Ddosтали…
Володимир Бойко // 27 березня 2008
Ddosтали…
Аккурат накануне профессионального праздника украинских чекистов, сайт «ОРД» подвергся мощной ddos-атаке и четыре дня был недоступен. Благодаря поддержке друзей и профессионализму личного состава атака была отбита и победа будет за нами.
«ОРД» за четыре года его существования уничтожить хотели неоднократно. В основном путем запугивания наших администраторов и провайдеров.
Когда сайт базировался в России, Игорь Дрижчаный, бывший тогда председателем СБУ, лично обращался в ФСБ с просьбой уничтожить сайт. И эфэсбэшники таки запугали российских провайдеров и нам пришлось переместиться за океан. Но и туда дотянулась «грозная рука» СБУ. Зампред СБУ Николай Герасименко отправил в ФБР запрос по поводу нашего сайта, предоставив американцам ложную информацию о нашей причастности то ли к отмыванию денег, то ли к международному терроризму. Иначе американцы просто не стали бы с ним связываться. В конечном итоге из этой «задумки» Герасименко так ничего и не вышло. Тогда наступило время ddos-атак.
Мы не знаем, кто именно заказывал эти атаки. То ли озабоченный Герасименко, то ли начальник УВБ СБУ Павленко, то ли «цимбора», а может и сам ВРИО. У каждого из них свои мотивы не очень то нас любить. Но мы ведь не доллар. Как бы то ни было, но опять вспоминается поговорка о том, что «дай дураку стеклянный член, он и его разобьет и руки порежет». Ну, «вырубили» вы нас на четверо суток, кучу денег потратили, перед «капэишниками» засветились, но мы ведь все-равно восстановились. И будем всегда восстанавливаться. А вот к вам теперь возможны серьезные претензии насчет того, почему это «государственные» люди занимаются уничтожением электронных медиа? По чьему приказу и на чьи деньги? Если вы думаете, что это не станет известным – то это зря. Сдадут рано или поздно. Ваши же «хакеры».
Впрочем, все это ерунда. Неприятно другое. В последнее время ddos-атакам подвергаются многие интернет-издания. Долго атаковали «Дурдом» с Татьяной Коробовой, «Инфопорн» с Татьяной Монтян, ряд других сайтов правозащитной ( в лучшем смысле этого слова) или политической направленности. У меня почему-то нет сомнения, что организовывали атаки не предприниматели, а именно чиновники. А это свидетельствует о том, что власть уже давно мечтает о китайском или туркменском варианте Интернета. А если мечтает, то может и попробовать. Глупо, конечно, но кто говорит, что нынешняя власть – умная? Соответственно – нужно ожидать от власти разнообразнейших пакостей, в том числе и освоения нынешними карательными органами компьютерных технологий. По российскому или китайскому образцу. Сооответственно, интернет-сообществу нужно «предохраняться» и бороться с этими цензурными потугами. Как? Как угодно. На самом деле методов не так уж мало.
Станислав Речинский, «ОРД»
Куди подівся Володимир Бойко?
Бойко, дякуючи Богові, нікуди не подівався. Він сидить удома й пише розлоге звернення до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова з викладом того, що трапилося з сайтом ОРД. А трапилося наступне.
25 березня - день працівника СБУ. Тож виконуючий обов’язки Голови СБУ Валентин Наливайченко перелякався, що негідник Бойко може його привітати відповідною статтею - приблизно так, як він 27 грудня 2007 року привітав з днем народження заступника Голови СБУ Герасименка. А поздоровляти є за що.
Атака на ОРД небаченого досі масштабу розпочалася в суботу 22 березня. Зараз керівництво СБУ кинуло колосальні людські й фінансові ресурси на те, щоби знищити ОРД. Окрім того, СБУ-шники намагаються зламати поштові скриньки постійних авторів сайту з тим, щоби проникнути в домашні комп’ютери та знищити вміст жорстких дисків.
Особлива увага з боку СБУ приділена комп’ютеру автора роману “Тринадцятий місяць” тов. Лермонтову (в миру тов. Лермонтов - пенсіонер, полковник СБУ запасу, його справжнє прізвище читачі довідаються найближчими днями), уривки з якого нещодавно друкувалися на ОРД. Річ у тім, що в романі, який описує діяльність 5-го Управління КДБ УРСР в 70-ті роки минулого століття, виведено заступника голови КДБ УРСР Степана Несторовича Муху - людину, що стала легендою ще за життя завдяки своїй феноменальній дурості, тупості та самодурству. Але нюанс полягає в тому, що придурошний Муха (він помер ще в 1993 році) це - тесть Наливайченка. Позаяк відсутність сірої речовини - це фамільна ознака всієї родини Степана Несторовича, дружина Наливайченка влаштувала істерику й домоглася обіцянки в.о. Голови СБУ знищити сайт, де висміяли її папєньку.
