Іллюзія третя, або Закритість відкритих систем.
Антон Сухоносенко // 20 березня 2008Попередні ілюзії: Записки иллюзиолога і Иллюзия вторая. Cиница в руке. (О недальновидности бизнеса).
Давно не давала мені спокою одна річ. Доходило до того, що я мучився ночима, не міг заснути, не в змозі розгадати цю таємницю. І що ж мене мучило?
От є в світі всілякі “відкриті” системи - наприклад, безкоштовні семінари, бібліотеки і, зокрема, операційна система linux. Чому ж всі вони такі повільні і - будемо казати прямо - не надто привабливі? Адже багато хто хоче ними скористатись чи навіть їм допомогти.
Відповідь прийшла лише після кількох років користування подібними системами. Суть ось в чому: більшість технічно начебто відкритих систем насправді є системами, наглухо закритими соціально. Про “відкритість” російської системи кадастрів я вже писав. Про “відкритість” бібліотек, де книжок доводиться чекати роками, а потім, наприклад, примітивно ксерокопіювати за драконівськими цінами - годі й говорити. А що стосується власне відкритого програмного забезпечення - то це взагалі закрита, як цеховий орден, організація, або щось на зразок касти давньоєгипетських жерців. Різниця єдина - жерці не вдавали відкритості.
Майже вся документація щодо “відкритого” ПЗ зрозуміла лише обраним. Майже кожне питання, що їх важко оминути початківцю, викликає у “втаємничених” гомеричний регіт. І ось результат - система, яка технічно краща за аналогічні на ринку, через закритість для нетехнічних спеціалістів довго пасла задніх. Про це вже багато сказано. Але лише останнім часом ситуація якісно зміюється.
Нещодавно запустили для користувачів лінукс-систем, який збирає їхні побажання та очікування. Його адреса - brainstorm.ubuntu.com. І хоча сайт був створений під егідою компанії Canonical, творця найуспішнішого linux-проекту - операційної системи ubuntu - вся інформація на ньому доступна, та й стосується не лише ubuntu і, зрештою, не лише лінуксу.
Система проста: людина реєструється і пише на сайт свою ідею. Інші люди - заходять, пишуть свої, або йдуть голосувати за вже наявні ідеї - або “за”, або “проти”. З часом вибудовується досить точна ієрархія очікувань аудиторії.
Чому ця новина могла зацікавити нетехнічних спеціалістів? Бо за перші кілька днів люди запропонували ідеї не тільки на технічні теми. По-перше, з’явилось дуже багато думок про те, як зробити з сайту кращий інструмент: показувати статистику по кожній ідеї чи користувачеві, об’єднувати ідеї, які дублюються, тощо. Автори сайту реагували оперативно, роблячи з кількох сторінок на php потужний інструмент, а з інструменту - середовище інтелектуального спілкування і аналізу.
Є ще одна тенденція. Уважне ставлення до нетехнічних питань призвело до напрацювання дизайнерських і маркетологічних рішень. Професійні дизайнери бачили те, чого ніколи не збагнули б програмісти - недоліки інтерфейсу, загальні неоковирності, місця, де система виглядає “дешево”. Знавці ринку пропонували шляхи боротьби системи з інертністю користувачів і за гідне “місце під сонцем”. Причому одним зі шляхів був альянс, об’єднання зусіль всіх відкритих систем заради досягнення синергетичного ефекту.
Зараз поясню. В інтернеті, в його “павутинній частині”, з настанням епохи “Веб два нуль” популярною стала концепція “меш-апів”. Основна ідея: кожен сайт пропонує легкий доступ до інформації, якою володіє. Інші сайти використовують таку інформацію в своїй роботі і створюють нові послуги на основі вже існуючих даних. Свою інформацію вони теж роблять доступною, і так далі. З багатьох складових виростає єдиний новий веб. Веб-сайти переходять від трансляції до кооперації.
Гарні приклади в абсолютно різних вагових категоріях - картографічні сервіси типу Google- чи Yahoo! Maps з одного боку, і неперевершений Twitter з іншого. І карти, і мікроблоги стали вже “базою” для тисяч корисних штучок, а ті, в свою чергу, для інших.
Але все це були приклади технічної кооперації. Сайти ж на зразок Брейншторму - яскравий приклад кооперації більш високого рівня, коли з ідей і напрацювань в тому числі й далеких від програмування людей виростає якісний і гарний продукт. Вже давно існує Вікіпедія, але тільки зараз її запропонували зробити основною енциклопедією лінукс-систем. Вже давно є сервіси безкоштовної музики, такі як Джамендо і Ласт.Фм, і тільки зараз запропоновано інтегрувати їхню музику в аудіоплеєри ubuntu. ДевіантАрт, сайт-”збіговисько” дизайнерів і художників зі всього світу, тільки зараз може бути запрошений для створення кращого зовнішнього вигляду операційної системи. Зрештою, тільки зараз на базі сайту можуть створити лоббістську групу з отримання відкритих специфікацій від виробників комп’ютерного заліза. І може, просто зараз люди з Брейншторму виробляють свою стратегію руху в цьому напрямку.
Втім, може, і не виробляють. Може, залишать це хлопцям з ubuntu project. Але я нагадаю, що поява аналогічного за побудовою сайту компанії Dell призвела до “перевороту” в світі мобільних комп’ютерів. Компанія прислухалась до порад тисяч своїх користувачів і виконала давню мрію багатьох з тих, хто навіть не чув про цей сайт - започаткувала випуск ноутбуків з передвстановленим лінуксом. Тією самою ubuntu.
