Прогулянки понад прірвою
Олексій Бик // 27 травня 2008
“Правительство Виктора Януковича уникально тем, что оно остановило 63 социальных закона”, - сказала Тимошенко, отметив, что “антисоциальная политика правительства сегодня доказана решением Конституционного Суда”
Офіційний сайт БЮТ, 11 липня 2007 року
Ми живемо у дивовижній країні, де турбота про благо народу з боку народних обранців можлива лише у випадку, коли це зашкодить їх конкурентам. У країні, де Конституційний суд, який є найвищим органом судової влади, мусить по кілька разів приймати рішення стосовно одного й того ж питання, бо державні очільники його не виконують. І що найгірше – їм це сходить з рук.Здається, на уряд Тимошенко чекають важкі часи. Галопуюча інфляція, ріст цін – це ще квіточки у порівнянні з тим, що чекає нас попереду. Днями Конституційний суд визнав неконституційними норми закону про державний бюджет на 2008 рік, якими звужуються чи ліквідуються пільги та соціальні гарантії для громадян України. Для простих людей це прекрасна новина – бо ж, здається, справедливість перемогла. А от для уряду – це головний біль. Бо тепер потрібно буде десь шукати гроші на виконання рішення Конституційного суду, тобто на виплату отих пільг, які були ліквідовані у бюджеті-2008. Щоправда, пільговикам радіти все ж таки зарано, так само, як урядові – журитися.
Вся ця епопея почалася ще у грудні 2006 року. Тоді уряд Віктора Януковича та Верховна Рада якраз прийняли бюджет на 2007 рік. Тишком-нишком у цьому бюджеті Кабмін скасував дію більше 60 законів, частина з яких стосувалася соціальних виплат. Така практика має довгу історію, проте її безглуздість очевидна: ну як можна одним, фактично тимчасовим кошторисом держави, відміняти майже будь-які постійно діючі закони? Проте безглуздість у нашій країні не є перешкодою для втілення у життя. Отож ще з часів Кучми так і велося: наобіцяти виборцям покращення життя ще сьогодні, наприймати відповідних законів, а потім – бац! і відмінити їх законом про бюджет. Звісно, після того, як вибори минуть. І відмазка «желєзна» - грошей у бюджеті нема…
Отож і уряд «двічі несудимого» у бюджеті-2007 просто не міг пройти повз таку чарівну нагоду скоротити видатки держбюджету, а значить і його дефіцит. Проте «нє долго музика іграла, нє долго фраєр танцевал». У липні 2007 року Конституційний суд своїм рішенням заборонив зупиняти чи змінювати закони шляхом прийняття державного бюджету, бо це суперечить одразу кільком статтям Конституції. Опоненти «антикризової коаліції» приклали до цього немало зусиль – у несподіваному душевному пориві встановити соціальну справедливість та «замакати» коаліційний уряд. Актуальність цього кроку підкріплювалася наближенням дострокових парламентських виборів, напередодні яких, як усі розуміли, не зайвим було б попеаритися на такій безпрограшній темі.
Але вибори минули, влада змінилася. І ось вже уряд Тимошенко (Справедливість є, і за неї варто боротися!!!) подав до Верховної Ради проект бюджету-2008. Одвічний аргумент «краще поганий бюджет, ніж ніякого» знову спрацював, і за кілька днів до новорічних свят парламент підтримав новий кошторис на 2008 рік. Про якість цього документу та поспіх, з яким він готувався, говорить хоча б те, що він навіть не пройшов розгляду у комітетах Ради. Але найголовніше – він знову вносив зміни та відміняв більше сотні (!) законодавчих актів, у тому числі і соціального характеру. Певно, Тимошенко зі своїми міністрами усвідомила, що виконати усі обіцянки, роздані під час виборів, - не вистачить грошей, а не виконати їх – означає програти наступні вибори. І вона ступила на проторену стежку. Але, на відміну від своїх попередників, які теж любили скористатися цим нехитрим прийомом, Юлія Володимирівна порушила закон – адже Конституційний суд на той час вже висловив свою позицію щодо цього питання. Вона стала заручником свого ж передвиборчого пеару прагнення добитися справедливості шляхом відновлення соціальних пільг через суд. За законом рішення КС є обов’язковими до виконання, але хто в цій дивовижній державі зважає на такі дрібниці? Особливо, коли КС було свідомо зруйновано у політичних баталіях…
Потрібно сказати, що Тимошенко – зовсім не дурна, навіть навпаки. Очікуючи, що опозиція може скористатися цим конституційним «проколом», парламентська коаліція прийняла держбюджет-2008 із невеликою засторогою. Уряд отримав доручення до 1 березня 2008 року подати на розгляд Верховної Ради проект внесення змін до закону про держбюджет з тим, щоб усунути порушення. Однак минув березень, квітень, почався травень, а жодних рухів у цьому напрямку годі було спостерегти – уряд займався героїчною роздачою грошей вкладникам Ощадбанку СРСР, боротьбою з інфляцією та з колегами по коаліції. Про відмінені держбюджетом соціальні закони всі благополучно забули.