Взагалі-то я не маю ніякого відношення до сайту ОРД, редактором якого є Станіслав Речинський. Я - лише один з авторів цього ресурсу, а ОРД - лише одне з видань, яке друкує мої опуси. Я навіть паролей доступу не знаю й не можу самотужки розміщувати свої статті на ОРД - я їх надсилаю на редакційний е-мейл. Але зі Стасом ми друзі, робити безкарно капості друзям я не дозволяю, тож Наливайченко може бути переконаним, що відтепер він став Пегасом моєї Музи.
Передусім я планую поінформувати Верховну Раду про те, чим займається Наливайченко. Бо окрім хакерської атаки, в арсеналі правнуків Дзержинського є такі методи, як прослуховування телефонів журналістів Речинського та Бойка, встановлення спецапаратури в квартирі Речинського, зовнішнє спостереження, спроба вербування технічних працівників сайту з метою дізнатися паролі доступу до сервера і т.д. Думаю, пану Наливайченку таки доведеться публічно все це пояснювати. Бо не так давно він божився, що начебто заборонив своїм підлеглим працювати по мені. Це трапилося після того, як я “попалив” екіпажі зовнішнього спостереження СБУ, що слідкували за мною. Після того, як я пообіцяв оприлюднити методи боротьби СБУ з журналістами, за дорученням Наливайченка мені зателефонував співробітник СБУ і запевнив, що такого більше не буде. Але історія з Георгієм Ґонґадзе в СБУ нікого нічому не навчила й Наливайченко знову взявся за старе. За кілька днів до початку атаки на ОРД СБУ-шники знову стали шантажувати колишніх технічних працівників сайту, вимагаючи паролі доступу до серверу, усіляко погрожували й поновили незаконні оперативно-розшукові заходи щодо журналістів.
Але найцікавіше не це. Як зв’ясувалося, зараз ледь не головне завдання СБУ, окреслене Гарантом - це знищення Інтернет ресурсів з незручною для Банкової тематикою. Це питання навіть обговорювалося на останньому засіданні РНБОУ, СБУ зараз додатково виділяється 1,4 млрд. грн., значна частина з яких піде на фінансування подібних забаганок. Вже відомі прівзища конкретних працівників СБУ, які “валять” ОРД. Це - випускники КПІ, спеціально взяті на роботу в СБУ під подібні “проекти”. Думаю, це тіж самі люди, що “валили” “Інфопорн” і “Дурдом”.
Володимир Бойко, «ОРД»
малюнок звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(5 голосів, середня оцінка: 5 з 5)
Loading ...
http://obkom.net.ua/news/2008-03-27/1250.shtml
27 березня, 2008 о 13:46N_onE:
Тю. А Ви думали, що атаку вимикали? Побачили вранці що працює і “додали пару”. “Борьба броні і снаряда”, ітіть!
27 березня, 2008 о 14:01Пане Володимир! Чи буде розміщений електронний варіант комік-роману про КГБ з сайту ОРД на якомусь іншому, більш доступному ресурсі?
27 березня, 2008 о 14:34Хотілося б закачати повний варіант роману без мороки, й прочитати..
Повний варіант роману “Тринадцяьий місяць” читачам вдасться побачити лише в друкованому вигляді. Сподіювася, це буде скоро. Але з того тижня на одному з популярних Інтернет-ресурсів має розпочатися вміщення уривків з роману тов. Лермонтова. Причому, у більш розширеному варіанті, аніж це було на ОРД.
Я зараз завершую деякі формальності (укладаю в інтересах автора договір з цим ресурсом, обговорюю інші технічні моменти) та коректуру електронної версії. Сьгодні з реактором цього ресурсу ми вирішили, що дамо 40 уривків (на ОРД було 16) - хай Наливайченко вдавиться.
27 березня, 2008 о 14:57Шановний пане Володимир!
27 березня, 2008 о 16:42Дякую за відповідь.
Мені звичайно зрозуміло, що йдеться про авторські права і таке інше, але чи не можна домовиться з автором, враховуючи суспільний резонанс, викласти більш-менш цільний варіант Комік-роману?
Я, наприклад, легко міг скачати такі заборонені в Росії книги як “ФСБ взриваєт Росію” і тому подібне.
Чому ж тоді наші автори так бояться викласти свої твори в тому ж рунеті, якщо не хочуть в нашому?
