Про тести - 2
“...А ты можешь умереть счастливым…
— Как?
— Искать, учиться, а потом творить... И пока ты будешь учиться, тебя не будут покидать муки исканий, страдание неудовлетворенности и стыд бессилия твоего. Истина, как человек, рождается в боли, страшном усилии всего нашего бренного тела и высоком воспарении души. А скрипка подобна человеку… Скрипки не делают. Делают бочки и скамейки. А скрипки, как хлеб, виноград и детей, рождают и взращивают. Не сеют хлеб в январе, не мнут виноград в мае, и человек должен созреть, чтобы родить себе подобных...”
Брати Вайнери, “візит до Мінотавра”
Безумовно, “блатні” не здадуться без бою. Буквально кожне не по праву зайняте місце у них доведеться вишкрябувати кігтями та зубами. Але іншого шляху, при всьому багатстві вибору – просто немає...
І запроваждення тестів на цьому шляху – лише перший крок на шляху довжиною у десять тисяч лю :) Бо зараз тести здають вже майже сформовані особистості, яких “лікувати” в більшості випадків занадто пізно – як в освітньому, так і в суто людському плані.
Оскільки мене вже звинуватили в занадтій “особистісності” першої частини статті, то і надалі я братиму приклади з власного життя та з юриспруденції ;)
Коли мене питають, що треба зробити, аби покращити якість правосуддя в країні, я пояснюю, що в цій країні покращувати треба все відразу, і найлогічніше та найєфективніше, що слід робити - починати проводити профорієнтацію та відбір “юридично (та по всякому іншому) налаштованих” дітлахів ще з дитсадка ;) Що стосується юристів, то психологи стверджують: лише 5% людської популяції має вроджену схильність до абстрактного мислення (а лише такі люди в принципі здатні стати юристами), причому ця цифра є стабільною як для дикунів з племені мумба-юмба, так і для “отприсків” багатих та знаменитих родин. Так_захотіла_природа, і змінити це – неможливо. Але далеко не всі з цих 5 відсотків мають схильність до юриспруденції – багато “абстракціоністів” надає перевагу математиці, наприклад. Тобто, теоретично вони здатні зрозуміти сутність юридичних конструкцій, але не займатимуться цим, бо... це їм просто нецікаво. Так само, як я, наприклад, розумію фізику, але... право цікавіше, і все тут! :)
Все вищевказане вірно для будь-якої галузі людських знань, будь-якого виду діяльності. Тренери спортивних секцій невтомно ходять по дитсадках та школах, відшукуючи дітлахів, які здаються їм перспективними. При цьому тренер з фігурного катання не зверне жодної уваги на потенційного хокеїста, і навпаки - хоча обидва перш за все навчатимуть своїх вихованців кататись на ковзанах. Бувають випадки, коли тренери, незважаючи на прекрасно “намьотане” око, помилково визнають якусь дитину “безперспективною” для свого виду спорту, але зазвичай, якщо дитина проявляє впертість та наполегливість – дають шанс. Брати когось “по блату” в спортивну секцію особливого сенсу не має, тому що “блатний” бігун просто посяде останнє місце, а ось “блатний” боксер може ще й стати інвалідом.
То чому такий самий підхід не застосовувати і в науках? Навіщо зганяти бідолашних дітей в уніфіковані класи та компостувати їх мозок 12 років речами, які їм а) нецікаві; б) ніколи в житті не знадобляться? Ніхто ж не змушує штангістів займатись бальними танцями інакше, як по приколу, і ніхто не змушує дівчаток з секції художньої гімнастики всерйоз виходити на татамі. Українські ж діти не знають ніякої альтернативи, крім “загальнообов'язкової програми”. І їхнє щастя, якщо батьки приділяють їм хоч якусь увагу та розвивають додатково їхні природні здібності. А в наш час це трапляється дуже рідко, бо батькам, затурканим зароблянням грошей, просто не вистачає часу.
То звідки візьмуться “якісні” абітурієнти, студенти, випускники?! Звідки потім візьмуться справжні професіонали усіх галузей в масовій кількості, а не одиничні “генії всупереч усьому”? Правильно, нізвідки...
