“Чорний Лебідь”
Тетяна Монтян // 20 червня 2008
Макарчиков, посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля та Костянтин Бузаджі
Ця справді детективна історія настільки неймовірна, що її, мабуть, вважав би вартою свого пера великий автор Шерлока Холмса. Я не Конан Дойль, але, будучи втягнутою в цю історію, вразилась тому, що замішані в ній і прокурори, і попи, і судді, і податківці. І приправлена ця каша такою людською дурістю та підлотою, що тхне від неї за кілометр.
Коли знайомий попросив мене написати скаргу на постанову про порушення кримінальної справи відносно Володимира Макарчикова, я не знала, у що я ув’язуюсь. Оскаржувала я феєричну по своїй брєдовості постанову прокурора Шевченківського району міста Києва С.І. Нечипоренка. Таваріщ прокурор змушений був особисто підписати цей шедевр, оскільки, судячи з логіки розвитку ситуації, жоден з його підлеглих “підставитись” не погодився. Прокуратор зазначив в постанові, що Макарчиков “…в порушення вимог Положення про порядок надання фізичним особам - резидентам України індивідуальних ліцензій на відкриття рахунків за межами України та розміщення на них валютних цінностей… відкрив на території Німеччини банківський рахунок № 660815200 у Deutch банку м. Баварія для розміщення на ньому грошових коштів від родичів та подальшого їх використання на території України”. При цьому прокурор посилався також на якісь міфічні “матеріали перевірки”.
Володимир Макарчиков виглядав зашуганим та розгубленим. Усі мої спроби пояснити йому, що ця постанова – брєдятіна та маразм, – не давали жодного ефекту. Він запевнив, що не лише ніколи в житті не відкривав ніяких рахунків, а навіть не знає про існування міста Баварія. І, незважаючи на те, що справу було порушено ще 30 серпня 2007 року, він про це дізнався лише в ніч з 16 на 17 травня 2008 року. Тоді, коли невідомі особи, яких він сприйняв як бандитів, запхали посеред вулиці в машину та повезли в невідомому напрямку. Він зміг “під колінкою” набрати на мобільнику номер друга, який чув, як невідомі особи, що назвалися податківцями Шевченківського району, душили та били Макарчикова. А після того, як “викрили” у використанні мобільного – відібрали телефон з глумливою заявою “він тобі більше не знадобиться”, після чого зв’язок перервався. Друг встиг підняти на ноги “всіх та негайно”, і вже за п’ятнадцять хвилин до Шевченківської податкової міліції почали телефонувати впливові та поважні люди, аби дізнатись про причини затримання Макарчикова… “В’язня” відпустили, пригрозивши всіма жахами та вручивши зазначену прокурорську постанову.
Мені ця історія здалася абсолютно неймовірною, і я вже було подумала грішним ділом, що мені підсунули людину несповна розуму. Але дійсність, як завжди, виявилася страшнішою за будь-які фантазії…
Володимир Макарчиков виявився тим самим головою парафіяльної ради Свято-Михайлівської громади у Дарниці, яка примудрилася виграти в Європейському Суді з прав людини справу проти України.
Суть справи полягала в тому, що храмовий комплекс за адресою проспект Миру, 16 в місті Києві, який належить громаді, що її очолював Макарчиков – в Новорічну Ніч 2000 року був брутально захоплений представниками Московського Патріархату з залученням кримінальних угрупувань, при повному схваленні та підтримці “компетентних органів”. Не останню роль в цій ганьбі, як водиться, відіграли суди всіх рівнів, включаючи Верховний, які безпідставно відмовили постраждалій громаді в задоволенні їхньої скарги на розпорядження КМДА про відмову в реєстрації змін та доповнень до статуту їхньої парафії. Це розпорядження фактично легітимізувало рейдерське захоплення храмового комплексу – отже, справа, як завжди, в землі та майні.
Справу в Європейському Суді було виграно 14 червня 2007 року. Перед бандитською шоблою сумновідомого єпископа Павла (Лебідя) реально замаячила перспектива втратити ласий шматочок – заграбовану храмову споруду. “Нада шота дєлать”, - вирішив цей відомий своєю богобоязненістю, а особливо нєстяжательством, піп, і – на світ з’явилася постанова прокурора Нечипоренка! Цікаво, яке йому діло до Макарчикова, який живе в Дарницькому районі? Так отож…
Тим часом суддя Верховного Суду України І.Л. Самсін 14 грудня 2007 року виніс ухвалу про допуск до розгляду скарги адвоката Костянтина Бузаджі (це саме він виграв для парафії Макарчикова справу в Європейському Суді, браво!) до провадження за винятковими обставинами. Але… з розглядом скарги по суті Верховний Суд “чомусь” не поспішав!
Півроку Павло (Лебідь) намагався “вмовити” Макарчикова на “мирову угоду”, погрожуючи в разі відмови аж ніяк не небесними карами, а цілком земними бандитами та смертю в тюрмі, яку готові забезпечити заангажовані ним ще з часів протистояння 1999-2000 років менти-податківці. Макарчиков відмовився. “Пошкодуєш”, - зловісно заявив Павло. І невдовзі після цього сталася страшна ніч 17 травня 2008 року, після якої Макарчиков потрапив в лікарню, а постанова про порушення проти нього справи – до мене на оскарження.
Справу Шевченківський суд не призначав до розгляду підозріло довго, але 20 червня 2008 року – вона все-таки була розглянута по суті, і суддя Людмила Осіпова постанову прокуратора Нечипоренка скасувала. Апеляції я зовсім не виключаю, але сподіваюсь, що у таваріща Нечипоренка все-таки вистачить розуму не ганьбитись.
Мені було надзвичайно цікаво – звідки ж взявся цей кумедний номер рахунку, що ото його прокурор згадав у своїй постанові?! З’ясувалося, що… якийсь податківець з красномовним прізвищем Щур В.Ф. вигадав цей рахунок сам, підробивши підпис Макарчикова, який нібито “зізнався” Щуру у відкритті цього рахунку! Правильно, а чого соромитись? Якщо б вдалося влаштувати смерть Макарчикова від “серцевого нападу” чи ще від чогось у мавп’ятнику якогось райвідділку, хто б тоді дошукувався, чи його то підпис?! І чи існує взагалі такий рахунок? Моє цілком слушне питання – а чи намагалися слідчі в період часу з 30 серпня 2007 року з’ясувати хоча б, чи існує на земній кулі місто Баварія – було красномовно проігнороване. І ще таваріщі правоохоронці відсмалили: до матеріалів справи вони долучили папірець польською мовою, який є… рекламою паромної кампанії!!! 