І Конституційному суду довелося знову вийти на ринг, про що я вже писав на початку статті. Звісно, цей вихід стався не випадково. До цього приклали руку закляті друзі Юлі, які не стільки турбувалися про соціально незахищені верстви населення, скільки прагнули «повалити» уряд. Тепер перед Тимошенко знову стоїть непростий вибір: або дотриматися закону та поховати економіку держави разом зі своїм рейтингом, або піти у відставку, пожертвувавши лише власним політичним майбутнім. Якщо вона дотримається рішення Конституційного суду – уряд буде змушений збільшити видатки держбюджету, за деякими розрахунками, на 129 млрд. грн. Якщо врахувати, що зараз обсяг видатків держбюджету затверджено на рівні 232,372 млрд. грн., можна лише пошкодувати того, хто спробує ці гроші десь знайти, особливо – враховуючи шалений опір президента у питаннях розпродажу державного майна, на доходи від якого так сподівався діючий Кабмін. Для української економіки це означає щонайменше миттєвий колапс, а вину на нього, безперечно, спишуть на Тимошенко. І це буде її кінець. Якщо ж вона якимось чином (а досвід вже є!!!) не виконає рішення КС – вона стане заручницею цього кроку, і той же самий президент на абсолютно благовидних підставах звинуватить її у порушенні закону, а найголовніше – у антисоціальній спрямованості її політики. І це теж для Юлі означатиме гайки.
Тимошенко потрапила до пастки, яку сама ж допомагала копати. Її вибір – це вибір між лихом всезагальним та лихом особистим. Однак перше ще дає їй якісь шанси на боротьбу. І навряд чи вона вибере інше. А як же справедливість, за яку варто боротися? – спитає хтось. Ой, шановний, про це усі згадають хіба що напередодні наступних виборів. Принаймні, політики. Але добре було б, щоб згадали і ми. Особливо - хто цю справедливість обіцяв, і куди потім її подів.
Сьогодні Україна стоїть понад прірвою економічної кризи. Але чи можна сказати, що це випадковість? Навряд. Її сюди вели, свідомо чи не свідомо, шарлатани усіх мастей, популісти різних калібрів і циніки найвищих ґатунків. А ми всі їм лишень трохи допомагали, кожен в міру власних сил і неосвіченості…
Олексій Бик
малюнок звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(11 голосів, середня оцінка: 5 з 5)
Loading ...
Правове поле, витоптане до континентальної плити…
27 травня, 2008 о 15:17Агадаканєчна. Піздець буде не лише цінам, а і курсу до баксу.
27 травня, 2008 о 15:18Авторе, то що робити з пільгами? Їх потрібно скасовувати, чи ні? Яка ваша громадянська позиція ?
27 травня, 2008 о 15:182 Hammer: Моя громадянська позиція така: закон перш за все. Якщо закон передбачає пільги - їх або треба платити, або ОФІЦІЙНО І ПОВНІСТЮ відмінити його. А не влаштовувати шоу “Турбота про пенсіонерів” з дулею у кишені. Якщо ж виплата пільг призведе до колапсу економіки - тих, хто приймав ці закони потрібно щонайменше посадити, а ще краще розстріляти. Тоді черга бажаючих потрапити до влади зменшиться рівно настільки, скільки у ній шарлатанів і всілякої сволоти. Залишаться тільки ті, хто хоче чесно працювати і знає, як це робити.
27 травня, 2008 о 15:292 akhavr: Я це розумію. Однак, наприклад, ну ніяк не можу пояснити моїй старенькій бабусі цю залежність, а тим більше довести, що це її також має хвилювати. Вона мислить простими категоріями: підняли пенсію - значить, хороші, турбуються про нас. Для неї +50 грн. - це велика допомога, а значить і турбота. Доведіть їй, що це погано - і вона просто не повірить. Бо ж як то так: пенсію підвищили - і це погано?
