Про любов

Відомо, що День Святого Валентина - це перш за все свято торгівців "сєрдєчками" та іншим подібним антуражем. Бо людям, у яких з коханням все ОК, це свято не потрібне, а людям, що страждають від нерозподіленого кохання чи взагалі від його відсутності - воно лише роз'ятрює рани на серці...
Незважаючи на те, що мудрість не є ліками від болю серця, та підкоряючись загальній істерії ;), "Інфопорн" публікує традиційний боян про любофф  дивовижні слова "у тему" Джебрана Халіля Джебрана.
Нехай кохання буде в ваших серцях завжди, незважаючи на календарі!

Звідси - mira-mare.org

Коли любов кликатиме вас – йдіть за нею, хоча шляхи її важкі та круті.
Коли її крила обіймуть вас – не вчиняйте їй спротиву, хоча меч, прихований в її крилах, може поранити вас. І коли вона говорить з вами – вірте їй, хоча її голос може зруйнувати ваші мрії, як північний вітер перетворює сади в пустелю.

Тому що любов вдягає корону на вашу голову, але ж вона й розпинає вас на хресті. Бо ж вона не лише для вашого зростання, але й для підрізання гілок, аби надати форми вашому дереву. Адже вона не лише піднімається до найвищого з вас та пестить ніжні гілки, що дрижать на сонці, але й опускається до самих ваших коренів та струшує їх в обіймах з землею.

Як листя обіймають кукурудзяний початок – вона притисне вас до себе.
І, як початок, вона битиме вас, аби зробити вільними від одежин, залишаючи лише зернята. І як чисті зернята початку, вона товктиме вас до білого борошна, і, як борошно, вона вимішуватиме вас, перетворюючи на м'яке тісто. І тільки тоді піддасть вас священному вогневі, аби ви могли стати священним хлібом на священному пиршестві Бога.

Все це зробить з вами любов, щоби ви змогли дізнатись секрети свого серця і в цьому знанні стати частиною самого Серця Життя. Але якщо, злякавшись, ви шукатимете лише спокою в коханні та насолоди ним, тоді краще для вас відразу приховати свою наготу та піти геть з молотильного току любові, піти геть в світ безчасів'я, де ви сміятиметься, але не всім своїм сміхом, та будете плакати, але не всіма своїми сльозьми.

Любов не дає нічого, крім себе самої, і не бере нічого, крім себе самої. Тому любов не володіє нічим, але і нею не можна володіти, бо любові – достатньо лише себе самої.

Коли ви кохаєте, ви не повинні говорити: "Бог знаходиться в моєму серці", а швидше: "Я знаходжусь в серці Бога". І не думайте, що ви зможете направляти любов в її потоці, тому що любов, якщо знайде вас гідним – сама спрямує вас.

У любові є одне бажання – здійснити себе.
Тому, якщо ви кохаєте, нехай у вашого кохання будуть такі бажання:

Розтанути та стати як швидкий струмок, що співає свою мелодію ночі;

Пізнати біль безмірної ніжності;

Бути пораненим власним розумінням любові, та стікати кров'ю охоче та з радістю;

Прокидатись зранку з окриленим серцем та дякувати за ще один день кохання;

Відпочивати в полудень, роздумуючи про безумство кохання;

Повертатись додому ввечері з радістю; І засинати з молитвою за свого коханого в серці та піснею вдячності на устах.

Кохайте одне одного, але не перетворюйте любов в ланцюги. Хай краще вона буде хвилюючим морем між берегами ваших душ. Співайте, танцюйте разом та радійте, але нехай кожен з вас буде самотнім, як самотні струни лютні, хоча від них йде одна музика...