Цей папірець разом з іншими документами було вкрадено з машини Макарчикова в листопаді 2006 року - Макарчиков заявив в суді, що нарешті він дізнався, хто ж це зробив! Хоча, швидше за все, це зробили бойові монахи Лебідя, а потім віддали подільникам - прокуратору та податківцям - мовляв, порийтеся, може, щось знайдете.
Тим часом “прокинувся” Верховний суд, який нарешті почав 17 червня 2008 року розглядати в порядку письмового провадження, тобто без виклику сторін – справу за скаргою адвоката Бузаджі. Наступне засідання призначено, згідно інформації, наданої телефоном прес-службою Суду, – на 11-00 24 червня 2008 року. Сподіваюсь, журналісти не оминуть своєю увагою настільки визначну подію - “Верховний Суд намагається ліквідувати наслідки власного бєспрєдєлу” 
Посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля, інтерв’ю газеті «День»:
— Мені відомо, що Вам знайома історія Свято-Михайлівської парафії, прихожан якої зараз примушують або відректися від побудованого ними храму, або перейти до складу промосковської Української православної церкви. Не могли б Ви розповісти про це нашим читачам детальніше?
— З проектом зведення Свято-Михайлівського храму я познайомилася багато років тому, коли працювала в посольстві Фінляндії в Москві — ще в радянські часи. Тоді група українців хотіла отримати дозвіл на будівництво православної церкви і каплиці в київському парку радянсько-фінської дружби. Мене це вразило — йшов 89-рік, радянська атеїстична влада ще була в повній силі, а тут люди намагаються побудувати храм. Як дипломат я, звісно, нічого не могла зробити, щоб допомогти. Єдине, що було мені доступно, це передати їх лист предстоятелю православної церкви Фінляндії архієпископу Карелії і всієї Фінляндії Іоанну. Спасибі йому, він відгукнувся — звернувся з листом до виконкому Дарницької районної ради народних депутатів Києва, в якому, зокрема, писав: «для мене невимовною радістю був би той день, коли я міг би взяти участь в освяченні цього святого храму в парку співдружності наших народів».
Коли я приїхала працювати до Києва, то дізналася, що українській общині все-таки вдалося побудувати церкви в цьому місці. Але, на жаль, люди, які були ініціаторами і співучасниками будівництва не можуть їх використовувати. Вони звернулися до Європейського суду з прав людини, і я рада, що Європейський суд ухвалив рішення з цього питання в червні цього року.
Оскільки Європейський Союз приділяє велику увагу захисту прав людини, а Україна є членом Ради Європи, то відновлення прав віруючих, порушення яких було визнано Європейським судом, — в інтересах української влади й українського суспільства.
Архієпископ Павло (Лебідь):
Я ни в коем случае не призываю молчать или закрывать глаза на беззакония в церковной среде, если такие действительно имеют место. Но подобные проблемы надо решать в духе церковности, а не с помощью конфликтов и публичных деклараций. Если имеются достоверные факты и неопровержимые доказательства, их следует доводить до внимания Предстоятеля Церкви и Священного Синода.
Преподобный Макарий Оптинский предостерегал подобных ревнителей: «Овца пастыря не судит, каков бы он ни был. Судить священника значит судить Самого Христа; как можно сего берегитесь!» Даже если кто-то из архиереев в чем-то согрешил, мы с вами не вправе совершать суд над ним: он предстоит пред судом Божиим и лично ответит перед Нелицеприятным Судиею за свои деяния. И, как известно, ин суд Божий, и ин суд человеческий. А нам Бог заповедал лишь молиться о тех, кому Господь до времени вручил власть.
Павло Лебідь, настоятель Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, архієпископ.
Віхи біографії. У 1998 році балотувався до ВР за списком Партії регіонального відродження України (2 номер).
На початку 2000-х років киянин Юрій Береговенко отримав у спадщину квартиру поряд з Лаврою. Однак спроби юридично оформити спадщину закінчилися невдачею – йому відмовляли під різними приводами, перешкоджали усілякими способами, навіть підпалили квартиру. Пізніше Береговенко виявив, що його квартира несподівано перейшла до власності Лебідя та Сабадана. Повернути її собі він так і не зміг.
У 2006 році Лебідь став об’єктом ще одного скандалу: разом із колегами побив журналістів «5 каналу» за спробу взяти коментар з приводу створення Єдиної помісної церкви.
Лебідь відомий своєю любов’ю до комуністів. З його рук орден Святого Рівноапостольного князя Володимира отримували Петро Симоненко, Ігор Алексєєв, Ігор Калетник та інші.
До останнього часу Лебідь був депутатом Київської облради за списком Партії регіонів. У 2008 році на дострокових виборах до парламенту балотувався за списком КПУ (3 номер), але пройшов за списком Партії регіонів.
Тетяна Монтян
Обговорити статтю на Форумі »»
(17 голосів, середня оцінка: 4.18 з 5)
Loading ...
Quousque tamdem abutere …
20 червня, 2008 о 18:15Риторичне питання ;(
20 червня, 2008 о 18:40Ось ще цікавий лінк на статтю про події по захопленню храмового комплексу: http://www.apologet.kiev.ua/content/view/416/51/
20 червня, 2008 о 18:41Как трудно иногда признавать (ведь наш же), что кто-то сукин сын. Ну все-таки - сукин сын.
20 червня, 2008 о 18:46Про город “Бавария” - это сильно!
20 червня, 2008 о 19:03“Only two things are infinite, the universe and human stupidity, and I’m not sure about the former.” (Albert Einstein)
20 червня, 2008 о 19:26цікаво що ж завадило цьому церковному пернатому купити ще й суддю Осіпову, яка скасувала куплену постанову прокурора
20 червня, 2008 о 20:44Нафіга Осіповій цей гєморрой? Неіснуючий рахунок в банку неіснуючого міста та т.і.? Макарчикова вбити не вдалося, а справа порушувалася виключно для цього. Немає сенсу платити за очевидний, оголтілий бєспрєдєл, від якого до того ж ніякої користі.
