Податок на нерухомість. ВСІМ УКРАЇНЦЯМ ЧИТАТИ ОБОВ’ЯЗКОВО!!! (Частина друга)
Тетяна Монтян // 26 березня 2008
Податок на нерухомість
Практика свідчить, що спонукати людей ДОБРОВІЛЬНО платити податок на нерухомість можна лише одним способом – створити таку систему, при якій:
а) цей податок дійсно платитимуть ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ, і при цьому КОЖЕН знатиме, скільки податку сплатив його сусід, сусід його сусіда чи взагалі будь-хто інший;
б) (майже) кожна копійчина з зібраних коштів витрачатиметься прозоро та виключно на користь тих, хто його сплатив.
Тому що ПРИМУСОВО збирати цей податок неможливо в принципі, бо тоді його адміністрування коштуватиме значно дорожче, ніж буде зібрано коштів. Тому що платників – занадто багато, а ті, хто цей податок адмініструватимуть, є одночасно і його платниками 
Якщо хоч якась із зазначених умов не дотримується, люди цей податок банально НЕ ПЛАТИТИМУТЬ. Ні за що на світі!!!
Відео “Я на тебе никогда не женюсь”
Головний принцип такої системи – це абсолютна відкритість володіння майном. Тому що володіти нерухомим майном таємно – є абсурдом за визначенням. Тому що відкритість захищає перш за все самих власників – від злочинних посягань рейдерів всіх гатунків. Яка улюблена метода всіх рейдерів? Звичайно ж, зробити фальшивий правовстановчий документ та провести по ньому відчуження майна “добросовісному” набувачу, який заявить законному власнику, зазвичай із застосуванням фізичної сили: “Вас тут нє стояло!”. Доки закінчаться судові розборки (які, при грамотному веденні справи та відповідній “мотивації” суддів, цілком можуть тривати кілька років), об’єктом можна нєвозбранно користуватись без будь-якої компенсації. Якщо, звичайно, до того часу “кинутий” власник не виснажиться і не облишить боротьбу за своє майно, вмиваючись сльозьми.
Ця проста істина ще дуже, дуже довго залишатиметься незрозумілою для основної маси пересічних україніців, що, в свою чергу, повністю унеможливлює впровадження податку на нерухомість. Для подолання цього безглуздого стереотипу потрібна державна роз’яснювальна програма, і пройде багато років, доки вона дасть хоч якісь результати. Зрозуміло, що ніякої подібної державної програми в найближчі …надцять років не буде, тому що у створенні відкритих кадастрів та реєстрів не зацікавлені, по-перше, ті, хто не хоче, аби суспільство достеменно дізналося, скільки саме “ніколи не крали” їхні руки, а по-друге – рейдери, чий “бізнес” побудовано якраз на (псевдо)закритості інформації про власників майна.
В столиці штату Айова Де Мойні я мала можливість безперешкодно ознайомитись з електронним кадастром, відкритим для будь-кого – навіть для мене, іноземної громадянки. Оплачувані муніципалітетом службовці надають будь-яку допомогу тим, хто не відразу здатен розібратись, куди клацати “мишою”. Одночасно зі мною з кадастром ознайомлювалися місцеві підлітки-школярі – це у них був такий урок в школі. Вони могли б, звісно, і не йти для цього в муніципалітет і подивитись на кадастр в інтернеті, але вони прийшли подивитись саме на те, як працюють муніципальні службовці, як вони допомагають тим, хто не дуже розбирається в інтернеті – уявіть собі, в Америці є і такі!