Чи вся справа в грошах?
Тим більше , що в нас інтернетом користуються замало споживачів щоб була конкуренція Петрівці.
Взагалі я більше натикаюсь на електронні варіанти творів наших авторів в російському інтернеті чим в нашому. Що це за дивна ситуація?
А хотілося б читати більше книг українською( на Петрівку, звикнувши до інтернету. я вже не піду!)…
Безсумнівно, весь текст роману “Тринадцятий місяць” буде обов*язково викладений в Інтернеті. Але лише після того, як роман отримає своє поліграфічне втілення.
Думається, що порівняння цього роману та книжки “ФСБ взриваєт Росію” є не зовсім коректним. У останньому випадку книжка була суто пропагандистським продуктом (я не даю оцінки викладеним у ній фактам, я лише констатую спрямованість видання), який і не планувався до розповсюдження в друкованому варіанті. Роман “Тринадцятий місяць” - це суто художній твір, українська сучасна література. А традиція передбачає, що художня література має все ж таки видаватися типографським способом і розповсюджуватися через книгарні.
Тому вміщення уривків з роману на ОРД носило, скоріше, рекламний характер - щоби привернути увагу майбутніх читачів до скорого виходу в світ цього прекрасного твору.
27 березня, 2008 о 21:252Володимир Бойко:
“Повний варіант роману “Тринадцяьий місяць” читачам вдасться побачити лише в друкованому вигляді.”
Так Вам шашечки или таки ехать?
Если СБУшники боятся этотой инфы - выложите ее в сеть.
А так больше похоже на рекламную шумиху перед запуском книжки.
А про остальное… Страсти какие…
27 березня, 2008 о 22:36Я, конечно же, в ваших информационных технологиях не силен, но даже мне не понятно, как взлом почтового ящика может помочь попасть на домашний компьютер?
Григорий, спасенный обществом спасения на водах:
http://forum.infoporn.org.ua/read.php?6,161,201#msg-201
27 березня, 2008 о 22:54Да, господин Ющенко совсем уже тронулся. Впрочем, ничего другого мною и не ожидалось ещё тогда…
27 березня, 2008 о 23:04Спеціально для Григорія, врятованого на водах пояснюю, що й автора роману, і мене, тобто людину, яка має певне відношення до редактури “Тринадцятого місяця”, абсолютно не цікавить хто й чого боїться. “Тринадцятий місяць” - це художній твір, а не лякалочка. Тож якби не дурість Наливайченка, ніхто б і не знав, що покійний Степан Несторович Муха був його тестем.
27 березня, 2008 о 23:25А сам Наливайченко не був часом агентом КГБ?
28 березня, 2008 о 6:29Якщо навіть Контора й мала якісь контакти з Наливайченком у молоді його роки, ці контакти повинні бути миттєво припинені після близького знайомства Валентина Олександровича з донькою голови КДБ УРСР.
Втім, покійний Степан Несторович був настільки дурною людиною, що цілком міг відібрати підписку про співробітництво й у власного зятя.
28 березня, 2008 о 7:23Без належної люстрації агентури КГБ(КДБ мабуть неправильно, бо ніколи не було такої української служби-це була окупаційна структура) ми ніколи не станемо європейською країною.
28 березня, 2008 о 8:48Як відомо колишніх співробітників КГБ не буває. Всіх їх надійно тримають “за яйця”, починаючи з Януковича і закінчуючи деякими псевдопатріотами.
В принципі в будь якій країні Заходу чи навіть Польщі чи Прибалтики наявність таких одіозних родичів ніколи б не дозволила Наливайченку зайняти такий відповідальний пост.
Його неадекватна поведінка щодо сайту ОРД і навіть при крадіжці гаманця(роздув на всю країну) підтверджує-щось тут не те хлопці й дівчата…
Іноді, з висловів деяких людей, складається враження що лише ось це - і буде щастя…
28 березня, 2008 о 8:59Ага, а в усьому винні кляті журналюги - не могли вже помовчати, яким лохом (спадковим!) є Наливайченко! А що буде, якщо на нього зараз ще й кришталево чесна, несправедливо оббріхана Станік напуститься?
28 березня, 2008 о 9:11А що свої маєтки, отримані від вдячних риганалів, вона вже продала і помирилась з нашим “другими словами” гарантом?
28 березня, 2008 о 11:31За умови радянського режиму зять голови КДБ ніколи й ні за яких обставин не міг би зайняти кабінет тестя. Це виключалося впринципі. Не кажучи вже на безліч інших заборон.