27 травня, 2008 о 15:33Бик:
Посадити “а ще краще” розстріляти - за яким законом? Ви хіба не в курсі, що засіданці у Верховній зРаді не несуть жодної відповідальності за ту маячню, що приймають? Вони можуть хоч закон всесвітньої гравітації відмінити, хоч число пі в межах митних кордонів України прирівняти до п’яти - нічого їм персонально не буде
27 травня, 2008 о 15:35Бик:
Наші бабусі-консьержки чудово зрозуміли цю залежність. І тепер вимоги підвищити їм платню мотивують просто “ну так пенсії підвищили/пільги виплатили/просто грошей же роздали!”
А як пояснити Вашій бабусі - я не знаю. Хіба що відібрати гроші взагалі і сплачувати рахунки самостійно. Або спробувати по аналогії з грошовими реформами радянських часів.
27 травня, 2008 о 15:422 akhavr: Та я в курсі. І саме тому, що ніхто з них ні за що не відповідає - отакий безлад і дерибан. То я просто мрію… від тихою люті.
27 травня, 2008 о 15:432 akhavr: Отож і я не знаю, як пояснити. Від мене грошей вона не бере категорично, платити за себе не дозволяє, і тут вже якесь замкнене коло. Її віра у людей - вражаюча. І таких як вона - мільйони…
27 травня, 2008 о 15:45Бик:
Я б полаявся з нею. Як я з батьками лаявся у 2005-2006-му коли вони за Юліні “соціальні ініціативи” дифирамби співали - аж гай шумів.
Тут вже, блін, логічні аргументи не діють. Доводиться емоційний торг пускати: “своїм рішенням ти робиш моє життя гіршим, тож я не буду з тобою спілкуватись” і т.д. Ідіотизм, але інших засобів уявити собі не можу.
Хіба хтось іншу планету придатну для життя запропонує по слушній ціні?
27 травня, 2008 о 16:082 Hammer: Моя громадянська позиція така: закон перш за все. Якщо закон передбачає пільги - їх або треба платити, або ОФІЦІЙНО І ПОВНІСТЮ відмінити його
************
Ми вже прийшли до того, що грошей на пільг нема.
27 травня, 2008 о 16:19Значить…. ?
2 Бик: стало очєнь грусно, шо дажє очєнь хочеца куріть)))… Льох, краще шось стьобове пиши, бо коли ти правду-матку розписуєш на найближче майбутнє, то мене блюзом накриває на годинку так це точно))) (жартую). Прикольна стаття.
27 травня, 2008 о 16:26Бик:
Йдемо далі.
в невеликій країні, в жопі Європи, виявлено, що певна досить чисельна категорія населення сповідудує теорію “Після мене хоч потоп”, цим суттєво погіршуючи життя інших. Є кілька виходів поправити ситуацію.
1) в першу чергу, намагатися “просвітити”, розяснювати, що їх майбутнього не обов*язково співпадає
Однак, враховуючи, що вони виховані на ідеях, -
– лінивий, тупий або злодей нічим не гірший від звичайного громадянина, це вина держави, а не його самого
– держава зобов*язана утримувати кожного громадянина від колиски до гроба => кожен громадянин вправі вимагати цього від держави,
, це глухий варіант.
2) Намагатися підвищити добробут цих людей. Ще більш глухий варіант, ібо грошей на це нема і не буде, навіть якщо розкурочить всіх олігархів і повернути у державну власність усе майно в межах держави. Та й апетити виросли, тут гречки вже буде мало. Завжди знайдеться хтось, кому буде мало.
3) намагатися суттєво підвищити вплив інших верств населення на політичний процес,
або, якщо це не видається можливим, іти на ексцес -
4) спробувати вимагати позбавлення виборчих прав певних категорій населення, або введення певних цензів, щоб знівелювати колосальний вплив маргінальних категорій громадян на життя країни, або по мінімуму - хоча б привернути увагу до проблеми людей, які свідомо гроблять майбутнє власних дітей та внуків.
27 травня, 2008 о 16:37Де тЮльки?! Де наші штатні тЮльки, мля?! Чому вони не коментують епіграф до статті авторства їхньої багіні?
27 травня, 2008 о 16:41десь шампанське ллэться потоком, а хтось десь получает втык ….
27 травня, 2008 о 16:59А от мені здається, що навіть якщо Тимошенко покладе прибор на десять рішень конституційних судів, зокрема й щодо соціальних законів - їй нічого не загрожує. Її стабільний електорат просто не вникає в такі тонкощі. Навіщо. коли є просте і зрозуміле гасло: “Юля хотіла, але їй не дали”.