“Мишою” можна клацнути на будь-який шматок землі на карті та обрати потрібний масштаб. На кожний юніт, тобто окрему ділянку землі, що має свій кадастровий номер – випливає віконце, в якому можна знайти про цей юніт повну інформацію. Наприклад, всю “історію” права власності – починаючи з 17… лохматих років, коли цю землю якийсь Джосайя Сміт купив за десять кремнійових рушниць у вождя якогось там племені Вовчого Ікла 
І так далі, аж до останнього правовстановчого документу (є скани всіх без винятку документів), на підставі якого землею володіє нинішній власник. Звичайно, є всі топографічні дані про межі ділянки та вказівка про те, у кого та на підставі чого на зберіганні знаходяться межові знаки. Зазначено, що саме росте та побудовано на цій ділянці, і скільки все це коштує за останньою кадастровою оцінкою. Також зазначається, який встановлено податок на все це майно та на підставі чого його розраховано. Тому що, як я вже згадувала, в Айові дається податкова пільга на 5 років, якщо власник робить будь-які покращення ділянки чи будівель на ній. Під час мого перебування в муніципалітеті туди заходили декілька людей, аби отримати офіційну виписку з кадастру – щось на кшталт нашої “довідки з БТІ” + виписки з реєстру обтяжень та заборон. Видача цих довідок зайняла рівно стільки часу, скільки потрібно було службовцю, аби звірити принесені відвідувачами роздруківки з даними з інтернету, та поставити на ці роздруківки печатку. Зауважу, що цих осіб ніхто не питав, хто вони такі і навіщо їм ті офіційні довідки потрібні! Диво, чи не так?!
А тепер порівняйте цю систему з нашими рідними БТІ, в яких все надзвичайно таємно, але за необтяжливу винагороду можна отримати повну інформацію про власника будь-якого об’єкту нерухомості Сподіваюсь, вже зрозуміло, що на введення податку на нерухомість навіть у віддаленому майбутньому можна не сподіватись, так що його ідейні противники на деякий час сміливо можуть попуститись. Ні, звичайно, у наших депутатів може вистачити розуму ухвалити подібний законопроект, але зібрати з власників хоч якісь гроші навряд чи вдасться. Більше того – я навіть з усіх сил вболіватиму за те, щоб його таки прийняли, ввели в дію та навіть спробували виконувати. Бо ж деяким законотворцям для того, аби переконатись, що яйце – тухле, недостатньо його просто понюхати, вони воліють обов’зково його ще й з’їсти! Можливо, лише спроби втілити цей маразм в життя нарешті викличуть суспільний резонанс та змусять українців всерйоз зацікавитись реєстрами, кадастрами та формалізацією!
Отже, законопроектом пропонується, аби нарахування податку здійснювали органи державної податкової служби за сукупним розміром оподатковуваного майна. Можна собі лише уявити, ЯКИЙ обсяг робіт повинні виконати ці органи, якщо, за статистикою, станом на початок 2004 року тільки житловий фонд України складав приблизно 10 132 800 будинків!!! А в цю цифру ще не включені нежитлові будинки та інші споруди, які пропонується оподаткувати.
Розраховувати цей податок, на думку автора(ів) законопроекту, мають органи державної податкової служби на підставі даних з державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень. Цікаво, чи аналізував хтось поточний стан цього державного реєстру на предмет повноти та аутентичності? Риторичне питання, звісно. Наприклад, точно відомо, що цілий багатоквартирний будинок!!! практично в центрі Києва, на вулиці Жилянській, 49/51 – в БТІ не зареєстрований, і таких “фантомів” по країні – неміряно! Ну, про “штучні” квазінедобуди годі й казати…
Безмежна наївність – законопроект передбачає, аби розрахунок із повідомленням про суму податку, що підлягає сплаті, та платіжні реквізити, надсилався органами державної податкової служби платникам податку за місцем їх проживання (місцем реєстрації) не пізніше 15 березня поточного року. Цікаво, а що робити з тими власниками, які ніде не зареєстровані? “Нєту тєла – нєту дєла?” Я особисто знаю суттєву кількість надзвичайно заможних людей – потенційних платників - які не реєструються лише для того, аби їхні колишні дружини мали труднощі зі стягненням з них аліментів через виконавчі служби. І взагалі, у нас – вільна країна, кліькість незареєстрованих в якій ніхто навіть не підраховував. Які підрахунки, якщо в нашій країні неможливо знайти людину навіть за повними ПІБ, якщо невідомо, в якій обласні вона отримувала паспорт, бо… відсутня централізована база навіть паспортів?!
Цитую законопроект: “Сплата податку здійснюється платниками податку протягом 10 операційних (банківських) днів з моменту отримання розрахунку податку від органу державної податкової служби.” Але – власники зобов’язані своєчасно сплачувати узгоджені суми податкових зобов’язань, а також суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом держаної податкової служби, за винятком сум, що оскаржуються в адміністративному або судовому порядку.
