Чули новину? В трамадольну війну вступила Генпрокуратура. У такий спосіб наш Президент, схоже, намагається розвести полюси впливу на ситуацію. І, можливо, зменшити шкоду від її непередбачуваного розвитку. Флюгер над його секретаріатом давно фіксує, звідки дме вітер, а барометр вперто прогнозує грозу. Відтак, варто чекати на нову війну взаємних звинувачень і, можливо, навіть пікантних заборонених прийомчиків. Цього разу на тему, що насправді болить мільйонам маленьких українців. Трамадол. Хто покаже найбільшу спритність у боротьбі з ним: Президент із Генпрокурором чи прем’єрка у парі із поки чинним міністром МВС? З появою Медведька гра остаточно набуває рис партії у парний пінг-понг, де поки що партнери-супротивники розминаються м’ячиками об стінку.

Трамадол і влада

Почалося усе з сенсаційної заяви про трамадол із відомства Луценка. Журналісти дізналися, що в Україні річне виготовлення цієї сильнодіючої речовини складає 170 мільйонів капсул. А доблесні підлеглі міністра за чотири місяці поточного року вилучили з незаконного обігу 1,7 мільйону. Якщо Луценко не лукавить, за рік мають вилучити більше 5 мільйонів капсул, вироблених українськими заводами. Давайте зафіксуємо цю цифру, принаймні для того, щоб наприкінці року пересвідчитись, чи насправді нинішні методи міліції стаханівські, чи це просто після виборів у міністра захиталося крісло?

Під Кабміном у ці дні можна спостерігати чергове наметове містечко. Його розбили ще 19 травня кілька громадських організацій, де найзатятіші навіть оголосили голодування. Обіцяють не припиняти його, поки Кабмін не закриє аптеки, що торгують трамадолом та іншими «сильнодіючими лікарськими засобами». Напередодні у місті невідомі активісти розмалювали шість аптек. Тепер їхні фасади прикрашені надписи на кшталт «Тут вбивають дітей!».

Юлія Тимошенко теж заговорила про трамадол. По-перше, вона звинуватила у його неконтрольованому виробництві «чиновників від Партії Регіонів». По-друге, заявила, що кількість, яка виробляється заводами, «у 7 разів перевищує потреби країни». Тут треба зрозуміти, якщо Луценко грає з прем’єркою в парі, то мабуть, вони як мінімум оперують однаковою інформацією. А тому, щоб дізнатися, скільки українці споживають трамадолу за рецептами, слід поділити цифру від МВС рівно на 7. Що у вас вийшло? У мене – 24,3 мільйона капсул.

У відомстві Юрія Луценка щодо тієї ж річної потреби всіх аптек у препараті журналістам називають іншу цифру – 6 млн. капсул. Тут, звичайно, можна задаватися питанням: або Луценко підсовує голові уряду якусь туфту, або Тимошенко раптом розучилась рахувати?

“Жахливі цифри”

Щоб розібратися у кого там нагорі, і на якому етапі, зламався калькулятор, слід послухати, як міністр МВС коментує запровадження Кабміном 22 лютого 2008 року квот для заводів-виробників. Вчитайтеся. “Сьогодні 15 підприємств на Україні мають ліцензії на виробництво трамадолу, 6 із них – працює постійно. При цьому вони випускають у 10 разів більше трамадолу, ніж це необхідно хворим. Практично, ми зменшили виробництво у 10 разів».

«Практично» у 10 разів це «десь» 17 мільйонів капсул. Що ж насправді передбачає постанова, яку коментує поважний член уряду? А постанова №89 от 22 лютого насправді встановлює «квоти на виробництво трамадолу, незалежно від його назви, на 2008 рік у розмірі 6 млн 500 тисяч ампул та 19 мільйонів 500 тисяч капсул (пігулок).»

Давайте пригадаємо, що у 2006 році вперше було заявлено (міністром теж був Юрій Луценко), що українські заводи виробляють щорічно 90 мільйонів капсул трамадолу. При тому, що лише 4 мільйони було продано за рецептами. Ця безумовно сенсаційна на той момент інформація озвучувалась на тлі лобіювання поправок до статті 321 Кримінального Кодексу. Автор – народний депутат Валерій Малишев. Поправка впроваджувала кримінальну відповідальність за незаконний обіг «сильнодіючих лікарських препаратів» і мала на меті розв’язати руки МВС у боротьбі із «аптечним злом». До змін УК готували належним чином громадськість, переважно лякаючи величезною різницею між 90 та 4 мільйонами. Тоді теж, як по команді, піднялися громадські організації, що повторювали «жахливі цифри» за МВС та одностайно вимагали «вжити заходів». Протягом року нова редакція закону працює, здавалось би, на благо громадському здоров’ю. Але зараз ми змушені фіксувати відразу три неприємні речі.

