…Кто-кто в теремочке живет?
Російська народна казка

Одного разу мені сказали, що багато активних, розумних, впевнених і досвідчених людей зараз - поза інтернетом. Але, мовляв, їхнє місце в мережі, і їх потрібно тільки заохотити. Я сприйняв це скептично - як на мене, старші, фінансово незалежні, розумні й активні люди або вже тут, або і не прийдуть. Втім, з’ясувати, де сховався “досвід” суспільства, і які на нас чекають перспективи, було принаймні цікаво. Занурившись у дослідження, я побачив: без людей, старших за 30, на український інтернет чекає перетворення з потужного інструменту на політично-гламурноглянцеве розважальне ніщо.

Але почнемо з передісторії.

Що було?

Для початку розглянемо дослідження GfK Ukraine, дані за 2007 рік - втім, на сьогодні мало що змінилося. “Середній клас в Україні, - сказано там, - не є окремим соціальним класом, не бере активної участі в політичному житті країни, як, наприклад, у країнах Європи. Три чверті представників середнього класу не належать до політичних партій, громадських організацій та рухів”. Тут варто додати, що справжній, заможний середній клас, не бере участі по можливості ні в чому. Їм нецікаво - у них і так все добре. А середній клас, що має статки, порівняні з західними, досягає цього лише завдяки роботі, винахідливості і активності. На політику не залишається часу. То кого з них ми шукаємо?

Я поговорив з кількома людьми, в чиєму оточенні інтернет не надто популярний, хоча самі вони активно використовують мережу. Висновок - люди далеко не завжди ігнорують інет тому, що не знають про його потужність. Часто мережа їм просто непотрібна. Ну дійсно, навіщо людині, яка займається бджолярством, інтернет, якщо прогноз погоди для пасіки можна і по ТБ подивитись? Інші люди вважають інтернет незручним. От мобільний телефон, кажуть - це гарна штука, набрав номер - розмовляєш, можна смс писати, що іще треба? Є навіть молодь, яка користуються мережею виключно для листування, вважаючи, що інформації в інтернеті немає - лише деза. А це вже сигнал.

Здається, можна говорити не про один, а про два різних “середні класи”. Перший, умовно назвемо його “активним”, досяг свого становища завдяки активній позиції і звичці “лізти в усі війни”. Ці люди мають достатньо грошей, щоб задовольнити основні потреби. Вони досліджують, випробовують і винаходять нові підходи, ризикуючи втратити все. Інший середній клас - “незаморочений” - переймається лише справами, що його стосуються, причому робить це так, як йому простіше, не дуже заглядаючи вперед. Надлишок грошей ці люди воліють конвертувати в чергове примноження капіталів. Так от. Одне з питань вищезгаданого дослідження стосувалося цінностей, які складають найбільший інтерес для представників середнього класу. Виявилося, що рівно 69% найбільшою цінністю вважають здоров’я. Трохи менше - 58,8% - цінують матеріально забезпечене життя. А от інтелектуальний розвиток і незалежність у діях цікавить лише 13,7% та 11,3% відсотка відповідно! Причому майже всі, хто потрапляє в останні відсотки - молодь.

Що буде?

Так було торік. Що ж змінилось? “Телекритика” пише про вже цьогорічне дослідження фірми InMind. Соціологи виділили кілька груп користувачів інету, і в одній із них знов виринула “цифра” в 11%. Це число “занурених” в інтернет людей. Вони “мобільні, володіють іноземними мовами, займають активну життєву позицію, найчастіш - представники середнього класу”.

Очевидно, що усі ці люди - молодь. (50% аудиторії Інтернету мають вік від 20 до 34 роки). При цьому найактивніше зростає інша велика група - тих, кому 10-19 років. У порівнянні з 2006 роком, пише “Телекритика“, частка користувачів у цій групі зросла на 14% - 2,5 рази вище темпу приросту аудиторії у цілому.

Так що досвідчених людей в інтернеті - кіт наплакав. І у кожного з них на це свої причини. В інет зараз йде купа молодих і активних, але недосвідчених людей. Що ж вони тут знайдуть, коли майже всі досвідчені люди відвернулись від мережі як такої?

*Проблема в тому, що люди ШУКАЮТЬ щось в інеті, замість того, щоб щось ВІДДАВАТИ.*

На жаль, “активний середній клас” вже не вірить, що досягне чогось через розповсюдження власних ідей. Вони вже намагались це зробити - через ТБ, радіо, газети - і майже безрезультатно. Ось і інтернет ці люди сприймають лише як чергове ЗМІ. Крім того, сам інет зараз розрахований на молодих і ще молодших, отже, він і не приваблює аудиторію старших та активніших людей. Коло замкнулось.

Та й самі варіанти відповідей майже у всіх дослідженнях, навіть американської Pew Center, свідчать: люди не сприймають надавання інформації як окремий різновид діяльності. Вони занадто звикли споживати. Так і наші блоггери, за деякими приємними винятками, пишуть лише свої маленькі литдибри. І, буває, теж хочуть лише отримувати - хоча б той-таки прибуток від реклами.

І якщо ці звички не зміняться, то сегмент 10-19-річних знайде тут лише заангажовану політику, таблоїди, рінґтони і кириличний сектор ЖЖ. (До речі, хто не бачив, ось це)

Ну а вихід очевидний. Треба пропагувати інет поза його межами. При цьому відійти від простого шляху і не розповідати про мережу в манері “огляду сайтів”. Треба рекламувати її справжні можливості.

Антон Сухоносенко

Обговорити статтю на Форумі »»