“Ага. Щас.” - сказали наші люди та побігли швиденько в адміністративний суд. Починається розгляд справи, замовляється судово-будівельна експертиза для визначення реальної вартості об’єкта нерухомості… Вже зараз Київське бюро судових експертиз призначає їх проведення на 4 квартал 2008 року чи навіть на 1 квартал 2009 – і це лише по “звичайних” справах! Що ж почнеться у випадку впровадження податку з 1 січня 2009 року?! В країні – катастрофічний брак оцінщиків вже зараз – що з цього приводу думають автори законопроекту?
Далі буде.
Тетяна Монтян
малюнок звідси
Обговорити статтю на Форумі »»
(17 голосів, середня оцінка: 4.76 з 5)
Loading ...
А(censored)єть який рівень бардака.
Згадується 199-затертий рік, коли мій друг-розробник ПЗ, будучи ще студентом, всю ніч вичитував вимоги (requirements, SRS) до одного програмного продукту на предмет внутрішньої цілістності, відсутності протиріч і т.п. Вранці прийшов на іспит по “Основам права” (чи як там відповідний предмет “для всіх” називався у ВУЗах). Питання про Конституцію. Сідає за задню парту, відкриває Конституцію.
Перша думка - “Які криві тут SRS”…
26 березня, 2008 о 11:43Я вже якось про це питав, але, здається, відповіді так і не було: що дасть відкритий реєстр прав на нерухомість, якщо елементарним проплаченим рішенням суду можна віддати рейдерові права на нерухомість, та ще й зобов’язати утримувача найвідкритішого і найпрозорішого реєстру внести туди відповідні зміни? Просто в реєстрі буде відкрита для всіх інформація, що новим власником нерухомості став Рейдер Уркович Бандюченко за рішенням такого-то суду. Як це захистить жертву рейдерської атаки?
26 березня, 2008 о 14:19raw_stick:
Не буду казати про “офіційний” кадастр. Але в правильно спроектованому децентралізованому кадастрі суд може зобов’язати хоч число “пі” стати трьом. Доки попередній власник не змінить дані, ніхто їх змінити не зможе.
26 березня, 2008 о 14:35akhavr
26 березня, 2008 о 15:28рішення судів поширюються на всіх суб’єктів правовідносин на всій території… десь так у нас записано, хіба ні? До того ж, зміни в кадастр навіть у США вносить не “попередній власник”, а службовець Registration Office за наданими йому документами. Цим документом може бути indenture deed - за обопільної згоди на передачу права власності (напр. купівля-продаж чи дарування); але може бути й т. зв. poll deed, коли передача власності відбувається односторонньо, найчастіше - внаслідок примусового продажу за борги за рішенням суду. Тобто якщо клеркові Registration Office приносять документ про передачу права власності, він вносить відповідні зміни, крапка.
raw_stick:
І як те, що щось там написано, допоможе суду змінити значення константи “пі”?
Читайте будь-ласка текст, на який відповідаєте. В США що, децентралізований кадастр?
Для повноти картини можете замінити в моєму попередньому коментарі слова “попередній власник” на “попередній власник або уповноважена ним особа”.
26 березня, 2008 о 16:04Ми говоримо не про константу пі, а про базу даних, яка інформує про права власності на нерухомість. Константа “пі” змінюватися не може; права власності, а отже, і база даних, яка їх відображає, - можуть.
Якщо за рішенням продажного суду право власності перейде до рейдера, то службовець, який веде реєстр, зобов’язаний це у реєстрі відобразити. Мені незрозуміло, як відкритість інформації про те, що право власності перейшло до рейдера за рішенням суду, допоможе з тим рейдером боротися?
Двох останніх Ваших речень я не зрозумів, мабуть, тому, що не знаю, що таке децентралізований кадастр. Поясніть, будь ласка.
26 березня, 2008 о 17:40raw_stick:
Ви мене не розумієте тому, що продовжуєте мислити в юридичному просторі України.
Уявіть собі сховище інформації (скажімо кадастрової) в якому зміст інформації може змінювати лише її власник та уповноважені особи.