Так що ідея “меш-апів” потроху проходить свій шлях з технічого в творчий світ. І, можливо, це - приклад того, як просте “смаління в коментах” перетворюється на інструмент реальної творчості. Отже, і від такої діяльності є користь. Варто лише не стримувати себе, коли захочеться більшого.
Антон Сухоносенко
фото звідси
Обговорити статтю на Форумі »»






(9 голосів, середня оцінка: 3.67 з 5)





Антоне, поясніть.
Ваш допис - це наїзд на лінукс чи реклама убунтівського брейнсторму чи оповідання про принади меш-апів?
Нависловлювати ідей можна тонами. Але хто, як і коли їх буде реалізувати?
20 березня, 2008 о 17:55стаття дуже каламбурна, навіщо не технічним спеціалістам технічна документація і взагалі відкриті системи завжди є відкритими, проте їх завжди будь-якими способами намагються закрити мегакорпорації на кшталт майкрософт яким вони як більмо в оці
20 березня, 2008 о 18:23Стаття ні про що…
20 березня, 2008 о 18:38Ті, хто сказав вам, що той leenjux за щось там “технічно кращій” - зухвало вам набрехали, можете плюнути їм у вічі.
20 березня, 2008 о 18:42Кхм.. Ну я кажу, що для багатьох задач, лінукс технічно кращий.
20 березня, 2008 о 19:17це ж перша твоя стаття українською тут? вітаю!=)
20 березня, 2008 о 19:31КПІ?
21 березня, 2008 о 1:26Ще один трієчник щось нашкрябав …
21 березня, 2008 о 3:302Йоко
Перша. Очевидно, виходить гірше. Он, вже трієчником називають =)
2Всі інші
Очевидно, мені не вдалось змусити шановне товариство зійти з накатаної колії holywars (4 коментаря починаючи з пана mr.petruccio).
Винен. Але я чесно намагався.
Власне, в статті дві основні думки:
1. Ті, хто займається “відкритими системами”, часто робить продукт лише для таких самих спеціалістів, як вони самі. Але зараз цей стан почав мінятись
2. Мінятись він почав таким чином: в середовищі “інтернет-інтелектуалів” з*являються принципи співпраці, які можуть бути використані і “простими” людьми для вирішення не-технічних, а побутових питань.
21 березня, 2008 о 10:51zoreslav:
Неправда. Насамперед ми робимо продукт для себе.
Маячня якась… Розділення на “інтернет-інтелектуалів” та “простих” людей існує лише в Вашій уяві. Якщо Ви вже так хочете провести різницю, то корисніше було б розділити людей, що хочуть розібратися як “воно” працює і ті, яким це байдуже. Рівень знань та навичок, необхідних для входження в першу групу (якщо вже ділити) поступово знижується. Успішної бізнес-моделі для другої групи (якщо вони не підприємства, з якими працюють корпоративні контракти) ще не зроблено.
“Принципи співпраці” завжди були одними і тими ж: “ми даємо результат нашої творчості, ви можете завжди приєднатись до нас”.
Безкоштовну технічну підтримку ніхто не обіцяв.
21 березня, 2008 о 12:21Ти, нажаль, не розумієш значення слова “відкритий”. Від цього вся стаття є маячнею.
Не пиши більше на подібні теми.
21 березня, 2008 о 13:25Автор повторює тезу, що не дивлячись на стрімкий розвиток,
21 березня, 2008 о 19:51Linux(у всіх дистрибуціях) все ще не є ОС для домогосподарок…
Ну так кому що…
Я знаю, що таке “відкритий” в термінології OSS, FSF. Я читав, що про це каже Столлман. Крім того, і на це прошу звернути увагу, я також читав визначення у тлумачному словнику =). Не вважайте інших дурнішими за себе. Адекватної коммунікації між “технічними спеціалістами” і широким загалом поки що немає.
Сидите в своєму суспільстві, і не цікавитесь, як виглядаєте зі сторони. А будь-які намагання показати недоліки системи, що склалась, сприймаєте як “наїзд”.
Ну і коментарі, до речі, чудово підтверджують чергову з тез статті. Те, що названо “відкритим”, насправді - закрита цехова організація. До якої, щоб ви знали, і я деякою мірою належу, і знаю, про що кажу. Бо ж ви поводитесь, як середньовічні цеховики
Ну, вам не цікаво, і це ваше право. Хіба ж ця стаття когось до чогось примушує?
З присутніх тільки дописи akhavr’а можна вважати намаганням зрозуміти, що до чого, за що йому повага. Але прошу зазначити, що всяке розділення існує лише в уяві того, хто розділяє. А “принципи співпраці”, незважаючи на те, що ви цього не бачите, почали змінюватись, і це добре для обох сторін. Про що і стаття.
23 березня, 2008 о 12:45zoreslav:
Йоханий бабай
То чого Ви особисто ведете себе як - як Ви думаєте - вели себе сердньовічні цеховики?
Нічого спільного з закритими цехами не бачу. Ані “квот”, ані “закритих знань”, ані переслідування конкурентів.
Планка умінь, знань та навичок - так, присутня. Але ж вибачте, “в математику немає княжеських доріг”, як казав герр Лейбніц.
А якщо Вам хтось обіцяв що вільне ПЗ буде “простим” або “безкоштовним” - плюньте йому в очі і більше не слухайте. Бо як спеціаліст він ніякий.
Неправда.
Кхм.. Точніше неточність. Як мінімум та спільнота, в якій я приймаю участь, працюю і використовую її результати для створення продуктів на замовлення (ALT Linux) себе так не вебе.
Так що не узагальнюйте.
23 березня, 2008 о 17:53