27 травня, 2008 о 17:142 raw_stick: Саме це особисто мене і жахає найбільше…
27 травня, 2008 о 17:38а я с raw_stick’ом согласный
каравай-с-ушами - это не то что не партия, это даже не человек: это религия
к тому же, наши люди любят обиженных, ибо они сами обиженные по жизни
так что Тюлька теперь спровоцирирует открытую и жёсткую конфронтацию с Пупырчатым, распад “дерьмократической калолиции” и собственную отставку
и снова будет в белом
27 травня, 2008 о 17:43А уявімо, нема ідолиці ЮВТ, чи є там хтось інший, хто турмосив би з таким завзяттям цю приморожену систему? Дріжжі неприємні на смак і нюх.
27 травня, 2008 о 20:58Юля не турмосить систему, а активно її використовує і міняє. Під себе, а не під нас.
28 травня, 2008 о 9:34Чому ніхто в коментах досі не запропонував знищити пенсіонерів у концтаборах?
Ох і мерзотники ви, панове соціал-дарвіністи! Чомусь нікому на думку не спало, що майже усе, що є в нашій нещасній країні (підприємства, інфраструктура та ін.), зроблено руками цих знедолених людей. І, приміром, освіту - цілком пристойну - більшість сьогодняшніх “маладих- здарових-успєшних” отримало теж з рук нинішніх пенсіонерів. То що, ці люди не заслужили на достойну старість?! Не можете дочекатися поки вони повиздихають і перестануть, гади, тягнути з бюджету “наші дєньгі”?
Тьху на вас!
28 травня, 2008 о 10:012 Семен
28 травня, 2008 о 10:46Шановний, не треба перекладати з хворої голови на здорову. Якщо Ви прихильник такого модного сьогодні серед усіх головних поДлітиків дикого популізму - то не треба оцих соплів - так прямо і скажіть. Зрозумійте - не можна дати більше ніж виробляє економіка - це нонсенс. Будь-які “повітряні” роздачі грошей - це прямий і коротких шлях до інфляції, а відтак і до знецінення цих же виданих грошей. Це замкнене патологічне коло. Треба не подачки давати пенсіонерам, а міняти систему пенсійного забезпечення і саму структуру економіки. Все інше - це чиста демагогія, якою так люблять займатися минулі і нинішні властьімущіє. І фанатики, які в релігійному екстазі їм підгавкують.
Семен:
Скількох пенсіонерів Ви годуєте особисто?
28 травня, 2008 о 11:15Вы все крутые перцы, пытань нэма. Только я думаю, что вас в условиях политбизнеса Украины хватит максимум на сутки работы на любой должности выше полотерки. Кто-нибудь из вас управлял системами - ну, так, хотя бы 1-3 завода с 1,5-2 тыс чел? Попробуйте, вы будытэ вражэни насколько это “просто и легко” (((
28 травня, 2008 о 11:26А вы обсуждаете уровень управления государством. Нет веры тем кто не может подобное (как делал он) рассказать о себе. Советчики страны советов (((
Люди, хто недавно вивчав теорію держави і права, - що говорить наука про ідею №4 Хамера, тобто про обмеження виборчого права для маргіналів? Моя думка - обирати може той, хто може зробити притомний вибір. Ато так і будуть Космоси керувати.
28 травня, 2008 о 12:50Вы все крутые перцы, пытань нэма. Только я думаю, что вас в условиях политбизнеса Украины хватит максимум на сутки работы на любой должности выше полотерки. Кто-нибудь из вас управлял системами - ну, так, хотя бы 1-3 завода с 1,5-2 тыс чел? Попробуйте, вы будытэ вражэни насколько это “просто и легко” (((
А вы обсуждаете уровень управления государством. Нет веры тем кто не может подобное (как делал он) рассказать о себе. Советчики страны советов (((
******
Ну буду спорить, но. О масштабе вашей деятельности позволяет судить масштаб вашего мышления.
28 травня, 2008 о 14:26И вообще, шановний, не провоцируйте пиписькомеряние.
Лучше обьясните, почему завезенные бомжи должны определять нашу судьбу (и вашу, кстати, тоже)
Hammer:
Лучше обьясните, почему завезенные бомжи должны определять нашу судьбу (и вашу, кстати, тоже)
28 травня, 2008 о 15:59******
Где я такое говорил??? Я вообще считаю что право голоса должна давать собственность на жилье. И если у вас 2 квартиры в разных городах то и голосовать можно в двух городах. Так как вы являетесь члэнамы двух громад