Суд своїми приписами змінити інфомацію там не зможе. Зможе тільки власник. В тому випадку, звичайно, і за умови, коли йому встромлять паяльник, але це вже справа того, наскільки власник довіряє правоохоронним органам.
26 березня, 2008 о 17:53А де в світі є таке, щоб інформацію міг змінювати власник??? Це було б безглуздя, бо втрачався б сенс ведення кадастру. Наприклад, продаєш шматок землі, але інформації не змінюєш; потім продаєш її ще раз. Або за своїм бажанням знижуєш вартість своєї нерухомості, щоб платити менший податок. Або ж я чогось не розумію, або ви щось не те кажете. В США, наприклад, підставою для внесення змін до кадастру є об’єктивний факт зміни права власності, підтверджений документами, а не бажання попереднього власника - оскільки, як я вже казав, він може позбутися права власності й супроти свого бажання.
26 березня, 2008 о 18:28raw_stick:
А я не казав що таке є.
Ні.
Якщо робити передачу грошей в одній транзакції зі зміною інформації, то такого відбутися не може.
Значить є і потенційна можливість рейдерства. А наскільки я зрозумів, Ви хочете її виключити.
26 березня, 2008 о 18:47Та ні, я лише хочу зрозуміти, як відкритий і прозорий кадастр - в тому вигляді, як він існує у нормальних країнах, а не якийсь екзотично-гіпотетичний - може захистити від рейдерства та інших махінацій. Виходить, не може?
26 березня, 2008 о 18:54raw_stick:
Він працює рівно настільки, наскільки працює судова система.
Якщо Ви вважаєте що в США вона працює ідеально, то нагадаю Марвіна Хімеєра, купи людей, заарештованих незаконно після 9/11 та сумнозвістні справи по copyright.
26 березня, 2008 о 19:08Автори законопроєктів, думають под шумок доки ніхто ні раздуплився надуримо “пересічних” украінців земллі, нерухомості собі в котрий раз наберемо! а вони нехаій думають шо ми боримся проти бідность в державі, намагаючи заможних сплачувати податки….? А ні величезни уми законотвоРців, ні разьясніють народу шо величезна кількість маіна яка належить нашим “АЛІГАТАРам” не знаходится на обліку. І мАЕмо те що наші “пересічні” украінці надалі і будуть платити податки за “АЛІГАТОРІВ” О такі в Украіні закони! О ТАК І ЖИВЕМО
26 березня, 2008 о 20:42Продолжаю не понимать, почему Татьяна открытому кадастру прав собственности уделяет такое внимание.
26 березня, 2008 о 21:461. Налог на собственность составлял осну бюджета европейских стран в 17-19вв, когда не было вычислительной техники, сетей, единых реестров. Справлялись.
2. Что изменит наличие открытого реестра , если рейдеры действуют вместе с чиновниками и судами? Как наличие такого реестра кого-то защитит?
Я не против чтобы открытый реестр былю Н он не волшебная палочка, вот он есть и налог работаетЮ вот его нет и налог ввести не выйдет.
> В столиці штату Айова Де Мойні я мала можливість безперешкодно ознайомитись з електронним кадастром, відкритим для будь-кого – навіть для мене, іноземної громадянки… Вони могли б, звісно, і не йти для цього в муніципалітет і подивитись на кадастр в інтернеті
Таня, це просто супер! Твоя стаття та її ідеї дуже виграють, якщо там буде лінк на цей самий електронний кадастр, аби можна було “помацати” будь-яку ділянку землі. Просто як зразок для того, що треба зробити у нас. Наведи блск лінк.
26 березня, 2008 о 23:542 Vladimir: Ггг. Захищають, крім реєстру - доступні процедури формалізації фласності, наявність у кожного вланика належних правовстановчих документів та можливість миттєвого отримання аналога “довідки з БТІ”. я розумію, що це важко для розуміння пересічних людей, але роблю все, аби пояснити це на доступному для розуміння будь-кого рівні. Спробую розкрити тему ціх “сісєг” в третій частині
Але така сама фігня є в будь-якому муніципалітеті будь-якої розвинутої країни світу 
27 березня, 2008 о 7:082 Сявка: Уяви собі - зараз не можу знайти, тупіца я нещасна
Ясно, чого я не можу знайти клятий кадастр - він кудись переїхав: http://www.ci.des-moines.ia.us/departments/AC/mofeedbackform.asp
27 березня, 2008 о 7:18Але я продовже пошуки, напишу місцевим
вот тут типо единая система. интересно сделано. достаточно информативно. есть оценка и начисление налогов.