20 червня, 2008 о 22:17У кожному тексті є сугестивний підтекст – те, що автор хоче підсвідомо навіяти – стилістичний, емоційний окрас висловів, слів, речень. Пропоную розшифрований варіянт початку цієї статті. Не знаю, як Вас, але мене такі опуси не вражають…. Хіба посміятися…
Ця справді детективна історія (це цікаво!) настільки неймовірна, що її, мабуть, вважав би вартою свого пера великий автор Шерлока Холмса(дютюктив – супер!). Я не Конан Дойль (але десь ду-у-у-уже близько), але, будучи втягнутою в цю історію (ну чіста мімаволі), вразилась тому, що замішані в ній і прокурори, і попи, і судді, і податківці (посил – усі слова – нейтральні, стилістично негативно виділене лише одне – створення відповідного настрою). І приправлена ця каша (пояснення – автор – атеїстка і тому все, що пов’язане з релігією в неї асоціюється з кашею – розбиратись не до снаги та й не платить за це ніхто) такою людською дурістю та підлотою (ну, тут уже читач готов – мона в бій), що тхне від неї за кілометр (шедевральна гіперболічна метафора).
Коли знайомий попросив мене написати скаргу на постанову про порушення кримінальної справи відносно Володимира Макарчикова (аффіціоз – посил – пацан прістойний – клієнт всєгда прав!!! Як ви писали статтю? підкозирьок не заважав?), я не знала, у що я ув’язуюсь(уся такая бєлая і пушистая – кліпаєм глазкамі). Оскаржувала я феєричну по своїй брєдовості (завдяки таким, як ви – у нас тут феєрії за феєріями) постанову прокурора Шевченківського району міста Києва С.І. Нечипоренка. Таваріщ прокурор (посил негативний) змушений був особисто підписати цей шедевр, оскільки, судячи з логіки розвитку ситуації, жоден з його підлеглих “підставитись” не погодився (хоч один принциповий знайшовся). Прокуратор (ух! – як у церкву – так брєдятіна, а як алюзії, то обов’язково з Біблією) зазначив в постанові, що Макарчиков “…(афіціоз опустимо) Володимир Макарчиков виглядав зашуганим та розгубленим (блін, как пацана жалка стала). Усі мої спроби пояснити йому, що ця постанова – брєдятіна та маразм, – не давали жодного ефекту (рильце в пушку, мать). Він запевнив, що не лише ніколи в житті не відкривав ніяких рахунків, а навіть не знає про існування міста Баварія. І, незважаючи на те, що справу було порушено ще 30 серпня 2007 року, він про це дізнався лише в ніч з 16 на 17 травня 2008 року. Тоді, коли невідомі особи, яких він сприйняв як бандитів, запхали посеред вулиці в машину та повезли в невідомому напрямку. Він зміг “під колінкою” (як же його скрутили, сіромаху) набрати на мобільнику номер друга, який чув, як невідомі особи, що назвалися податківцями Шевченківського району (другу представлялися посеред дороги в машині), душили та били Макарчикова (типу – „я, майор податкової служби зараз тебе душу, Макарчиков!” – круто!). А після того, як “викрили” у використанні мобільного – відібрали телефон з глумливою (а як вони ще можуть заявити?) заявою “він тобі більше не знадобиться”, після чого зв’язок перервався. Друг встиг підняти на ноги “всіх та негайно”, і вже за п’ятнадцять хвилин до Шевченківської податкової міліції почали телефонувати впливові та поважні люди, аби дізнатись про причини затримання Макарчикова… “В’язня” (які доречні лапки! – вам не здається?) відпустили, пригрозивши всіма жахами та вручивши зазначену прокурорську постанову.
Мені ця історія здалася абсолютно неймовірною (і це після вашого революційно-правозахисного минулого? Це ви писали, пані Тетяно?), і я вже було подумала грішним ділом, що мені підсунули людину несповна розуму (і так оченятами покліпайте). Але дійсність, як завжди, виявилася страшнішою за будь-які фантазії (ща пачньоцца)…
Володимир Макарчиков виявився тим самим головою парафіяльної ради Свято-Михайлівської громади у Дарниці (святий отєц проста), яка примудрилася виграти в Європейському Суді (для адвоката це, мать, як Страшний суд) з прав людини справу проти України.
Суть справи полягала в тому, що храмовий комплекс за адресою проспект Миру, 16 (є такий) в місті Києві, який належить громаді, що її очолював Макарчиков (коли це в нас храми належали громадам? Храми належать Церкві. Свідома підміна? Чи некомпетентність?) – в Новорічну Ніч 2000 року був брутально захоплений представниками Московського Патріархату з залученням кримінальних угрупувань, при повному схваленні та підтримці “компетентних органів”(у-тю-тю-тю-тю. Лапочко. Зараз я покажу, з чим це не клеїться). Не останню роль в цій ганьбі, як водиться, відіграли суди всіх рівнів, включаючи Верховний, які безпідставно ВІДМОВИЛИ (виділено мною - УЇ) постраждалій громаді в задоволенні їхньої скарги на розпорядження КМДА про відмову в реєстрації змін та доповнень до статуту їхньої парафії (як це МП брутально захоплював храм у громади, яка навіть не була нормально зареєстрована? І це пише юрист?????????? Не смішіть мене.). Це розпорядження фактично легітимізувало рейдерське захоплення храмового комплексу – отже, справа, як завжди, в землі та майні (Хто голосніше всіх кричить – „тримай рейдера”? Тепер я розумію, які юристи у нас в країні клепають рейдерські схеми.)
Набридли ви. Все одно не буде толку.
А монтька тявкає і їсть. Їж, тільки не поперхнися.
PS А містечко Баєрн таки в Баварії є ( лінгвістична довідка – німецькою пишеться так само, як і Баварія – прокурор міг помилитися з транслітерацією). Часом не там лежить зелень, яку Макарчиков отримав за той галас, що він здіймає навколо своєї особи?
20 червня, 2008 о 22:39Коротше, аффтар, випий йаду!
Приємно прочитати таке грунтовне дослідження цієї історії та моєї ролі в ній - від ВІРУЮЧОЇ людини. Я так і знала, що послідовники та соратники Лебідя не залишать мене в своїх молитвах
:) 
20 червня, 2008 о 22:48ЗІ. Галоперидолу на сон грядущій не забудьте випити, блаженная Мирослава
Інтересно, що багато навіть невіруючих людей апріорі вважають попів ледь не святими, хіба це не вульгаризація християнської концепції?
20 червня, 2008 о 23:01Народна мудрість:
Юпітер, ти сердишся - значить ти не правий.
І сучасний переказ: Якщо тебе назвали дурнем і ти образився, значить, ти - дурень. (nothing personal)
Солодких снів без антидепресантів.
20 червня, 2008 о 23:10PS Хто така Мирослава?
20 червня, 2008 о 23:16Тетяна. будь ласка. якось би скани документів можливих до скану отримати. я би з задоволенням ісконніков харківських попугав би
21 червня, 2008 о 0:44Deutsche Bank - Offshore Group ????
