На кого полює “лагідний вбивця”?

Щонайменше півтора мільйона українців можуть стати жертвами “ніжного вбивці”. Саме стільки осіб, за підрахунками Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я за 2006 рік, є носіями вірусного гепатиту С. Але і ця статистика є неточною, а точних даних вам ніхто не надасть – причому, цілком можливо, що вже зараз масштаби захворюваності в Україні можуть свідчити про епідемію, однак ніхто цю інформацію чомусь не поширює.

Причина в тому, що гепатит С може безсимптомно тривати протягом десятків років – отже, людина може хворіти і не здогадуватись про це, аж поки не отримає цироз або рак. І тоді вже лікарі, швидше за все, нічого не зможуть вдіяти. Боротися за здоров’я пацієнтів вони можуть тоді, коли захворювання ще не досягло критичної межі. Для цього потрібно спонукати людей із групи ризику пройти обстеження. Як не прикро, держава Україна жодних рухів у цьому напрямку не робить, ба навіть не демонструє зацікавленості проблемою.

Тим часом європейські фахівці вважають, що гепатит С невдовзі може стати чи не основною проблемою системи охорони здоров’я. А Національний інститут здоров’я США прогнозує, що у найближчі 20-30 років інфіковані вірусом С стануть тяжкохворими, що призведе до збільшення смертності від цирозу та раку печінки втричі, а то й учетверо.

Однак насамперед давайте з’ясуємо, що таке гепатит С і хто потрапляє до групи ризику. Як і інші гепатити (А, В), гепатит С є запаленням печінки. Але якщо гепатит А відразу показує симптоми, а гепатит В, зачаївшись в організмі, чекає моменту його найбільшої ослабленості, щоб почати розвиватися, то гепатит С вбиває поступово і без болю. Саме через це його і називають “ніжним” або “лагідним вбивцею”. Найчастіше цією хворобою заражаються при медичних маніпуляціях. Якщо ви захоплювались пірсингом, здавали кров або ж вам робили переливання крові, якщо ви вживали ін’єкційні наркотики – вам доцільно піти до лікаря на обстеження. У більшості випадків (75-80%) після гострого перебігу захворювання гепатит С переходить у хронічну форму. Протягом довгих років і без жодних відчутних ознак хвороби вірус, використовуючи власний генофонд людини, уражує все нові і нові клітини, що, зрештою, призводить до важких захворювань печінки, і часто – смерті ураженого.

Чому ця тема настільки важлива? І чому громадські активісти починають бити на сполох і стукати у найвищі кабінети? А тому, що боротися з гепатитом С найдоцільніше на державному рівні. Чи піде людина до лікаря, якщо відчуває себе здоровою? Звісно, ні. Але якщо людина знатиме, що входить до групи ризику, та досить уважно ставиться до себе – імовірність звернення до медиків збільшується. Отже, перший висновок, який напрошується сам собою – людей потрібно інформувати, і якщо масштаби проблеми загрозливі, то цим мусить займатися держава. Друге – звернувшись до лікаря, пацієнт розраховує, що діагноз йому поставлять коректно. І третє – якщо захворювання виявлять, хворий сподівається отримати належне лікування. Але, як свідчать вичерпні матеріали на сайті Громадської ініціативи з допомоги хворим на цей вірус, ні інформувати, ні діагностувати, ні лікувати хворих на гепатит С держава Україна належним чином не може і особливої уваги на це питання не звертає. От і виходить, що поки Європа та Америка стоять на вухах і шукають засоби відвернення загрози, Україна керується звичним принципом про хату скраю. І можна з упевненістю прогнозувати, що для того, аби заворушитися, українським чиновникам потрібно побачити результат власної бездіяльності. А цим результатом, як ми вже згадували, може стати щонайменш потрійне зростання смертності від цирозу і онкологічних хвороб печінки…

Ну і наостанок. Infoporn вирішив з’ясувати, як ставляться до прогнозів епідемії відповідальні особи від медицини. Ми звернулися до кількох установ: Інституту епідеміології та інфекційних захворювань, Департаменту Державного-санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ, Київської міської санепідслужби. В усіх цих установах у відповідь на наші запитання нас або чемно просили передзвонити в приймальню і давали постійно зайнятий номер, або відмовлялись від коментарів. Більш-менш пристойну відповідь нам вдалося отримати у заступника головлікаря санепідемстанції Київської області Валерія Майбороди.

За його словами, статистика по Київській області свідчить про те, що загрози епідемії на даний час не існує. Діагностика покращилася, а це дозволяє виявити хворобу на ранніх стадіях, негативних наслідків стало менше, запевняє лікар. Захворювання на гепатит С Валерій Майборода вважає поодинокими – за минулий рік, за його даними, захворіло 45 осіб. У зв’язку з цим виникає лише одне питання. Якщо торік на Київщині, одній з найбільших областей України, за статистикою, захворіло лише 45 осіб – то звідки беруться ті півтора мільйона хворих по Україні, про які у 2006 у своїх оцінках свідчила ВООЗ? І якщо дані закордонних та українських джерел так сильно відрізняються, то кому вірити – оцінкам стурбованих західних медиків чи українським лікарям із заспокійливою статистикою?..

Олександр Оксимець, Олександра Тимошенко

(7 голосів, середня оцінка: 2.71 з 5)

 Loading ...