27 березня, 2008 о 9:36сама система в использовании мудреная. но польза перевешивает недостатки.
есть даже история уплаты налогов!
http://beacon.schneidercorp.com/Application.aspx?AppID=9&LayerID=35&PageTypeID=4&PageID=34&Q=791689120&KeyValue=07000260280
Я ж і кажу, що подібні фічі є в будь-якій територіальній громаді будь-якої цивілізованої країни. більше того - наявність такої фічі і є сама по собі доказом цивілізованості країни та її територіальних громад. ось, я ще знайшла айовську “саморахувалку” податку на нерухомість: http://www.desmoinesregister.com/apps/pbcs.dll/article?AID=/20070209/NEWS/70209037
27 березня, 2008 о 9:39akhavr
Я не кажу, що судова система США працює ідеально: в світі нема нічого ідеального. Але найважливіше, що вона працює, тобто кількість “збоїв” є незначною порівняно з кількістю “коректних завершень”. У постсовку ж навпаки: “коректне завершення” є радше винятком.
Але не про це мова. Ви, на мою думку, цілком праві, кажучи, що без нормальної судової системи жоден кадастр не допоможе. А я додам, що ні кадастр, ні судова система не допоможуть без розвиненого громадянського суспільства.
Що буде, коли українці побачать у “відкритому і прозорому” кадастрі результати чергового суддівського бєспрєдєлу? Пообурюються на кухні чи в інтернеті, та й по всьому. Натомість в США такого суддю, навіть якби він не сів до цюпи, згноїла б преса і громадські організації, і йому вже ніколи не довелося б нічого судити.
27 березня, 2008 о 12:07raw_stick:
Ви занадто погано думаєте про українців і занадто добре про громадян США. В якості порівняння погляньте на вибори 2004-го року в Україні і в США
27 березня, 2008 о 14:24В 2004 році стояло питання про остаточний світоглядний і геополітичний вибір України, тобто йшлося про те, будемо ми Європою чи ще одною Білоруссю. Щойно тоді українці (обох переконань) заворушилися.
Земельні ж питання нецікаві ні для більшості наших джинсово-попсових журналістів, ні для громадян - поки їх не викидають з власної квартири чи не почали будувати хмарочос під самими вікнами.
28 березня, 2008 о 13:192 raw_stick: При наявності відкритих кадастрів, з яких КОЖЕН в будь-який час зможе взяти будь-яку ЗАВІРЕНУ виписку - буде абсолютно нерентабельно займатись шахрайствами з нерухомістю. Тобто, це як трахатись посеред в неділю на базарі - теоретично можливо, а на практиці…
28 березня, 2008 о 17:23Тетяно, невже не доводилося стикатися з абсолютно відвертим суддівським бєспрєдєлом, цілком аналогічним до трахання на базарі? Мені брателло багато історій розповідає зі своєї практики, коли він має абсолютно всі докази на користь позивачів, що більше - самі судді підтакують і навіть обурюються нахабством відповідачів, далі йдуть до нарадчої кімнати, а після цього - “в задоволенні відмовити”. Або коли роками маринують в СІЗО людину, на яку нема абсолютно нічого, але яку не можна випустити, бо декому дадуть по шапці за виправдальний вирок. Та ось же справа Кролєга - найсвіжіший доказ.
28 березня, 2008 о 17:58Блін, так я ж кажу - це можливо саме тому, що немає відкритих кадастрів!!! Принцип ВІДКРИТОГО та ПУБЛІЧНОГО ВОЛОДІННЯ МАЙНОМ - не просто найкращий, це, насправді - ЄДИНИЙ дійсно ефективний запобіжник корупції!
28 березня, 2008 о 18:11Ви плутаєте причину з наслідком, їй-бо ;(