Наприклад, в КДБ ніколи не брали на службу агентуру (єдиний виняток - Гріша Омельченко, але, строго кажучи, він прийшов служити вже не в КДБ, а в СБУ). Це зрозуміло - психологія агента принципово відрізняється від психології людини, яка вербує. В КДБ були потрібні ті, хто вербує. Взяти на службу колишнього агента - то наражатися на ризик, що його перевербують.
Чи інший приклад: співробітник КДБ не міг одружитися на співробітниці торгівлі чи міліції. Такий шлюб був беззастережною підставою для звільнення з Контори.
Річ у тім, що КДБ був інструментом. І не більш того. Партійному керівництву було потрібне високофахове знаряддя для проведення своєї політики, і Комітет у цілому відповідав покладеним на нього завданням - туди набирали дійсно спеціалістів, корупційні прояви (за винятокм, хіба, Першого головного управління) присікалися на корню тощо.
Тож не треба демонізувати інструмент. Насправді, небезпеку для українського суспільства становлять не колишні співроібтники КДБ, а їхня колишня агентура.
28 березня, 2008 о 11:42Щодо Станнік. Вона ніколи ніяких маєтків від регіоналів не отрумавала й ні в якій корупції на посаді судді КС помічена не була. Сюзі нажила свої статки на посаді міністра юстиції - варто пригадати лише легендарний “Укрспецюст” чи торгівлю нотаріальними бланками. А всі заяви Наливайченка про корупціонерку Станнік писалися в Секретаріаті Президента й лише з метою недопустити голосування в КС щодо конституційності указу про розпуск ВР.
До речі, вчора народні депутати від НУНСу запевняли мене, що Сюзі вже подруга Балоги й ухвала адміністративної “вишки” освячувалася Секретаріатом. Цю інформацію буде неважко перевірити - якщо Сюзі подасть позов до Наливайченка про захист честі та гідності, значить, вона не продалася Балозі. Якщо не подасть - значить хлопці й дівчата про все домовилися.
До речі, народний депутат від ПР Бонидк, якого Наливайченко також абсолютно бездоказово публічно звинувачував у корупції, зараз судиться з СБУ. Бо ніякої постанови про притягнення Бондика до відповідальності за корупційне правопорушення Наливайченко продемонструвати так і не зміг - він лише тупо озвучував чужі тексти.
Для всіляких зомб спеціально уточнюю: я веду мову не про законослухняність Станнік чи Бондика, а про розумовий рівень Наливайченка, який опустив Службу до участі в примітивних провокаціях.
28 березня, 2008 о 11:532 Хм??: Як завжди, ви потрапили пальцем в жо…, ой, вибачте - в небо
28 березня, 2008 о 13:23Скажите мне пожалуйста, а чем вообще, кроме контрразведки должна заниматься СБУ? Занимается ли она, скажем внешней разведкой или нет? Если да, то какие удачные операции она провела?
28 березня, 2008 о 13:56Розвідка в Україні відокремлена від СБУ.
Чим має займатися СБУ не знає ніхто. Начебто - захистом державних таємниць та контррозвідувальною діяльністю. Але найголовніша таємниця - це, насправді, відсутність будь яких таємниць. Я, наприклад, навіть не уявляю, що є в державі такого секретного, чого б не можна було довідатися максимум за 100 доларів.
З контррозвідкою ще простіше, оскільки майже всі високопосадовці в Україні пов*язані з тією чи іншою закордонною спецлужбою.
Тому СБУ зосередила свої зусилля на організації контрабандних потоків (перш за все - через митні пости в Закарпатті та Одесьі порти). Керує цей напрямок заступник голови СБУ Тіберій Дурдинець. А ще - в пограбуванні підприємств, проведенні позасудових конфіскацій і продажу начебто конфіскованого майна через фіктивні фірми. Визнаний фахівець у цій галузі - заступник голови СУБ Микола Герасименко.
Третій напрямок - незаконне прослуховування телефонів громадян на замовлення приватних охоронних структур, окремих чиновників і бізнес-партнерів самих працівників СБУ.
Здається, все.
28 березня, 2008 о 14:33пусть Татьяна Коробова крупными шагами идет нахрен - мы помним ее “статьи”
28 березня, 2008 о 16:152 Иркмаан: Сонечго, а Коробова тут до чого? Вона що - придбала собі сарафанчєг, як у мене?
28 березня, 2008 о 16:28Пане Володимир! Щодо взяття колишнього агента КГБ на службу, то тут, повірте. Ви помиляєтесь!
28 березня, 2008 о 17:29Часто практикувалась так звана вербовка на “патріотичних началах”
осіб, що цікавили КГБ( працювали на певних підприємствах, входили в коло української інтелігенції, мали зв”язки серед іноземців і таке інше) , особливо по рекомендаціям партійних чи комсомольських органів.