Татьяна, темните. Номер странный, цифирок маловато. Да и к номеру надо ещё много чего иметь. Пины там разные, да пасворды с секретными вопросами. Кто это из банковских работников осмелится дать эту инфу? Дойтч банк, это ж вам не базис, господи прости.
21 червня, 2008 о 1:53О чем вообще статья?
На Дарнице церковникы хотят возвести еще один храм.
Это разве плохо?
Да, iсконный МП-храм. Ну и что? Пусть достроят домотканники, а потом его в готовом виде заберут и отдадут КП или УАПЦ, или УГКЦ или УКЦ или баптистам
РАзве это плохо, граждане ?
Да, некий пес Господен угрожал некоему Макарчикову (что нужно еще доказать, а доказать проблема, потому что свидетель тому лишь один - сам угрожавший)
Но было это еще в 2000 году, при антинародном режиме. Что, наша всенародно выбранная, горячо любимая власть должна всем этим заниматься? Еще ж не все трупы из шурфов повытаскивали, так что угрозы подождут (недоказанные).
А пса Господня незачем тгавить попусту. Лучше выцепите, господа честные и неподкупные журналисты, в кулуарах нашего доблестного 30-миллиардника, и расскажите с пристрастием, НА ЧТО сей пес Господен тратит его, Ахметова, деньги
и как он пустыми угрозами разбрасывается, пес (просто пес)
А судиться с церковью (все равно какого патриархата) - гиблое дело. Ибо там не в деньгах дело, и не в собственности.
21 червня, 2008 о 3:332 сітуп: Скани яких саме документів вас цікавлять?
21 червня, 2008 о 7:242 Анонімний: А ви не сердьтеся, Мирославо - за розумну зійдете
2 beliy lebed’: Я темню?! Я просто абсолютно дослівно процитувала постанову прокурора Нечипоренка - в ній вказано саме цей номер рахунку, якого в природі не існує і існувати не може, бо він був вигаданий Щуром з метою фабрикації формальних підстав для порушення справи.
2 Hammer: На Дарниці церковники Макарчикова побудували храм, а потім прийшли церковники Лебідя та захопили його - при повному попустительстві та підтримці влади, у що і ткнув Україну носом Європейський Суд. ЗІ. Раніше ви здавалися мені більш адекватною людиною
вчитався у статтю.
а ЯКУ саме мирову угоду пропонував пес Господен Лебєдь?
чому у статті не висвітлено ВСІ подробиці? крім цієї?
можливо, тому, що потєрпєвший, мейбі, теж не виглядить у ній такою уж несчасною овєчкою?
а взагалі - не ведуть себе потєрпєвші як християни. Вдарили по щоці - підстав другу. І тим більше: пропонують мирову - замирися! і змирися. на все воля Божа.
Які ж це справжні християни, коли вони звертаються не на СУд Божий, а у земний суд у Страсбург ?
Думаю, справа має ще чимало цікавих подробиць.
21 червня, 2008 о 8:17Хоч подзвоніть своій Мирославі, скажіть, що вона тут коменти пише, здогадлива ви наша. А то вона ні сном ні духом.
А от щодо черговості - хто коли будував храм і хто коли туди приходив - у мене ВЕЛИИИИИКІ сумніви.
СОБОР МИХАИЛА АРХАНГЕЛА («ЧЕРНОБЫЛЬСКИЙ», В ДАРНИЦЕ)
Адрес: 02105 проспект Мира, 16. Тел. 559-60-40.
Проезд: от ст. м «Дарница» – авт. 45 до ост. «Ул. Тампере»;
от ст. м «Харьковская» – авт. 45 до ост. «Проспект Мира».
Престольные праздники:
Рождество Христово (праздн. 25 декабря / 7 января), Вход Господень во Иерусалим и вмч. Георгия (пам. 23 апреля / 6 мая). В строящемся соборе будут престолы в честь Архангела Михаила и равноап. кн. Владимира. Отмечается день поминовения жертв Чернобыля (13 / 26 апреля).
История.
В год 1000-летия Крещения Руси было принято решение о строительстве на Левобережье храмового комплекса Архангела Михаила. Сооруженный в 1991 г. храм Входа Господня во Иерусалим – первый храм, построенный в Киеве после 1917 г. Этот храм посвящен памяти жертв Чернобыля. В 1994 г. построен храм-крестильня (первый на Украине). На территории храмового комплекса построен храм во имя вмч. Георгия (в память сотрудников МВД, погибших при исполнении долга).
Строится соборный храм Архангела Михаила. По проекту он будет 3-этажным и 3-престольным. Выстроен нижний этаж и 20 декабря 1997 г. архиерейским чином освящен престол в честь Рождества Христова. Над ним должен разместиться храм с престолом во имя равноап. кн. Владимира, а верхний престол строящегося собора будет освящен во имя Архангела Михаила. Собор сооружается в честь 2000-летия Рождества Христова.
Настоятель – прот. Богдан Штым.
Храм открыт ежедневно: 7.00 – 19.00.
Богослужение ежедневное.
Вечернее: 17.00. Литургия: понедельник – суббота: 8.00, воскресенье – 7.00 и 10.00.
При храме действует воскресная школа.
http://archiv.orthodox.org.ua/page-1106.html
21 червня, 2008 о 8:21Довідочка для невтаємничених.
КП давно і часто використовує дуже просту схему рейдерського захвату храмів канонічної церкви. Серед парафіян - а облік їх у ц6еркві ніхто ніколи не веде - знаходять пару чоловік, різними способами - чи то грошима, чи то мідними трубами чи ще чим - підмовляють їх задекларувати зміну конфесійної приналежності - вихід з-під юрисдикції МП під юрисдикцію КП чи ще кудись, здіймаючи при цього великий галас у пресі завдяки таким як “шановна” авторка. При чому священик про це, бува, ні сном ні духом (як та ваша бідолашна Мирося). Вони ходять по судах. І якщо добиваються свого, то беруть храм силою, якщо ні - верещать про те, як їх утискають ненажерливі попи.
Так уже кілька років без храму опинився священик с.Рохманів, який відкрив наметову церкву біля стін Верховної Ради.
І нічого, Тетянка мовчить. Мабуть, у нього на її послуги просто брак грошей? Так, пані?
21 червня, 2008 о 8:37серед них така
********************
на жаль, люди, які були ініціаторами і співучасниками будівництва не можуть їх використовувати
*************
ггг.
Цікава деталь.
А не може бути так, що СПІВУЧАСНИКАМИ будівництва якраз і були ісконнікі з МП із ПАвлушею на чолі ?
