Сміх і сльози української політики за вівторок

Огляд новин за 11.03.08

Насамперед – трохи смішного і водночас печального. За 2007 рік в Україні на 4,7% зменшилася кількість злочинів. Про це ще місяць тому бадьоро рапортував один із заступників Генпрокурора. Статистика, звісно, річ уперта - але не завжди об'єктивна. Набагато красномовнішими можуть бути самі факти. А вони такі: на минулих вихідних невідомі зловмисники обікрали... тимчасово виконуючого обов'язки голови СБУ Валентина Наливайченка. Пана Наливайченка залишили без гаманця, поки він займався фітнесом у одному з дорогих готелів столиці. І цей факт говорить сам за себе. Бо якщо навіть голова Служби безпеки не може безпечно позайматися фітнесом – що вже там казати про звичайних обивателів.

І усі статистичні дані, якими оперує Генпрокуратура, - яйця виїденого не варті. Ну, а для пана Наливайченка може бути лише одна втіха: у Росії минулого року було ще веселіша історія, коли невідомі зловмисники пограбували Генпрокуратуру... От лише цікаво: чи полетять голови у наших правоохоронних органах, чи, може, минеться?

І знову про газ. Українська делегація не збирається піднімати питання підвищення цін на транзит російського газу територією України на переговорах у Москві. Про це заявив перший віце-прем'єр Олександр Турчинов. За його словами, він очікує, що російська сторона у відповідь на такий благородний жест теж не буде піднімати цін на «блакитне паливо» для України. Цікаво лише - що це, умисна диверсія чи безпросвітна дурість? Бо ж буквально днями Казахстан, Туркменістан та Узбекистан відкрито пообіцяли, що вже з наступного року будуть продавати свій газ за європейськими цінами. Отож, попри все показне благородство пана Турчинова, газ для України таки подорожчає, і то відчутно. Бо «Газпром» - не богадєльня і не благодійна організація, і своєї вигоди не прогавить. На відміну від Турчинова, якому, очевидно, досі здається, що своє крісло він отримав лише для демонстрації вродженої шляхетності та благородства. А національні інтереси? Та бог з ними, бо ж ідеться не про власні гроші пана віце-прем'єра, а про державні...

А в цей же час шеф Турчинова (і партійний, і урядовий) Юлія Тимошенко у Брюсселі обіцяє розпродати українські родовища нафти і газу. За її словами, «кожна потенційно ефективна ділянка або кожне розвідане родовище через видачу ліцензії буде виставлене на аукціон з державними умовами». Тимошенко стверджує, що ефертивність державного управління родовищами вкрай низька. Юлії Володимирівні можна лише поаплодувати. Бо так відверто розписатися у своїй господарській нездарності ще треба вміти. Тобто уряд планує продати «потенційно ефективні» (!) ділянки, бо не має кебети сам ними керувати, я правильно зрозумів? Тоді, перепрошую, на біса нам такий уряд? От, наприклад, у Росії прем'єр не плаче, що, мовляв, держава погано керує газовими чи нафтовими скважинами. Бо уряд – це виконавча влада, і лише він має відповідати за власну нездатність ефективно керувати природніми багатствами держави. Відповідати так, як це прийнято у цивілізованих країнах: не вмієш працювати – йди у відставку. А продати усе – великого розуму не треба.

Володимир Бородай