Безумовно, найгірше становище – в тих дисциплінах, галузях та сферах діяльності, де профнепридатність особи не написана у неї на лобі великими літерами. Навіть зараз нікому й на думку не спадає пхати “по блату” свою тупеньку “кровіночку” на хімічний факультет чи у програмісти, тому що бідолашна дитинка все одно не зможе там вчитись, а навіть “купивши” диплом – не зможе працювати за фахом. А на юрфак – будь-ласка! Тому що тупість та непрофесійність юриста помітні лише тоді, коли він відкриває рота, і то, в більшості випадків – лише іншим юристам. А якщо таке тупе створіння просто_сидить в Верховному Суді України і просто_підписує написані для нього толковими юристами судові рішення, ніхто і ніколи цього не помітить!
Уявімо, що якийсь Фіма Звягільський (на місце Фіми я могла б написати 99% українських парламентаріїв усіх скликань) “по блату” поїхав у складі збірної України на Олімпійські Ігри стрибати з жердиною. Очевидно, що така ситуація є апріорі абсурдної. Однак той самий Фіма у ролі законотворця в українському парламенті чомусь такої реакції не викликає, хоча пише законопроекти анітрохи не краще, ніж стрибає з жердиною. Навіть не кожен толковий, по-справжньому професійний юрист здатен до законотворчості – то що вже казати про наших депутатів?!
Можна інвестувати яку завгодно кількість грошей в реформування судової системи. Але, якщо суттєва частка цих грошей не інвестуватиметься у відбір та навчання дітлахів з максимально раннього віку, на вихлопі – буде нуль, чи показник, максимально наближений до нього. Тому що ні за які гроші не можна за рік “з нуля” зробити виноробною країну з навіть найсприятливішими для виноградарства природніми умовами – просто тому, що це неможливо фізично. Навіть Біл Гейтс за всі свої гроші не може зробити так, аби Вінда не глючила немовля росло зі швидкістю князя Гвідона.
Отже, інвестувати гроші у щось інше, ніж виховання та навчання дітей – можна, але... це не має особливого сенсу. Думаю, це сміливо можна прийняти за аксіому.
Далі постають питання – ЧОМУ САМЕ навчати і ЯК САМЕ? Яких дітлахів навчати юриспруденції чи біології, а яких – робітничим професіям? В якому віці їх “сепарувати”? Як виключити прикрі випадки, коли не просто толкові, а навіть геніальні дітлахи залишаються на помийці життя лише тому, що народилися не в тому місці і не у тих батьків? “Вибери собі справу до душі та вклади в неї душу, і щастя саме тебе відшукає” - я назавжди запам'ятала це гасло, що висіло в актовому залі моєї керченської школи, і безмежно щаслива, що відносно мене воно справдилося. Але – чи багато в Україні таких щасливчиків?!
Який сенс суспільству обговорювати вихідки політиканів та будь-які інші проблеми, якщо за вищезазначені питання ніхто до пуття і не брався, крім нечисленних фанатиків-ентузіастів? Чи не є це таким самим маразмом, як сперечатися про колір даху будинку в той час, коли навіть яму під фундамент ще не викопано?!
Посада Міністра Освіти (саме так, саме з Великої Літери) – повинна вважатись найважливішою, найстратегічнішою в будь-якому пристойному суспільстві, і обіймати її повинні... добре, не буду лаятись – зовсім не ті, хто обіймає її в українському Кабміні раз за разом.
І трагедія полягає в тому, що “дітлахами” і надалі ніхто не займатиметься, крім ентузіастів. Бо це банально не принесе бабла в короткостроковій перспективі.
Але процес все-таки буде йти, хоч і повільно, бо йтиме в “неправильному” напрямку - “зверху вниз”, тобто від вдосконалення тестів для випускників – до напрацювання методик подготовки до тестів, і чим далі – то для все молодших і молодших дітлахів.
Але все одно це значно краще, ніж нічого.
Тетяна Монтян
И в этом направлении можно ориентироваться на опыт других стран, например, Польши.
Там всё это действо называется "Matura", а количество тестов (по выбору) очень разнообразно - от обычной физики или географии до экзотических "языков нац. меньшинств" и "знаний о танцах". К тому же каждый тест составлен в (как минимум) двух версиях (основной и углубленной) и сдающий тест сам выбирает вид теста по данному предмету, исходя из своей подготовки.
Кому интересно посмотреть на польские тесты - линк:
http://maturzysta.wp.pl/index.html
До питання про спеціалізацію в освіті. Цікава модель шкільної освіти, в якій ніякої програми взагалі немає:
http://en.wikipedia.org/wiki/Sudbury_model
Я також підтримую таку точку зору. Але, наскільки я зрозумів, суперечки з її противниками таку тезу точаться лише через полярне розуміння її запроваждення/відхилення: кожного вчать тільки тому, до чого він "має здібності" vs всіх вчать усьому.