Тоді це звичайний спір між СПІВУЧАСНИКАМИ будівництва церкви. Тим більше, якщо сам Павлуша там вклав своє баблішко
Бо прочитавши статтю неуважно, складається враження, що йдеться зовсім про інше - начебто одна громада вибудувала собі релігійне приміщення, а ЗОВСІМ ІНША нагрянула і нахабно його відібрала.
Страсбург ухвалив :
5 квітня 1989 року група з 25 осіб, включно з головою Парафії, вирішила сформувати релігійну громаду під егідою Російської Православної Церкви. Того самого дня вони вирішили збудувати церкву та назвати її “Храм на честь 1000-ліття хрещення Київської Русі”. Група звернулася до Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів України та до Державного виконавчого комітету з проханням зареєструвати громаду.
7. 22 лютого 1990 року Рада у справах релігій зареєструвала групу як релігійну громаду Російської Православної Церкви в Дарницькому районі міста Києва.
Тобто, при заснуванні церкви вона все-таки входила до складу МП. Це дещо міняє справу
ЦИТАТА:
Також було розглянуто скарги членів Зборів щодо стверджуваного незаконного використання коштів паном Макарчиковим, які були призначені на будівництво церкви
****************
богобоязненний Макарчиков часом не купляв собі машину у 1999 році ?
цитата:
4 листопада 1999 року комісія, утворена Московським Патріархатом, визнала неналежним ведення господарської діяльності Парафії та вилучила бухгалтерські книги.
10 листопада 1999 року Парафіяльні збори не погодились з призначенням священика Теслюка настоятелем та звернулися до Митрополита Володимира Московського Патріархату з проханням призначити іншого настоятеля. Вони також визнали незадовільною дальність колишнього настоятеля, отця Ніколая, який, як стверджувалось, використовував благодійну допомогу з Італії не за призначенням та займався шахрайством. Парафіяльні збори також вирішили знов звернутися до органів внутрішніх справ з заявами про притягнення до кримінальної відповідальності отця Теслюка та отця Ніколая.
- не лишне було би привести у статті і це також. Так, для повноти картини
ОТЖЕ.
Ісконнікі з МП спробували захопити ЛИШЕ ПІСЛЯ ТОГО, як парафіяни, злі на отці Николая, котрий украв 2,8 млн$, перейшли під юрисдикцію КП.
Але ісконніков можна теж зрозуміти - будувалася церква як МП, а тут взяли, і перейшли до раскольніків, і приміщення тю-тю
так шо зрітє в корєнь, гражданє
і не давайтеся себе на***.
21 червня, 2008 о 8:39Анонімний:
а ви, товаріщ Анонімайзер, тоже тут город не городіть со своіми ісконнікамі.
Їх настоятель украв 2,8 млн вічнозелених, от вони і взбунтувалися.
То, може, не крадіть - і ніхто не буде тікати із вашої такої канонічної церкви разом із священником, церковним хором, майном і прикрєпльонними ко всему вишеопісанному прихожанами ?
До речі, саме через такі церковні маразми і виник протестантизм (схизма, як це називають ісконнікі). Пуритан наскільки задовбали ісконні католицькі попи, що вони взагалі максимально уникають обрядів.
Кротше, не крадіть, ісконнічкі - і люди до вас потянуться.
21 червня, 2008 о 8:482 Анонімний: Я айпішники бачу, Мирославо
Ось також комент з мого блогу на УП: “Справа не лише у землі та майні. Макарчиков і громада зводили церкву миром, збираючи кошти просто по копійках: хтось віддавав останні заощадження, а художники та зодчі працювали безкоштовно. Була мрія створити перший храм після 1917. Але за кучми силовики і УПЦ МП підписали угоду, за якою останні отримали всю духовну владу в армії, міліції, сбу. тобто замість політруків зараз вояків охмуряють московські попи (з усіма “послєдствіями”). Тому, коли у Дарниці з”явився потужний храмой комплекс, а непокірний Макарчиков відмовився башляти лаврі, яскраво виявився сімбіоз попи-бандюки-менти, які й відібрали церкву. З того часу у будову не вкладено ні цеглинки. А Макарчикова не можуть ні підкупити, на знищити (на щастя!), бо людина дійно духовна і таких мало, але є! Влада не лише у тих, хто має гроші, але й тих, хто впливає на свідомість, цим і користуються московські попи, які пройшли класну школу КДБ!. (Років з 20 тому я хрестила дітей на Подолі, через 3 дні чоловіка (хоча у нас різні прізвища!) вже викликали до Шевченківського райкому КПУ і гвалтували. З того часу ніц не змінилося – павутиння обплело усю владу! на жаль потуги ющенка щодо церкви (як і інших важливих питань) нагадують слона на виставці кришталя. Московські ж попи, назвавшися УПЦ, не хочуть втрачати парафії, яких в Україніт більші ніж в Росії”. Підіть туди та посперечайтеся з цією людиною, вона, як видно, “в темі”, хто, що і як саме там будував.
21 червня, 2008 о 9:012 Hammer: Якщо б на макарчикова можна було накопати хоч якийсь компромат, його б давно вже накопали, і не довелося б вигадувати маразматичний рахунок в місті Баварія
Тетяна Монтян:
про КДБ - знаю прекрасно, більше того, вважаю, що масштаб “сотрудничества” попів при СРСР серйозно недооцінюється
на рахунок того, що павутиння обплело всю владу. Як обплело, так і відплете
. прогрес є.
у статті треба було написати з самого верху, ЧЕРЕЗ ЩО парафіяни втекли від МП:
У МП ПІП УКРАВ 3 МІЛЬЙОНИ ДОЛАРІВ, і взагалі у МП крадуть і священники бувші стукачки.
Загалом це не буде гріхом проти істини.
непогано було б висвітлити такі вельми цікаві питання, раз Ви кажете, що атеїстка і не любите попів
треба відкрити очі прихожанам МП. Чекаємо матеріал 
і дубль на УП для затгавкі 
21 червня, 2008 о 9:212 ТМ
“Я айпішники бачу, Мирославо ”
Смотрю в книгу - вижу фигу. Давно вам мирослави ввижаються?
2 Хаммер
Презумпція невинності, верховенство права - пустопорожні словосполуки із підручників з юриспруденції, особливо для таких “адвокато-юристо-політиків”, як аффтарка і шановний дописувач.
Що називається, неча на зеркало пенять, кали рожа крива…
21 червня, 2008 о 9:38Презумпція невинності, верховенство права - пустопорожні словосполуки із підручників з юриспруденції, особливо для таких “адвокато-юристо-політиків”, як аффтарка і шановний дописувач.
