 14:48Мені здається, головна думка автора залишилася непоміченою. Щось майже усі перемивають якісь деталі.
24 липня, 2008 о 15:06А головна ідея статті нмд - “профессійного лиса пустили керувати курником”, при цьому він є професійним в поїданні курей, а не в їх вирощуванні.
2 sadhak:
Ну, якщо крім психологічних нюансів особливих заперечень нема, то ці моменти можна успішно вирішувати. :))) Те, що люди не одразу звикають до нового, цілком природньо.
Люди будуть детальніше планувати своє життя, вибір професії. Не бачу нічого поганого, коли людина перед вступом до ВУЗу попрацювала у вибраній галузі на нижчих щаблях та визначилася з необхідністю здобуття вищої освіти.
Вартість навчання та житла - цифри неспіввимірні. На житло молода людина працюватиме все життя, на навчання - максимум три роки. За ці три роки вона здобуде професійні навички, отримає стаж роботи. Та й до певної міри може обирати місце майбутньої роботи, на відміну від розподілу “куди пошлють”.
24 липня, 2008 о 15:16Андрій, ви підходите до питання з точки зору комерсанта. “От буде потреба в таких чи таких фахівцях, і вони з’являться на ринку”. Ніякий бізнес ніколи не буде перейматися загальнонаціональними проблемами,
24 липня, 2008 о 16:54створенням національної еліти в тому числі. Цим можуть займатися тільки
державні структури (якщо взагалі держава існує, а не її видимість у вигляді корумпованих захисників інтересів інших держав і великого капіталу) і деякі “ненормальні” багатії-меценати. І надання безкоштовної освіти талановитій молоді є одним з найбільш ефективних для того засобів. І це завжди буде, доки нас не вразить остаточно криза державності і здорового глузду.
sadhak:
Я - державна структура чи ненормальний багатій-меценат?
Це було “по-перше”.
А по-друге: та вища освіта, яка зараз потрібна, сучасною системою “вищої освіти” не забезпечується аж ніяк.
24 липня, 2008 о 17:202Андрій Хаврюченко: якщо Ви наймаєте держслужбовців - то чого Ви таких мерзотників понаймали (корупціонерів, падлюк і образованців). Звільніть їх будь-ласка :-))). Може у Вас вийде краще ніж в Юща чи Юльки та їх попередників.
Всі ці марення про те що має чи не має робити державна структура чи “влада” - від того, що Ви з ними не стикаєтесь. Чи хтось тут вважає, що в міністерства чи адміністрації працювати йдуть найкращі і найрозумніші.
Я взагалі завжди дуже радію, якщо в нашій країні вдається зробити щось хороше, чи щось гарне відбувається - це дуже велике ДИВО.
24 липня, 2008 о 17:502 sadhak:
24 липня, 2008 о 18:53Я підходжу з точки зору держави. Державі корисно було б повчитися у підприємців розпоряджатися своми коштами. Це ніяк не заважає існуванню меценатів, чи, наприклад, підтримки державою обдарованих людей. Якщо обдарована дитина перемогла на олімпіаді чи у конкурсі, ось їй приз - оплата навчання у ВУЗі. Якщо косиш від призову - будь ласка відпрацюй кілька років на благо держави. Виїжджаєш за кордон - поверни витрачені на навчання гроші.
Кльово:
Займаємось потихеньку. А Ви?
Агаканечнащаз..
24 липня, 2008 о 20:05>Андрій Хаврюченко:
Здається саме ринкові відносини породили в нас купу нових учбових закладів - так погано ринок працює? (Можливо то я по собі суджу - отримавши досить недавно технічну освіту у державному закладі, зовсім не відчуваю, що вчили там “не так”. Але колишні однокурсники, схоже, теж не скаржяться, більшість, принаймні 
)Але звичайно, всім відомо про велику корупцію в майже усіх державних ВУЗах - то проблема не стільки системи освіти, як всієї держави (мені відомо, що Вам це добре відомо))
24 липня, 2008 о 20:48“Я - державна структура чи ненормальний багатій-меценат?”
Я зрозумів, що це була реакція на речення (в контексті) “Ніякий бізнес ніколи не буде перейматися загальнонаціональними проблемами.” Як особистість бізнесмен звичайно може бути патріотом. Але якщо патріотизмом почнуть займатися бізнесові організації, то в будь-якому разі для “координації дій” їм доведеться створювати відповідну “структуру” - найпряміший спосіб тут створювати національну державу.
Ви оплачуєте “за так” чиєсь навчання? Якщо так, яке навчання отримують ваші стипендіати? Напевне знання, необхідні для певної бізнесової структури? Як щодо (стратегічних) потреб усієї нації?
>”А по-друге: та вища освіта, яка зараз потрібна, сучасною системою “вищої освіти” не забезпечується аж ніяк”
“…аж ніяк”
>Андрій
24 липня, 2008 о 21:00“Якщо обдарована дитина перемогла на олімпіаді чи у конкурсі, ось їй приз - оплата навчання у ВУЗі.”
Саме це (як принцип, звичайно) я й мав на увазі у своєму першому дописі тут (стосовно навчання) у словах великими буквами (через що вся суперечка?). І дбати про це має перед усім національна держава, позаяк ніяке підприємство ніколи не перебере на себе загальнонаціональні проблеми. А що в нас держава хвора, то це, звичайно, окрема тема.
2 sadhak:
Все ж таки маленька різниця є - не “безкоштовна” а “оплачена”.
24 липня, 2008 о 21:32sadhak:
1. Я не знаю що таке “національна держава”. Зараз таких не існує. І взагалі, на мою думку, вже сто п’ятдесят років як запізно фокусуватись на національних деталях.
2. Створення координуючої структури - аж ніяк не створення держави. Професійні ассоціації - це прототип держави? А аморфні об’єднання користувачів вільного ПЗ?
Ні.
Що таке “страгічні потреби нації”?
Якщо в справу ніхто не згоден вкласти грошей, то це аж ніяк не потреба. Лише примха.
Чому, чудово працює… Люди купують дипломи - тут же створилась індустрія по їх виданню.
Проблема полягає саме в тому, що купують.
Якби купували знання - я би був в кращому настрої. Мрія - щоб купували знання, які будуть потрібні завтра. Але до цього, як до Китаю раком
26 липня, 2008 о 14:16