Попередній матеріал по Мінтрансу: “Тайна Минтранса - 2″

Приводом до написання цього матеріалу стало засідання Ради національної безпеки та оборони України. На ньому, за словами Голови РНБОУ пані Р.Богатирьової, одноголосно ухвалили рішення про створення в Україні Морської адміністрації у складі Мінтрансзв’язку.

Як мені стало відомо, це рішення готувала робоча група, у яку від Мінтрансзв’язку входив пан В.Работньов. На цьому ж засіданні пан В.Работньов багато про що говорив. Але багато чого і замовчав. Що ж, можу розповісти замість нього.

Ті, хто працює в галузі, добре знають трудовий шлях пана В.Работньова. Мене не цікавить його особисте життя, але коли він намагається посісти будь-яку владну посаду - я, як платник податків, маю право знати, що це за особа та які його професійні характеристики.

Про управлінські якості красномовно свідчить усунення його Урядом в 2006 році з колишньої владної посади начальника Держфлотінспекції «за порушення дисципліни». Після виборів до Верховної Ради 2006 року пан Работньов невдовзі опиняється на посаді помічника народного депутата від соціалістичної партії. Неймовірними зусиллями, за допомогою суду, в 2007 році (як раз під час розгону парламенту, підготовки до позачергових виборів та супутньої метушні) йому вдається змінити формулювання причини звільнення на «за згодою сторін». Результат – в 2008 році, за поданням пана Й.Вінського, пан В.Работньов опиняється на посаді заступника міністра транспорту та зв’язку України. У мене питання: що, пан Работньов не може жити без влади? Чому він не шукає своєї реалізації у приватному секторі економіки? Не можу стверджувати, але можу припустити, що нікому в приватному секторі економіки не потрібні його «таланти» та «управлінські якості».

За два роки свого перебування поза владою пан Работньов зробив правильні висновки із досвіду своєї колишньої роботи на владних посадах - треба так влаштуватись у житті, щоби позбутися будь-якого контролю, вимог бюджетної дисципліни, вимог присяги державного службовця. Треба влаштувати такий бізнес, щоб, з одного боку, мати владні повноваження, збирати державні кошти - і в той же час одноосібно ними розпоряджатися без обмежень, які накладаються бюджетною дисципліною.

Саме ця ідея є головною у запропонованому паном Работньовим проекті реформування системи державного управління галуззю (який, до речі, є “таємним” - мені довелося шукати його як секретні матеріали національної безпеки). Проект називається «Стратегія розвитку морських портів на період до 2015 року» та передбачає створення Морської адміністрації.

А тепер, шановні читачі, зверніть будь ласка увагу ось на що. Уряд Ю.Тимошенко працює за Програмою дій Уряду “Український прорив: для людей, а не політиків” (Програму затверджено Постановою КМ N 14 (14-2008-п ) від 16.01.2008).

До речі, у Програмі дій Уряду не йдеться ані про якусь Морську адміністрацію, ані про Стратегію розвитку морських портів.

Завданнями Кабінету Міністрів України є:

підвищення ефективності державного управління галуззю шляхом розмежування функцій державного управління та управління господарською діяльністю.

А також:

розроблення концепції формування транспортної політики, створення на її базі державних цільових програм функціонування, розвитку та реформування авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту.

Цікаво також те, що спочатку, після призначення на посаду Міністра, пан Вінський дійсно говорив про виконання положень Програми дій Уряду. 29 січня 2008 року він підписав наказ №7 “Про створення робочої групи з перегляду проекту Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року”. В преамбулі наказу чітко встановлюється: – “З метою приведення проекту Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року у відповідність до проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Український прорив: для людей, а не політиків”.

Але потім пан Вінський чомусь припинив згадувати про концепцію транспортної політики, а замість цього почав розповідати про розвиток морських портів. Що трапилось, шановні державні службовці? В Мінтрансі Програма дій Уряду вже не є керівництвом до дії? Цікаво, що Стратегія “розвитку” морських портів з’являється на сцені лише після призначення пана Работньова на посаду заступника міністра і рлерчаснодиректора Укрморрічфлоту. Тобто, виявляється, що це – ідея пана Работньова. Схоже, підлеглий намагається втілити свою ідею за допомогою лоховатого керівника.

Але повернемось до засідання РНБОУ, проект рішення якого готував пан В.Работньов. У проекті рішення РНБОУ, яке, за словами Р.Богатирьової, схвалене - йде мова про що завгодно, тільки не про виконання положень Програми дій Уряду.

В урядовій програмі йдеться про розробку проекту закону «Про морську політику України», а в рішенні РНБОУ – про розробку «Морської доктрини України». В урядовій програмі говорять про розробку проектів законів «Про морські порти», «Про внутрішній водний транспорт», а в рішенні РНБОУ - про розробку проекту закону «Про морську галузь України». В урядовій програмі - про розробку концепції формування транспортної політики, створення на її базі державних цільових програм функціонування, розвитку та реформування морського і річкового транспорту, а в рішенні РНБОУ - про розробку Положення про державну систему управління безпекою судноплавства.

Зараз на затвердженні Уряду знаходиться прихована від експертів та громадськості «Стратегія розвитку морських портів України на період до 2015 року», розробка якої не передбачена Програмою дій Уряду.

Що діється, громадяни? Навіщо ухвалювалась та широко пропагувалась Програма дій Уряду, якщо нікому вона більш не потрібна? Навіщо законодавство України передбачає оприлюднення концепцій реформування галузі, якщо ніхто не зважає на цю вимогу? До чого нам всі нормативні акти України, якщо на засіданні РНБОУ одна особа солодкою піснею сирени так зачаровує поважних членів РНБОУ, що вони одноголосно схвалюють усе, запропоноване цією особою?

Ось ставлю собі питання й не можу знайти на нього відповідь: - «Чому відомий та досвідчений політик Йосип Вінський тримає біля себе та дослухається до порад відомого пройдисвіта Володимира Работньова?» Чим таким В.Работньов утримує пана Вінського на гачку? Може, розповідями про міжнародні зобов’язання України - адже це його коронна фішка впродовж вже багатьох років. Звісно, у політиків є слабкості - деякі з них бажають виглядати цивілізовано. Звичайно, якщо цінувати закордонних оцінювачів «прогресу демократії» більше, ніж ставлення громадян власної країни до влади – то все зрозуміло. Але, якщо дбати про своє політичне майбутнє, то допомагати В.Работньову втілювати його ідеї з приводу чергового дерибану – це наражатися на справедливу, законну критику, ставити під загрозу свій політичний рейтинг.

Підведу підсумок.

Панове державні службовці, не треба самодіяльності! Дійте за оголошеною вами програмою! Надайте народу на ознайомлення Концепцію формування транспортної політики!

Сергій Горчаков,
морській експерт, віце-президент Колегії юристів морського права

малюнок звідси

Обговорити статтю на Форумі »»