Що називається, неча на зеркало пенять, кали рожа крива…
************
Да, расскажи мне, отрок, об угро-финском понимании презумпции невиновности и верховенстве права. Какие там еще словосполуки ?
Какое, слово хорошее. Ну не выговорит финское горло украинское слово
на ісконном пиши, а то настучу куда надо - премии лишат.
21 червня, 2008 о 9:45Тетянці - мирослави, вам угро-фінські таємні агенти? Переоцінюєте ви себе. Або недооцінюєте свого потенційного читача.
А писати, думати, читати мені можна будь-якою мовою, якою володію. На відміну од вас, шановні нацики.:)
21 червня, 2008 о 10:05Церква - хуйня, попи і святі отці - йобані мудаки.
Непотрібно тут розводити сране сюсюкання про святість цих підарасів, всі вони такі самі крадії як і інша сволота, але з моральної точки зору вони є навіть гіршими за гопників з троєщини, останні не прикриваються біблією при вчиненні злочинів.
21 червня, 2008 о 10:27Хаммер:
“а ви, товаріщ Анонімайзер, тоже тут город не городіть со своіми ісконнікамі.”
Перекладаю:”Нє пріказано читать, пріказано спорить”
21 червня, 2008 о 10:34Аноним, так крал поп 2,8 лимона баксов или не крал? Давай обсудим сей вопрос.
21 червня, 2008 о 10:372 Анонімний: Здається, прийшов час вводити реєстрацію на форумі
21 червня, 2008 о 16:51ЗІ. А ще я мовчу про те, що негрів лінчують, ага.
Во имя Отца и Сына и Святого Духа!
Властью данной мне Богом, я священник Иисуса Христа пастор Эммануил, провозглашаю Анафему рабе Божией Татиане Монтян за извержение хулы на Святых Отцов!
Да будет проклята раба Божия Татиана и отлучена от защиты Божией до покаяния и во имя Господа нашего Иисуса Христа, обще с моим духом, силою Господа нашего Иисуса Христа, предать сатане во измождение плоти до Судного Дня!
Аминь.
21 червня, 2008 о 17:18Святая Соборная и Апостольская Церковь Благословенного Царства Божьего
Какая прєлєсть!
21 червня, 2008 о 17:32Я бачу, на Фрунзе, 103 нарешті провели інтернет.
Для вельмишановних апологетів - байдуже, що КП, що МП - на випадок, якщо серед них є адекватні: дуже рекомендую зроблену в Америці документацію з чудовою німецькою назвою Zeitgeist (Дух часу). Будь-яка пошукова система. Є просто блискучий дубяж російською мовою. Заощаджуйте Ваш час і не за*ирайте Інтернет-простір.
21 червня, 2008 о 17:39Заздалегідь вдячний, дід Юрко.
здається, Мануйло плутає Бога і Білгейца.
21 червня, 2008 о 17:49Діду, то фільм для сільських жителів, а ми у місті живемо і вузи позакінчували, в том чіслє історію релігії сдали зайобистим преподам.
21 червня, 2008 о 18:08Сором вам !
Hammer: , дід якраз і звертається до тих індивідів, які не складали історію релігії, і вузів не закінчували (бо ймовірність, що писали б такі маразми була б на два порядки менше), але через наявність ще більш обмежених “возомнілі” себе “пастирямі”.
21 червня, 2008 о 18:19Хаммер, давай обсудим.
Сколько церквей, мне интересно, можно построить на два с половиной лимона баксов?
И вопрос на засыпку: так крали ті руки, що нічого не крали, чи не крали?
Ну и риторический: а судьи кто?
21 червня, 2008 о 21:012 Таня
Сьогодня мене вже називали угро-фінном, тепер я - негр? Чи не занадто?
Скажіть, а гроші не пахнуть? Чи ваша нежить перейшла в хроніку?
21 червня, 2008 о 21:05to Анонімний:
21 червня, 2008 о 21:11Ті, хто живе в місті, та має “найвищу” освіту, бо позакінчували внз і володіють державною мовою, зараз кажуть так: ” нє сєжайтє с тєми”.
to Анонімна мирослава:
21 червня, 2008 о 21:30Це вже вчорашній день казати людям: “гроші пахнуть, чи не пахнуть” Розсмішили. Навіть малі діти знають, що грошi не нюхати треба, а інвестувати в рухоме/нерухоме майно: горшок, наприклад. А, якщо вам гроші пахнуть, то я вам можу сказати номер свого розрахунку в іноземному банку, можете туди їх скинути, буду вам дуже вдячна, навіть помолюся за ваш стан здоров’я.
Для аццки белава лєбєдя:
будіт тібє зачот па тємє, тока дай, кросавчег, мне ісходнікі:
бамашшки какие, банкаффскіє выпіскі, распіскі штоль.
А пака ты іскать будіш, я курсы асилю - на юрістобуга-галтєра. І уж тады мы с тобом всєх пєрєсажаєм, всєх убьйом с расбегу апстену вымазанную йадом (то биш атрутай). Шо нам тє внз!
Повторюсь: вы - судья?
21 червня, 2008 о 21:40ТО таке пахнуть, ви принюхалися!
А молитися за мене не тре. Я з вашим богом не заграЮ.
21 червня, 2008 о 21:45Судья? No, sweetheart, ya больше по банкам шмонаюсь. Anyhow, love you.
21 червня, 2008 о 21:54Анонімна мирослава:
будіт тібє зачот па тємє, тока дай, кросавчег, мне ісходнікі:
Скинь на тот номер, что в статье. Проверим, работает или нет. В адресате кому, укажи-белому лебедю, можешь поставить инициалы Бэ Лэ, там баварские пацаны разберутся, что до чего.
21 червня, 2008 о 22:06В общем, стиль общения МП типично лесной, ісконно-мордвино-ерзя-чувашский, типа “а судьи кто, а сам дурак, а что делать, а кто виноват”. Как тут жидов до сих пор никто не упомянул, даже странно. А у нас тут Европа намечается, между прочим.
Короче, украл МП-поп 2,8 миллиона долларов.
И чо делать, домотканниЄ?
я щетаю - пусть сначла возвращает украденниє 2,8 млн $.
22 червня, 2008 о 2:52http://cmiskp.echr.coe.int////tkp197/viewhbkm.asp?action=open&table=F69A27FD8FB86142BF01C1166DEA398649&key=62895&sessionId=9552628&skin=hudoc-en&attachment=true
С решением, надеюсь, все удосужились ознакомиться?
22 червня, 2008 о 16:51Hammer, это не к вам )
22 червня, 2008 о 17:04щас выясним что Татьяна - жидомасонка со стажем, и пьет кровь христианских младенцев.