Так от ці люди лтримували конкретні завдання по розробці тих чи інших об”єктів оперативної зацікавленості КГБ, часто роками сєксотили на платній основі і , в багатьох випадках, потім атестувались як офіцери.
Тут Ви певно спутали з міліцією. Там в силу певної специфіки( агентура вербується серед кримінального елементу, злочинців) дійсно майже не практикується прийняття агентів на посади оперативних працівників, хоча є й винятки.
Щодо Сюзі , то вона, безперечно, заслуговує на окрему тему: хто б їй що не давав, але факт залишається фактом-маєтки були!
І це комусь ще добре “ікнкться” на майбутніх президентських виборах.
Для Тані Мунтян-якщо будете далі так
28 березня, 2008 о 17:44полюбляти жо…, свою чи чиюсь. то вона в Вас справді виросте завбільшки з Натахіну(вітренки), а може в цьому і є Ваша глибинна суть…
Хто знає…
Шановний Хм??
Про Сюзі та її маєстат я можу розповідати годинами. Але вина її полягала не в тому, що вона награбастала на посаді міністра (у порівнянні з тим же Луценко Сюзі - то є Матір Тереза), а в тому, що відмовилася, на відміну від інших суддів КС, брати 1,5 млн. баксів за винесення рішення про конституційність указу Ющенка. За це її й чмирили, а зовсім не за злодійкувату натуру, яка в Сюзі нічим не гірша від натури Тимошенко, Януковича, Ющенка, Луценка, Балоги й т.д. Відчуйте різницю.
Що стосується кадрової політики КДБ, то тут є безліч нюансів. “Добровільні помічники” були різними - не тільки агенти в звичайному розумінні цього слова. І вербувалися вони, як завше, саме з “патріотичних міркувань”. Та й гроші платилися агентурі по лінії 9-ї статті не такі вже великі - найактивніші могли отримати 50 рублів на місяць чи щось такого порядку.
Щодо можливості прийняття агента на дійсну службу - сперечатися з Вами не буду, але мені такі випадкі невідомі й я про таке ніколи не чув. Звісно, це не означає, що такого не могло бути. У принципі, я цілком уявляю можливість прийняття агента на службу в 9-те Управління, наприклад - чистити черевики партійним керманичам. За певних обставин - у ПГУ (там була своя специфіка). Але в контрозвідці, військовій контррозвідці чи “п*ятірці”?.. - Сумніваюся.
Взагалі, було б дуже цікаво розсекретити документи КДБ, що регламентували ці питання. Бо це - історія. Тим більше, що СБУ себе спадкоємцем КДБ, начебто, не вважає.
28 березня, 2008 о 18:35Вибачте пане Володимир. але Ви не маєте найменшого уявлення про кошти. що виплачувались агентурі при совку( ваш друг “лєжрмонтов” чомусь це приховує від Вас. хоч і такої і держави як Совок і служби КГБ вже немає).
Суми часом були дуже поважні-можна було купити дві автомашини( за вдало проведену розробку) та й щомісячно платили по тим часам немало! Багато залежало в кого конкретний агент був на зв”язку-в районному чи обласному Управлінні, а чи мав республіканське чи союзне підпорядкування, працював на волі чи в камері.
А як Ви думаєте чому ж так сильне було КГБ? Ідея ідеєю, але самими цінними завжди були агенти, що працювали , так би мовити “по покликанню” і стучать було їх покликанням як і отримувати за це гроші.
А щодо “Сюзі” то тут Ви може й маєте рацію-брали всі, але наслідила найбільше вона, а щодо інших , то “не пійманий -не злодій”
За януковичів тут і згадувать недоречно-це українська ганьба-зек що дослужився до прем”єр-міністра.
28 березня, 2008 о 19:58Уявляєте собі почуття офіцерів-правоохоронців перед якими він патякав про високі ідеали?
Шановний Хм??
По-перше, запевняю Вас, що питання діяльності Комітету ми з тов. Лермонтовим не обговорюємо. Тим більше, пов*язані з агентурною роботою. Нам є про що поговорити.
Що стосується розмірів витрат по 9-й статті, то я маю про те певне уявлення, хоча щодо мене особисто ніколи не було навіть вербовочного підходу. Але я трохи
обізнаний з матеріалами кримінальних справ, що порушувалися проти працівників КДБ за привласнення коштів, призначених для виплати агентурі.