Я бачу цю ідею в приблизно такій реалізації: першу і переважну частину шкільного навчання всім дітям дають деякий "обовязковий" базис. Останні 2-3-4 роки навчання є більш спеціалізованим: наприклад, можно виділити групу "фізиків" та групу "ліриків", розподіленя по группам залежить від успішності попереднього навчання та побажань дітей.
Я не вважаю, що предмети чи знання однієї групи абсолютно безглуздо давати іншій групі. Я вважаю, що такі знання недоречно давати їм в такому обсязі та саме в цей час (останні класи школи). Бо практика показує, що "знання" про роботу сили тертя, ненасичені вуглеводні, правило Лопіталя, з одного боку, та, наприклад, творчість деяких письменників - з іншого боку, затримуються у голові не більше ніж на декілька днів (якщо це взагалі можно назвати знаннями).Далеко не кожен професіонал може навчити. Тому що діяльність, та навчання діяльності - все ж таки різні речі.
Далеко не кожен професіонал може навчити. Тому що діяльність, та навчання діяльності - все ж таки різні речі.
********************
Значит, ученик уйдет к другому, который сможет.
Реальный ли это профессионал, который не может ничему научить?
здравый смысл, господа, почаще давайте призывать к себе, а не бесплодные теории :)
Банальный и скучный здравый смысл.
________
кожного вчать тільки тому, до чого він “має здібності” vs всіх вчать усьому.
к сожалению, практика показывает, что человек или может что-либо делать качественно, или не может. Любит-не любит это такое, оно меняется быстро и не поддается проверке.
Причем высока вероятность, что если человеку плохо дается скажем, математика, то и с биологией у него плохо на самом деле (вызубрил и забудет).
________
Тесты IQ рассчитаны на оценку мыслительных способностей, а не уровня знаний (эрудированности)/
************
Вот и Википедия тоже говорит, что дебил - это дебил, и оставьте его в покое :) заставлять его учиться - напрасно тратить средства, заработанные другими людьми.
Кстати, дядя Гугл сказал только что, что среднестатистический дебил к 40 годам так социализируется, что его не отличить от обычного человека :)
______
Интеллект
система всех познавательных способностей индивида: ощущения, восприятия, памяти, представления, мышления, воображения. Общая способность к познанию и решению проблем, определяющая успешность любой деятельности и лежащая в основе других способностей
Обратите внимание. Познавательных, а не запоминательных.
Это определение (если оно конечно корректное на 100%) - это приговор :) странно, что американские борцуны за права человека еще допускают существование подобной неполиткорректной трактовки :)
*********
определяющая успешность любой деятельности
**************
ЛЮБОЙ.
вот и подтверждение примеру с математикой и биологией.
Человек, хорошо знающий математику, но забивающий на биологию СПОСОБЕН хорошо знать биологию. Он ленится ее выучить, но в принципе способен.
= обратное выведите сами и примените к проблеме украинского образования :)
и все будет выглядеть совсем по другому.
Ну а это вообще песТня. Гимн уму :)
Согласно Линде Готтфредсон, интеллект — это весьма общая умственная способность, которая включает возможность делать заключения, планировать, решать проблемы, абстрактно мыслить, понимать сложные идеи, быстро обучаться и учится на основании опыта. Это не просто изучение книг, узкие академические знания или навыки проходить тесты. Напротив, по мнению учёного, интеллект отражает более широкую и глубокую способность познавать окружающий мир, понимать суть вещей и соображать, что делать в той или иной ситуации
________
Если, как тут утверждают, человек вообще-то способный, но сложные задачи (= сложная и сжатая проверка знаний, полученных в школе) решить не способен, то как вы докажете, что он вообще к чему-либо способен?
Проверяются-то ведь не знания вовсе. А способности к их получению.
На хрена государству (бизнесу тем более) неинтеллектуальный (=неспособный к решению задач) ученый? рабочий? служащий ?
пусть занимаются вскапыванием огородов.
_________
Еще пример.
В Штатах можно пересдавать некоторые виды тестов. Отдельные можно только до трех раз.
Практика показывает, что, несмотря на то, что испытуемый уже умеет решать тесты и не боится их, свой результат он, как правило, улучшает не сильно. Почему? :)