Кирило Куликов

Для того, щоб усім стало зрозуміло, про що (про кого) ця стаття, хочу одразу пояснити дві важливі речі. По-перше, слово «підарас» у заголовку статті вжито не у сенсі статево-орієнтаційному, бо тоді б я написав «геї» абощо. Це слово, як і прийнято серед нашого народу, я вжив у морально-етичному значенні, на означення суто людських якостей героя (героїв) цієї статті.

Друге, що потрібно одразу ж прояснити – це передісторія. Отож, 15 квітня Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності», згідно з яким для порушників Правил дорожнього руху пом’якшувалося покарання. За нього голосували «регіонали», «литвинівці», «комуністи» та (підкреслюю!) більшість «НУНСівців». Двома місяцями потому парламент не знайшов достатньо голосів, щоб ухвалити поправки до Закону України «Про дорожній рух». Ці поправки, подані до парламенту президентом, передбачали, навпаки, посилення відповідальності за порушення ПДР. Після провалу голосування депутат від НУНС Кирило Куликов написав у своєму блозі на сайті «Української правди» про те, як ПР, «литвинівці» та «комуністи» «вкотре поставили свої дрібні політичні розрахунки вище інтересів простих українців» та не підтримали таку важливу президентську ініціативу. От про це я і написав у своїй статті «Піар на крові» - як НУНС спочатку голосував за пом’якшення покарань, потім не зміг провести через парламент посилення покарань, а винними в усьому вважає інших.

Кирило Куликов дуже образився на мою статтю. Вона його зачепила, прямо скажемо, за живе. І він вирішив дати гідну відповідь непоштивим та нахабним журналюгам, що сміють зазіхати на найсвятіше – спробу НУНСівців попєаритись у передчутті нових виборів. «Пересмикування фактів та підміна понять – шахрайські прийоми» - так він назвав свою атвєтку, надруковану на сайті «Народної самооборони».

У своєму опусі таваріщ Куликов звинувачує особисто мене та наш прекрасний порносайтєг у тому, що ми «припустилися відвертої брехні та перекрутили всім відомі факти». У чому ж він бачить перекручення та брехню? А ось у чому.

Його, напевно, добряче зачепила моя думка про те, що пропрезидентської коаліції НУНС-БЮТ вочевидь не існує, якщо вона не може провести через парламент законопроект, поданий її ж патроном. Тому він гнівно затаврував мене як шахрая. «Прошу взяти до уваги, що в даному випадку пан Бик припускається елементарного шахрайського прийому – підміни понять. Для мене, як для громадянина України і члена демократичної коаліції, питання полягає не в тому, є коаліція, чи її немає, а в тому, що вищезазначені політичні сили, тобто «регіонали», комуністи та представники Блоку Литвина НЕ проголосували за зміни до закону, який потрібен для того, аби зберегти життя українців». Неозброєним оком видно, що у відповідь на закид про неспроможність коаліції працювати, Куликов знову намагається перевести розмову на неголосування ПР, КПУ та «литвинівців». А про те, що коаліція – означає БІЛЬШІСТЬ, яка може приймати свої законопроекти і без підтримки так званої опозиції, Куликов сором’язливо промовчав. Якщо ж для позитивного голосування коаліції потрібна допомога позакоаліційних сил – значить, вона політичний імпотент і не існує. І справа зовсім не в тому, що опозиція, як завжди, думає не про інтереси народу, а лише про свої власні.

На жаль, Куликов так і не пояснив дивну переміну настроїв НУНСу, що означується двома голосуваннями за принципово протилежні законопроекти. З цього я роблю висновок, що написане мною – правда, що головне у їх мотивах не досягнення справедливості чи бдєніє за інтереси народу, а саме безпринципний піар. Піар на крові.

Далі Куликов знову називає мене брехуном. Мовляв, Бик написав, що я був відсутній у день голосування 15 квітня, а я ж там був. «Згідно з офіційними даними, розміщеними на сайті Верховної Ради України, я був присутній на цьому засіданні і голосував з питань порядку денного», - пише Куликов. При цьому він наводить посилання на офіційний портал Верховної Ради, де навпроти прізвища «Куликов» стоїть скромне «Відс.» - у цьому може переконатися кожен, а для особливо недовірливих до статті нашого героя додано окрему таблицю поіменного голосування фракції НУНС. Якесь дивне заперечення виходить, вам не здається? «Я був, і ось доказ, що мене не було».

Щоправда, далі Куликов пояснює суть цього дивного парадоксу. «У момент голосування законопроекту «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» я витягнув картку для голосування і тому система «Рада» зафіксувала мою «відсутність», хоча фізично я знаходився в залі, про що свідчить, зокрема, відеозапис засідання». З цього приводу хотілося б сказати кілька окремих слів. По-перше, відеозапису того засідання у мене (та і у більшості читачів «Інфопорну», та й взагалі – більшості громадян України) немає, що зрозуміло. Тому ми можемо спиратися та довіряти ВИКЛЮЧНО порталу ВР, який твердить: Куликов БУВ ВІДСУТНІМ під час голосування за той законопроект. До того ж, упевнений, більшість громадян України не тільки не вважають Куликова видатним діячем української політики (на відміну від самого Куликова), а й взагалі про нього ніколи не чули. Отож навіть якщо відеозапис того засідання транслювався по телебаченню, то навряд чи хтось звернув увагу на присутність чи відсутність феєричної постаті нашого героя у залі. І це ще раз повертає нас до того, що ми можемо довіряти ВИКЛЮЧНО інформації з порталу Ради. По-друге, пан Куликов сам зізнався у тому, що вийняв картку для голосувань у момент, коли було потрібно тиснути на кнопку. Про що це свідчить? Про те, що Куликов НЕ НАЛЕЖНИМ чином виконує обов’язки народного депутата, покладені на нього народом України. Що толку від його присутності у залі, коли він не голосує? Користі від Куликова у такому випадку – як від стільця, який теж присутній на засіданнях, але з певних причин не голосує. Але ж, на відміну від стільця, Куликов отримує зарплатню, і не маленьку, користується усіма належними пільгами. Це зайвий раз доводить, що таваріщ Куликов – безсоромний … (див. заголовок статті). Звісно, у морально-етичному сенсі.

Крім того, Куликов у своїй атвєтці достатньо широко розводиться про етику та тому подібні речі. Тому спєциально для дєтєй пріроди (с) хочу пояснити один нюанс. Правила елементарної ввічливості вимагають, щоб при використанні цитат із чужої статті вказувалися не лише її автор, але і ДЖЕРЕЛО, себто сайт, на якому вона була опублікована, і бажано з гіперпосиланням. Проте Куликов жодним словом не згадав «Інфопорну». Мабуть, не хоче, щоб і без того нечисленні читачі офіційного сайту НС мали нагоду знайти оригінал статті, а не лише вирвані Куликовим з контексту цитати.

І останнє. Зараз серед наших політиків стало модним з’ясовувати стосунки на рингу. А лідер «Народної самооборони», депутатом від якої є Куликов, взагалі дозволяє собі товкти по яйцям обдовбаних космонавтів. Отож якщо таваріщ Куликов має якісь претензії до заголовку цієї моєї статті або її змісту – він цілком може розраховувати на мою згоду зустрітися з ним у зручний для нього час. Це буде повністю відповідати їхній партійній політиці.

Щоправда, шансів на це мало. Бо підарас – він таки підарас. У морально-етичному сенсі.

Олексій Бик

фото звідси

(15 голосів, середня оцінка: 4.53 з 5)

 Loading ...