Була така ситуація й в Управлінні КДБ по Києву та Київській області, якщо пам*ятаєте. Я не стану нагадувати прізвища засуджених, наприклад, Г-ля (сподіваюся Ви ті прізвища знаєте), але зазначу, що після цієї історії в Управлінні не було жодної “кукушки” - тов. Л-кий просто відмовився торкатися грошей, що йшли на агентуру.
Очевидним є також і те, що “гонорари” агентів були різними. Урешті-решт, не можна порівнювати умови роботи активістів Спілки письменників та агентів, що здійснювали внутрішньокамерну розробку.
Але я, оперуючи цифрами, орієнтувався на загальну ситуацію в п*ятому Управлінні, яке в народній свідомості найбільше асоціюється з абревіатурою КДБ.
28 березня, 2008 о 22:112 Хм??: Це ви полюбляєте ж… - тобто, втрапляти в неї пальцем. А розмір моєї ж… хай хвилює мого чоловіка, а не такого прищавого дрочера, як ви
28 березня, 2008 о 22:332 Володимир Бойко: Мій чоловік саджав гебню пачками саме за привласнення бабла, виділеного на агентуру
28 березня, 2008 о 22:34Таня, Ви що “озабочєна”? Чому?
28 березня, 2008 о 22:58Невже наслухались байок про засуджених КГБешників із 5-го Управління і про щось негарне подумали?
Не вірте в дурниці!
Пане Володимир!
28 березня, 2008 о 23:05Гроші виділялись і витрачались до копійки, незалежно від бажання якогось опера чи начальства.
За невитрачені кошти били ненабагато менше ніж за вкрадені,
може тому й були випадки крадіжок з цієї статті.
Це якраз той варіант , коли така “економія” розглядалась як серйозний провал в оперативній роботі-це значило, що оперативний працівник не має за що платити агентурі, а значить не відповідає займаній посаді.
До речі щось подібне було, зараз це смішно прозвучить, і в народному господарстві, наприклад були випадки. коли водії щоб виконати план по кілометражу і отримати премію зливали бензин чи соляру тонами.
На моїй пам”яті було кілька таких зафіксованих випадків.
Невже Ви думаєте, що я не знаю всіх цих нюансів планового господарства? Чи не обізнаний з подробицями звільнення з того ж Управління КДБ по Києву начальника відділення 5-го Управління, який, щоправда, згодом став Головою СБУ? Цей начальник якраз і займався поліпшенням планових показників - “вербував” фіктивну агентуру, сам писав агентурні повідомлення, реєстрував, пішивав, включав у звіт. За що й поїхав старшим опером у тьмутаракань.
Але ж мова була не про це. Ви написали вище, що я не знаю деяких подробиць агентурної роботи в КДБ. Я відповів, що знаю. Сподіваюся, Ви переконалися, що я такий дуркуватий тільки на перший погляд. Але перше враження, запевняю, є оманливим.
До речі, Тетянин чоловік дійсно виносив вироки відносно працівників СБУ. Але це було не в Києві, а на Далекому Сході. І йшлося не про 5-те управління, а про 3-тє, наскільки я пам*ятаю ту справу.
28 березня, 2008 о 23:40написав “начальник відділення 5-го Управління”, а треба було: “начальник відділення 5-го відділу”. Управління було в центральному апараті.
То від втоми за тиждень.
28 березня, 2008 о 23:42Насчет агентуры. Нужно различать добровольных помощников и платных агентов. Последних в контору не брали. Первые шли в помощники с прицелом если не на службу в КГБ, то в надежде на его покровительство. ВКР ( военная контрразведка) как правило пополнялась за счет армейских офицеров (иногда солдат), стучавших особисту. Насчет ментов совсем не правильно. Многие криминальные элементы 90-х годов одновременно числились офицерами УБОП. Типа под прикрытием. Точно также многие бандиты имели ксивы офицеров ГУР МО.
29 березня, 2008 о 2:21Стас, це Ви про Москву чи про Київ розказуєте, що “многіє офіцери були кримінальними елементами під прикриттям”?
29 березня, 2008 о 7:24Я більше знаю про Київ.
Так от , дійсно проводились оперративні комбінації з використанням офіцерів міліції чи СБУ
, які засилались в кримінальне середовище, банки чи інші комерційні структури для викриття конкретних злочинців чи розкриття тяжких злочинів.
Були й разові акції. Але це не значить, що кримінальний авторитет був одночасно, як Ви пишете офіцером УБОЗ. Згідно всіх наказів і інструкцій агент під прикриттям не має права брати безпосередньої участі в тяжких злочинах, ба , навіть більше при наміру скоєння вбивства, наприклад, фігурантами зобов”язаний терміново повідомити своїх зв”язкових і негайно вийти з розробки. На цей випадок , звичайно. передбачена відповідна легенда.