…запасаюсь попкорном
22 червня, 2008 о 19:09Андрийко, а шо це за слово такое удосужились? Искала его в словарях, и не нашла. Отвечаю: тебе надо, ты и читай.
22 червня, 2008 о 19:53Но вопрос к вам, хотелось бы повесить в воздух .Ну вот, скажите мне на милость, откуда у вас эта спесь? На почве какой такой бело-каменной болезни, у вас развилась эта болячка. Може это синдром паркинсона перешёл вам по наследству от главного судьи кидалова? Ага?
Це питання - якраз до Андрійка, ага
22 червня, 2008 о 20:22Анонімний, всі свої слова про канонічність засунь собі в дупу. Кожен хто може втримати храм - той і канонічний.
23 червня, 2008 о 11:45Для всіх апологетів “московської канонічності” повідомлю: скоро вся ваша канонічнисть буде обмежена кордонами волзько-окського межиріччя. Отам вам найкраще місце. За УПЦ МП нічого серйозного нестоїть, крім грошей і залишків впливу недобитої гебні.
Киянин:
Бгг… Тоді найканонічніший - повітряний десант зі вчасно надійшовшою підтримкою у вигляді важкої техніки
23 червня, 2008 о 12:32Хоч Ви цй іронізуєте, але Ви цього разу сказали правильно. Так і є. Будь що тільки тоді чогось варте, якщо здатне себе захистити ( і не Ленін це видумав, кажучи про революцію).
23 червня, 2008 о 14:06Вся істроія людства, істроія цивілізацій і будь-яких суспільних інститутів - це по суті боротьба видів ( або закон джунглів, грубо кажучи). І хоч це звучить досить глабально й високопарно, але так і є. Така природа людей.
Війни, переселення народів, етноциди, переділи кордонів, захоплення територій і т.д., все це - іллюстраційні приклади.
Питання до автора статті. А чи відомо шановному автору скільки священних споруд було захоплено представниками Київського патріархату? Чи відомо автору, що це зазвичай робиться разом зі знущаннями над прихожанами і побиттям священників? І взагалі відомо Вам, що все це ретельно приховується владою?
25 червня, 2008 о 17:33(МП)
25 червня, 2008 о 17:372 Вікторія: Вже в чому-чому, а в тому, що всі конфесії варті одна одної - я ніколи не сумнівалася
25 червня, 2008 о 21:05Стаття мерзенна як і її автор. Більше того, написана бездарно і тупо. Пробачте за відвертість але ви є обмежена, з вузьким кругозором людина - це очевидно з ваших статей на релігійну тему. Чого братись писати про те, в чому ні бум-бум? Чому ви вживаєте брутальну термінологію по відношенню до священнослужитель? Ви є атеїстка - то пишить про атеїзм, мабуть у вас це краще вийде. Хоч непевний, бо який атеїст може вірити в у любов у потойбічному світі (десь ви так писали раніше)
Ви не атеїст, ви і не віруюча людина. Ви просто нахабна людина, якій місце сидіти десь на базарі торгувати соняшниковим насінням.
27 червня, 2008 о 5:02У школі мабуть на трійки вчились…
от тільки не тра про школу, лєнін он, люде кажуть, був круглим, як лисий м’яч, відмінником, а говерли трупів наваляв
27 червня, 2008 о 7:08Приз за кращий коментар в номінації “Пальцем в дупу” відправляється Ауреліусу
В школі я вчилася відмінно, а релігіознавством займалася професійно 
27 червня, 2008 о 9:18Почему владыке Павлу «регионалы» дороже коммунистов?
А потому, что коммунисты обещали землю крестьянам, а не священникам.
http://obkom.net.ua/articles/2008-04/30.1214.shtml
27 червня, 2008 о 13:31Там про те, як у вірного МП Береговенко МП забирає землю…
Я чудово знаю справу Береговенка, тому що дружила з адвокатом, який її вів, а потім загинув в ДТП.
27 червня, 2008 о 14:15Пані Монтян, не путайте свою дупу з номінативною
27 червня, 2008 о 21:25Тай пальці різні бувають
Якщо ви не хочете бути забаненим по айпішнику, фільтруйте базар
28 червня, 2008 о 1:19Чому ви його не фільтруєте у своїх сумнівних за змістом і стилем публікаціях на околорелігійну тематику? Ви ж дозволяєте собі недоречні, зневажливі, під час грубі коментарі в адрес Церкви, чи священиків загалом, недалекі “роздуми” про релігію, тощо.
Мені, відверто кажучи, байдуже. Своє може не зовсім чемне зауваження я вам доніс, хотів колись на ФУПі ще написати, та руки не дійшли. Звиняйте, говорю на тій мові, на може зрозуміти опонент.
28 червня, 2008 о 1:49Я не є прихильник МП, але ваш нахабний тон в адрес ВСІЄЇ цієї церкви, ВСІХ священиків не робить вам честі, якщо вам це поняття відоме, звичайно. Проте, в останньому є відверті сумніви.
Чи хочу я бути забанений по ІР? Ой налякали
На порносайтєгу з’явився новий флудер та полоумний, звихнутий на релігії клоун?! Вау, яке несподіване щастя! Пиши ще, чюваг, не будемо ми банити таке сокровіщє
:) 
28 червня, 2008 о 1:54А ти тупа і повна дура
Ні написати толково, ні сказати по ТВ неспосібна. Убоге.
28 червня, 2008 о 2:10Що, котику - тебе навіть в сортир щось тявкнути не запрошують, не те, що в тілівізор, і тебе з цього приводу душить велика жирна жаба?
28 червня, 2008 о 2:14Розумію, навіть співчуваю
Задовольни себе мануально на сон грядущій, і тобі полегшає, чмо тупе
Як ніжно і душевно: котик
28 червня, 2008 о 2:32Ми з вами були НАСТІЛЬКИ близькі? Якщо по п’яні щось було, то спочатку в диспансер а потім хіба вішатись
По-перше, мені ваше тіві даром непотрібне, я його не дивлюсь, тим більше політикою зовсім не займаюсь і майже не цікавлюсь. Можете позаздрити.
По-друге, вам не слід давати поради на ніч з власного “репертуару”, тим більше, коли до ночі мені ще далеко. А ви відпочивайте, релаксуйте як звикли. А краще познайомтесь з кимось і на ніч не займайтесь цим на самоті. 100% будете почуватись інакше
Може тоді і дурниці будете менше писати а напишете щось про “потайбічну любов”
Може мене все-таки забаните? Будь ласка
2Аврелій, Тетяна Монтян
Банить не Тетяна Монтян (хоча можливо їй цього і хотілося б), а модератор, або редактор.