По-перше, два роки тому в МВС нам беззастережно брехали. Бо потребу в медикаментах визначають не лише аптечні мережі. Очевидно, якщо у нас тепер не МОЗ, а МВС визначає потреби населення у ліках, експертам цього відомства слід розуміти, що лікувальні заклади збільшують цю потребу принаймні вчетверо (якщо виключити трамадол у ампулах). Тобто, на наркоринок у 2006 році йшло не 86, а 71 мільйон капсул трамадолу.

По-друге, замість того, щоб скоротитися (адже раніше міліція жалілася на дірку в законі, а тепер спільними зусиллями МВС та регіонала Малишева її залатали, чи не так?), нелегальний обіг трамадолу зріс удвічі. Заводи, що цей ринок наповнювали, виробили 170 мільйонів капсул і, якщо вирахувати звідси прирівняні до потреб квоти Тимошенко, у якості наркотику населення за рік споживає 151 мільйон капсул.

По-третє, ціна на нелегальний трамадол теж виросла. Якщо в 2006-му упаковка трамадолу (20 капсул) без рецепту коштувала 20 гривень, то сьогодні ціна вже піднялася до 90 гривень. Отже, якщо весь нелегальний трамадол у 2006 році можна було оцінити у 71 мільйон гривень, то тепер трамадол у незаконному обігу коштує 679,5 мільйонів гривень.

Примарні успіхи міліції

Від МВС ми чуємо рефреном: якщо ціни на наркотики підскочили – це хороші показники нашої роботи. Ось і генерал СБУ Валерій Кравченко , один із лідерів пікету біля Кабміну, переконаний, що це надзвичайно добре, коли ціни на наркотики ростуть. Разом з тим генерал занепокоєний і фактами наркокорупції. Мовляв, відловлюючи «клієнтів» біля аптек, правоохоронці ніяк не сприяють припиненню діяльності джерела постачання. Погоджусь, справа доволі хлібна: і аптек у нас вистачає, і в міліції людей давно більше, ніж в армії. Ба, наркокорупцію тепер визнає і сам головний міліціонер країни. Борються вони з цим ганебним явищем, але «не так просто його подолати». Хочеться підказати – буде дедалі важче. Луценко відомий “борець із корупцією” і не розуміє, що величина хабаря залежить напряму від платоспроможності хабародавця. Людям у формі і без, що вештаються навколо трамадольних точок у пошуках легкої наживи, є чим платити. Акції трамадольних картелів за два роки піднялися , як ми бачимо, у 9,5 разів. «Практично у 10 разів», обов’язково сказав би Юрій Луценко. Якби йому хтось підказав, як бодай приблизно рахувати доходи наркоділків - щоб дізнатися, чи останні насправді програли від змін у 321 статті та введення каральних санкцій.

Чи насправді досягла успіхів міліція у боротьбі з трамадолом? Питання риторичне. Якщо до кінця року МВС спроможеться вилучити із незаконного обігу принаймні 5 млн. капсул трамадолу, це означатиме, що перекрито заледве 1/30 трамадольного трафіку.

…Втомившись голодувати під Камбіном, представники громадських організацій вирушили до Секретаріату Президента. Їх там пообіцяли прийняти і навіть прийняли. Зустріч із радниками Ющенка тривала дві години, але після показових виступів силовиків та медиків парламентерам запропонували … просто підписати меморандум. Мовляв, учасники зустрічі просять створити комісію при національній раді з охорони здоров’я. Люди з наметового містечка натомість наголосили на іншому формулюванні. «Просити» замінили на «вимагати», і передати розслідування не нацраді під керівництвом екс-міністра МОЗ Миколи Поліщука – а щонайменше РНБО із Раїсою Богатирьовою.

Далі буде…

Тарас Ратушний

P.S. В наступній статті ми поговоримо про ринок “наркотичних” хабарів та дамо відповідь на запитання - чому гіганти трамадольної індустрії відмовляються звітувати перед Тимошенко.

Акція протесту під Кабмиіном 

фото звідси

Обговорити статтю на Форумі »»