Чому Ви так впевнені, що “платних” в контору не брали?…
Дивлячись якої кваліфікації вони були. Тут мова не йде про тих , що все життя пролежав на нарах, а про кваліфікованих в своїй області спеціалістів, наприклад, в в галузі східних мов чи знавців ікон, картин,монет, тощо..
Пане Володимир! Так в цього товариша, про якого Ви пишете, пропадає талант письменника-фантаста чи автора детективів. Цікаво звідки він все-таки черпав інформацію? Був же в нього якийсь круг , що поставляв матеріал для видуманих історій…
29 березня, 2008 о 7:28Да, стас, забув написати, що , звичайно так звані “оборотні в погонах” були, є й будуть у всіх спецслужбах.
29 березня, 2008 о 7:32Може Ви їх мали на увазі коли написали, що офіцери були одночасно злодійськими авторитетами.
Чи може деякі злодійські структури доросли вже до засилки своїх людей в спецслужби?
2 Володимир Бойко: Мій стомлений котику, ляж вже нарешті та виспись, бажано - сам
Бо ти остаточно дахом поїдеш 
А в Києві він засудив чуваків з 5-го управління саме за привласнення агентурного бабла - Г-ля, Н-ка та Л-го 
29 березня, 2008 о 8:33===До речі, Тетянин чоловік дійсно виносив вироки відносно працівників СБУ. Але це було не в Києві, а на Далекому Сході. І йшлося не про 5-те управління, а про 3-тє, наскільки я пам*ятаю ту справу.===
Яке СБУ на Далекому Сході? Я щойно запитала Василенка - каже, що на Далекому Сході він засудив лише одного полковника КДБ, і те - за згвалтування
Шановний Хм??
Я не знаю, які таланти пропадали в працівника КДБ, що займався безбожною фальсифікацією справ оперативної розробки, але за його вигаданими матеріалами порушувалися кримінальні справи й засуджувалися невинуваті люди. Наприкінці 80-х років за скаргою одного з засуджених дисидентів, Ф. Ан-ка, керівництвом КДБ УРСР була проведена перевірка, внаслідок якої з*ясувалося, що, дійсно, Ан-ко був притягнутий до кримінальної відповідальності внаслідок сфальсифікованих оперативних матеріалів. Працівник КДБ, який займався подібними речами, був звільнений. Але, здається, навіть не в запас, а в резерв. Через пару років, як тільки Україна набула незалежності, він поновився, як жертва попереднього режиму, і зробив феєричну кар*єру. Талант, одним словом.
Що ж стосується Вашої дискусії зі Стасом і Вашої фрази «Але це не значить, що кримінальний авторитет був одночасно, як Ви пишете офіцером УБОЗ. Згідно всіх наказів і інструкцій агент під прикриттям не має права брати безпосередньої участі в тяжких злочинах, ба , навіть більше при наміру скоєння вбивства, наприклад, фігурантами зобов”язаний терміново повідомити своїх зв”язкових і негайно вийти з розробки», то зазначу, що так ПОВИННО було бути. Але було, насправді, по-інакшому. Оскільки нелегалів у банди засилали не з метою боротьби з організованою злочинністю, а з тим, щоби поставити кримінальний бізнес на службу керівництву МВС та його структурних підрозділів. До того ж для повної достовірності й бездоганного легендування, штат нелегалів також комплектували з числа кримінальних елементів. Це й призвело урешті-решт, до того, що агентура чи навіть ОДР кримінальної розвідки очолили практично всі крупні злочинні угруповання. Ті ж, які очолювати не вдалося, просто поперестріляли (пригадайте, куди ділися «башмаки» в Криму, те ж саме було по всій Україні, включно з Києвом). Але то тема, що занадто виходить за межі коментарів до конкретної статті.
Ще раз перечитав попередні пости й посміявся сам з себе. Бо написав: «Тетянин чоловік дійсно виносив вироки відносно працівників СБУ. Але це було не в Києві, а на Далекому Сході». Звісно ж, не СБУ, а КДБ – ось що значить писати пізно вночі. У ті часи Юрій Олександрович, пам*ятається, служив військовим суддею на Тихоокеанському флоті.
29 березня, 2008 о 9:22Точно, Тетянко, ти права, як завжди. Про СБУ я й сам помітив.
Щодо справи Г-ля Н-ка й Л-цького, вирок, дійсно, виносив Юрій Олександрович - я в курсі. Шкодую лише, що по тій справі не пішов ще один діяч - той самий, який фальсифікував справи оперативної розробки. Але доказів того, що гроші, начебто виплачені неіснуючим агентам, він привласнював, здобуто не було.
