Телебачення програє
Євген Булавка // 22 травня 2008Інформація - це не хрін моржовий! Так, перефразовуючи братів Капранових, можна означити наш час. З кожним днем інформації у різному вигляді стає все більше, і все простіше людині захлинутися у її невпинному потоці.
В принципі, ця «зараза» проникає усюди. Навіть під землю. Віднедавна без неї вже не проїдеш у київському метро, бо і на платформах, і у вагонах на тебе дивляться численні монітори. А про те, щоб пройти вулицею і не зустрітися оком з повідомленням - рекламним, агітаційним, будь-яким, - годі і мріяти. Але це, так би мовити, побутовий рівень. У глобальному сенсі інформація змінює світ. Адже з її допомогою тепер легко не виходячи з дому «дістатися» до будь-якого куточка планети, здійснити віртуальну мандрівку, познайомитися з людьми чи ідеями. І нехай лідери тоталітарних країн, які мріють встановити контроль над умами своїх «підданих», не тішать себе ілюзіями – рано чи пізно усі штучні обмеження будуть зруйновані. Бо інформація – це вже не просто повідомлення чи інструмент впливу, який можна використати за бажанням. Це явище, з яким необхідно вміти співіснувати.
А це означає, у тому числі, постійно вирішувати проблему вибору. А проблема вибору, це, як відомо, ще й проблема смаку. Кожен сам вирішує, що йому читати або дивитися. Проте й медіа через свій продукт визначають власну аудиторію. І питання не лише у тому, що різні ЗМІ орієнтовані на відповідні вікові або соціальні групи, а і в тому, що серед цієї навали інформації люди вчаться поділяти її на якісну і неякісну. А отже – вчаться обирати.
Нова епоха непомітно вже почалася. А це означає, що доля засобів масової інформації, у тому числі й телебачення, зазнає змін. Доля в розумінні «майбутнє», і доля в плані того, яку частину інформаційного ринку втримають «блакитні екрани». Саме втримають, бо боротьба за споживача ставатиме жорсткішою.
При цьому наше ТБ неухильно еволюціонує у бік розважального, а критерії – якісно, професійно, незаангажовано – часто не для нього. Телевізійний «салат» з політичного балагану, низькопробних серіалів та такого ж самого гумору витримає не кожний. Тому й не дивує нова мода в Україні – не дивитися телевізор взагалі. Про такий свій вибір говорять і пересічні громадяни, і відомі люди. Ось що з цього приводу в одному нещодавніх інтерв’ю сайту «Українська правда» сказав Олег Скрипка: «Я не дивлюся років п’ять телевізор. І приводу дивитися його у мене не з’являється. Культурна людина сьогодні - це той, хто не дивиться телевізор. Гадаю, що власникам телевізійних каналів є над чим замислитися».
Цю тенденцію в цілому підтверджують і дані ТВ панелі компанії GFK Ukraine. Відповідно до них, упродовж останніх 5 років спостерігається зменшення часу, який людина у середньому присвячує перегляду телепрограм:
Рік Час
2003 03:28:18
2004 03:24:35
2005 03:20:47
2006 03:23:31
2007 03:14:37
Дослідження проводилося у містах з населенням більше 50 тисяч для громадян, старших 4 років.
А справді, можна не вмикати телевізор і все одно залишатися в курсі усіх важливих суспільно-політичних або культурних подій! Онлайнові ЗМІ пропонують те ж саме, що й ТБ, але більш оперативно та, нерідко, більш професійно. З’являються сервіси, за допомогою яких користувач Інтернету визначає, який телевізійний сюжет і коли йому подивитися. Тобто телеканал тут – лише виробник, відфільтровування відбувається на другому – посередник, і на третьому – глядач - рівнях.
У лексикон обмеженої поки що кількості людей, входить поняття «нові медіа». Це різні Інтернет-проекти, блоги та усе, що дозволяють робити сучасні технічні можливості. Як пишуть у своєму релізі організатори міжнародної «не-конференції» з питань медіа-активізму, яка має відбутися у Литві на початку червня: «Сьогодні знімати відео, обробляти фотографії на комп’ютері стало настільки просто, що це вже не є обов’язком спеціально навченої «касти» журналістів. Кожен з нас може бути сам собі телеканал, радіостанція, газета, та все що завгодно». І з ними важко не погодитися. Особливо, коли до «традиційних» ЗМІ немає довіри.
Розуміючи ці тенденції, деякі телеканали активно «йдуть» у Інтернет, але саме по собі це навряд чи допоможе. Для виправлення ситуації їм необхідно зробити якісний ривок.
Якщо ж цього не відбудеться, найближчим часом роль телебачення як суспільно-значущого феномену буде неухильно зменшуватися. Адже зрозуміло - чим більший вибір на ринку інформації, тим перебірливішим є споживач, і більш вигадливими конкуренти. Особливо у ситуації, коли з’являються нові, майже революційні, можливості для комунікації.
Євген Булавка
картинка звідси
Обговорити статтю на Форумі »»









Правильно. Плюс к тому же от украинского языка многих тошнит прямо в телевизор. В конце 80-х украинский язык на телевидении был интересен (в новостях), а сейчас уже всем надоел.
22 травня, 2008 о 21:06Плюс к тому же от украинского языка многих тошнит прямо в телевизор. В конце 80-х украинский язык на телевидении был интересен (в новостях), а сейчас уже всем надоел.
Да ты шо.
В любимой Угро-Финляндии зато - русскаго языка завались, и никого не тошнит.
22 травня, 2008 о 22:32ЧВР, Сирожа
2Сергей.
22 травня, 2008 о 22:52И я тоже люблю ловить рыбу и не люблю идиотов.
А якщо серйозно, забив я
24 травня, 2008 о 1:48на “ящік” давно і не жалкую зовсім.
Приєднуйтесь !
24 травня, 2008 о 1:49