СРСР та держрегулювання

У сучасній українській риториці часто озвучується необхідність формування «середнього класу», говорять про виняткову важливість забезпечення умов роботи «малого і середнього бізнесу». Але при обговоренні цих проблем часто прийнято оперувати поняттями дуже абстрактними, не звертаючись до конкретностей. Давайте подивимось на деякі недоліки держ.регулювання (станом на червень 2008), звернемо увагу на абсолютно конкретні проблеми.

1. Чи можуть нормативні акти СРСР регулювати роботу в мережі Інтернет?!
Досить давно існує такій зрозумілій і властивий сучасній діловій практиці термін «фриланс» (віддалена робота за допомогою мережі Інтернет), «фрилансер» (вільний працівник – не в штаті підприємства).

В межі якого нормативного акта наше законодавство намагається втиснути регулювання такої роботи? Відповідь наступна: «Положення про умови роботи надомників», затверджене 29.09.1981 Держкомпраці СРСР. У 2008 році Мінпраці в одному зі своїх Листів звертає увагу, що даний акт СРСР діє, крім норм про порядок надання відпусток.

Чи може таке радянське ще положення адекватно регулювати сучасні реалії? У 1981 році не було й натяку на мережу Інтернет, а от сучасна робота «фрилансера» повинна в нього вкладатись…
Наприклад, в одному з великих міст - „мільйонників” України є такий (вже не екстраординарний) приклад: на центральній вулиці міста мешкає фахівець, що виконує роботу в США за допомогою Internet (при цьому роботодавець у США не догадується про таку дислокацію).

Продовження на financist.org.ua

фото звідси

(4 голосів, середня оцінка: 3.25 з 5)

 Loading ...