Але справа давня і її вже, мабуть, не варто обговорювати.
29 березня, 2008 о 9:29Не розумію для чого липувати агентів, коли їх і так було достатньо.
Тим більше вербовка це був довгий процес-дуже багато папірців, контрольних зустрічей і іншої мороки( але може пани начальники в Центрі порушували встановлений порядок)??
Чи це елементарна жадібність і тупість?
Кравченка Юрія знав особисто і сумніваюсь, щоб він засилав в кримські банди нелегалів. що зробити на вбивствах капітали.
29 березня, 2008 о 12:46Навпаки , тоді організована злочинність була жорстокими методами придушена.(Оборотнів в погонах знову ж таки до уваги не беру по типу білоконя чи менш одіозних фігур)
ХМ, а вот представьте себе такую историю: некто из иностранного для Украины государства регулярно почитывал копии личных и оперативных дел людей, которые были на связи с НМ ГНАУ, милицией и СБУ. Причём без ведома как этих людей, так и их кураторов.
Подчёркиваю: РЕГУЛЯРНО.
Как Вы думаете в нормальной системе такое вообще возможно?
Как Вы думаете: есть в этих копиях любопытная информация? Например, проливающая свет на то, кто именно, какую именно информацию и о чём давал по “делу славян”?
И как Вы думаете: можно ли на основании такой информации делать выводы о методах работы указанных спецслужб и качестве результатов их деятельности?
30 березня, 2008 о 11:39Цікаво! А якщо трохи конкретніше…
30 березня, 2008 о 14:48ХМ, а Вы уверены, что Марк болдырев не умеет хранить тайны об источниках информации? Да ещё такой…
Лично я б ни за что не сдал бы своего источника. А то, что СБУ, НМ ГНАУ и менты такие - ну вот и думайте сами
30 березня, 2008 о 15:45А Ви що, Марк Болдирєв? Я ж йому писав, а не Вам і не просив розкривати якісь його джерела, а просто закінчити свою думку: що він конкретно мав на увазі…
30 березня, 2008 о 16:00А ОРД міх іншим знову дуркує…
30 березня, 2008 о 16:53Форум чомусь не відкривається..
Шановний Хм??
Відносно форуму ОРД: спробуйте зайти на сайт без http://www. Тобто за адресою http://ord-ua.com. Можливо, це допоможе. Річ у тім, що зараз атака на ОРД не припиняється, тому технічний персонал відсікає підозрілі ІР-адреси. Можливо, Ви опинилися в цьому списку. Я - точно опинився й також не міг два дні зайти на форум.
Що стосуєтся Вашого попереднього запитання до мене - щодо чеснот Юрія Кравченка - то, не обговорюючи ці чесноти, завважу, що кримські злочинні угруповання агентурі міліції очолити не вдалося. Тому довелося ті угруповання просто розстріляти.
30 березня, 2008 о 17:09А я про що?(Навпаки , тоді організована злочинність була жорстокими методами придушена -Мій попередній пост)
30 березня, 2008 о 18:33Пардон, Хм, а что вас конкретно интересует? В своём последнем комментарии я просто задал несколько вопросиков. Что, собственно, Вы хотите “немного конкретнее” И почему Вы решили, что этот некий читатель копий именно я? Там это написано?
30 березня, 2008 о 19:01Ви написали пост ні про що…Для чого? Це просто стьоб?
30 березня, 2008 о 21:39А это для психоанализа, ХМ. И заодно относительно того - чего стоит вся секретность СБУ, НМ ГНАУ и милиции вместе взятая. Тем более, что мною написана правда. Вот только 100 долларов США, или как иные выражаются БАКСОВ за эти копии никто никому не платил. И не заплатит, потому что есть достаточно честных людей, которые и так помогут с поганью разбираться. В том числе и с той, которая в СБУ, НМ ГНАУ и милиции.
И,поверьте: им есть что секретить.
30 березня, 2008 о 22:43Вірю і знаю. А от передавати особові справи агентури іноземним громадянам для перегляду це вже занадто.Такі дії містять склад злочину,що передбачає суворе покарання і цим якраз і повинне займатись СБУ.
31 березня, 2008 о 3:25Щодо 100 баксів. Я знав конкретні випадки , коли платились значні суми за копії деяких ОРД чи здачу джерел інформації.
Але здебільшого просто платять оперу чи його начальнику за дії по укриттю злочинів чи інформування зацікавлених осіб, а ознайомлення з справами це вже тонкощі, не всім потрібні….