28 червня, 2008 о 3:30Звісно, якщо ви й надалі будете займатись “лайнометанням”, то забанлю обох.
Мене - можеш банити, а Аврелія не треба ні в якому разі! Це ж - майбутній брульянт нашого коментарітату!
28 червня, 2008 о 8:23Аврелий - похоже ты пылкий фанат бюрократии от церкви. Мое мнение - аппарат нужно отделять от идеи , и не делать культа.
28 червня, 2008 о 8:48В Тани есть свое мнение по вопросу - в тебя свое , трепать о том , что твое именно ед..нно правильное - сам понимаешь что значит(ограниченность).
Надо раслабиться и учиться слушать других.
Как на меня - не мужское дело упражняться в оскорблении женщины .
Ни чести, ни ума.
За базар отвечаю.
Стаття переконлива саме завдяки посиланням на конкретні події.
28 червня, 2008 о 9:12Можна проклинати, відлучати, бризкати слином - але ж дійсності це не змінить.
Крадій залишиться крадієм, грабіжник - грабіжником, тварюка - тварюкою, а лебіді чи сабодани - тими, хто вони є.
І ніяки прокльони чи анафеми не зроблять із НАВОЛОЧІ ЛЮДИНУ - навіть, якщо КДБ чи ФСБ по три сутани нап”ялили на свої підстилки.
Прийде час - люди розберуться.
Цікаво, чи є інтернет у Лебідя і Сабодана ?
Судячи із дописів - має бути.
2 Крава
Я не “пылкий фанат от бюрократии” как вы изволили написать. К бюрократии то ли в церкви то ли в другом месте отношусь крайне отрицательно. Поэтому и уехал из Украины. Но и к огульному хамству и обобщениям со стороны глубоко неуважаемой мною Монтян отношусь так же. Увы, Монтян - это отрыжка совкового или просто деревенского бескультурья.
28 червня, 2008 о 13:10Это немыслимо в нормальной стране, чтобы кто-нибудь позволял себе столь уничижительно и с насмешками говорить о какой-нибудь церкви ВООБЩЕ, насмешливо обзывая ВСЕХ служителей церкви из-за того, что КТО-ТО из них поступил неверно или даже преступно.
Мне глубоко неприятная личность владыки Павла Лебедя, именно владыки а не “попа” как ехидно и глупо, видимо даже не понимая разницы между этими словами, пишет необразованная но преисполненная желчи и ненависти к христианству Монтян. Я согласен, что среди служителей церкви встречаются плохие, корыстолюбивые люди. Но они тоже из нашего общества - не с небес, из нас с вами. Разве среди нас их нет? Что же удивительного, что они даже там пролезли. Нужно ли с этим бороться? Несомненно! Но делает ли честь Монтян из-за НЕСКОЛЬКИХ негодяев огульно обзывать ДЕСЯТКИ ТЫСЯЧ честных и порядочных церковнослужителей? Ей не нравится христианство и религия вообще? Нет проблем! Ее никто в церковь и не тащит. Но это ее ЛИЧНОЕ убеждение не дает ей право ПУБЛИЧНО оскорблять не только всех служителей церкви, но и чувства симпатии и уважения миллионов верующих людей, которые ходят в храмы, веруют в Бога, и с любовью и уважением относятся к своим приходским батюшкам.
Монтян нужно научится различать частный случай от общего и делать свое дело не оскорбляя чувства других людей.
Насчет инкриминировании моей скромной особе “оскорбленя женщины” хочу сказать следующее: в данном случае я вижу перед собой не женщину а пропитанное желчью, хамством и невежеством бесполое существо. Ведь все вышеперечисленное отображено на ее лице. Разве это незаметно?
Приношу свои извинения за тон общения с Монтян, но ведь на хамство и отвечаешь по хамски… Не так ли? Если в подворотни вам дали в лицо, вы же не будете придерживаться правил этикета, а будете пытаться тоже нанести ответный удар. Если, конечно, чувство человеческого достоинства еще осталось. С последним у Монтян проблема.
Аврелій:
Інтернет - вільна площадка для вільного висловлення своїх думок. В т.ч. і публічно.
Якщо Вам щось не подобається - не читайте.
У будь-кого іншого рівно стільки ж прав висловлювати свою думку, в т.ч. і публічно. Якщо зміст або форма думки когось ображає (наприклад - теоретично - Ваша думка щодо Монтян мабуть може образити саму Тетяну), то це привід не читати (або не ображатись).
Якщо Ви не тільки читаєте висловлене в цій статті, а і ображаєте ся, то це Ваше особисте рішення. Якщо Ви хочете висловити свою образу тут, цей сайт, до певної міри, дозволяє Вам це робити.
Але хочу Вам нагадати, що цей сайт аж ніяк не зобов’язаний надавати Вам таку можливість.
І, не будучи модератором, все ж скажу що Ви дуже наблизились до межі, коли адміністрації буде нецікаво надавати Вам можливість виливати своє
твариннеобурення тут.Що, звичайно, аж ніяк не зменшує Ваші права висловлювати свої будь-які думки будь-де інде.
Я достатньо зрозуміло сформулював свою позицію?
28 червня, 2008 о 13:442 Аврелій: Це ти - відрижка, чмошна та недалека. Та ще й сциклива на додачу - сидиш там в Америці та тявкаєш з-за рогу на абсолютно незнайомих тобі людей, які всього лише висловлюють свою думку, яку ти, як типове бидло, нездатен просто сприйняти як факт та змиритись з його наявністю. Твоє існування та існування тобі подібних є особистою образою для мене. Сподіваюсь, незабаром ти захлинешся власною жовчю та здохнеш в пекельних муках, так само, як і твої уулюблені попи- педофіли, педерасти та різноманітні кидали
28 червня, 2008 о 14:052 Монтян
Чому би це я мав би так скоро помирати? Я ще поживу-у, не хвилюйтесь. А про пекельні муки, то на личить послідовному атеїсту, “проффесіоналу”-адвокату Монтян, вживати ворожі ідіоми
А може ви все-таки таємно вірите в його існування? 
В любому випадку в маєте великий шанс в ньому побувати, хоч я вам цього не бажаю.
28 червня, 2008 оМожливо, якби я був в Україні то всякі херої типа Цушка кинулись би на здійснення цієї заповітної мрії такої “витонченої,богемної леді” з совково-бидляцькими манерами вонючої, тупорилої торговки на базарі в якомусь затухлому Мухсранську.
Співчуваю вашому оточенню бо від вас тхне аж до Америки. Ну що ж, смердіть собі там на радість.